Форми підвищення культурно-освітнього та

Фахового рівня педагогів

Індивідуальні:

Формування переконань та інтересів, темпи оволо­діння знаннями, практичними вміннями, віра у власний потенціал у кожної людини індивідуальні, а відтак ефек­тивність продукування ідей можлива лише за умови постійної самоосвіти. Для педагогічних працівників, заці­кавлених новими підходами у дошкільній справі, на базі Інституту проблем виховання АПН України (лабораторія дошкільного виховання) функціонує постійно діючий консультпункт. Триває активна публікація матеріалів рубри­ки "Базовий компонент" у фаховому журналі "Дошкіль­не виховання".

Індивідуальну основу мають: ♦ курсові завдання післядипломної педагогічної освіти ♦ творчі звіти ♦ атес­тація ♦ стажування ♦ взаємовідвідування ♦ консуль­тування.

Групові:

Усталених групових форм методичної роботи налі­чується кілька десятків. Доцільно об'єднувати їх за озна­кою домінування способу чи напряму роботи:

· Форми, де домінує бесіда.

· Форми, де домінує професійна майстерність.

· Форми, де домінує професійна творчість.

Бесіда може бути головною у методичних консуль­таціях. Розкриваючи кожне питання, варто залишати щось недомовлене або виносити окремі фрагменти на обговорення. Такий прийом перетворить монолог кон­сультанта на діалог із присутніми, що згуртує всіх учас­ників зустрічі в пошуках оптимального рішення.

Варіативність бесід визначати вам: ♦проблем­на бесіда ♦проблемно-аналітична бесіда (зіставлення традиційних та варіативних спо­собів планування) ♦методичний діалог ♦методичні посиденьки ♦аналіз конкретних ситуацій ♦дискусійний клуб (наприклад, теми: "Зіставлення навчально-дисциплінарної та особистісно орієнтованої моделей освіти", "Розподіл змістового матеріалу БП та регіо­нальної: доцільність чи традиційність?", "За­няття потрібне: щоб навчити дитину чи щоб зайняти її цікавою діяльністю?", "Заняття оби­рає педагог чи дитина?") ♦освітянські вечор­ниці ♦круглий стіл" ♦літературна світли­ця ♦педагогічний консиліум.

Професійна майстерність домінує у таких формах групової методичної роботи, які діста­ли назви: методичний аукціон (конкурс педагогічної майстерності) ♦вернісаж ♦методична панорама ♦лабора­торія педагогічних знань ♦природнича лабораторія ♦педагогічне ательє ♦педагогічний прог­ноз ♦творча лабораторія ♦педагогічний клуб ♦день професійної майстерності ♦школа педагогічного досвіду.

Формами, де домінує професійна творчість, є:

♦педагогічний ринг ♦методичний ринг ♦книга педагогічних знахідок ♦ярмарок педагогічних знахідок ♦фестиваль педагогічної творчості ♦день творчості ♦аукціон ідей ♦банк ідей ♦презентація ідей ♦ерудит-шоу ♦методичний аукціон ♦панорама методичних знахідок ♦портрет творчого педагога ♦творчий звіт педагогічного колективу.

Серед об'єднань педагогічних працівників можна виокремити такі, що тривалий час поглиблено вивча­ють, розробляють окремі питання: ♦ініціативна група ♦творча група ♦професійна мікрогрупа ♦школа педагогічного досвіду ♦школа молодого керівника ♦школа молодого вихователя ♦клуб творчих педагогів ♦авторська школа майстра ♦актив музичних керівників.

Труднощі, що можуть виникати на початкових етапах упровадження БП, та орієнтовні способи (методичні заходи)

Їх усунення

1. Керівник ДНЗ відчуває труднощі у мотивації оновлен­ня педагогічного процесу. Він боїться значних змін, не прагне їх. Педагоги також не усвідомлюють потреби у змінах, в оновленні змісту та методів педагогічного про­цесу через недостатній рівень аналітичної культури. Доцільно: проводити тренінги, що навчають переко­нувати, долати природну недовіру до нового, страх небажаних наслідків у час змін.

2. Організатори педагогічного процесу та його виконавці
не бажають змінювати звичний ритм, зміст і спосіб роботи.

Доцільно: ♦стимулювати тих, хто втілює нове, екс­периментує, шукає, хоча й помиляється ♦дозволити пошук варіативності планування ♦відкласти на певний час фронтальні та тематичні перевірки ♦повністю укомплектувати ДНЗ педагогічним та обслуговуючим персоналом ♦сприяти проходженню вихователями позачергової курсової перепідготовки ♦організову­вати підвищення кваліфікації та самоосвіти ♦ввести нові показники перевірки результатів роботи керів­ників ДНЗ та педагогічних працівників, що спонука­ють до активності, творчості.

3. Керівники та педагоги ДНЗ нечітко бачать реальні можливості для реалізації Базової програми через недостатнє розуміння значущості змін для довкілля загалом, для певної ситуації та кожної дитини зокрема.

Доцільно: ♦організовувати науково-методичну ро­боту з педагогами та керівниками на основі діагнос­тики їхніх утруднень ♦організовувати колективний пошук оновлених методів, прийомів послідовного впровадження особистісно орієнтованого підходу, на­голошуючи на його перевазі ♦залучати вихователів до прийняття індивідуальних та колективних рішень ♦вивчати потреби всіх учасників педагогічного процесу ♦навчати керівників управляти інноваційними процесами.

4. Відсутня повна та послідовна інформація від етапу ухвалення стандартів дошкільної освіти до розробки практичних матеріалів щодо реалізації Базової програми.

Доцільно: ♦проводити інформаційно-довідкову робо­ту: створювати картотеки, банки різнобічної педагогіч­ної інформації щодо модернізації системи дошкіль­ної освіти ♦вивчати науково-методичні публікації, матеріали всеукраїнських семінарів ♦забезпечувати тісні зв'язки з науковцями, з регіонами, які були ак­тивними учасниками апробації Базової програми ♦поширювати освітньо-методичні матеріали.

5. Відсутня або є неповною інформація щодо концеп­туальної сутності, змісту та структури БП, щодо супровідних методичних матеріалів.

Доцільно: ♦ здійснювати випереджальне навчання керівників ДНЗ ♦залучати наукових консультантів ♦створювати тимчасові творчі групи (за сферами, зміс­товими лініями БП тощо).

6. Керівники та педагоги ДНЗ відчувають труднощі у
прогнозуванні можливих перешкод у їхній роботі.

Доцільно: розробити програму корекційних заходів для реалізації нововведень.

7. Педагогів лише епізодично залучають до практичного втілення БП.

Доцільно: розробити програми (окремих педколективів та індивідуальні) для реалізації нововведення, виокремивши в них конкретні методи та прийоми.

Отже, Базова програма не є "порційною", фрагмен­тарною, а спрямована на цілісний педагогічний процес, що унеможливлює її поєднання з іншими програмами, побудованими на іншій філософській основі.

Завдання методичної служби — здійснювати роботу з таким змістовим наповненням, щоб уникнути: «спотво­рення концептуальних підходів Базової програми ♦пе­рекручування її стрижневих ліній ♦змішування змісту різ­них програм. Це дасть змогу захистити дітей від некомпетентного педагогічного впливу в умовах модер­нізації дошкільної освіти.

ОРІЄНТОВНИЙ ЗМІСТ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ

Ділова гра

Проблема: «Готовність педагогів до роботи щодо впровадження Базової програми «Я у Світі».