Пиши Дома Нужные Работы

Обратная связь

М'язи верхніх і нижніх кінцівок, їх функції

М'язи верхніх кінцівок поділяють на м'язи пояса верхніх кінцівок та м'язи вільної верхньої кінцівки .

М'язи пояса верхньої кінцівки

Дельтоподібний м'яз(m. deltoideus) покриває плечовий суглоб.Починається від ключиці та лопаткової ості і прикріплюється до дельтоподібної горбистості плечової кістки .

Функція: відводить плече; скорочення передньої частини м’яза, відводить плече вперед і вгору, задньої — назад та вгору.

Надостьовий м'яз(m. supraspinatus) йде від надостьової ямкидо великого горбка плечової кістки.

Функція: відводить плече.

Підостьовий м'яз(m. infraspinatus) пролягає від підостьовою ямки лопатки до великого горбка плечової кістки.

Функція: повертає плече назовні.

Великий круглий м'яз(m. teres major) починається від нижнього кута лопатки і прикріплюється до великого горбка плечової кістки.

Функція: повертає плече досередини і тягне його назад.

Малий круглий м'яз(m. teres minor) починається від бічного краю лопатки і кріпиться до великого горбка плечової кістки.

Функція: повертає плече назовні.

Підлопатковий м'яз(m. subscapulars) починається від ребрової поверхні лопатки і прикріплюється до малого горбка плечової кістки.

Функція: повертає плече досередини.

М'язи вільної верхньої кінцівки

Виділяють м'язи плеча, передпліччя та кисті.

М'язи плеча (передня група)

Двоголовий м'яз плеча (m. biceps brachii) — м'яз веретено­подібної форми, починається довгою головкою від надсуглобового горбка лопатки та короткою — від дзьобоподібного відростка лопатки. Головки утворюють спільне черевце, яке закінчується сухожилком, що кріпиться до горбистості променевої кістки.

Функція: згинає передпліччя, обертає його назовні.



Дзьобо-плечовий м'яз (m. coracobrachialis) починається від дзьобоподібного відростка лопатки і прикріплюється до середи­ни плечової кістки.

Функція: піднімає, згинає, приводить плече до тулуба.

Плечовий м'яз (m. brachialis) — йде від плечової кістки до ліктьової кістки.

Функція: згинає передпліччя.

М'язи плеча (задня група)

Триголовий м'яз плеча (m. triceps brachii) починається трьо­ма головками від лопатки та плечової кістки. Всі головки утво­рюють спільне черевце та сухожилок, що прикріплюється до ліктьового відростка ліктьової кістки.

Функція: розгинає передпліччя.

Ліктьовий м'яз (m. anconeus) починається від бічного надвиростка плечової кістки і кріпиться до ліктьового відростка ліктьової кістки.

Функція: розгинає передпліччя.

М'язи передпліччя

Передня група

Поверхневий шар (м'язи-згиначі): круглий м'яз — привертач, променевий м'яз, довгий долонний м'яз, ліктьовий м'яз, поверхневий м'яз — згинач пальців.

Глибокий шар: глибокий м'яз — згинач пальців, довгий м'яз згинач великого пальця, квадратний м'яз-привертач.

Задня група

Поверхневий шар: плечо-променевий м'яз, довгий та короткий променеві м'язи — розгиначі зап'ястка, м'яз — розгинач пальців,м'яз — розгинач мізинця, м'яз — розгинач зап'ястка.

Глибокий шар: м'яз-відвертач, відвідний м'яз великого пальця, довгий і короткий м'язи — розгиначі великого пальця та м'яз — розгинач вказівного пальця.

М'язи кисті

Розташовуються на долонній поверхні кисті. Топографічно виділяють бічну (м'язи великого пальця), середню та при середню групи (м'язи мізинця).

До бічної групи належать: короткий відвідний м'яз великого пальця, короткий м'яз — згинач великого пальця, протиставний м'яз великого пальця, привідний м'яз великого пальця.

До присередньої групи відносять: відвідний м'яз мізинця, короткий м'яз — згинач мізинця, протиставний м'яз мізинця, короткий долонний м'яз.

