Пиши Дома Нужные Работы

Обратная связь

Теоретичні основи становлення та розвитку місцевих фінансів

 

Наукове визначення місцевих фінансів як сукупності тео­ретичних положень і певної суми знань і вмінь остаточно сформувалося наприкінці XIX ст. Це явище об'єктивне й зу­мовлене розвитком демократичних засад у суспільстві. Так, у цей період завершилось становлення в більшості країн світу, насамперед у Західній Європі, місцевого самоврядування, яке одержало законодавче закріплення в конституціях. Місцевими органами влади визначались комуни, общини, муніципаліте­ти, штати тощо. Вони наділялися правами й відповідальністю в загальній системі державного управління та відповідною фі­нансовою базою,

У науковій літературі з'явились теоретичні розробки про економічну природу й сутність місцевих фінансів, їхнє при­значення та роль. Слід зазначити, що саме визначення місце­вих фінансів постійно змінювалося. Найпоширенішим є ви­значення місцевих фінансів як "місцевого фінансового господарства" адміністративних одиниць, або як "сукупності матеріальних засобів", які перебувають у розпорядженні цих одиниць для досягнення їхніх цілей. Є також визначення місцевих фінансів як "господарства місцевих спілок".

У науковій літературі соціалістичних часів визначення місце­вих фінансів ототожнювалося з поняттям місцевих бюджетів. Деякі дослідники цієї проблеми дотримувались того погляду, що місцеві фінанси — явище, притаманне капіталістичним державам та країнам "третього світу". Проте домінуючою була точка зору, яка знайшла відображення у Великій Радянській енциклопедії, де говорилось, що "місцеві фінанси в СРСР -— це фінанси місцевого господарства і місцевих органів влади, складова єдиної системи фінансів СРСР. До місцевих фінансів належать фінанси соціалістичних підприємств усіх галузей місцевого господарства й місцеві бюджети.



Місцеві фінанси відіграють значну роль у плановому роз­поділі та перерозподілі частини національного доходу відповід­но до вимог економічних законів соціалізму для створення фондів грошових засобів, які використовуються місцевими радами з метою задоволення постійно зростаючих матеріальних і культурних потреб народу. Місцеві фінанси — важлива ланка зміцнення господарського розрахунку та здійснення фінансо­вого контролю за виконанням підприємствами й організаціями місцевого значення господарських та фінансових планів і до­тримання режиму економії.

Це досить громіздка й суперечлива конструкція відповідно до тоталітарної логіки дає визначення місцевих фінансів. Слід зазначити, що в цей період в умовах соціалізму не було вели­ких здобутків у розвитку теорії місцевих фінансів.

Проте зарубіжна наукова думка в галузі місцевих фінансів досягла значних успіхів і розвивалася за декількома напрямка­ми. Один із них можна назвати теорією "природних прав об­щин". Вона має майже двохсотлітню історію. Суть цієї теорії полягає в тому, що община як самоврядний територіальний колектив є таким же суспільним утворенням, як і держава, причому община, на думку прихильників цієї теорії, є утворен­ням, що передувало виникненню держави. Тому держава не може скасовувати общині прав, які нею не надавалися.

З огляду на це органи місцевого самоврядування мають власну компетенцію, вони не підпорядковані державній владі й перебувають поза межами цієї влади. Кожен територіальний колектив має власні завдання, які він самостійно визначає. Держава може впливати на діяльність територіального колек­тиву через законодавство. Але вона не може позбавити його природних прав.

В іншому напрямку розвивалась так звана "державна тео­рія місцевого самоврядування". Вона ґрунтується на тверджен­ні, що органи місцевого самоврядування є органами державно­го управління. Ці органи створюються державою для реалізації державних функцій і завдань на місцевому рівні. Зрозуміло, що за цією теорією місцеве самоврядування не має власних при­родних прав, а є представником державної влади на місцях, права і обов'язки яких визначаються центральною владою.

Виходячи з вищесказаного, ключовим завданням є питання визначення економічної суті місцевих фінансів, що можливо тільки тоді, коли об'єктивним явищем стане саме місцеве само­врядування. Тому передусім доцільно з'ясувати, чи можуть місцеві органи влади існувати самостійно, незалежно від цент­ральної влади, тобто, чи є такі економічні явища, що належать виключно до компетенції місцевих органів влади. Слід заува­жити, що в період середньовіччя траплялися випадки, коли окремі міста або тільки общини могли мати повну автономію і не входити до загальної системи організації державної влади.

Досвід розвитку людського суспільства підтверджує, що в сучасних умовах повна автономія окремих міст або терито­ріальних утворень майже неможлива, та й економічно недо­цільна. Водночас незаперечною істиною є те, що більшість економічних і соціальних функцій, покладених на державні органи влади, успішніше здійснюються органами місцевого самоврядування. Вони є надійною гарантією ефективнішого шляху розвитку суспільства.

У сучасних правових державах світу місцеві органи влади входять до загальної системи державного управління, їхня компетенція визначається центральною владою. Простежуєть­ся також тенденція щодо зростання державних функцій, які передаються в компетенцію місцевих органів влади. Все сказа­не дає підставу стверджувати, що місцеві фінанси — явище об'єктивне оскільки для здійснення покладених на місцеве самоврядування функцій потребує наявності відповідних фондів фінансових ресурсів у їхньому розпорядженні.

