Крива індивідуального попиту.

Ринковий попит.

Зміни доходу і попит.

Зміни ціни і попит.

Ефекти доходу і заміщення.

Зміна цін і добробут споживача. Надлишок споживача.

Крива індивідуального попиту

Для побудови кривої індивідуального попиту на певне благо подивимось, як змінюється вибір споживача при зміні ціни блага. З цією метою розглянемо систему координат, яку було показано на рис. 4.9 для розширеного бюджетного обмеження.

Нехай доход споживача дорівнює I, а ціни на благо зменшуються і дорівнюють, відповідно, P₁, P₂, P₃, P₄ (рис. 5.1.а). При зниженні ціни блага X лінія бюджетного обмеження IN₁ розгортається праворуч уздовж осі X до нових точок перетину з нею — N₁, N₂, N₄. Довжина кожного відрізка ON₁, ON₂, ON₃, ON₄ відповідає кількості товару, яку споживач був би готовий придбати, за умови витрачання всього доходу на благо X при кожній заданій ціні. E₁, E₂, E₃, E₄ - точки рівноваги споживача при відповідних цінах.

Крива ціна—споживання з'єднує різні точки рівноваги споживача, що утворюються при зміні цін.

Якщо перенести точки E₁, E₂, E₃, E₄ кривої "ціна—споживання" в іншу систему координат, де по вертикальній осі відкладаємо ціни, а по горизонтальній — відповідні обсяги блага X, то отримаємо криву, що показує залежність обсягу блага, який індивід готовий спожити, від ціни (рис. 5.1.6). Адже при ціні P₁ точка оптимуму споживача — E₁ і споживач готовий купувати товар у кількості X₁ . При ціні P₂ відповідна кількість товару дорівнює X₂. І так далі.

Рис. 5.1. Модель поведінки споживача та крива індивідуального попиту.

Отримана на рис.5.1.6 лінія є кривою індивідуального попиту,яка встановлює зв'язок між обсягом попиту окремого споживача і ціною блага за інших рівних умов.

Ринковий попит

Якщо нам відомі криві індивідуального попиту на товар X, то можна побудуватикриву ринкового попиту на благо X (рис. 5.2).

Нехай на ринку блага X є лише два споживачі, і d₁ та d₂ — криві їхнього індивідуального попиту на благо X. Крива ринкового попиту D отримується шляхом горизонтального додавання d₁ та d₂.

Це означає, що для кожної заданої ціни Р=Р_E обсяг ринкового попиту Q_E визначається як: Q_E = Q₁ + Q₂,

де Q₁ та Q₂ — обсяги індивідуального попиту споживачів при ціні P_E.

Рис. 5.2. Крива ринкового попиту

Зазначимо, що при цінах P ³ P₀ крива ринкового попиту збігається з кривою d₂ тому що перший споживач не готовий купувати товар при таких цінах.

Крива ринкового попиту, так само як крива індивідуального попиту, має від'ємний нахил. Вона буде зсуватися праворуч вгору (збільшення попиту) або ліворуч вниз (зменшення попиту) при зміні відповідних нецінових чинників ринкового попиту

Зміни доходу і попит

Розглянемо вплив збільшення (зменшення) доходу споживача при незмінних цінах на стан рівноваги споживача і кількість блага, яке він готовий купувати. Одночасне пропорційне підвищення (зниження) цін на обидва блага буде адекватним зміні номінального доходу споживача.

Для кожного рівня доходу (I₀, I₁, I₂, I₃, I₄ ) і заданих цін на обидва товари X та Y можна побудувати відповідну бюджетну лінію (M₀N₀, M₁N₁, M₂N₂, M₃N₃)і знайти точки оптимуму споживача (E₁, E₂, E₃, E₄). З'єднавши ці точки оптимуму, отримаємокриву "доход—споживання", яка показує співвідношення між доходом споживача і кількістю товару, що купується, при незмінності інших умов, які впливають на попит (рис. 5.3).

Слід мати на увазі, що конкретний вигляд кривої "доход—споживання" залежить від типу товарів (благ). На рис. 5.3 зображена крива "доход—споживання" для нормальних товарів, яка є монотонне зростаючою (рис. 5.3).

Рис. 5.3. Крива "доход-споживання" для нормальних товарів.

Адже із збільшенням доходу при постійних цінах попит на обидва товари X та Y збільшується, тому що споживач може перейти на віддаленіші від початку координат криві байдужості. При зменшенні доходу попит зменшується, споживач змушений вдовольнятися меншим рівнем корисності.

Товари, споживання яких зменшується при збільшенні доходу, є товарами нижчої якості.

Рис. 5.4. Крива "доход-споживання" для випадку, коли Х — товар нижчої

якості

Крива "доход-споживання" для товару нижчої якості X показана на рис. 5.4. Як видно з рисунка, при збільшенні доходу обсяг попиту спочатку зростає з Q₀ до Q₂ а потім, з певного "критичного" рівня доходу I = I₂ (що відповідає бюджетній лінії М₂N₂), починає зменшуватися з Q₂ до Q₃. У цьому випадку крива "доход—споживання", починаючи з точки E₂ повертається назад.