До середньої групи м'язів долоні відносять чотири червоподібні м'язи та три долонні міжкісткові м'язи.

М'язи нижньої кінцівки

Їх виділяють в окремі групи у зв'язку з їх топографічним положенням та функцією, що вони виконують. Розрізняють: м’язи пояса нижньої кінцівки та вільної нижньої кінцівки – стегна,гомілки і стопи .

М'язи тазового поясу

Внутрішня група

Клубово-поперековий м'яз (m. iliopsoas) складається з двох головок: великої поперекової, що починається від поперечних відростків XIIгрудного і поперекових хребців та клубової, що беpe початок від клубової ямки. Головки об'єднуються, проходять під пахвинною зв'язкою і прикріплюються до малого вертлюга стегнової кістки.

Функція: згинає стегно.

Грушоподібний м'яз (m. piriformis) бере початок від тазової поверхні крижової кістки, виходить з малого таза крізь великий сідничний отвір і прикріплюється до великого вертлюга стегно­вої кістки.

Функція: відвертає і відводить стегно.

Внутрішній затульний м'яз (m. obturatorius internus) йде від внутрішньої поверхні затульної перегородки, виходить із порожнини таза крізь малий сідничний отвір і прикріплюється до вертлюжної ямки стегнової кістки.

Функція: обертає стегно назовні.

Зовнішня група

Великий, середній та малий сідничні м'язи (mm. glutei maximus, médius, minimus). М'язи розміщуються послідовно один під одним, починаються від зовнішньої поверхні крила клубової, крижової кісток та куприка і прикріплюються до сідничної горбистості стегнової кістки, великого вертлюга.

Функція: м'язи розгинають стегно, повертають його назовні, відводять стегно,випрямляють тулуб.

Зовнішній затульний м'яз (m. obturatorius externus) почи­нається від зовнішньої поверхні затульної перегородки та країв затульного отвору і кріпиться до вертлюгової ямки стегнової кістки.

Функція: обертає стегно назовні.

Квадратний м'яз стегна (m. quadratus femoris) йде від бічної поверхні сідничого горба до міжвертлюгового гребеня стег­нової кістки.

Функція: обертає стегно назовні.

М'яз-натягувач широкої фасції (m. tensor fasciae latae) бере початок від передньої верхньої ості клубової кістки і вплітається у клубово-гомілкове пасмо широкої фасції.

Функції: натягує широку фасцію стегна.

М'язи вільної нижньої кінцівки

Виділяють м'язи стегна, гомілки та стопи.

М'язи стегна

Передня група

Кравецький м'яз (m. sartorius) починається від передньої верхньої ості клубової кістки, йде косо через стегно і прикріплюється до горбистості великогомілкової кістки.

Функція: згинає стегно та гомілку.

Чотириголовий м'яз стегна (m. quadriceps femoris) пролягає окремими головками: прямий м'яз стегна — від передньої нижньої ості клубової кістки, бічний широкий м'яз — від великого вертлюга стегнової кістки, проміжний широкий м'яз — від стегнової кістки, присередній широкий м'яз — від шорсткої лінії стегнової кістки. Всі головки утворюють загальний сухожилок, який охоплює надколінок і прикріплюється до великогомілкової кістки.

Функція: згинає стегно і розгинає гомілку.

Присередня група

Гребінний м'яз (m. pectineus) починається від лобкової кістки і кріпиться до стегнової. Функція: згинає і приводить стегно.

Довгий, короткий і великий привідні м'язи (mm. adductoris longues , brevis, magnus) йде від лобкової та сідничої кістки до cтегнової.

Функція: приводять стегно, обертають його назовні, згинають стегно.

Тонкий м'яз (m. gracilis) починається від лобкової кістки і прикріплюється до великогомілкової кістки.

Функція: приводить стегно, згинає гомілку в колінному суглобі.

Задня група

Двоголовий м'яз стегна (m. biceps femoris) починається від сідничного горба, короткою — від шорсткої лінії стегнової кістки і прикріплюється до головки малогомілкової кістки .

Функція: розгинає стегно, згинає гомілку.

