ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

ІМЕНІ АДМІРАЛА МАКАРОВА

ХЕРСОНСЬКА ФІЛІЯ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО САМОСТІЙНОЇ ТА ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ

З ДИСЦИПЛІНИ “БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ”

ДЛЯ СТУДЕНТІВ НАПРЯМІВ ПІДГОТОВКИ

Програмна інженерія”,

Машинобудування”, 050504 “Зварювання”,

Суднобудування та океанотехніка”,

050702 “Електромеханіка”, 030504 “Економіка підприємства”

ВСТУП

Робоча навчальна програма з курсу “Безпека життєдіяльності” розроблена на основі типової навчальної програми нормативної дисципліни для вищих навчальних закладів освіти “Безпека життєдіяльності”. Програму схвалено на засіданні науково-методичної комісії з цивільної безпеки Науково-методичної ради МОН 16.02.2011 р., протокол № 03/02 та Вченою Радою Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту 23 лютого 2011 р., протокол № 2.

Навчальна дисципліна “Безпека життєдіяльності” є нормативною дисципліною і займає провідне місце у структурно-логічній схемі підготовки фахівця за освітньо-кваліфікаційним рівнем “бакалавр”, оскільки є дисципліною, що використовує досягнення та методи фундаментальних та прикладних наук з філософії, біології, фізики, хімії, соціології, психології, екології, економіки, менеджменту тощо і дозволяє випускнику вирішувати професійні завдання за певною спеціальністю з урахуванням ризику виникнення внутрішніх і зовнішніх небезпек, що спричиняють надзвичайні ситуації та їхніх негативних наслідків.

Мета вивчення дисципліни полягає у набутті студентом компетенцій, знань, умінь і навичок для здійснення професійної діяльності за спеціальністю з урахуванням ризику виникнення техногенних аварій й природних небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання, а також формування у студентів відповідальності за особисту та колективну безпеку.

Завдання вивчення дисципліни передбачає опанування знаннями, вміннями та навичками вирішувати професійні завдання з обов’язковим урахуванням галузевих вимог щодо забезпечення безпеки персоналу та захисту населення в небезпечних та надзвичайних ситуаціях і формування мотивації щодо посилення особистої відповідальності за забезпечення гарантованого рівня безпеки функціонування об’єктів галузі, матеріальних та культурних цінностей в межах науково-обґрунтованих критеріїв прийнятного ризику.

Засвоївши дисципліну “Безпека життєдіяльності” майбутні бакалаври повинні володіти сукупністю загальнокультурних та професійних компетенцій з питань безпеки життєдіяльності у відповідних напрямах підготовки для вирішення професійних завдань, пов’язаних із гарантуванням збереження життя та здоров’я персоналу ОГ в умовах небезпечних і надзвичайних ситуацій.

В результаті вивчення дисципліни “Безпека життєдіяльності” бакалаври у відповідних напрямах підготовки повинні мати такі головні загальнокультурні та професійні компетенції.

Загальнокультурні компетенції охоплюють:

– культуру безпеки і ризик-орієнтоване мислення, при якому питання безпеки, захисту й збереження навколишнього середовища розглядаються як найважливіші пріоритети в житті й діяльності;

– знання сучасних проблем і головних завдань безпеки життєдіяльності та вміння визначити коло своїх обов’язків з питань виконання завдань професійної діяльності з урахуванням ризику виникнення небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання;

– вміння оцінити середовище перебування щодо особистої безпеки, безпеки колективу, суспільства, провести моніторинг небезпечних ситуацій та обґрунтувати головні підходи та засоби збереження життя, здоров’я та захисту працівників в умовах загрози і виникнення небезпечних та надзвичайних ситуацій;

– здатність приймати рішення щодо безпеки в межах своїх повноважень.

Професійні компетенції за видом діяльності охоплюють:

виробничо-технологічна діяльність:

– здатність орієнтуватися в основних методах і системах забезпечення техногенної безпеки, обґрунтовано вибирати відомі пристрої, системи та методи захисту людини і природного середовища від небезпек;

– вміння оцінити сталість функціонування об’єкту господарювання в умовах надзвичайних ситуацій та обґрунтувати заходи щодо її підвищення;

– вміння обґрунтувати та забезпечити виконання комплексу робіт на об’єкті з попередження виникнення надзвичайних ситуацій, локалізації та ліквідації їхніх наслідків;

організаційно-управлінська діяльність:

– здатність орієнтуватися в основних нормативно-правових актах в області забезпечення безпеки;

– знання організаційно-правових заходів забезпечення безпечної життєдіяльності та вміння обґрунтувати та забезпечити виконання у повному обсязі заходів з колективної та особистої безпеки;

– вміння забезпечити координацію зусиль виробничого колективу в попередженні виникнення надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків;