Оскільки тип товару залежить від того, хто його споживає (купує), один і той же товар може бути для одного споживача товаром нижчої якості, а для іншого — нормальним. Через те що питання визначення типу товару пов'язане з рівнем доходу, споживач може розглядати при певному рівні свого доходу якийсь товар як нормальний товар, а при збільшенні доходу вище цього рівня — як товар нижчої якості.

Зміни ціни і попит

При побудові кривої індивідуального попиту ми розглянули, як вплине зміна ціни одного товару при незмінній ціні інших товарів і постійному доході споживача на обсяг його попиту на товар. Зниження ціни товару при незмінності інших цін і доходу споживача знижує відносну ціну товару, останній стає дешевшим порівняно з іншими товарами, і тому споживач замінює у своєму споживанні цим товаром інші товари, які відносно подорожчали.

З іншого боку, зниження ціни означає збільшення реального доходу, наслідки якого неоднозначні. При зниженні ціни блага X отримуємо нову бюджетну лінію МN₂ замість старої лінії МN₁ (рис. 5.5).

Рис. 5.5. Загальний ефект від зміни ціни блага X.

Первісний стан рівноваги споживача при початковій ціні блага X — точка E₁, відповідний обсяг попиту X₁, а новий стан рівноваги при нижчій ціні блага Х — точка E₂ якій відповідає обсяг X₂.

Загальний ефект (E_T) від зміни ціни блага X полягає в зміні обсягу попиту на благо X за умови, що споживач при кожній ціні робить оптимальний вибір:

E_T = X₂ – X₁ (5.1)

Ефекти доходу і заміщення

Загальний ефект від зміни ціни може бути розділений на два окремих ефекти: ефект доходу і ефект заміщення.

Ефект заміщення (E_S) — зміна обсягу попиту, спричинена зміною відносної ціни товару при незмінному реальному доході.

Ефект доходу (E_I) — зміна обсягу попиту, спричинена зміною реального доходу при незмінності відносних цін.

Розглянемо детальніше, як визначаються E_S та E_I .

Зниження ціни Р_X дозволяє підвищити рівень задоволення споживача, тому що збільшується його реальний доход. Обсяг попиту на товар X збільшується з X₁ до X₂. Для того щоб визначити, який доход споживача забезпечив би йому попередній рівень корисності U₁ при новому співвідношенні цін, слід провести лінію допоміжного бюджетного обмеження M₀N₀ (рис. 5.6).

Рис. 5.6. Ефект доходу та ефект заміщення для нормального товару.

Вона паралельна лінії нового бюджетного обмеження MN₂ (яка відображає нове співвідношення цін) і одночасно є дотичною до кривої байдужості U₁ (тобто забезпечує попередній рівень корисності). Отримаємо допоміжний стан рівноваги E₀ і відповідний обсяг попиту X₀.

При переході із точки E₀ у точку E₂ реальний доход споживача не змінюється. Ефект заміщення визначається як різниця:

E_S = X₀ – X₁, (5.2)

він завжди призводить до збільшення попиту на товар, який став дешевшим, тобто

E_S > 0.

При переході із точки E₀ у точку E₂ попит на товар X збільшується внаслідок зростання реального доходу споживача при незмінному співвідношенні цін. Отже, ефект доходу визначається як різниця:

E_I = X₂ – X₁, (5.3)

Загальний ефект визначається як:

E_T = E_S + E_I. (5.4)

Оскільки у даному випадку мова йде про нормальний товар, ефект доходу теж додатний, і обидва ефекти діють у одному напрямку, тобто

E_S > 0, E_I >о, тому E_T > 0.

Для товару нижчої якості при збільшенні доходу обсяг споживання зменшується. Ефект доходу для таких товарів від'ємний (рис.5.7).

Для товарів нижчої якості ефект доходу рідко перевищує ефект заміщення, тому в цьому випадку загальний ефект залишається додатним, тобто

E_S >0, E_I < о, але ½E_S½, ½E_I½, тому E_T >0.

Рис. 5.7. Ефект доходу та ефект заміщення для товару нижчої якості

Для деяких товарів загальний ефект зниження ціни теоретично може призводити до зменшення обсягу попиту. Від'ємний ефект доходу у цьому разі переважає за абсолютною величиною ефект заміщення (рис. 5.8), тобто

E_S >0, E_I < о, але ½E_S½<½E_I½, тому E_T < 0.

Рис. 5.8. Ефект доходу та ефект заміщення для товару Гіфена.

Oстання ситуація означає, що при зниженні ціни обсяг попиту на благо зменшується, що порушує закон попиту. Товар, для якого закон попиту не виконується, називаєтьсятоваром Гіфена. Товари Гіфена мають криву попиту, спрямовану вгору.