Півсухожилковий м'яз (m. semitendinosus) починається від сідничного горба і кріпиться до великогомілкової кістки.

Функція: розгинає стегно, згинає гомілку.

Півперетинчастий м'яз (m. semimembranosus) пролягає від сідничого горба і кріпиться до великогомілкової кістки.

Функція: розгинає стегно, згинає гомілку.

М'язи гомілки

Передня група

Передній великогомілковий м'яз (m. tibialis anterior) починається від бічної поверхні великогомілкової кістки та міжкісткової перегородки гомілки і прикріплюється до присередньої клиноподібної і І плеснової кістки.

Функція: розгинає та відвертає стопу.

Довгий м'яз — розгинач пальців (m. extensor digitor longus) йде від великогомілкової, малогомілкової кістокміжкісткової перегородки гомілки і прикріплюється до II-V фаланг стопи.

Функція: розгинає II—V пальці та стопу.

Довгий розгинач великого пальця (m. extensor hallu longus) починається від малогомілкової кістки та міжкісткової перегородки гомілки і прикріплюється до великого пальця.

Функція: розгинає великий палець та стопу.

Задня група

Триголовий м'яз литки (m. triceps surae) формують два м’язи — камбалоподібний та литковий. Камбалоподібний бере початок від малогомілкової кістки, а литковий — від стегнової; разом вони утворюють загальний литковий сухожилок (п'ятковий сухожилок), який прикріплюється до п'яткового горба.

Функція: згинає гомілку та стопу.

Довгий м'яз — згинач пальців (m. flexor digitorum longus) починається від великогомілкової кістки і прикріплюється II—V фаланг та V плеснової кістки.

Функція: згинає II—V пальці та стопу.

Довгий м'яз — згинач великого пальця (m. flexor hallucis longus) йде від малогомілкової кістки, міжкісткової перегородки гомілки до великого пальця стопи.

Функція: згинає великий палець і стопу.

Задній великогомілковий м'яз (m. tibialis posterior) починається від великогомілкової та малогомілкової кісток.

Функція: згинає стопу та обертає ü назовні.

Бічна група

Довгий та короткий малогомілкові м'язи (m. pегоneus longus et brevis) починаються від малогомілкової кістки і прикріплюються: довгий — до І плеснової кістки, короткий — до плеснової кістки.

Функція: згинають і привертають стопу.

М’язи стопи

За топографією поділяють на м'язи тильної поверхні стопи шви та підошви.

На кістках тильної поверхні стопи розміщуються короткий м’яз - розгинач пальців та короткий м'яз-розгинач великого пальця.

До м'язів підошви відносять три групи м'язів:

1)м’язи підвищення великого пальця (короткий м'яз — згинач великого пальця, відвідний м'яз великого пальця, привідний великого пальця);

2)м'язи підвищення мізинця (відвідний м'яз мізинця, короткий м’яз - згинач мізинця);

3)середня група (червоподібні м'язи, підошвові та тильні міжкісткові м'язи).

 

Латинські терміни: musculus, fascia, ossa sesamoidea.

Контролююча програма

1. На які основні групи поділяють м'язи? Яка їхня бу­дова?

2. Яку функцію виконують м'язи?

3. Яка різниця між динамічною і статичною роботою м'язів?

4. Що слід розуміти під стомленням м'язів і їх пере­втомою?

5. Як класифікують м'язи за функцією і напрямком їхнього руху?

6. Як поділяють м'язи голови?

7. Які особливості прикріплення мімічних м'язів? На­звіть їх і характер рухів.

8. Які м'язи належать до жувальних? Яку функцію во­ни виконують?

9. Назвіть частини надчерепного м'яза. Яку роботу вони виконують?

10. Дайте характеристику поверхневим та глибоким м'я­зам шиї. їх роль та клінічне значення.

11. Які особливості будови і розміщення мають м'язи грудей?

12. За рахунок чого змінюється об'єм грудної клітки?

13. Що таке діафрагма? Яку функцію вона виконує?

14. За рахунок яких м'язів утворюється м'язова основа стінок черевної порожнини?

