Пиши Дома Нужные Работы

Обратная связь

Ефективність розміщення ресурсів

Повернімось до розгляду економіки в цілому. Раніше була визначена умова ефективності в обміні (13.4) для споживачів благ при фіксованих запасах цих благ. Також була визначена умова ефективності у виробництві благ (13.7) при фіксованих запасах ресурсів; умову (13.7) задовольняють різні набори благ, яким відповідають точки кривої виробничих можливостей, і для кожного набору виконується умова (13.10).

Для ефективного функціонування економіки в цілому розміщення ресурсів між виробництвом різних благ має бути таким, щоб структура виробництва благ при ефективному використанні ресурсів збігалася із структурою споживання, яка визначається умовою (13.7). Тобто споживачі повинні бути готові заміщати блага у своєму споживчому кошику в такій само пропорції, як економіка може трансформувати одне благо в інше. Такий збіг можливий, коли всі ринки є повністю конкурентні і на кожному з них встановлюються ефективні ціни:

 

РX = МСX, РY = МСY. (13.11)

 

Звідси випливає, що

 

МСX / МСY = PX / PY. (13.12)

 

Умова (13.12) дозволяє поєднати умови (13.4) і (13.7):

 

(13.13)

Наведене співвідношення і є умовою ефективного розміщення ресурсів.Вибір, який треба зробити суспільству для ефективного розміщення ресурсів, має бути допустимим і ефективним у виробництві, тобто йому повинна відповідати точка на кривій виробничих можливостей, і він повинен відповідати максимально досяжному рівневі корисності споживачів, згідно з умовою ефективності в обміні.

Якщо, наприклад, економіка перебуває в оптимальному за Парето стані, Р(Х0,Y0) на рис. 13.7, тоді нахил кривої виробничих можливостей у точці Р визначатиметься умовою (13.12). Для ілюстрації умови ефективності (13.13) побудуємо в межах прямокутника OX0PY0 діаграму Еджворта для обміну. Розподіл вироблених благ (Х0,Y0) між індивідами В та С, якому відповідає точка Е, має відповідати балансовій умові (13.2) та умові ефективності (13.13); останнє означає, що нахил кривих байдужості UB i UC в точці Е (норми заміщення MRSB та MRSC) повинен дорівнювати нахилу кривої виробничих можливостей у точці Р (норма трансформації MRT).



Рис. 13.7. Ефективність розміщення ресурсів

 

Отже, якщо позначити МRS однакову для всіх споживачів норму заміщення благ, згідно з умовою ефективності в обміні, тоді можна казати, що геометричне відповідна найкращому вибору (13.13) точка Р має міститися на кривій виробничих можливостей РРС і на кривій байдужості, яка є дотичною до цієї межі (рис. 13.8). Крива байдужості та крива виробничих можливостей у точці Р мають однаковий нахил, що дорівнює відношенню цін PX/PY.

OY X

Рис. 13.8. Ефективність на ринках готової продукції

 

Розглянемо приклад, коли умова (13.13) не виконується. Нехай на кривій виробничих можливостей обрана точка, для якої одна одиниця блага Y трансформується в одну одиницю блага X (тобто граничні вартості виробництва обох благ однакові, МRT=1). У споживанні для тієї самої точки одна одиниця блага У заміщується двома одиницями блага Х (МRS=1/2), тобто одиниця блага Y є ціннішою для споживачів, ніж одиниця блага X, і вони готові платити за благо Y удвічі більше, ніж за X. Тоді буде вигідніше виробляти благо Y, ніж X. У такому разі виробники зацікавлені збільшувати виробництво блага Y, але це можливо за рахунок скорочення випуску X, що призведе доруху вздовж кривої виробничихможливостей вгору, отже, до поступового зменшення норми трансформації і одночасного зростання норми заміщення до такого стану, коли МRТ збігатиметься з МRS, згідно (13.13).

Економічна теорія добробуту

Економічна теорія добробуту — це загальна назва нормативного аспекту економічної теорії, яка вивчає умови економічного оптимуму. Зокрема те, як визначити, що один стан суспільства кращий ніж інший, яка економічна політика може бути застосована для переходу економіки в інший стан.

Центральними положеннями цієї теорії є теореми економіки добробуту.

Перша теорема економіки добробуту стверджує, що за певних умов конкурентні ринки ведуть до оптимального за Парето розміщення ресурсів, тобто конкурентна економіка досягає певної точки на кривій виробничих можливостей. Ця теорема ілюструє бажаність конкуренції в економіці.

Друга теорема економіки добробуту стверджує, що будь-який оптимум за Парето може бути досягнутий конкурентною економікою (в якій всі ринки відповідають умовам повної конкуренції), тобто будь-якому оптимуму за Парето (точці на кривій виробничих можливостей) відповідають система цін і розміщення ресурсів між учасниками, які можуть привести до цього стану як до конкурентної рівноваги.

Вище ми вже розглянули, як конкурентна економіка досягає станів, оптимальних за Парето. Але існують ситуації, коли саморегульований ринок не досягає станів, ефективних за Парето. Такі ситуації об'єднуються назвою неспроможність ринку.

Проявом неспроможності ринку є неповна конкуренція на багатьох ринках (див. теми 8, 9). Неповна конкуренція веде до втрат в ефективності порівняно із ситуацією повної конкуренції. Специфічною проблемою є існування галузей із спадною вартістю виробництва (природних монополій), які через технологічні особливості не відповідають формальним умовам теорем економіки добробуту. З метою підвищення ефективності функціонування економіки державна влада проводить відповідну антимонопольну політику і реґулює діяльність природних монополій.

Ще одним проявом неспроможності ринку є неповна інформація учасників щодо цін та інших аспектів функціонування ринків, знання про які необхідні всім учасникам для прийняття ефективних рішень. Приватний ринок часто не забезпечує учасників необхідною інформацією, і тут знову необхідна певна підтримка з боку державної влади у вигляді законодавства про захист прав споживачів, фінансування інституцій по поширенню окремої інформації (бюро погоди) та інше.

У двох наступних розділах будуть висвітлені проблеми, що пов'язані ще з двома проявами неспроможності ринку — існуванням зовнішніх ефектів та проблемою суспільних благ.

ТЕМА №МЕ-14

НЕСПРОМОЖНІСТЬ РИНКУ.

ЗОВНІШНІ ЕФЕКТИ

 

ОСНОВНІ ПИТАННЯ

Неефективність ринків.

Зовнішні ефекти.






ТОП 5 статей:
Экономическая сущность инвестиций - Экономическая сущность инвестиций – долгосрочные вложения экономических ресурсов сроком более 1 года для получения прибыли путем...
Тема: Федеральный закон от 26.07.2006 N 135-ФЗ - На основании изучения ФЗ № 135, дайте максимально короткое определение следующих понятий с указанием статей и пунктов закона...
Сущность, функции и виды управления в телекоммуникациях - Цели достигаются с помощью различных принципов, функций и методов социально-экономического менеджмента...
Схема построения базисных индексов - Индекс (лат. INDEX – указатель, показатель) - относительная величина, показывающая, во сколько раз уровень изучаемого явления...
Тема 11. Международное космическое право - Правовой режим космического пространства и небесных тел. Принципы деятельности государств по исследованию...



©2015- 2024 pdnr.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.