Пиши Дома Нужные Работы

Обратная связь

СТАРОДАВНІ ДЕРЖАВИ І ПРАВО В ПІВНІЧНОМУ ПРИЧОРНОМОР’Ї

1. Держава скіфів

2. Античні міста-держави (поліси)

3. Боспорське царство

4. Держави інших народів на території України

* *

*

Історія державно-правового розвитку на території України бере свій початок від середини І тисячоліття до Р. Х., коли у народів Північного Причорномор’я з’являються перші державні утворення. Це були рабовласницькі держави, які виникли у процесі розпаду первіснообщинного ладу й встановлення класового суспільства.

Першою і самою могутньою стала держава скіфів. В VIII – III ст. до Р. Х. в степових районах Північного Причорномор’я та Південно-Східної України, а частково у Криму панували кочові племена які мали назву скіфів. Це були племена що прийшли з Ірану. VI ст. до Р. Х. скіфські племена створюють могутній союз племен. В цей союз, за повідомленням Геродота, входили такі племена: 1) скіфи царські – наймогутніше і найчисельніше плем’я, яке очолило союз; 2) скіфи-кочовики; 3) скіфи-землероби; 4) еліно-скіфи, мешкали біля грецьких поселень; 5) скіфи-орачі (хлібороби), які мешкали на півночі. Давні греки називали цю державу і цю територію «Скіфією» або «Великою Скіфією». Від давніх греків ця назва і закріпилась в історії, від давніх греків дішли до нас відомості про скіфів.

Соціальна структура[1] скіфського суспільства була нескладною. Населення складалось з таких верств: царська сім’я, військова аристократія, військові дружинники, родоплемінна знать, торгівці, жерці, вільні общинники, раби. Зрозуміло, що статус цих верстів був різний. Найбільшу верству складали вільні общинники які відбували повинності, платили данину, відбували військову службу. Нижчу сходинку в соціальній ієрархії займали раби. Але вони не відігравали великого значення в виробничих відносинах скіфського суспільства і в основному виступали як товар на продаж грекам.



Політична структура[2]. Очолював скіфську державу цар. Влада передавалась у спадщину. Влада царя була необмежена. Цар здійснював судові функції, в окремих випадках виконував обов’язки жерця. Із знаменитих скіфських царів відомі Атей, Скілур, Палак, Фарзой. Із найближчих родичів царя формувався державний апарат управління. До нього входили воєначальники. Разом з тим в племенах зберігалась родова організація влади на чолі із старійшинами, вождями, зборами племені.

Таким чином скіфська держава являла собою поєднання класичних форм держави з залишками родоплемінного устрою.

Джерела права[3].Скіфська культура була безписемною, тому звичайно, що писемних джерел права скіфського суспільства ми не маємо. Основним джерелом права в такому випадку виступає звичай[4]. Поряд із звичаєм, із розвитком держави, з’являється й інше джерело права – правила, встановлені царською владою. Свої звичаї зберегли чисельні племена які були підкорені скіфами.

Норми права[5]. Про саме право скіфів відомо небагато. Норми права захищали приватну власність, регулювали договірні відносини міни, дарування, купівлі-продажу, данницькі відносини. Договори скріплювались клятвою. Шлюбно-сімейне право базувалось на принципах патріархату, практикувалось багатоженство. Найбільш небезпечними злочинами вважались злочини проти царя, неправдива клятва, порушення звичаїв, відступ від віри батьків. Відомі злочини проти власності (крадіжка, пограбування), проти особи (вбивство, перелюбство, ображання). Поширеними видами покарання були смертна кара, відрубання правої руки, вигнання, довгий час зберігалась кровна помста.

У ІІІ ст. до Р. Х. Велика Скіфія розпалась під натиском сарматів, нових кочових племен. Достовірних відомостей про Сарматську державу не залишилось, але мабуть вона була подібною до скіфської.

Поряд з скіфами, довгий час, в благодатних місцях Північного Причорномор’я мешкали грецькі колоністи, представники античної цивілізації. Перші їх поселення з’явились у VII ст. до Р. Х. на о. Березань. В VI – V ст. до Р. Х. греки заснували міста Ольвія, Пантикапей, Феодосія, Херсонес, Тіра. Ці міста уявляли собою невеличкі держави із своєю владою, фінансовою системою, територією.

Соціальна структура.Населення міст поділялось на дві великі групи: вільних та рабів. Серед рабовласників виділялись купці, судновласники, господарі майстерень, адміністративна верхівка, землевласники які володіли земельними наділами навколо міста. Звичайно були і дрібні ремісники, торгівці, землероби. В основі економічного розвитку грецьких міст була праця рабів, тому вони складали значний прошарок населення полісів.

Державний устрій[6]. За формою правління ці міста були рабовласницькими республіками, тобто джерелом влади було населення полісів. Але не все. В політичному житті міста могли приймати участь лише чоловіки, громадяни міста, старше 25 років, після принесення присяги на вірність місту. На початку колонізації Північного Причорномор’я республіки були демократичними, згодом влада переходила до рух аристократії.

Вищим органом влади в місті були народні збори – еклесія. Народні збори вирішували найважливіші питання зовнішньої і внутрішньої політики, приймали закони, встановлювали податки, а також обирали посадових осіб і контролювали їх діяльність.

Виконавчим органом влади була рада міста – постійно діючий орган влади. Рада міста, а також її голова і секретар обирались народними зборами. Рада міста готувала законопроекти для обговорення їх на народних зборах, перевіряла кандидатів на адміністративні посади, здійснювала керівництво колегіями та контроль за ними.