У XX ст. відбулися значні зміни та певна уніфікація орга­нів місцевого самоврядування більшості європейських країн. У 1985 році було підписано Європейську Хартію про місцеве самоврядування, яка заклала загальноєвропейські принципи організації місцевого самоврядування. У листопаді 1996 року до Європейської Хартії про місцеве самоврядування приєдна­лася й Україна.

Загалом у теорії й практиці був напрацьований та поши­рився принцип доцільності, згідно з яким певна функція пок­ладається на той рівень влади, який виконає її краще, економ­ніше й ефективніше. Це відобразилося також в Європейській Хартії про місцеве самоврядування. Відповідно до закріплених за місцевим органом влади повноважень вони наділяються фінансовими ресурсами, тобто джерелами фінансових ресур­сів, достатніми для здійснення вказаних повноважень.

Нині найдискусійнішим є питання щодо визначення пов­новажень місцевих органів самоврядування. Відповідно до їхніх обсягів будується структура місцевих фінансів. Розши­рення повноважень потребує збільшення фінансових ресурсів у розпорядженні органів місцевого самоврядування, що не завжди можна досягти за допомогою податків. У багатьох країнах місцевому самоврядуванню надаються субсидії.

В Європі поширилася концепція субсидарності, тобто передачі субсидій місцевому самоврядуванню відповідно до делегованих їм повноважень. Основний принцип субсидарно­сті полягає в тому, аби розподіляти повноваження між органа­ми влади таким чином, щоб вони виконувалися найближчим до місця подій рівнем влади.

Досягнуто певного прогресу щодо визначення функцій органів місцевого самоврядування. В більшості країн до компе­тенції місцевого самоврядування належить початкова й середня освіта, охорона здоров'я, шляхи місцевого значення, ветеринар­на допомога, благоустрій, догляд за бідними та сиротами, житлово-комунальне господарство, житлове будівництво, водозабезпечення, теплове господарство, міські електричні мережі, економічна інфраструктура, працевлаштування без­робітних, перепідготовка кадрів із метою працевлаштування, ритуальні послуги, збирання та утилізація сміття, екологічні проблеми, організація землекористування тощо.

Витрати, які закріплюються за місцевими органами влади в межах власної компетенції, в більшості країн поділяються на обов'язкові й факультативні. Обов'язкові витрати здійснюють­ся місцевими органами влади в обов'язковому порядку, а факультативні — на основі рішень, прийнятих їхніми пред­ставницькими зібраннями.

Відповідно до обсягів повноважень місцевого самовряду­вання будується система місцевих фінансів, тобто визначається їх величина в загальнодержавних показниках, і насамперед у ва­ловому внутрішньому продукті держави. Нині через місцеві фі­нанси перерозподіляються значні фінансові ресурси. До євро­пейських країн із найвищими показниками муніципальних витрат щодо ВВП належать; Швеція — 25,5%, Данія — 19,9%, Норвегія — (8,9%, Угорщина — 19%, Фінляндія — 18%, Лит­ва — 13,1%. Понад 10% ВВП перерозподіляються через муніци­пальні витрати в Австрії, Латвії, Великобританії, Швейцарії. Близько 10% — у Болгарії, Чехії, Німеччині, Люксембурзі.

В Україні цей показник становив у різні роки від 15 до 18%, отже, Україна належить до європейських країн із висо­кими показниками перерозподілу ВВП через місцеві фінанси, Наведені дані ще раз підтверджують, що місцеві фінанси є важливою ланкою фінансової системи держави. За своєю економічною суттю місцеві фінанси — це сукупність форм і методів створення й використання фондів фінансових ресур­сів для забезпечення органами місцевого самоврядування ви­конання покладених на них функцій у галузі економічного й соціального розвитку відповідних територій.

В Україні місцеві фінанси перебувають нині на стадії сво­го становлення й розвитку. На сьогодні вже створено певне правове підґрунтя. У Конституції України одинадцять розділів присвячені місцевому самоврядуванню, де зазначено, що ма­теріальною та фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме й нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є власністю територіаль­них громад, сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єк­ти їхньої спільної власності.

Зокрема, Конституцією передбачено, що органи місцевого самоврядування можуть об'єднувати на договірних засадах кош­ти бюджетів для виконання спільних проектів. Держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядуван­ня та фінансове його підтримує. Витрати, що виникли внаслі­док рішень органів державної влади, компенсуються державою.

Ці та інші положення Конституції України відобразилися і в Законі "Про місцеве самоврядування в Україні", ухваленому в травні 1997 р. Проте, як підтверджує досвід, ще є низка проб­лем, які потребують свого розв'язання. Це передусім здійснен­ня чіткішого розмежування доходів і витрат місцевих бюджетів.

 






ТОП 5 статей:
Экономическая сущность инвестиций - Экономическая сущность инвестиций – долгосрочные вложения экономических ресурсов сроком более 1 года для получения прибыли путем...
Тема: Федеральный закон от 26.07.2006 N 135-ФЗ - На основании изучения ФЗ № 135, дайте максимально короткое определение следующих понятий с указанием статей и пунктов закона...
Сущность, функции и виды управления в телекоммуникациях - Цели достигаются с помощью различных принципов, функций и методов социально-экономического менеджмента...
Схема построения базисных индексов - Индекс (лат. INDEX – указатель, показатель) - относительная величина, показывающая, во сколько раз уровень изучаемого явления...
Тема 11. Международное космическое право - Правовой режим космического пространства и небесных тел. Принципы деятельности государств по исследованию...



©2015- 2017 pdnr.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.