проектно-конструкторська діяльність:

– вміння ідентифікувати небезпечні чинники природного та техногенного середовищ і віднайти шляхи відвернення їхньої уражальної дії використовуючи імовірнісні структурно-логічні моделі;

– вміння оцінити безпеку технологічних процесів і обладнання та обґрунтувати заходи щодо її підвищення;

– вміння обґрунтувати нормативно-організаційні заходи забезпечення безпечної експлуатації технологічного обладнання та попередження виникнення надзвичайних ситуацій;

педагогічно-консультативна діяльність:

– обґрунтування та методичне забезпечення проведення навчання серед працівників та населення з питань безпеки життєдіяльності та дій за надзвичайних ситуацій;

– вміння надати допомогу та консультації працівникам та населенню з практичних питань безпеки життєдіяльності та захисту у надзвичайних ситуаціях;

контрольно-консультативна діяльність:

– оцінювати стан готовності підрозділу до роботи в умовах загрози і виникнення НС за встановленими критеріями і показниками та надавати консультації працівникам організації (підрозділу)щодо підвищення його рівня;

– здатність аналізувати механізми впливу небезпек на людину, визначати характер взаємодії організму людини з небезпеками середовища існування з урахуванням специфіки механізму токсичної дії небезпечних речовин, енергетичного впливу та комбінованої дії вражаючих факторів.

ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

МОДУЛІ КУРСУ

ЛАБОРАТОРНІ ЗАНЯТТЯ

Лабораторне заняття 1-2.

1. Ідентифікація та оцінювання рівня небезпеки за допомогою імовірнісних структурно-логічних моделей, застосованих у відповідній галузі господарювання.

2. Обґрунтування категорії ОГ за рівнем загрози техногенного, природного і терористичного характеру та ступенем їхньої захищеності.

3. Визначення потенційно-небезпечних об’єктів і територій.

4. Об’єкти підвищеної небезпеки та класи їхньої небезпечності.

Література:[2, с. 20-38; 61-70; 123-129]; [3, с. 14-85]; [7, с. 11-18]; [12, с. 17-51]; [17, с. 9-41]; [20, с. 7-16].

Лабораторне заняття 3.

1. Регіональний комплекс природних загроз.

2. Методи виявлення їхніх вражаючих факторів, номенклатура та одиниці виміру.

3. Комплекс заходів з запобігання природних НС та організації дій щодо усунення їхніх негативних наслідків.

Література:[2, с. 61-70]; [3, с. 222-239; 256-273]; [7, с. 169-184]; [12, с. 162-166]; [16, с. 43-50]; [17, с. 45-60]; [20, с. 7-16].

Лабораторне заняття 4-5.

1. Головні вимоги Правил техногенної безпеки галузей господарювання, підприємств, установ та організацій в залежності від профільного напряму.

2. Загальні вимоги до безпечності технологічного обладнання, виробничих процесів, будівель і споруд.

3. Особливості структури виробництва.

4. Внутрішні фактори, що впливають на безпечність діяльності об’єкту господарювання.

5. Комплекс робіт на об’єкті з попередження НС, локалізації та ліквідації їхніх наслідків за відомими алгоритмами, технологіями з урахуванням чинних галузевих норм і правил.

Література: [3, с. 169-190]; [7, с. 154-168]; [12, с. 128-162]; [16, с. 43-59; 74-90; 106-120]; [17, с. 45-60]; [20, с. 17-34].

Лабораторне заняття 6.

1. Психосоціальні наслідки впливу негативних факторів небезпек НС.

2. Психологічна та медична реабілітація постраждалого населення.

3. Професії підвищеного ризику.

4. Психофізіологічний вплив оточення на людину.

5. Основи підвищення психофізіологічної стійкості кадрів до професійних небезпек.

Література: [2, с. 211-241]; [3, с. 199-204]; [7, с. 152-154; 221-224]; [12, с. 200-211]; [16, с. 67-73]; [17, с. 45-60]; [20, с. 44-52].

Лабораторне заняття 7.

1. Визначення наявних проблем з безпеки і захисту об’єктів господарювання (ОГ) у НС, рівня їхнього ризику.

2. Галузеві вимоги і норми щодо забезпечення сталого функціонування ОГ та контролю за станом його основних фондів.

Література: [2, с. 94-123]; [3, с. 381-384]; [7, с. 18-23]; [12, с. 36-50]; [16, с. 5-12].

Лабораторне заняття 8.

1. Система управління безпекою та захистом у НС в галузі, як складова державної системи, її місце і значення в системі управління функціонуванням галузі.

2. Організаційна побудова системи управління безпекою та захистом у НС на підприємстві, в установі та організації.

