Пиши Дома Нужные Работы

Обратная связь

Тема 1. «Поняття та суть комерційної діяльності»

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Чернівецький державний комерційний технікум

НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

Опорних конспектів

З дисципліни

«Комерційна діяльність»

Спеціальність: 5 03051001

«Товарознавство та комерційна

Діяльність»

Розробили викладачі: Макаренко В.Д.

Бурденюк О.В.

Розглянуто на

засіданні циклової комісії

комерційних дисциплін

Протокол №___ від __________ 2011 р.

Голова ц/к________ Бурденюк О.В.

Список тем:

Розділ 1. Теоретичні основи комерційної діяльності.

Тема 1.1. Поняття та суть комерційної діяльності ……………………..……………4

Тема 1.2. Товари та послуги як об’єкт комерційної діяльності………………………

Розділ 2. Комерційна діяльність на оптовому ринку товарів та послуг.

Тема 2.1. Основи функціонування оптового ринку………………………………………

Тема 2.2. Організація комерційної діяльності в оптовій торгівлі…………………..

Тема 2.2.1. Організація комерційної діяльності в оптовій торгівлі. Порядок укладання, зміни та розірвання господарського договору………………………………

Тема 2.3. Організація оптових закупівель товарів. Комерційне забезпечення оптових закупівель товарів……………………………………………………………………….

Тема 2.3.1. Організація оптових закупівель товарів. Критерії вибору конкретних постачальників товарів споживчого ринку.

Тема 2.3.2. Організація оптових закупівель товарів. Закупівля товарів на аукціонах і міжнародних торгах………………………………………………………………..

Тема 2.3.3. Організація оптових закупівель товарів. Суть, роль та значення біржової торгівлі в організації оптового ринку……………………………………………..



Тема 2.3.4. Організація оптових закупівель товарів. Права і обов’язки членів біржі……………………………………………………………………………………………………..

Тема 2.4. Основи формування асортименту на підприємствах оптової торгівлі та управління товарними запасами.

Тема 2.5. Організація оптового продажу товарів та їх постачання в роздрібну торговельну мережу. Економічна суть оптового продажу товарів народного споживання.

Тема 2.5.1. Організація оптового продажу товарів та їх постачання в роздрібну торговельну мережу. Поняття та суть процесу товаропросування.

Тема 12. Оптовий продаж товарів. Торгово-закупівельні системи і форми в оптовій електронній торгівлі.

Тема 13. Формування асортименту товарів та вивчення попиту населення у роздрібній торгівлі. Суть, зміст і завдання комерційної діяльності у роздрібній торгівлі.

Тема 14. Формування асортименту товарів та вивчення попиту населення у роздрібній торгівлі. Асортиментні переліки, їх значення і використання у комерційній роботі.

Тема 15. Особливості продажу товарів у роздрібній торговельній мережі. Комісійний продаж непродовольчих товарів.

Тема 16. Форми та методи досягнення комерційного успіху.

Тема 17. Система послуг у роздрібній торгівлі як засіб стимулювання продажу товарів.

Дисципліна “Комерційна діяльність ”

Мета : надання знань з комерційної класифікації товарів та послуг, комерційних зв¢язків і комерційних служб підприємств, комерційної діяльності в оптовій та роздрібній торгівлі.

Предмет : товарні ресурси та асортимент товарів на торговельному підприємстві.

Змістовні модулі : Поняття та суть комерційної діяльності. Товари і послуги як об¢єкт комерційної діяльності. Основи фукнціонування оптового ринку. Організація комерційної діяльності в оптовій торгівлі. Організація оптових закупок товарів. Основи формування асортименту товарів на підприємствах оптової торгівлі та управління товарними запасами. Організація оптового продажу товарів та їх постачання у роздрібну торговельну мережу.

Комерційна діяльність у роздрібній торгівлі. Форми та методи досягнення комерційного успіху. Формування асортименту товарів та вивчення попиту населення. Товаропостачання роздрібної торговельної мережі.

Дисципліна “Комерційна діяльність ” ставить мету :

Застосування студентами сучасної теорії та практики комерційної діяльності на ринку товарів та послуг, дати студентам професійні знання та навички, щодо практичного виконання робіт, пов¢язаних з налагодженням комерційних зв¢язків, укладання договорів та угод на закупівлю та продаж товарів народного споживання, формування асортименту товарів, налагодженням ефективних систем переміщення товарів та активізації процесу їх продажу.

