Нормативний і позитивний аналіз

Економічні моделі звичайно використовуються в нормативному і позитивному аналізі. (Деякі економісти використовують термін нормативна і позитивна теорія).

Позитивна економічна теорія розглядає (описує) факти і залежності між ними. Твердження типу: "Якщо Україна введе квоти на імпортні автомобілі, то їхня ціна для громадян України зросте", — є прикладом позитивного аналізу. Це твердження не оцінює ситуацію з точки зору "погано — добре", а лише констатує факти і зв'язки між ними.

Звичайно як частина позитивної економічної теорії розглядаються дискусії про ефективність, оскільки мова йде про загальні закономірності функціонування економіки. Наприклад, ресурси в економіці можуть бути розподілені ефективно, але не обов'язково це буде відповідати поняттю справедливості, рівності тощо.

Для того, щоб оцінити наслідки ефективного розподілу, необхідно застосувати міркування типу "добре — погано". Його вноситьнормативна економічна теорія. Такий тип аналізу активно використовується в економіці добробуту для обговорення питання про те, що таке держава добробуту. В рамках нормативного аналізу використовуються конкретні оцінні міркування типу: "якими є економічні умови і наскільки успішними можуть бути зусилля політиків, спрямовані на зміну ситуації". Нормативний аналіз стосується не лише якісної оцінки економічної політики, але й містить розробку її конкретних варіантів.

Повернімось до твердження про квоти. З точки зору нормативного аналізу, це рішення можна оцінити в кількох аспектах: яким повинен бути розмір квоти? Якими є наслідки її запровадження для всіх суб'єктів ринку? Наскільки сприятливішим може виявитися для них запровадження імпортного мита?

Слід зазначити, що обидва види аналізу (типи теорії) тісно пов'язані. Зокрема, результати позитивного аналізу допомагають визначити кращий шлях для досягнення нормативних цілей.

Інколи дуже складно визначити найкращий варіант політики. Однак можна прослідкувати взаємовплив різних факторів і тим самим спростити проблему пошуку оптимального рішення.

ТЕМА №МЕ-2

ПОПИТ ТА ПРОПОЗИЦІЯ:

АНАЛІЗ ЧАСТКОВОЇ РІВНОВАГИ

ОСНОВНІ ПИТАННЯ

Попит і обсяг попиту.

Пропозиція і обсяг пропозиції.

Ринкова рівновага.

Зміна стану рівноваги. Обмеження цін та податки.

Динамічна модель ринкової рівноваги.

Розглянемо поведінку фірми як продавця своєї продукції та домашнього господарства як її покупця, тобто споживача. Це означає, що мова піде про аналіз ринку товарів. Згадаємо, що домашні господарства також можуть бути продавцями, а фірми — покупцями, коли мова йде про ринки факторів. Закономірності, які описуються нижче, справедливі як для ринку товарів, так і для ринку факторів.

Попит і обсяг попиту

Задамося питанням: яку кількість певного блага ми хотіли б мати? Від-повідачи на це запитання, ми чудово розуміємо, що наше рішення буде пов'язане з оцінкою наших витрат на придбання тієї чи іншої кількості блага. При цьому мова не обов'язково йде про грошові витрати. Для того, щоб досягти певного результату, скажімо, в навчанні, ви порівнюєте затрати часу з можливістю отримати високий результат. Ви можете погодитись і не з найвищою оцінкою, оскільки вона, можливо, потребуватиме від вас неадекватних зусиль. Наприклад, час, затрачений на те, щоб отримати "5" (відмінно), а не "4" (добре), можна також використати на зустріч із другом або перегляд футбольного матчу. Коли мова йде про купівлю блага на ринку, то витрати для споживача визначаються його ринковою ціною. Проте в будь-якому випадку саме можливість порівняння витрат у вирішенні питання "мати чи не мати" є визначальною.

Економісти пов'язують цей процес із поняттямпопиту як співвідношенням між ціною блага та його обсягом, який споживачі хочуть і можуть придбати за такою ціною. Є також і інші визначення попиту. Наприклад, попит — це таблиця, елементи якої визначають залежність між різними рівнями цін і кількістю блага, яке споживач купує за відповідною ціною.

Останнє визначення дає змогу розібратися з відмінністю, що існує між поняттями "попит" та "обсяг попиту". Попит — це завжди набір співвідношень цін та кількостей. Обсяг попиту відповідає конкретній кількості, яку споживач має намір купити за певною ціною. Деякі економісти вважають залежність попиту від ціни настільки фундаментальною, що звели її в ранг закону —закону попиту. Графічно це може бути подано у вигляді спадної лінії ( мал. 2.1): чим вища ціна, тим менший обсяг попиту.

Функція, графік якої зображений на рис. 2.1, є лінійною, що дає змогу використати елементарний математичний апарат для подальшого аналізу.

Рис. 2.1. Графік лінійної функції попиту D.

Аналітична залежність обсягу попиту від ціни в загальному вигляді може бути представлена функцією:

Q_D =f(P) (2.1)

Ця функція має назвуфункції попиту — математичного вираження закону попиту, що показує, як обсяги попиту на товар (О) залежать від його ціни (Р).

У теорії мікроекономічного аналізу використовується також іобернена функція попиту (функція ціни попиту) — залежність ціни товару від обсягу попиту на нього:

P = h(Q_D) (2.2)

Припущення про те, що споживач, приймаючи рішення про купівлю товару, орієнтується лише на ціни, є спрощеним. В реальному житті споживач враховує ще й інші фактори, наприклад, свій доход, наявність можливих замінників товару, а також власні смаки, моду тощо. Тобто в загальному випадку функція попиту є функцією декількох змінних. Розглядаючи функцію попиту як функцію лише ціни, ми, власне кажучи, припускаємо, що всі інші фактори є постійні (незмінні). Таке припущення досить часто використовується в економічномуаналізі і має назву"за інших рівних умов", або"сеtеrіs раrіbиs". Інтерпретація зміни "інших рівних умов" на графіку попиту ( рис. 2.2) ілюструється зсувом усієї лінії попиту D₀ вгору (лінія D₁) або вниз (лінія D₂).

Саме тому поняття "за інших рівних умов" стосовно попиту пов'язується ізнеціновими детермінантами попиту.

Розглянемо основні нецінові детермінанти попиту.

1. Доход. Вплив доходу на попит є досить складним. Здебільшого зростання доходу призводить до зростання попиту (зсув кривої угору праворуч). Проте споживання деяких товарів може скорочуватися, якщо споживач замінює їх дорожчими і якіснішими (зсув кривої попиту униз ліворуч).

2. Ціни на суміжні товари. Попит може змінюватися в обох напрямках залежно від типу товару. Важливо вирізняти дві групи товарів: товари-замінники (альтернативні товари) і доповнювальні товари ( тему 4). Для альтернативних товарів при зростанні цін на один із них попит на інший збільшується (зсув кривої угору). Доповнювальні товари споживаються одночасно, тому із зростанням ціни на один такий товар скорочується попит на інший, і навпаки.

Рис. 2.2. Зсуви кривої попиту при змінах "інших рівних умов".

3. Смаки й уподобання. Цілком можливою є зміна попиту в обох напрямках. Наприклад, реклама здорового способу життя змінює уподобання споживачів і спричиняє зростання попиту на спортивний інвентар і т.ін.

4. Число споживачів на ринку. Із збільшенням цього показника попит зростає (зсув угору), і навпаки.