Пиши Дома Нужные Работы

Обратная связь

Оцінка інженерної обстановки у осередку поразки

 

Для оцінки інженерної обстановки ведеться інженерна розвідка. Прицьому необхідно прагнути максимально використовувати завчасно отриману інформацію, стосовно до інженерної характе-ристики території. Це:

- характеристика доріг, мостів, переправ і штучних споруджень;

- характер забудови міста і промислових об’єктів;

- місця розташування і ступінь захисту притулків і укриттів ЦО;

- місця розташування і характеристика споруджень і мереж комунально-енергетичного господарства (водопостачання, газозабез-печення, енергозабезпечення, каналізація іт.д.)

- наявність і характеристика підземних і відкритих джерел води і водозабірних пристроїв;

- дані про можливе затоплення місцевості;

- наявність і місцезнаходження будівельних матеріалів.

Інженерна розвідка ведеться силами і засобами розвідувальних підрозділів з метою:

- уточнення шляхів руху формувань і евакуації потерпілих;

- визначення можливості руху машин поза дорогами в заданому напрямку;

- визначення обсягів, характеру й умов виконання інженерних робіт на ділянках (об'єктах) роботи формувань.

Під час розвідки існуючих доріг з’ясовують:

- стан проїзної частини і земляної полотнини;

- вантажопідйомність (якщо вона невідома) і стан мостів;

- рівні зараження місцевості РР, ОР, СДОР;

- можливість руху гусеничних машин паралельно дорозі.

При необхідності додатково визначають:

- можливість устаткування переправ (бродом, по льоду, за допомогою підручних засобів і ін.)

- можливість улаштування об’їздів окремих ділянок доріг і штучних споруджень.

Інженерна розвідка осередку поразки визначає:

- найкоротші і найбільш безпечні шляхи руху і під’їзди до об’єктів робіт;



- місцезнаходження і стан завалених сховищ і укриттів (для цього використовують виписки плану заводу, схеми, карти й ін.);

- місцезнаходження потерпілого населення, яке опинилося під завалами, у частково зруйнованих будинках і інших місцях (залізнич-них і річкових вокзалах, лікарнях, торгових центрах, видовищних підприємствах і ін.);

- розташування і стан входів і аварійних виходів, а також найбільш зручні місця для розкриття сховищ;

-місця і характер аварій на мережах комунально-енергетичного господарства, стан оглядових колодязів і пристроїв, що відключають;

- стан джерел води, можливість використання води для пиття, гасіння пожеж і технічних потреб;

- райони суцільних пожеж, ділянок зараження (РР, БЗ, ОР, СДОР), атакожнаявність конструкцій, що загрожують обвалом);

- умови і черговість виконання робіт, їхній приблизний обсяг, а також можливість використання засобів механізації.

Основна інформація повинна бути готова до початкурозгортан-нярятувальних робіт.

Післявиконання завдання, група (ланка) інженерної розвідки прямує на збірний пункт, де командир групи підсумовує дані розвідки, складає повідомлення у виді схеми і доповідає начальнику, що вислав розвідку. Надалі, у залежності від обстановки й отриманих доз опромінення бере участь у рятувальних роботах або відправляється в заміську зону для повної санітарної обробки і відпочинку.

Оцінка обстановки є важливим етапом у прийнятті командиром обґрунтованого рішення і включає вивчення місцевості, враховуючи при цьому час року, доби, стан погоди, і їхній вплив на хід виконання поставлених завдань.

При оцінці обстановки й ухваленні рішення командир зобов’яза-ний визначити найбільш ефективні способи і прийоми виконання інженерних робіт і раціонального використання сил і засобів для рішення поставленої передним завдань.У своєму рішенні він визначає:

- способи виконання поставленого завдання;

- завдання підлеглим підрозділам (ланкам, групам);

- порядок взаємодії підрозділів між собою і з підрозділами, що забезпечують їхню роботу;

-інженерні машини, засобиі транспорт, які виділені підрозділам;

- організацію керуванняі зв’язку при підготовцій у ході виконання завдань;

- заходу щодо захисту від радіоактивних і сильнодіючих отруйних речовин;

- заходущодо технічного й іншого видів матеріального забезпечення.

Прийняте рішення оформляється, як правило, у виді графіка організації виконання завдань.

 

Оцінка пожежної обстановки в осередку ураження

 

Для зменшення ступеня впливу пожеж, при яких здійснюється виділення небезпечних продуктів згоряння, необхідно локалізувати, а в наступному ліквідувати пожежі як на маршрутах уведення сил ЦО, так і на об'єктах ведення рятувальних робіт.

