Організація і порядок проведення РіІНР Свою роботу по організації РіІНР командир ЗРК проводить в такій послідовності: уточнює отриману задачу, оцінює обстановку, ухвалює рішення, ставить задачу підлеглим.
Основою для роботи командира ЗРК по організації РіІНР є наказ начальника ЦО об’єкта.
З’ясувавши отриману в наказі задачу, командир зведеної рятувальної команди (ЗРК) повинен зрозуміти:
- задачу ЗРК і задум начальника ЦО об’єкта (сили і засоби, послідовність виконання робіт, місце зосередження основних зусиль);
- задачі сусідів і порядок взаємодії з ними (які формування будуть вести роботи на його і сусідніх дільницях, їх задачі та як вплинуть дії сусідів на виконання поставленої задачі, як підтримувати взаємодію з ними);
- місце і роль ЗРК в задачі, що виконується силами ЦО об’єкта;
- терміни виконання задачі.
З’ясувавши задачу, командир ЗРК проводить розрахунок часу і, якщо необхідно, віддає попередні розпорядження.
Розрахунок часу полягає у визначенні загального часу, який має в своєму розпорядженні командир ЗРК на підготовку до майбутніх дій, і в розподілі цього часу по видах робіт.
У попередніх розпорядженнях вказується, які роботи необхідно виконати для підготовки до майбутніх дій.
При оцінці обстановкикомандир ЗРК повинен вивчити і оцінити дільницю робіт; маршрут висунення і місцевість, радіаційну, хімічну і біологічну обстановку; склад, стан і можливості ЗРК і доданих формувань; погоду, час року і доби.
Оцінюючи дільницю робіт, він визначає: міру руйнувань будівель, технологічного обладнання і місця утворення завалів; місця і характер пожеж; місця і характер аварій на КЕТМ; стан захисних споруд і людей, що знаходяться в них.
Оцінюючи маршрут висунення і місцевість, вивчає: стан доріг на маршруті висунення; наявність об’їзних шляхів і прохідність місцевості поза дорогами; характер місцевості на дільниці робіт (рельєф, рослинність, можливі місця затоплення).
При оцінці радіаційної, хімічної і біологічної обстановки командир ЗРК вивчає і визначає: наявність зараження на маршруті висунення і території об’єкта; можливі дози випромінювання, які отримують при висуненні і веденні РіІНР; допустимий час початку і тривалість ведення РІІНР; кордони зон зараження; можливі шляхи обходу заражених дільниць; час вражаючої дії СДОР (ОР); вплив зараження на виконання задачі.
При оцінці стану і можливостей свого і доданих формувань командир ЗРК вивчає і оцінює: укомплектованість особистим складом і технікою; підготовку особистого складу; стан техніки і транспортних засобів; забезпеченість матеріально-технічними засобами і засобами індивідуального захисту; можливості формувань по веденню РіІНР.
У висновках з оцінки обстановкикомандир визначає:
- види і об’єм майбутніх робіт;
- допустиму швидкість руху і вплив місцевості в районі робіт на проведення РіІНР;
- задачі розвідки і заходи щодо захисту особистого складу при проведенні РіІНР в умовах зараження;
- порядок побудови похідної колони, розподіл сил і засобів по дільницям робіт, основні заходи щодо матеріально-технічного забезпечення;
- заходи безпеки при проведенні РіІНР.
Рішення на ведення РіІНРкомандир ЗРК приймає на основі висновків із з’ясування задачі та оцінки обстановки, в якому визначає:
- задум дій (послідовність виконання робіт, місце зосередження основних зусиль, розподіл сил і засобів);
- задачі підлеглим (де і які роботи виконувати, способи і терміни виконання робіт, засоби посилення);
- порядок висунення у осередок ураження (побудова похідної колони, час проходження початкового пункту, швидкість руху, дистанція між машинами, час прибуття);
- порядок взаємодії (з ким і коли погоджувати дії підрозділів при веденні робіт);
- організацію управління (місце пункту управління, організація зв’язку, сигнали сповіщення і управління).