3. Завдання і повноваження спеціально створених координуючих і постійних органів управління безпекою і захистом у НС.

4. Фінансування заходів з ліквідації наслідків НС, відшкодування збитків постраждалим. Страховий механізм відшкодування збитків від НС. Порядок надання фінансової допомоги та схема опрацювання звернень щодо виділення коштів з резервного фонду державного бюджету.

5. Використання матеріальних ресурсів з державного, оперативного, регіонального та місцевого резерву.

6. Порядок підготовки матеріалів, на підставі яких надається експертний висновок щодо рівня НС.

Література: [2, с. 257-266]; [3, с. 335-379]; [7, с. 185-220]; [12, с. 236-249]; [16, с. 120-153]; [17, с. 219-237]; [20, с. 52-114]; [21, с. 30-134].

Лабораторне заняття 9.

1. Спеціальні відомчі та позаштатні формування, які залучаються (у межах їхніх тактико-технічних можливостей) до проведення рятувальних та інших невідкладних робіт. Визначення порядку їхнього приведення до готовності та організації управління діями у процесі виконання завдань.

2. Основні засоби, тактика дій і способи виконання робіт у зоні НС в залежності від профільного напряму ВНЗ.

3. Матеріально-технічне, медичне та інші види забезпечення при проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт на об’єктах галузі.

4. Організація життєзабезпечення населення у НС та надання гуманітарної допомоги потерпілим.

Література: [3, с. 368-381]; [7, с. 185-216; 225-238]; [12, с. 249-257; 266-279]; [16, с. 120-154]; [17, с. 237-288]; [20, с. 114-120]; [21, с. 91-127].

Контрольні питання по першому модулю:

1. Проблема безпеки життєдіяльності людини і суспільства в сучасних умовах.

2. Наука БЖД, основні задачі, визначення.

3. Об’єкт і предмет безпеки життєдіяльності.

4. Структура наук про безпеку.

5. Сфера застосування наук про безпеку.

6. Небезпеки, визначення, класифікація.

7. Що таке життєвий простір?

8. Суть вчення В.І. Вернадського про біосферу. Ноосфера.

9. Джерела техногенних небезпек.

10. Джерела антропогенних небезпек.

11. Джерела природних небезпек.

12. Джерела соціально-політичних небезпек.

13. Ризик, визначення, види ризику, допустимий ризик.

14. Класифікація ризиків.

15. Назвіть якісні й кількісні методи визначення ризику.

16. Якість – категорія безпеки.

17. Визначення поняття «культура безпеки».

18. Суть культури безпеки.

19. Органи чуття як механізм сприйняття інформації.

20. Будова аналізаторів та їх властивості.

21. Характеристика основних аналізаторів в БДЖ.

22. Психічні особливості людини та їх значення в безпеці життєдіяльності.

23. Визначення понять біосфера, екологічні системи, рівні екологічних систем (приклади екологічних систем різних рівнів).

24. Основні причини руйнування біосфери та виникнення екологічної кризи.

25. Визначення поняття мікроклімату. Вплив мікроклімату на працездатність людини.

26. Нормалізація параметрів мікроклімату.

27. Дія електричного струму на організм людини.

28. Шум. Загальні методи боротьби з шумом.

29. Вібрація. Загальні методи боротьби з вібрацією.

30. Виробниче освітлення та його вплив на психофізіологічний стан людини.

31. Здоров’я, його біологічна, соціальна та психологічна сутність.

32. Адаптація організму до зовнішніх факторів середовища.

33. Фактори, які впливають на стан здоров’я людини.

34. Система охорони здоров’я в Україні.

35. Надання першої долікарської допомоги.

36. Назвіть фактор, що найбільше впливає на здоров’я людини.

37. Чи належать проблеми харчування до питань здорового способу життя?

Контрольні питання по другому модулю:

1. Мета класифікації надзвичайних ситуацій.

2. НС техногенного характеру, характеристика, види та класифікація, причини.

3. НС природного характеру, характеристика, види та класифікація, причини.

4. НС соціально-політичного характеру, характеристика, види та класифікація, причини.

5. НС мирного часу в залежності від масштабу їх наслідків характеристика, види та класифікація, причини виникнення.

6. Визначення НС відповідно до територіального поширення та обсягів ресурсів.

7. Небезпеки сучасного урбанізованого середовища.

8. Зв’язок небезпек.

9. Що таке катастрофа?

10. Яка відмінність між аваріями й катастрофами?

11. Заходи життєзабезпечення населення під час природних небезпек.

12. Радіаційно небезпечні об’єкти.

13. Транспортні аварії (катастрофи).

14. Хімічно небезпечні об’єкти.

15. Вибухо- й пожежа небезпечні об’єкти.

16. Принципи та засоби захисту населення в умовах надзвичайних ситуацій.