Як правило, цьому повинна передувати пожежна розвідка для одержання необхідних даних про пожежну обстановку.

Пожежна розвідка організується і проводиться для уточнення пожежної обстановки на маршрутах висування формувань до осередку поразки.

Для ведення пожежної розвідки на кожен маршрут висилається пожежна розвідувальна група в складі 2-3 пожежних відділень. Пожежна розвідувальна група діє самостійно або разом з іншими формуваннями, які забезпечують введення сил ЦО у осередок поразки до об'єктів рятувальних робіт.

Командир пожежної розвідувальної групи веде розвідку особисто, а для уточнення напрямку поширення пожеж висилає окремі машини. Результати розвідки він негайно доповідає началь-нику ЦО (командиру зведеної команди).

Для ведення розвідки необхідно проаналізувати можливу пожежну обстановку, використовуючи для цього дані повітряної розвідки (організовує штаб ЦО). Здійснюється попередня оцінка (прогнозування) пожежної обстановки за даними, отриманими завчасно:

- вогнестійкість і щільність забудови міста;

- вогнестійкість, пожежо- і вибухонебезпечність будівель і споруджень об'єктів;

- ширина вулиць і характер їхньої забудови;

- наявність природних і штучних водосховищ;

- визначаються орієнтовно зони суцільних пожеж;

- напрямок і швидкість поширення пожеж;

- визначається можлива обстановка на маршрутах уведення сил ЦО і на об’єктах ведення робіт;

- здійснюється вибір маршрутів уведення сил ЦО і їхній розподіл на ділянках робіт.

Розвідувальні групи встановлюють:

- можливі границі суцільних пожеж;

- довжину фронту їхнього поширення;

- зону небезпечного задимлення на маршрутах уведення сил ЦО;

- можливі рубежі для локалізації суцільних пожеж;

- наявність об’єктів, охоплених пожежами і необхідність проведення рятувальних робіт на них;

- можливість обходу ділянок суцільних пожеж;

- наявність і зараженість місцевості (СДОР, ОР, БЗ, РР);

- найближчі водойми, шляхи, просіки, канави, заболочені ділянки, які можна використовувати при організації боротьби з пожежами;

- захаращені ділянки місцевості (лісу), сприятливі розвитку і поширенню пожеж;

- визначити шляху, найбільш безпечні для виводу людей.

З виходом формувань до об’єктів рятувальних робіт усі командири ведуть розвідку особисто, а для контролю за зміною радіаційної, хімічної, біологічної і пожежної обстановки виставляють пости спостереження.

 

Використання комп’ютерної техніки

По оцінці обстановки

 

ХХІ століття, в яке ми входимо сьогодні, недаремно називають ерою інформації. Електронні інформаційні технології дедалі ближче підступають до людини не лише на виробництві, й у побуті як надійний помічник та універсальний інструмент для вирішення багатьох найскладніших завдань.

Електронній “розум” з властивими йому технічними функціо-нальними перевагами давно ефективно працює у сферах, де потрібні точність, оперативність, багатоплановий аналіз і прогноз. До таких галузей передусім можна віднести і діяльність Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

До завдань Інформаційно-аналітичного управління МНС, яке має знати все про все, належить:

- оперативне забезпечення керівництва Міністерства інформа-цією щодо потенційних передумов виникнення НС та хід ліквідації їх наслідків, здійснення інформаційної взаємодії з міністерствами, відомствами, іноземними та міжнародними структурами з метою забезпечення керівництва оперативною інформацією з питань НС;

- розроблення рекомендацій щодо планування та ор­ганізації заходів з попередження НС для територіальних структур МНС, інших центральних органів виконавчої влади;

- організація заходів щодо аналізу, впровадження, розвитку та забезпечення урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій (УІАС НС), виконання робіт, пов’язаних з формуванням і реалізацією єдиної науково-технічної політики в галузі створення та впровадження сучасних інформаційних технологій тощо.

Управління забезпечує роботу Кризового центру, який є керівною ланкою в ланцюзі сегментів інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій.

У випадку НС у Кризовому центрі діють оперативні групи Міністерства; міжгалузеві оперативні групи; Урядова комісія з ліквідації НС, включаючи фахівців та експертів.