Задачі до підлеглихкомандир ЗРК доводить шляхом віддачі усного наказу. Наказ складається з інформаційної та наказової частин, він віддається за встановленою формою, стисло, ясно і зрозуміло. У інформаційній частині наказу вказується:
- час і місце аварії, характер руйнування, пожеж, зараження на об’єкті та маршруті висунення;
- задача, поставлена зведеній рятувальній команді;
- сусіди та їх задачі;
- задум дій згідно з рішенням.
У наказовій частині після слова “наказую"вказується задача кожному підрозділу ЗРК (ланці зв’язку і розвідки, рятувальним групам, групі механізації та сандружині).
Визначається місце завантаження уражених на транспорт і порядок їх евакуації в лікувальні установи.
Вказується: час початку і закінчення робіт, допустима доза випромінювання, місце пункту управління і заступник.
Постановкою задач закінчується етап організації РіІНР і починається етап висунення ЗРК в осередок ураження.
Висунення ЗРК в осередок ураження
Висунення ЗРК в осередок ураження здійснюється самостійно або в складі колони сил ЦО об’єкта. Похідний порядок ЗРК: ланка зв’язку і розвідки, рятувальні групи, санітарна дружина, група механізації. Командир ЗРК слідує в голові колони на автомобілі ланки зв’язку і розвідки. Для руху встановлюється: середня швидкість, вдень - 30-40 км/год., вночі - 25-30 км/год.; дистанції між формуваннями - 100 м, між машинами - до 50 м.
Початком руху вважається час проходження головою колони початкового пункту. Початковий пункт вибирається на початку маршруту, це може бути околиця населеного пункту, розвилка доріг та інші добре помітні місцеві предмети.
У ході висунення командир ЗРК керує висуненням підрозділів. Він стежить за своєчасним проходженням початкового пункту, дотриманням встановленого порядку і швидкістю руху, заходами безпеки. Зв’язок з начальником ЦО об’єкта підтримується по радіо, в колоні ЗРК - за допомогою сигнальних засобів (прапорців, сигнальних ракет). Для прийому і передачі сигналів на кожній машині призначається спостерігач за сигналами.
Прибувши в осередок ураження, командир ЗРК докладає начальнику ЦО об’єкта про прибуття і готовність до ведення РІІНР.
Проведення РіІНР
Першочерговими роботами при проведенні РІІНР є: створення проїздів і проходів до захисних споруд, зруйнованим і палаючим будівлям, гасіння пожеж в будівлях поблизу входів і виходів із захисних споруд з метою захисту людей, що знаходяться в них; локалізація і ліквідація аварій на КЕТМ.
Гасіння пожеж здійснюється звичайно командами пожеже-гасіння, які можуть діяти самостійно або додаватися на час проведення РіІНР формуванням загального призначення (РО, ЗРК).
У осередку ураження командир ЗРК організує розвідку дільниць робіт: спільно з командирами підрозділів визначає характер руйнувань і аварій на КЕТМ, об’єм робіт по створенню проїздів до зруйнованих будівель і розкриття завалених захисних споруд; вказує місця розгортання техніки; уточнює задачі підрозділам, організує взаємодію з підлеглими формуваннями.
Ланка зв’язку і розвідкивимірює рівні радіації на дільницях робіт, здійснює дозиметричний контроль і контроль хімічного зараження, встановлює і підтримує зв’язок з начальником ЦО об’єкта.
Рятувальні групиз ланками сандружини і ланкою механізації здійснюють розшук і порятунок людей в районі робіт; відшукують завалені входи в сховища, встановлюють стан людей, які в них укриваються; приступають до розкриття завалених захисних споруд і порятунку людей, що знаходяться в них. При необхідності перед розкриттям захисних споруд в них подається повітря.
Група механізаціїстворює проїзди до зруйнованих будівель і завалених захисних споруд, локалізує і ліквідує аварії на КЕТМ, надає допомогу рятувальним групам при подачі повітря і розкритті завалених захисних споруд.
Санітарна дружинаорганізує пункт збору уражених, здійснює евакуацію уражених в медичні установи, надає першу медичну допомогу потерпілим на місцях їх виявлення рятувальними групами.
