Пиши Дома Нужные Работы

Обратная связь

Щитоподібна залоза та прищітоподібні залози: топографія, будова, функції

Щитоподібна залоза (glandula thyreoidea) — найбільша з ендокринних залоз масою 30—60 г, непарна. Формою нагадує підкову. Розташована в передній ділянці шиї, прилягає до горта­ні. Залоза має дві частки та перешийок, який з'єднує ці частки.

Тканина залози складається з фолікулів, що містять жовтий колоїд.

Гормони щитоподібної залози — тироксин і трийодтиронін — виводяться безпосередньо в кров. Вони регулюють обмін речо­вин, ріст і розвиток тканин, впливають на склад крові. Функціо­нально щитоподібна залоза тісно пов'язана з іншими ендокрин­ними залозами (гіпофізом, статевими тощо).

Гіперфункція щитоподібної залози призводить до базедової хвороби, яка характеризується патологічною збудливістю ЦНС, прискоренням пульсу, витрішкуватістю, різким підвищенням обміну речовин тощо.

Гіпофункція щитоподібної залози спричинює особливу на­бряклість тканин — мікседему, що проявляється зниженням обміну речовин та погіршенням розумових здібностей.

Прищитоподібні залози (glandulae parathyreoideae) — чоти­ри дрібні, овальної форми тільця, масою 0,05—0,09 г, сірувато-жовтуватого кольору. Розміщуються на задній поверхні бічних частин щитоподібної залози. Розрізняють верхні та нижні щи­топодібні залози.

Речовина залози складається з перекладок епітеліальних клітин, між якими розміщені прошарки сполучної тканини.

Прищитоподібні залози продукують гормон — паратгормон, або паратиреокрин, який сприяє засвоєнню організмом кальцію.

Видалення залоз призводить до порушення росту кісток, підвищення збудливості ЦНС, корчів і смерті від тетанії.

Загруднинна залоза (thymus) розташована у верхній частині переднього середостіння, за ручкою груднини. Колір залози сіро-рожевуватий. З віком відбувається її жирове переродження. Вона складається з двох часток, верхні ділянки яких дещо роз­ходяться і нагадують вила (вилочкова залоза).

Фізіологічна роль залози вивчена недостатньо. Вважають, що загрудинна залоза чинить вплив на життєво важливі системи організму. Період найбільшої активності її — перші місяці жит­тя. Після статевого дозрівання починається зворотний розвиток залози — вона атрофується. Нормальна функція залози забезпе­чує надійний імунітет до багатьох захворювань, крім того кон­тролює розвиток і розподіл Т-лімфоцитів, які відповідають за клітинний імунітет.

 

Надниркові залози: будова, функції. Топографія правої й лівої надниркових залоз.

Надниркові залози (glandulae suprarenales) — парні, розта­шовані в заочеревинній клітковині над верхнім кінцем нирки. Ззовні залози вкриті щільною сполучною тканиною, пучки якої проникають у речовину залози і ділять її на кіркову та мозкову речовину. У кірковій речовині утворюються гормони: глюкокортикоїди (кортизон, гідрокортизон і кортикостерон); мінералокортикоїди (альдостероні дезоксикортикостерон); статеві гормо­ни (андрогени, естрогени, прогестерон). У мозковій речовині надниркових залоз виробляється норадреналін та адреналін, які підтримують тонус симпатичної частини вегетативної нервової системи та справляють судинозвужувальну дію.

Дія адреналіну на організм подібна до дії симпатичних нервів. Він розширює вінцеві артерії серця, розслаблює м'язи бронхів,

судин головного мозку. Норадреналін діє як медіатор — переносить збудження з нервових закінчень на робочий орган.

Глюкокортикоїди впливають на вуглеводний, білковий і жировий обмін, справляють значну протизапальну й антиалергічну дію, гальмують ріст, розвиток і регенерацію кісток скеле­та тощо.

Мінералокортикоїди беруть участь у регуляції мінерально­го обміну і перш за все, рівня натрію та калію в плазмі крові.

Статеві гормони надниркових залоз впливають на розвиток статевих органів у дітей, зумовлюють появу вторинних статевих ознак (волосся на обличчі, тілі; розвиток грудних залоз).

Гіперфункція кіркової речовини надниркових залоз призво­дить до розвитку бронзової (аддісонової) хвороби, яка проявля­ється бронзовим забарвленням шкіри, підвищеною стомлюваніс­тю, зниженням опірності організму інфекційним захворюван­ням.

Уразі гіперфункції кіркової речовини надниркових залоз у жінок з'являються чоловічі вторинні статеві ознаки (борода, припинення менструації тощо).

 

Ендокринна частина підшлункової залози та статевих залоз: будова, функції

Підшлункова залоза (pancreas). Ендокринна частина підшлункової залози представлена особливою залозистою ткани­ною — панкреатичними острівцями (острівцями Лангерганса), у яких виробляється низка гормонів, головними з яких є інсулін, глюкагон, ліпокаїн.

Інсулін регулює вуглеводний обмін, сприяє перетворенню глюкози на глікоген. Крім того, інсулін бере участь у білковому й жировому обміні. Глюкагон також бере участь у вуглеводному обміні, але він справляє дію, протилежну дії інсуліну. Під впли­вом глюкагону глікоген розщеплюється до глюкози.

