СЛОВНИК ТЕРМІНІВ І ПОНЯТЬ З БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
Зона небезпеки- визначена просторова область, в якій проявляється дія небезпечних та шкідливих факторів, що мають місце в системі.
Зсув- сковзкі зміщення мас гірських порід вниз по схилу, які виникають через порушення рівноваги. Ієрархія- розташування частин або елементів цілого в порядку від вищого до нижчого. Ізотопи- різновиди атомів одного і того самого елементу, які мають однакові заряди ядер, але різні масові числа. Імунізація- створення штучного імунітету - активного (при введенні вакцини) або пасивного (при введенні сироваток).
Імунітет- 1) несприйнятність організму до інфекційних та неінфекційних агентів і речовин, які потрапляють до організму ззовні чи утворюються в організмі під впливом тих чи інших чинників; 2) стан стійкості організму людини до дії патогенних мікробів.
Імунодепресанти- лікарські препарати, які пригнічують імунні реакції організму.
Інкубаційний період- період між часом входження мікробу в організм і часом прояву перших симптомів хвороби. Інстинктивна поведінка- дії, вчинки, які успадковуються людиною у ході еволюції людства. Інтелект (розсудок, розуміння)- розумові здібності людини; здатність людини виділити в ситуації суттєві властивості та адаптувати до них свою поведінку, вміння орієнтуватися в умовах, що склалися, і відповідно до них діяти.
Інтуїція- спроможність розуміння істини шляхом прямого їх розсуду без обґрунтування за допомогою доказів. Інфразвук- звук, частотою до 16 Гц.
Інфрачервоне випромінювання (14)- частина електромагнітного спектру з довжиною хвилі 700 нм -1000 мкм, енергія якого при поглинанні у речовині викликає тепловий ефект.
Іонізуюча спроможність випромінювання- питома іонізація, тобто число пар іонів, що утворюються частинкою в одиниці об'єму, маси середовища або на одиниці довжини шляху.
Іонізуюче випромінювання- будь-яке випромінювання, взаємодія якого із середовищем призводить до утворення електричних зарядів різних знаків.
Ірраціональне- те, що знаходиться за межами розуму, непов'язане з раціональним мисленням або суперечне йому.
Ймовірність небезпеки— відношення кількості подій з небажаними наслідками до максимально можливого їх числа за конкретний період часу. Катаболізм- див. дисиміляція.
Канцерогенні речовини, канцерогени- речовини, що викликають, як правило, злоякісні новоутворення - пухлини (ароматичні вуглеводні, циклічні аміни, азбест, нікель, хром тощо).
Катастрофа- великомасштабна аварія, яка призводить до важких наслідків для людини, тваринного й рослинного світу, змінюючи умови середовища існування.
Кваліфікаційна картка надзвичайної ситуації- документ, за допомогою якого аварійна подія, що сталася або може статися у прогнозований термін, оцінюється, обґрунтовано відноситься до рангу надзвичайних ситуацій та визначається рівень реагування, що відповідає масштабу цієї події.
Клас надзвичайної ситуації- характеристика надзвичайної ситуації, яка визначається походженням подій, що зумовлюють її виникнення.
Клінічна смерть- стан організму, при якому відсутні видимі ознаки життя (серцева діяльність та дихання), згасають функції центральної нервової системи, але зберігаються обмінні процеси у тканинах. Компенсація- відновлення порушеної рівноваги несприятливими внутрішніми або зовнішніми впливами. Компоненти життєвого середовища- природне, соціальне та техногенне середовища. Комунікація- спілкування.
Комфорт- сукупність побутових зручностей: упорядженість і затишок житла, суспільних закладів, засобів повідомлення та інше.
Конфлікт- зіткнення протилежних інтересів, поглядів, гостра суперечка, ускладнення, боротьба ворогуючих сторін різного рівня та складу учасників.
Концепція прийнятного ризику- прагнення створити таку малу безпеку, яку сприймає суспільство у даний час; компроміс між рівнем безпеки й можливостями її досягнення.
Кореляція- взаємозалежність будови і функцій клітин, тканин, органів і систем організму, що виявляється в процесі його розвитку і життєдіяльності.
Корпускулярне іонізуюче випромінювання- потік елементарних частинок із масою спокою, відмінною від нуля, що утворюються при радіоактивному розпаді, ядерних перетвореннях або генеруються на прискорювачах. Креаціонізм- концепція, що трактує різноманіття форм органічного світу як результат створення їх Богом. Кровотеча- витік крові з кровоносних судин через порушення їхньої цілісності. Лабільність- час, у плині якого тканина відновлює працездатність після чергового циклу збудження. Локальний- віднесений до визначеного місця, обмежений тісними кордонами, територіальними межами
СЛОВНИК ТЕРМІНІВ І ПОНЯТЬ З БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
Людина- вища сходинка живої природи на нашій планеті, суб'єкт суспільно-історичної діяльності і культури, цілісна єдність біологічного, психічного і соціального начал. Матеріально-культурне середовище- див. техногенне середовище.
