Пиши Дома Нужные Работы


ЮРИДИЧНИЙ СКЛАД АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРОСТУПКУ

Юридичною підставою адміністративної відповідальності є передбачений у законі склад адміністративного правопорушення. Відповідальність наступає лише за умови, коли у діянні є обов'язкові юридичні ознаки, які встановлені нормою права, тобто діяння повинно мати юридичний склад.

Склад проступку – це логічна конструкція, що закріплюється правовою нормою й переліком зафіксованих у ній ознак, які характеризують діяння як адміністративний проступок і відмежовують його від інших правопорушень[4]. Юридичний склад адміністративного проступку відображає властивості, суттєві ознаки реальних явищ, тобто певних шкідливих дій.

Д.М. Лук’янець підсумовує, що склад проступку – це правове поняття про нього, що відображає суттєві властивості реальних явищ, тобто певних антисуспільних явищ.[5] Законодавець закріплюючи їх у законі, відбирає найбільш суттєві. Розрізняють: об’єкт діяння, тобто ті суспільні відносини, на які вчинено замах або яким завдано шкоди; об’єктивна сторона, тобто зовнішній прояв протиправного діяння; суб’єкт діяння і його психічне відношення до діяння.

За особливостями конструкції розрізняють матеріальні і формальні склади проступків. Матеріальними називаються склади, в яких:

1) міститься ознака - настання шкідливих матеріальних наслідків діяння;

2) описується діяння, яке обов'язково тягне шкідливі наслідки, хоча останні законом і не названі. Формальними називаються склади, в яких немає ознак настання шкідливих матеріальних наслідків. Наявність шкоди в таких випадках не є конструктивною ознакою складу, але враховується при встановленні розміру стягнення.

Адміністративний проступок завжди посягає на певне коло суспільних відносин, які врегульовані правовими нормами і охоронювані адміністративними санкціями. Ці відносини виступають об'єктом адміністративного проступку. За ступенем узагальнення відносин, що охороняються адміністративно-правовими нормами, можна виділити загальний, родовий, конкретний об'єкти проступку. Загальний об'єкт - це сукупність усіх правових відносин, що охороняються адміністративно-правовими нормами і містяться в Особливій частині КпАП. Це сукупність всіх відносин, які охороняються адміністративно-правовими нормами. Родовий об'єкт характеризує загальні ознаки тієї чи іншої групи проступків, споріднених за характером порушених відносин, тобто це є однорідна група відносин, що становлять невід'ємну і самостійну частину загального об'єкта. Різновидом родового є видовий об'єкт. Конкретні, або безпосередні об'єкти - це конкретні правовідносини, на які посягає правопорушник. Адміністративне законодавство в ряді випадків визнає безпосереднім об'єктом предмет посягання. Наприклад, ст.28 “Оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення”, що не суперечить поняттю безпосереднього об'єкта.

Система ознак, передбачених нормою адміністративного права, які характеризують зовнішній прояв діяння, становлять його об'єктивну сторону. Об’єктивна сторона проявляється у здійсненні як активних дій, так і в пасивній стороні суб’єкта.

Протиправне діяння може бути простим і складним. Просте являє собою єдину дію чи короткочасну бездіяльність, єдиний короткочасний акт протиправної поведінки. Складне діяння - це діяння, яке складається: 1) з кількох самостійних дій; 2) вчинюване протягом певного часу (триваюче правопорушення); 3) вчинене групою осіб.

Складовою частиною об'єктивної сторони адміністративного проступку є також обставини, пов'язані з вчиненням провини: місце, час, обстановка, умови та знаряддя вчинення.

Обставини об'єктивної сторони адміністративного проступку поділяються на ті, що обтяжують, і ті, що пом'якшують відповідальність. Діяння може бути закінченим і незакінченим. В Кодексі про адміністративні правопорушення відсутня відповідальність за незакінчений проступок, якщо це не передбачено в самій нормі.

Обов’язковим елементом складу адміністративного правопорушення є причинний (прямий, безпосередній, логічний) зв'язок між адміністративною провиною (причиною) та її закономірним небезпечним результатом (шкодою). Наявність або відсутність причинного зв'язку має вирішальне значення для встановлення наявності чи відсутності складу адміністративного проступку.

Обов’язковим складовим елементом адміністративного правопорушення (проступку) є суб’єкт. Законодавством ототожнюються поняття “суб’єкт адміністративної відповідальності” і “суб’єкт адміністративного правопорушення”. Суб’єктом адміністративного правопорушення є та особа, яка його вчинила. На відміну від Кодексу про адміністративні правопорушення законодавство про адміністративну відповідальність розширює коло суб’єктів адміністративної відповідальності і відносить до них також і юридичних осіб.