Третьою ланкою міського управління були виборні колегії. Колегії очолювали керівництво окремими галузями життя міст-полісів. Так були колегії що займались фінансовими, судовими, юридичними, військовими справами.

Джерела права.Основними джерелами права були закони народних зборів, декрети ради міста, розпорядження колегій посадових осіб, а також місцеві звичаї.

Норми права.Правовій регламентації перш за все підлягали майнові відносини: власність на житловий будинок, худобу, землю, рабів і т. д. Розвинутим було зобов’язальне право: договорів позики, дарування, купівлі-продажу, оренди землі.

Самим небезпечним злочином вважались злочини проти держави – спроба ліквідації політичного ладу, розголошення державної таємниці, зрада місту. Поширеними були майнові злочини, злочини проти особи.

До вільних людей застосовувались такі види покарання як смертна кара, штрафи, конфіскація майна. За злочин рабів відповідали їх власники. До рабів же застосовували фізичне покарання, смертну кару.

Боспорське царство. Через кілька століть після початку колонізації, ряд грецьких міст розташованих по обидва боки Керченської протоки об’єднались в союз. На чолі такого союзу став цар. Так виникло Боспорське царство. Центром держави стало місто Пантикапей (м. Керч). Свого розквіту Боспорське царство досягає у III – ІV ст. по Р. Х. В другій половині ІV ст. по Р. Х. племена готів і гунів зруйнували Боспорську державу. Соціальна структура держави повторювала структуру полісів. Крім рабовласників до верхівки царства входила скіфська та меотська знать.

Політичний лад Боспорської держави трансформувався від державного устрою грецьких міст полісів до монаршої спадкової влади. Поступово ліквідовувались деякі форми самоврядування і демократичні установи що виникли у ранній період існування грецьких міст Причорномор’я.

Тепер весь апарат управління зосереджується навколо царя. Серед управителів були охоронець царських скарбів, начальник фінансів, управителі сіл і т. д. Окремі елементи автономного управляння зберігали міста, місцеві племена. Але згодом вся влада переходила до царських намісників.

Про Боспорське право відомо небагато. Джерелом права були закони що видавали царі, право грецьких міст-полісів, звичаї місцевих племен. Коли Боспорське царство підпало під владу Римської імперії, певний вплив мало римське право.

В державі існувала державна і приватна власність на землю, худобу, рухоме майно. Розвинуте виробництво, зовнішня і внутрішня торгівля стимулювали розвиток договірних відносин. Таким чином норми права були аналогічними тим що існували в античних містах. Те саме стосується злочинів і системи покарань.

Завдяки скифам і грекам традиції державотворення на українських землях відомі з писемних джерел ще з VI – V ст. до Р. Х. Першою державою стала держава скіфів. Давні греки принесли більш розвинуту правову систему, що регулювала розгалужену систему суспільних, державних, приватних відносин.

Поступовий процес розвитку державно-правових відносин був перерваний навалою кочових племен (готів, гунів), інших народів які були втягнуті в процес великого переселення народів. І навіть якщо ці народи проголосили створення своїх держав, вони були недовговічні. Серед таких держав можна назвати державу сарматів, готів, гунів. На рубежі ІІ і ІІІ ст. по Р. Х. на арену політичної історії виходять слов’янські племена.

Ці терміни потрібно запам’ятати:


1. Родоплемінний устрій

2. Військова демократія

3. Республіка

4. Поліс

5. Демос

6. Грецька демократія

7. Еклесія


Цих особистостей треба знати:


1. Геродот

2. Мітридат

3. Анахарис

4. Фармоковський Б. В.


Література для поглибленого вивчення теми:

1. Історія держави і права України. Частина 1 // За ред. акад. А. Н. Рогожина. – Х. : Основа, 1993. – С. 6–26.

2. Полонська-Василенко, Н. Історія України : У 2 т. Т. 1. До серед. XVIII століття / Н. Полонська-Василенко. – К. :Либідь, 1995. – С. 39–66.


[1] Соціальна структура – соціальні групи, класи і прошарки суспільства.

[2] Політична структура – органи влади і управління державою і суспільством.

[3] Джерела права – державно-офіційні способи закріплення і зовнішнього прояву правових норм, що засвідчують їх загальнообов’язковість.

[4] Звичай – правила поведінки, що склалися в результаті тривалого повторення людьми певних дій.

[5] Норми права – загальнообов’язкове правило поведінки.

[6] Поряд з терміном «Політична структура» використовують терміни «Державний устрій», «Державний лад», «Політичний лад».






ТОП 5 статей:
Экономическая сущность инвестиций - Экономическая сущность инвестиций – долгосрочные вложения экономических ресурсов сроком более 1 года для получения прибыли путем...
Тема: Федеральный закон от 26.07.2006 N 135-ФЗ - На основании изучения ФЗ № 135, дайте максимально короткое определение следующих понятий с указанием статей и пунктов закона...
Сущность, функции и виды управления в телекоммуникациях - Цели достигаются с помощью различных принципов, функций и методов социально-экономического менеджмента...
Схема построения базисных индексов - Индекс (лат. INDEX – указатель, показатель) - относительная величина, показывающая, во сколько раз уровень изучаемого явления...
Тема 11. Международное космическое право - Правовой режим космического пространства и небесных тел. Принципы деятельности государств по исследованию...



©2015- 2024 pdnr.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.