Металізація шкіри- проникнення у верхні шари шкіри дрібних частинок металу, що розтопився або випарився під впливом електричної дуги.
Мислення - найвища форма відображення реальності та свідомої цілеспрямованої діяльності людини, що направлена на опосередкування, абстрактне узагальнене пізнання явищ навколишнього світу, суті цих явищ і зв'язків між явищами.
Мікроелементи- група хімічних елементів, присутніх в організмі людини і тварин в малих концентраціях. Місцева електротравма- чітко окреслені місцеві порушення цілісності окремих ділянок та тканин тіла під впливом електричного струму або електричної дуги
Мораль(моральність) - один з основних засобів нормативної регуляції дії людини в суспільстві; особлива форма суспільної свідомості і вид суспільних відносин. Мотивація- дії, спрямовані на задоволення своїх потреб. МСК- максимальне споживання кисню.
Мутагенні речовини- призводять до порушення генетичного коду, зміни спадкової інформації. Мутагенні фактори, мутагени- фізичні явища та хімічні речовини, що діють на спадковий апарат організмів, викликаючи мутації в їх потомстві.
Мутація- 1) зміна властивостей чи ознак виду під впливом мутагенних факторів; 2) раптово виникаючі природні (спонтанні) або викликані штучно стійкі зміни спадкових структур живої матерії, відповідальні за збереження і передачу генетичної інформації.
Надзвичайна ситуація- подія, при якій відбувається порушення нормальних умов життя і діяльності людей і яка може призвести або призводить до загибелі людей та/або до значних матеріальних втрат. Надзвичайний стан- особливий правовий режим діяльності державних органів, органів місцевого та регіонального самоврядування, підприємств, установ і організацій, який тимчасово допускає встановлені Законом «Про надзвичайний стан» обмеження в здійсненні конституційних прав і свобод громадян, а також прав юридичних осіб та покладає на них додаткові обов'язки.
Наркотик- речовина рослинного чи синтетичного походження, яка при введенні в організм може змінити одну чи декілька функцій та внаслідок багаторазового вживання призвести до психічної чи фізичної залежності. Настрій- найстійкіший емоційний стан. Настрій відображає загальне ставлення щодо сприйняття або несприйняття людиною світу. Настрій може бути похідним від темпераменту. Наукова гіпотеза- судження про закономірний зв'язок явищ.
Небезпека- негативна властивість матерії, яка проявляється у здатності її завдавати шкоди певним елементам Всесвіту.
Небезпечна ситуація- подія, при якій створюється реальна можливість прояву небезпеки або небезпека проявляється. Небезпечне природне явище- подія природного походження або результат діяльносл природних процесів, які за своєю інтенсивністю, масштабом поширення і тривалістю можуть вражати людей, об'єкти економіки та довкілля.
Небезпечний фактор- чинник життєвого середовища, який призводить до травм, опіків, обморожень, інших пошкоджень організму або окремих його органів і навіть до раптової смерті.
Непритомність- стан організму, при якому людина втрачає: усвідомлений контакт з оточуючим середовищем, але рефлекторно реагує на зовнішні подразники.
Нервова система- сукупність структур в організмі, яка об'єднує діяльність усіх органів і систем і забезпечує функціонування організму як єдиного цілого в його постійній взаємодії із зовнішнім середовищем. Ноосфера- сфера людського розуму, частина Всесвіту, де людська свідома діяльність стає визначальним фактором існування та розвитку.
Нуклеїнові кислоти (ДНК, РНК)- органічні кислоти, основна складова частина (разом з білками) живої матерії. Обмін речовин- постійне поглинання речовин з навколишнього середовища і виділення кінцевих продуктів розпаду в це середовище.
Онтогенез- індивідуальний розвиток організму, сукупність послідовних морфологічних, фізіологічних і біохімічних перетворень, що відбуваються в організмі від моменту його зародження до кінця життя. Опік- пошкодження тканин організму, викликане дією високих температур, хімічних речовин або електричного струму.
Опромінення - вплив на живий організм будь-якими видами випромінювань.
Організм людини- сукупність тілесних (соматичних) і фізіологічних систем: нервової, серцево-судинної, кровообігу, травлення, дихання, сенсорної, опорно-рухової та ін.
Особистість- стійка система соціально значимих рис, що характеризують індивіда як члена того чи іншого суспільства або спільності.