15. Де розміщені, які особливості будови мають і яку роботу виконують прямі м'язи живота?

16. Як і за рахунок чого утворюється пахвинна зв'язка? Де вона розміщена?

17. Як утворюється біла лінія живота? Що на ній по­мітно?

18. Що таке пахвинний канал, що в ньому проходить? Якими анатомічними структурами утворені його стінки?

19. Де розміщені поверхневе і глибоке пахвинні кільця і який вони мають вигляд?

20. Назвіть фізіологічно слабкі місця людини. Яке їх клінічне значення?

21. Що таке черевний прес? Яке його фізіологічне зна­чення?

22. Які м'язи спини належать до поверхневих? Які рухи відбуваються в результаті їх скорочення?

23. Назвіть найбільший м'яз тіла людини, що виконує роль допоміжного дихального м'яза. Які рухи від­буваються під час його скорочення?

24. Назвіть глибокі м'язи спини. Які рухи вони вико­нують?

25. Які м'язи належать до поясу верхньої кінцівки? Які рухи відбуваються під час їх скорочення?

26. Назвіть м'язи передньої та задньої груп м'язів пле­ча. Яку роботу вони виконують?

27. Назвіть м'язи передпліччя. Які рухи відбуваються під час їх скорочення?

28. Що утворює фасція передпліччя в ділянці зап'ястка?

29. Які особливості будови синовіальних піхв кисті і яке їх клінічне значення?

30. Де розміщена пахвова ямка, якими м'язами пред­ставлені її стінки та яке її клінічне значення?

31. Якими м'язами обмежена ліктьова ямка та яке її клінічне значення?

32. Назвіть м'язи поясу нижньої кінцівки, їх групи і функції.

33. Яке клінічне значення мають сідничні м'язи?

34. Якими м'язами представлена передня група м'язів стегна? Які рухи відбуваються під час їх скорочен­ня?

35. Назвіть м'язи медіальної групи. Що відбувається під час їх скорочення?

36. З яких м'язів складається задня група м'язів стегна? Яку роботу вони виконують, скорочуючись?

37. Назвіть м'язи передньої, бічної і задньої груп гоміл­ки. Яку роботу вони виконують під час скорочення?

38. Якими групами представлені м'язи стопи? Назвіть їх та дайте їм коротку характеристику.

39. Де розміщений стегновий канал?

40. Які анатомічні структури є межею підколінної ямки? Що в ній розміщено?

 

 

Дисципліна: АНАТОМІЯ

І семестр

ЛЕКЦІЯ № 4

 

Тема: АНАТОМІЯ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ. АНАТОМІЯ СПИННОГО МОЗКУ

План.

  1. Провідна роль нервової системи в організмі; її загальна характеристика.
  2. Біла й сіра речовини ЦНС. Нервові волокна, пучки, корінці.
  3. Рефлекс, рефлекторна дуга: визначення, види, значення.
  4. Спинний мозок: топографія. Зовнішня будова спинного мозку.
  5. Сегменти спинного мозку.
  6. Внутрішня будова спинного мозку. Біла й сіра речовини. Будова задніх, передніх і бічних рогів. Склад передніх, задніх і бічних канатиків.
  7. Оболони спинного мозку, простори, спинномозкова рідина.

 






ТОП 5 статей:
Экономическая сущность инвестиций - Экономическая сущность инвестиций – долгосрочные вложения экономических ресурсов сроком более 1 года для получения прибыли путем...
Тема: Федеральный закон от 26.07.2006 N 135-ФЗ - На основании изучения ФЗ № 135, дайте максимально короткое определение следующих понятий с указанием статей и пунктов закона...
Сущность, функции и виды управления в телекоммуникациях - Цели достигаются с помощью различных принципов, функций и методов социально-экономического менеджмента...
Схема построения базисных индексов - Индекс (лат. INDEX – указатель, показатель) - относительная величина, показывающая, во сколько раз уровень изучаемого явления...
Тема 11. Международное космическое право - Правовой режим космического пространства и небесных тел. Принципы деятельности государств по исследованию...



©2015- 2024 pdnr.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.