У ході проведення РіІНР командир ЗРК керує діями підлеглих підрозділів, здійснює контроль за виконанням поставлених задач, докладає начальнику ЦО об’єкта про хід виконання робіт. По мірі виконання окремих видів робіт він здійснює маневр силами і засобами, направляючи їх зусилля для своєчасного порятунку потерпілих людей.
Після завершення РіІНР командир встановлює місце збору ЗРК, перевіряє наявність особистого складу, техніки, майна та інстру-ментів, докладає начальнику ЦО об’єкта про виконання робіт, виводить особистий склад і техніку з осередку ураження.
При проведенні РіІНР в умовах зараження, командир ЗРК організує дозиметричний і хімічний контроль, санітарну обробку особистого складу та знезараження техніки.
6.4 Особливості організації й проведення рятувальних робіт
в осередках комбінованого ураження
Рятівні роботи в осередкукомбінованого ураження організу-ються з урахуванням наявності не тільки пошкоджень, пожеж та радіаційного зараження, а й хімічного і бактеріологічного зараження. Слід вважати, що до визначення виду бактеріологічного зараження, всі заходи організуються в режимі захисту від особливо небезпечних інфекційних захворювань.
Успішне ведення рятівних робіт в осередку комбінованого ураження досягається:
- безперервним і одночасним проведенням всіх видів розвідки і використанням їх даних;
- одночасним і правильним використанням різних по призначенню сил та засобів, а також спеціальної техніки (з захисними герметичними кабінами);
- швидким подоланням або обходом зон зараження, руйнувань, пожеж і своєчасним виведенням сил на ділянки робіт;
- зосередженням зусиль на найважливіших ділянках, маневром силами і засобами;
- підтриманням стійкої та чіткої взаємодії, безперервного і твердого керівництва силами та засобами;
- швидке введення в осередок ураження сил і засобів, максимальне скорочення строків надання першої медичної допомоги ураженим отруйними та сильнодіючими отруйними речовинами, має особливе значення.
Враховуючи характер осередку комбінованого уражання головні зусилля розвідки спрямовуються на встановлення типу, концентрації і напрямку розповсюдження ОР, СДОР, РР, інфекційних захворювань, меж районів і ділянок зараження.
В рішенні на проведення рятівних робіт в осередку комбіно-ваного ураження начальник ЦО об’єкту додатково визначає:
- пункти розташування та порядок евакуації населення із районів хімічного та небезпечного радіаційного зараження;
- райони карантину і обсервації, строки їх установлення;
- порядок забезпечення формувань засобами захисту і препара-тами;
- ділянки місцевості, які підлягають дегазації, дезактивації і дезінфекції в першу чергу;
- об’єми і зміст протиепідемічних, спеціальних, профілактичних та санітарно-гігієнічних заходів.
Штаб ЦО об’єкту спільно з відповідними начальниками служб організують виконання цих та інших заходів, направлених на скоріше виконання робіт.
Перша медична допомога потерпілим надається медичними формуваннями, при цьому в першу чергу надається перша медична допомога ураженим отруйними та сильнодіючими отруйними речови-нами. На рівні з зупинкою кровотечі, накладанням пов’язок широко використовуються радіозахисні препарати, антидоти, антибіотики, проводиться екстрена профілактика та часткова санітарна обробка.
Особлива увага приділяється первинному медичному сортуван-ню потерпілих, як в залежності від виду і тяжкості ураження, наявності хімічного, радіаційного і бактеріального зараження розподі-ляють на групи і потоки, щоб не допустити розповсюдження зараження при наданні медичної допомоги та евакуації.
В лікувальні заклади, медичної служби потерпілі евакуюються дотриманням протиепідемічного режиму по ізольованим маршрутам, що охороняються.
Великого значення набуває організація комендантської служби і охорона осередків ураження, чітка робота контрольно-пропускних, санітарно-контрольних та прийомо-передаточних пунктів, оточення небезпечних в інфекційному відношенні ділянок, встановлення для населення і формування режиму поведінки та контроль за його виконанням.
|