316 СЛОВНИК ТЕРМІНІВ І ПОНЯТЬ З БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
■ :
Отруєння- група захворювань, викликаних дісю на організм отрут різноманітного походження. Памороки- перехщний стан до непритомності через раптову недостатність кровонаповнення мозку. Пам'ять- здатність людини фіксувати, зберігати і відтворювати інформацію, досвід (знання, навички, вміння, звички).
Пандемія- масове одночасне розповсюдження інфекційної хвороби людей з досить значним рівнем захворюваності на величезній території, яка охоплює цілі регіони, групи країн та континенти. Паразитарні захворювання- захворювання, що викликаються паразитами. Партія- група людей, об'єднаних спільністю ідей, інтересів
Патогенні мікроорганізми- мікроорганізми, які викликають захворювання людини. Патогенність- хвороботворність, спроможність мікроорганізмів викликати появу інфекційних хвороб. Перегрівання - порушення процесів терморегуляції при дії на організм високих температур. Передпатологічний стан- стан неповного здоров'я. Перелом- порушення цілісності кістки.
Переохолодження- порушення процесів терморегуляції при дії на організм низьких температур. Перша долікарська допомога- комплекс простих термінових дій, спрямованих на збереження здоров'я і життя потерпілого.
Побутове середовище- середовище проживання людини, що містить сукупність житлових будівель, споруд спортивного і культурного призначення, а також комунально-побутових організацій і установ. Поведінка за навичками- дії, які склалися і застосовуються у навчанні до автоматизму або шляхом спроб і помилок, або шляхом тренувань.
Повінь- значне затоплення місцевості внаслідок підйому рівня води в річці, озері, водосховищі. Поглинена доза- енерпя іонізуючого випромінювання, що поглинається одиницею маси опроміненої речовини. Подразнюючі речовини- викликають подразнення слизистих оболонок, дихальних шляхів, очей, легень, шкіри. Пожежа- неконтрольований процес горіння, який викликає загибель людей, знищення матеріальних цінностей. Попередній аналіз небезпек— аналіз загальних груп небезпек, присутніх в системі, їх розвитку та рекомендації щодо контролю; перший етап у визначенні та класифікації небезпек, які мають місце в системі. Порог болісного відчуття- максимальна інтенсивність звуку, при якій вухо починає відчувати біль. Порог чутливості- мінімальна інтенсивність звуку, яку людина відчуває.
Почуття— стійкі емоційні стани, які мають чітко означений предметний характер і висловлюють ставлення як до конкретної події або людей, так і до уявлення.
Пошкодження м'яких тканин тіла- удари, стискування, порізи та інші травми шкіри, м'язів, внутрішніх органів.
Праця- цілеспрямована діяльність людини, в процесі якої вона впливає на природу і використовує її з метою виробництва матеріальних благ, необхідних для задоволення своїх потреб.
Природа- у широкому розумінні все існуюче, весь світ у різноманітті його форм, всесвіт; у найбільше вживаному тлумаченні сукупність природних умов існування людського суспільства.
Природне середовище- компонент життєвого середовища, утворений об'єктами природного походження і створеними ними екологічними системами.
Проникаюча спроможність випромінювань- величина пробігу, тобто шлях, пройдений часткою в речовині до її повного припинення, обумовленого якою-небудь взаємодією. Професіографічна оцінка- опис характеру праці.
Психіка- здатність мозку відображати об'єктивну дійсність у формі відчуттів, уявлень, думок та інших суб'єктивних образів об'єктивного світу. Проявляється у трьох видах психічних явищ: психічні процеси, психічні стани, психічні властивості.
Психічні властивості- сталі душевні якості, що утворюються у процесі життєдіяльності людини і характеризують її здатність відповідати на певні дії адекватними психічними діями (темперамент, досвід, характер, здібності, інтелект тощо).
Психічні процеси- короткочасні процеси отримання, переробки інформації та обміну нею (наприклад, відчуття, сприйняття, пам'ять і мислення, емоції, воля тощо).
Психічний стан- відображення порівняно тривалих душевних переживаннь, ідо впливають на життєдіяльність людини (настрій, депресія, стрес).
Психомоторні здібності- дії, спрямовані на досягнення елементарної мети одним або декількома рухами. Психофармакологія — комплексний поділ теоретичної і клінічної медицини, що використовує методи фармакології, біохімії, нейрофізіології і розробляє методи лікарського лікування психічних хвороб. Радіонукліди- радіоактивні елементи, продукти поділу інших радіоактивних елементів (урану, торію тощо). Радіопротектори- речовини, які підвищують стійкість організму до дії іонізуючих випромінювань. Регенерація- відновлення структури ушкоджених органів чи тканин організму.
|