Тема: Призначення, будова та робота контрольно-вимірювальних приладів.

План

1. Загальні відомості (призначення, заг. будова та класифікація КВП).

2. Прилади вимірювання температури.

3. Прилади вимірювання тиску.

4. Прилади вимірювання рівня пального.

5. Прилади вимірювання швидкості руху та обертів К.В.

6. Експлуатація та основні несправності КВП.

Загальні відомості.

Контрольно-вимірювальні прилади забезпечують контроль різних параметрів агрегатів та систем автомобіля (температуру чи тиск у різних системах, рівень або запас рідини, швидкість руху автомобіля і пройдений шлях, частоту обертання колінчастого вала двигуна чи зарядний режим акумулятора), їх можна поділити на дві групи: перша група дає змогу оцінювати технічний стан вузлів автомобіля; друга група допомагає водієві правильно вибрати режими роботи автомобіля та його основних вузлів.

За виглядом, в якому інформація надходить до водія, контрольно-вимірювальні прилади поділяють на показувальні та сигнальні. Показувальні прилади мають стрілковий прилад, за яким визначають вимірюваний параметр. Користуючись цими приладами, водій має спеціально зосереджувати свою увагу на їхніх показниках, а це заважає йому під час руху автомобіля виконувати основні функції з іншого боку, показувальні прилади за абсолютним значенням показників та інтенсивністю зміни їх дають змогу контролювати і завчасно передбачати момент настання критичного стану вузла чи системи.

Сигнальні прилади (сигналізатори) поділяють на дві групи. Одні світловим або звуковим сигналом передають водієві інформацію про критичне (граничне) значення вимірюваного параметра (здебільшого ці сигналізатори дублюють роботу показувальних приладів), а інші - - про функціональний стан механізмів автомобіля (ввімкнено чи вимкнено, відкрито чи закрито).

За принципом дії автомобільні прилади поділяють на електричні та механічні. Електричні прилади перетворюють неелектричні вимірювані параметри на електричні. Джерелом електричної енергії для них є бортова мережа автомобіля.

У механічних приладах дія від контрольованого середовища до стрідкового приладу передається з використанням енергії самого середовища, їх ще називають приладами безпосередньої дії.

Здебільшого застосовують електричні прилади, бо в цьому разі найпростіше передавати інформацію від місця контролю до місця спостереження.

Електричний контрольно-вимірюнальний прилад складається з датчика чи покажчика, з'єднаних між собою проводами для передавання сигналу. Датчик розміщують безпосередньо на об'єкті в тому місці, де потрібно контролювати вимірюваний параметр, а покажчик — там, де зручніше спостерігати. Звичайно, це панель приладів у кабіні перед водієм. Під час вимірювання неелектричних величин призначення датчика - перетворення неелектричного параметра на електричний. Зв'язок між вимірюваним параметром, електричним сигналом датчика та відхиленням стрілки покажчика вибирають у такий спосіб, щоб відхилена стрілка фіксувала зміну вимірюваного параметра в необхідних межах. Шкалу покажчика градуюють в одиницях вимірюваного параметра.

У сигнальних електричних приладах покажчиком є сигнальна лампа, яку спостерігають крізь світлофільтр певного кольору. Датчики сигналізатора виконують роль вимикача, який замикає чи розмикає коло сигнальних ламп за заданих значень контрольованого параметра.

У випадку контролювання електричних параметрів контрольно-вимірювальний прилад датчиків може не мати, оскільки вимірюється контрольований параметр.

За призначенням контрольно-вимірювальні прилади поділяють на такі групи: вимірювання температури — термометри; вимірювання тиску — манометри; вимірювання рівня пального — рівнеміри; контролю зарядного режиму акумуляторної батареї — амперметри, вольтметри; вимірювання швидкості руху автомобіля і пройденого шляху — спідометри; вимірювання частоти обертання — тахометри.

Прилади вимірювання температури.

Для забезпечення нормальної роботи двигуна водій повинен контролювати температуру охолоджуючої рідини в порожнині охолоджування і при необхідності коректувати її при допомозі жалюзі. Контроль за температурою охолоджуючої рідини здійснюється покажчиком температури, що складається з датчика, укріпленого в головці циліндрів, і самого покажчика на щитку приладів (мал. 8.1).

Основні деталі датчика: корпус, термістер і пружина. Термістер виготовлений у вигляді диска, і його провідність міняється із зміною температури. При підвищенні температури провідність збільшується, а при охолоджуванні — зменшується.