17. Фактори ризику при захворюванні на рак.

18. Хто може бути суб’єктами зовнішніх загроз.

19. Хто відповідає за забезпечення корпоративної безпеки підприємства?

20. Чи належить до завдань системи безпеки вивчення партнерів, конкурентів та клієнтів?

21. Чи можна віднести порушення правил техніки безпеки, як внутрішню загрозу підприємству?

22. Чи належить до завдань системи безпеки підприємства проведення соціально-психологічних заходів серед працівників підприємства?

23. Які заходи доцільно здійснювати для забезпечення безпеки особистого майна?

24. Звідки надходять шкідливі речовини в процесі вирощування продукції рослинництва?

25. Під час транспортування і зберігання харчових продуктів та харчової сировини звідки може відбуватися надходження шкідливих речовини?

26. Звідки при технологічній та кулінарній обробки в харчових продуктах з’являються шкідливі речовини?

27. Коли може бути небезпечним застосування харчових добавок?

28. Які речовини є найтоксичнішими серед пестицидів?

29. Яку назву має властивість речовин (в тому числі пестицидів) накопичуватися в організмі людини?

30. Тероризм як форма політичного екстремізму.

31. Злочинність як гостра соціальна проблема сучасності.

32. Порівняйте переваги та недоліки проживання в місті та селі.

33. Що забезпечує найбільший захист людині?

34. Що треба робити, щоб уберегтися у натовпі?

35. Де небезпечно сідати пізно ввечері у порожньому транспорті?

36. Надання першої допомоги потерпілим (порушення дихання і серцевої діяльності).

37. Надання першої допомоги потерпілим (утоплення).

38. Надання першої допомоги потерпілим (поранення і кровотечі).

39. Надання першої допомоги потерпілим (удари, переломи і вивихи).

40. Надання першої допомоги потерпілим (травми голови, грудної клітки і живота).

41. Надання першої допомоги потерпілим (опіки).

42. Надання першої допомоги потерпілим (відмороження).

43. Надання першої допомоги потерпілим (електротравми, ураження блискавкою).

44. Загальні принципи управління безпекою життєдіяльності.

45. Управління безпекою життєдіяльності на глобальному рівні.

46. Основні засади державного управління безпекою життєдіяльності в Україні.

47. Основні законодавчі і нормативні акти з питань безпеки життєдіяльності.

48. Органи управління і контролю за дотриманням вимог безпеки життєдіяльності.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Під час індивідуальної роботи студент повинен закріпити теоретичний лекційний матеріал, навчитися самостійно працювати з літературою. Студент повинен підготувати та захистити реферат на лабораторному або індивідуальному занятті. В залежності від тематики реферату, індивідуальна робота може бути зарахована до будь-якого з двох модулів.

Тематика рефератів

1. Особливості фізичної діяльності людини.

2. Безпека життєдіяльності людини в умовах розумової праці.

3. Шляхи підвищення ефективності трудової діяльності людини.

4. Надзвичайні ситуації на транспорті.

5. Потенційні небезпеки епідемічного характеру.

6. Рятувальні заходи під час природних стихійних небезпек.

7. Відходи виробничих підприємств як потенційна небезпека.

8. Об’єкти комунального господарства як потенційна небезпека.

9. Характеристика радіаційно небезпечних об’єктів (на вибір три-п’ять об’єктів).

10. Антропогенний вплив на екологію.

11. Системи централізованого та локального оповіщення населення з питань надзвичайних ситуацій.

12. Фінансові та матеріальні резерви для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

13. Правове, нормативне та організаційне забезпечення життєдіяльності людини у суспільстві.

14. Правовий захист населення від надзвичайних ситуацій.

15. Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації.

16. Мікроклімат та комфортні умови життєдіяльності.

17. Значення психологічного клімату в колективі.

18. Приклади найбільших техногенних катастроф у світі як приклади порушення вимог безпеки систем.

19. Навколишнє середовище та середовище життєдіяльності людини.

20. Негативні фактори виробничого середовища.

21. Характеристика найбільш руйнівних стихійних лих в історії людства.

22. Екологічні кризи, причини їх дії. Фізичні, хімічні, біологічні та психологічні фактори.

23. Небезпеки сучасних урбанізованих міст.

24. Соціально-політичні проблеми тероризму. Криміногенно-правова характеристика терористичних актів.

25. Злочинність – соціальна проблема сучасності.

26. Насильство у суспільстві та сім’ї.

27. Управління та нагляд за безпекою життєдіяльності.

28. Надання долікарської допомоги при нещасних випадках.

29. Правила поведінки при виникненні екстремальних ситуацій в побутових умовах.

30. Естетичні та ергономічні фактори виробничого середовища та їх вплив на працівників.