Динамічна модель ринкової рівноваги

Досягнення стану рівноваги — це не одноразовий акт, а процес. Розглянемо один із прикладів моделей такого процесу.

Досить часто продавці розробляють свою цінову стратегію, базуючись на минулому досвіді. Припустімо, продавці сподіваються, що в наступному періоді ціни, за якими вони успішно реалізували продукцію в попередньому періоді, залишаться незмінними. Кориґування обсягу виробництва при уточненні цін неможливе. Отже, обсяг пропозиції Q_St поточного періоду t залежить від ціни товару в попередньому періоді (t-1):

Q_St = f_S (P_t-1) (2.9)

Розглянемо проблему досягнення рівноваги графічно (мал. 2.9). Лінія попиту В відображає ситуацію поточного періоду: споживач знає, скільки та за якою ціною він бажає купити сьогодні, тобто:

Q_Dt = f_D (P_t) (2.10)

Нехай ціна в початковий період встановилася на рівні P₀. Прийнявши це значення за ціну наступного (поточного) періоду, фірма виробить Q₁ одиниць продукції, але споживач за такою ціною готовий мати лише Q₀. Кількість Q₁, яку продавець запропонував на ринку, може бути реалізована лише за ціною P₁. Далі, за тією ж логікою, можна продовжити рух (на графіку його зображено стрілками) і, нарешті, потрапити до рівноважної точки Е (або ж максимально наблизитися до неї). Варто відмітити, що в даному випадку рух до рівноважної точки став результативним, оскільки нахил лінії пропозиції перевищує нахил лінії попиту. Якщо ж лінія пропозиції пологіша в порівнянні з лінією попиту, то рівноваги можна й не досягти. За умови, коли нахили обох ліній рівні між собою, відбуватимуться коливання навколо точки рівноваги, без наближення до неї. Описана модель називається павукоподібною моделлю.

ТЕМА № МЕ-3

ЕЛАСТИЧНІСТЬ

ОСНОВНІ ПИТАННЯ

Поняття еластичності.

Еластичність попиту за ціною та її вимірювання.

Еластичність попиту і витрати споживача.

Еластичність попиту за доходом.

Перехресна еластичність попиту.

Еластичність пропозиції.

Поняття еластичності

Згідно із законом попиту, при зниженні ціни товару споживач готовий купувати його більше.

Проте ступінь чутливості споживача буде різним як для різних товарів, так і при певних змінах ціни на один і той же товар.

Для одних товарів невелика зміна ціни призводить до значних змін у кількості продукції, що купується. Для інших значна зміна ціни призводить до невеликих змін у кількості продукції, що купується.

Припустімо, що взаємозв'язок між економічними змінними описується функцією Y= f (X). Як буде змінюватися значення залежної змінної Y при зміні функціонально пов'язаної з нею незалежної змінної X, або яка чутливість досліджуваного показника до зміни незалежної змінної?

Можливі два підходи до аналізу чутливості таких змін.

Перший підхід базується на аналізі абсолютних змін, при якому приріст фактора співвідноситься із приростом залежної змінної. Таким чином оцінюється, наскільки змінюється значення функції при зміні незалежної змінної на одиницю.

В загальному випадку, коли відома функціональна залежність між змінними, показник чутливості, у відповідності з першим підходом, може бути визначений як похідна функції:

(3.1)

Графічно цьому відповідає нахил дотичної по відношенню до вісі цін. Розглянемо як приклад функцію попиту від ціни Q = f (P).

Візьмемо криву попиту на яблука, де нам відомі тільки дві точки. Інформація щодо значень цін та відповідних обсягів попиту наведена у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1.

Значення цін та обсягу попиту на яблука

Згідно з даними таблиці, показник абсолютних змін визначається відношенням DQ/DP і дорівнює -0.5 кг/грн., тобто має конкретну розмірність. Припустімо тепер, що вага яблук вимірюється в грамах (г), тоді значення (DQ/DP ) буде дорівнювати (-500 г/грн.). Показники (DQ/DP) вимірюють чутливість величини попиту споживача до зміни ціни і, по суті, як у першому, так і в другому випадку характеризують один і той же ступінь чутливості споживача. Однак значення показників (DQ/DP) різні, оскільки залежать від одиниць вимірювання. В цьому полягає основний недолік даного підходу.

Для ліквідування впливу такого недоліку використовується другий підхід, який ґрунтується на аналізі відносних змін.

Мірою відносних змін єпоказник еластичності, котрий визначається як відношення відносної зміни залежної змінної до відносної зміни функціонально пов'язаної з нею незалежної змінної.

Часто в економічному аналізі кажуть про еластичність як про співвідношення процентних змін залежної і незалежної змінних. Показник еластичності — величина безрозмірна і не залежить від одиниць вимірювання змінних. Він розраховується за формулою:

(3.2)

Такий показник еластичності називається еластичністю в точці, оскільки він визначається на певному відрізку функції як її граничне значення (при DX®0) і стосується лише визначеної точки функції Y.