Гормон ліпокаїн бере участь у регуляції жирового обміну.

Уразі гіпофункції ендокринної частини підшлункової зало­зи розвивається цукровий діабет. Основними ознаками цього захворювання є підвищений рівень глюкози в плазмі крові (до 44,0 ммоль/л — 800мг%) — гіперглікемія й виділення її з се­чею — глюкозурія.

Гіперфункція острівців підшлункової залози, а також уведен­ня в організм великих доз інсуліну призводить до значного змен­шення концентрації глюкози в крові, що може спричинити гіпо­глікемічний або інсуліновий шок.

Статеві залози. Достатевих залоз належать яєчка в чоловіків і яєчники в жінок. Внутрішньосекреторна частина статевих за­лоз виробляє статеві гормони, які надходять у кров і лімфу. Чоловічі статеві гормони (андрогени) — тестостерон і андростерон — стимулюють ріст і розвиток статевого апарату, вторинних чоловічих статевих ознак і появу статевих рефлексів. Учоловіків під впливом андрогенів починається утворення й виділення спер­матозоїдів. Андрогени впливають на функціональний стан ЦНС, збільшують утворення білка, особливо в м'язах, підвищують

основний обмін.

Жіночі статеві гормони (естрогени) синтезуються в зернисто­му шарі фолікулів, а також у їх внутрішній оболонці. Естрогени (естрадіол, прогестерон) стимулюють ріст жіночих статевих органів, розростання ендоментрію, сприяють розвиткові вторин­них жіночих статевих ознак і появі статевих рефлексів. Прогес­терон забезпечує нормальний перебіг вагітності.

Латинські терміни: hypophysis, corpus pineale, glandula parathyroidea, glandula suprarenalis.

Контролююча програма

 

1. Які залози називаються ендокринними?

2. Що розуміють під термінами "ендокринний", "гормон"?

3. Перерахуйте ендокринні залози.

4. Особливості будови залоз внутрішньої секреції.

5. Гіпофіз: положення, основні функції.

6. Частки гіпофіза.

7. Назва гормонів передньої, середньої і задньої часток гіпо­фіза.

8. Положення, гормони, будова шишкоподібного тіла.

9. Щитовидна залоза: положення, маса.

10. Будова та гормони щитоподібної залози.

11. При щитоподібні залози, їх положення, будова.

12. Гормони прищитоподібних залоз і їх вплив на організм.

13. Загруднинна залоза: положення, частки, внутрішня бу­дова.

14. Острівці підшлункової залози.

15. Основні види клітин острівців підшлункової залози.

16. Надниркові залози: положення, вага

17. Зони кіркової речовини надниркових залоз. Гормони, які вони виділяють.

18. Клітини мозкової речовини надниркових залоз.

19. Гормони мозкової речовини надниркових залоз.

20. Місце утворення та назва жіночих статевих гормонів.

21. Які клітини яєчок виробляють чоловічі статеві гормони?

22. Значення статевих гормонів.

 

 

 

Дисципліна: АНАТОМІЯ

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ

ІІ семестр

 

1. Анатомія серцево-судинної системи. Будова серця. (2 год.)

 

2. Анатомія артеріальної системи кровообігу. (2 год.)

 

3. Загальна анатомія венозної, лімфатичної та імунної систем. (2 год.)

 

 

4. Анатомія дихальної системи. (2 год.)

 

5. Загальна анатомія травного каналу. (2 год.)

 

 

6. Анатомія великих травних залоз. (2 год.)

 

7. Анатомія сечової системи. (2 год.)

 

 

8. Анатомія чоловічої та жіночої статевих систем. (2 год.)

Анатомія органів чуття. (2 год.)

 

 

Всього за планом: 16 год.

 

 

Дисципліна: АНАТОМІЯ

ІІ семестр

ЛЕКЦІЯ № 1

 

Тема: АНАТОМІЯ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ. АНАТОМІЯ СЕРЦЯ. ВЕЛИКЕ Й МАЛЕ КОЛА КРОВООБІГУ

План.

1. Процес кровообігу — визначення, значення, структури, що його здійснюють.

2. Судини — види, будова стінки артерій, вен, капілярів.

3. Серце — розміщення, зовнішня та внутрішня будова, проекція меж серця на поверхню грудної клітки.

4. Клапани серця (будова, проекція на поверхню грудної клітки).

5. Будова стінки серця. Вінцеве коло кровообігу.

6. Велике й мале кола кровообігу.

7. Види серцевої регуляції.






ТОП 5 статей:
Экономическая сущность инвестиций - Экономическая сущность инвестиций – долгосрочные вложения экономических ресурсов сроком более 1 года для получения прибыли путем...
Тема: Федеральный закон от 26.07.2006 N 135-ФЗ - На основании изучения ФЗ № 135, дайте максимально короткое определение следующих понятий с указанием статей и пунктов закона...
Сущность, функции и виды управления в телекоммуникациях - Цели достигаются с помощью различных принципов, функций и методов социально-экономического менеджмента...
Схема построения базисных индексов - Индекс (лат. INDEX – указатель, показатель) - относительная величина, показывающая, во сколько раз уровень изучаемого явления...
Тема 11. Международное космическое право - Правовой режим космического пространства и небесных тел. Принципы деятельности государств по исследованию...



©2015- 2017 pdnr.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.