Кризовий центр, у технічному плані, у завершеному вигляді має становити територіально-розподільчий комплекс технічних засобів та систем програмного забезпечення. Для виконання функцій інформаційного аналізу в систему вводяться найрізноманітніші бази даних. Серед яких, зокрема: загальнодержавний класифікатор НС, загальнодержавний паспортний реєстр техногенне та екологічно небезпечних об’єктів, оперативної інформації про надзвичайні ситуа-ції, що сталися, дані нормативно-правового забезпечення, інформація щодо методик аналізу і прогнозування НС та їх наслідків, дані про забруднення довкілля внаслідок НС і т. ін.

Для інформаційного аналізу також передбачаються електронні картографічні дані з тематичними планами розміщення техногенне небезпечних об’єктів енергетики, зв’язку, хімічних підприємств, транспортних магістралей, нафто- і продуктопроводів, гідроспоруд, АЕС, великих промислових підприємств і т. ін. Крім того - характеристики стану техногенне та екологічно небезпечних об’єктів інженерних споруд, магістралей, а також інформація про надзвичайні ситуації, пов’язані з пожежами та екологією, метеоумовами, прогнозним станом водних ресурсів, газовими родовищами, зсувними зонами тощо.

В Інформаційно-аналітичному управлінні відкрито інформацій-ний сервер МНС. В Інтернеті доступ до нього мають усі бажаючі. Таким чином, журнали і газети, які видаються Міністерством, а також інформацію про надзвичайні ситуації за місяць, квартал, півроку, рік - сьогодні вже сканують 400 браузерів з п’ятдесяти країн світу. Наприклад, США більше користується нашою інформацією, аніж Росія. Вважаю, що сьогодні - це один з ефективних методів інформаційного прориву.

Нині проводиться велика робота з паспортизації потенційно небезпечних об’єктів та створення Державного реєстру аварійне небезпечних об’єктів.

Створені електронні карти для інформаційного аналізу і прогнозування ситу­ацій. Проте не таких масштабів, як це необхідно сьогодні для ефективної роботи. У Кризовому центрі є три масштаби таких карт (1:1 000 000, 1:4 000 000,1:5 000 000).

На електронній карті можливо простежити всі дороги, залізниці, нафтопроводи, аміакопроводи, енергомережі, річки.

Останнім часом розпочата активна робота над створенням атласу карт надзвичайних ситуацій, що стались в областях. У ньому буде уміщено інформацію про потенційно небезпечні техногенні і природні об’єкти. Карти забезпечуватимуться описами і діаграмами. Картографічна основа залишатиметься стабільною, а інформаційна складова - заходи і т. ін. - буде змінюватись. На картах, зокрема, будуть позначені техногенне небезпечні об’єкти паливно-енергетич-ного комплексу, пожежонебезпечні об’єкти, хімічно- і вибухонебез-печні об’єкти та ін.

Потрібно класифікувати всю Україну - окремі карти відобража-тимуть стан екологічної безпеки в Україні, кількість НС техногенного та природного характеру на тій чи тій території, аварії на шахтах і водних об’єктах.

Завершивши роботу над картами із загальним відображенням техногенне небезпечних об’єктів і НС техногенного характеру, потріб-но готувати карти за галузевим принципом. Транспорт, енергетика, хімічна, видобувна промисловість і т. ін.

Наступними будуть карти розташування потенційно небезпеч-них об’єктів природного характеру. Знову ж узагальнені дані про природні об’єкти підвищеної небезпеки. Потім - окремо про стихійно-метеорологічні явища (сніг, ожеледь, хуртовини, паводки, землетруси, селі, зсуви).

Над картою підтоплень уже працюють. Дещо використовується з того, що вже створено іншими відомствами, зокрема Екологічною лігою України та іншими державними і громадськими організаціями.

Загалом функції Управління значно ширші, пов’язані, в першу чергу, з оперативним інформаційним забезпеченням заходів, спрямо-ваних на запобігання і ліквідацію НС, які, на жаль, ще часто виникають в Україні.

 






ТОП 5 статей:
Экономическая сущность инвестиций - Экономическая сущность инвестиций – долгосрочные вложения экономических ресурсов сроком более 1 года для получения прибыли путем...
Тема: Федеральный закон от 26.07.2006 N 135-ФЗ - На основании изучения ФЗ № 135, дайте максимально короткое определение следующих понятий с указанием статей и пунктов закона...
Сущность, функции и виды управления в телекоммуникациях - Цели достигаются с помощью различных принципов, функций и методов социально-экономического менеджмента...
Схема построения базисных индексов - Индекс (лат. INDEX – указатель, показатель) - относительная величина, показывающая, во сколько раз уровень изучаемого явления...
Тема 11. Международное космическое право - Правовой режим космического пространства и небесных тел. Принципы деятельности государств по исследованию...



©2015- 2017 pdnr.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.