Суб'єктивна сторона адміністративного проступку визначає наявність вини правопорушника, ціль, мету і мотиви вчинення протиправного діяння, виражає відношення особи до вчиненого проступку. Вина правопорушника - це вираз негативного ставлення правопорушника до інтересів суспільства, організації, особи.

Юридичний критерій неосудності виражається в нездатності особи в момент вчинення протиправного діяння усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок душевної хвороби. Юридичний критерій дозволяє встановити справжній зміст неосудності і межі дії медичного критерію.[6] Ст. 20 КпАП передбачено змішану форму неосудності, однак при цьому не визначено, хто і як повинен визначити такий складний стан особи. Більше того, ні Кодекс, ні інші закони України, які передбачають адміністративну відповідальність, не передбачають можливість призначення судово-психіатричної експертизи при вчиненні особою адміністративного правопорушення, а також можливість одержання відомостей про стан здоров’я такої особи та про наявні психічні захворювання. А Закон України “Про психіатричну допомогу”[7] закріпив презумпцію психічного здоров’я особи, доки наявність душевного розладу не буде встановлено на підставах і в порядку, передбачених названим Законом та іншими законами України. Рішення про проведення психіатричного огляду може проводитися за згодою самої особи, її законних представників.

Неузгодженість законодавства не дає змоги органам адміністративної юрисдикції у своїй діяльності реалізувати вимоги ст.20 КпАП і вже сьогодні серйозно впливає на забезпечення прав людини при вирішенні питання осудності особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.

Існує думка, що вина юридичної особи - це психічне ставлення осіб, які перебувають у безпосередніх організаційно-правових відносинах з нею, причетних до протиправних діянь, виражених в актах юридичної особи, що завдали шкоди суспільним відносинам порядку управління, до цих діянь та їхніх наслідків, виявлене у формі умислу або необережності[8].

Факультативними ознаками суб’єктивної сторони адміністративного правопорушення виступає мотив і мета. Під мотивом розуміється усвідомлене особою внутрішнє спонукання, яким вона керувалася при вчиненні проступку. Мета – це наслідок, результат, якого прагне досягти особа, вчиняючи адміністративне правопорушення.

Науковці пропонують наступне визначення: адміністративним проступком визнається передбачене Кодексом протиправне, винне (умисне або необережне) діяння, яке посягає на права та свободи людини і громадянина, права і законні інтереси юридичних осіб, громадський порядок і громадську безпеку, власність, встановлений порядок діяльності органів державної влади та установ і за яке передбачена адміністративна відповідальність.

 

 


[1] Бахрах Д.Н. Административная ответственность граждан в СССР: Учебное пособие. - Сверловск, 1989. - С.25

[2] Бондаренко Г.П. Адміністративна відповідальність в СРСР. - Львів: Вища школа, 1975. - С.86.

[3] Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997р. //Відомості Верховної Ради України. - 1997. - №24, ст.170.

[4] Державне управління: теорія і практика. (За заг. ред. Авер'янова В.Б.). - К.: Юрінком Інтер, 1998. - С.269

[5] Лук’янець Д.М. Оновлення інституту відповідальності у сфері адміністративно-правового регулювання / «Виконавча влада і адміністративне право», за заг.ред. В.Б. Авер’янова. – К.: Видавчничий Дім “Ін-Юре” , 2002. – С.529.

[6] Дяченко О. Визначення суб’єктів адміністративного правопорушення та його загальних ознак //Право України. – 2001. - №8. – С.85.

[7] Закон України “Про психіатричну допомогу” від 22 лютого 2000р. //Офіційний вісник України. – 2000. - №12. – Ст.444.

[8] Стефанюк В., Голосніченко І., Михеєнко М. Інститут адміністративної відповідальності юридичних осіб: проблеми теорії і практики //Право України. - 1999. - №9.






ТОП 5 статей:
Экономическая сущность инвестиций - Экономическая сущность инвестиций – долгосрочные вложения экономических ресурсов сроком более 1 года для получения прибыли путем...
Тема: Федеральный закон от 26.07.2006 N 135-ФЗ - На основании изучения ФЗ № 135, дайте максимально короткое определение следующих понятий с указанием статей и пунктов закона...
Сущность, функции и виды управления в телекоммуникациях - Цели достигаются с помощью различных принципов, функций и методов социально-экономического менеджмента...
Схема построения базисных индексов - Индекс (лат. INDEX – указатель, показатель) - относительная величина, показывающая, во сколько раз уровень изучаемого явления...
Тема 11. Международное космическое право - Правовой режим космического пространства и небесных тел. Принципы деятельности государств по исследованию...



©2015- 2017 pdnr.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.