В процесі вивчення курсу студенти знайомляться з нормативними актами, що регулюють комерційні зв¢язки, з договорами та угодами, з документами оперативного обліку виконання договорів поставки товарів.

Дисциплина “Комерційна діяльність” вчить студентів творчо і з найменшим ризиком вирішувати комерційні та господарські завдання, пов¢язані з підприємницькою діяльністю.

Студенти повинні

Знати : основні функції комерційної діяльності, суб¢єкти комерційної діяльності, нові організаційні структури оптової торгівлі, суть, зміст та структуру комерційних зв¢язків, організацію оптових закупок, технологію формування аосртименту товарів в оптовій торгівлі, методи оптового продажу товарів, засоби і методи рекламування товарів.

Вміти : творчо і з найменшим ризиком вирішувати комерційні та господарські завдання, пов¢язані з підприємницькою діяльністю, швидко реагувати на зміни ринку та дії конкурентів, вміти аналізувати ефективність комерційної діяльності оптового підприємства, вміти залучати в товарооборот додаткові товарні ресурси. Володіти методами системного рішення ситуацій.

Розділ 1. «Теоретичні основи комерційної

Діяльності на ринку товарів та послуг».

Тема 1. «Поняття та суть комерційної діяльності»

План:

 
 


Література:

В.В. Апопій «Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг», с.11-16, 24-28. – Київ, 2002 р.

Ф.Г. Панкратов, Т.К. Серьогіна «Комерційна справа», с. 13-16, Рівне, 2002 р

Після вивченої теми студенти повинні знати:

В чому суть КД, функції і завдання даної дисципліни, принципи КД.

Питання для самоконтролю:

1. Що складає суть комерційної діяльності на ринку товарів та послуг?

2. Які основні завдання і функції дисципліни?

3. Які основні структурні елементи комерційної діяльності?

4. Який зміст основних принципів комерційної діяльності?

5. Які провідні функції торгівлі?

6. Які суб’єкти здійснюють комерційну діяльність?

7. Які вимоги висуваються до суб¢єктів – фізичних осіб?

8. Які характерні особливості юридичних осіб?

9. Як можна класифікувати об¢єкти комерційної діяльності?


Термін "комерція" в перекладі з латинської означає "торгівля", проте, ототожнювати комерцію з комерційною торгівлею можливо лише у вузькому значенні слова.

Сучасна торгівля зі своїми чисельними функціями, розгалуженою матеріально-технічною базою, кадровим потенціалом, інфраструктурою набагато ширша за своїм змістом, ніж просто комерція. Комерція по-суті виступає однією з функцій торгівлі, що реалізується в процесі комерційної діяльності.

Комерційна діяльність являє собою організацію і управління комерційними процесами та операціями, пов'язаними з товарно-грошовим обміном. Кінцевою метою комерційної діяльності є здійснення купівлі-продажу товарів, послуг і отримання прибутку.

Саме комерційна діяльність забезпечує умови і механізм здійснення купівлі-продажу товарів, послуг, цінних паперів, зміну їх форм вартості в процесі товарно-грошового обміну. Вона включає операції і процеси організаційного, управлінського, правового, економічного характеру і змісту. Варто підкреслити, що комерційна діяльність це охоплює операцій, які належать до продовження процесу виробництва у сфері обігу: товаропросування, зберігання, упаковки, розфасовки, товаропостачання, сортування товарів, формування партій. Ці операції складають технологію торгових процесів.

Отже, комерційна діяльність і технологія торгових процесів мають різний зміст і функції. Водночас вони органічно взаємопов'язані. Без комерційної діяльності не функціонує технологія так само, як без технології не реалізується комерційна діяльність.

Завдання, які виконує комерційна діяльність:

- пояснює суть, зміст комерційних відносин, зв'язків, комерційних процесів, операцій комерційного ризику, їх взаємозв'язок із зовнішнім середовищем і внутрішніми елементами торговельної галузі;

- аналізує явища, закономірності, тенденції, характерні для сфери комерційної діяльності;

- науково обґрунтовує принципи, методи, способи організації і здійснення комерційної діяльності;

- визначає стратегічні напрями та шляхи розвитку і підвищення ефективності комерційної діяльності на ринку товарів і послуг.


Комерційна діяльність виникла в глибокій старовині з появою товарно-грошових відносин і торгових посередників. На Русі становлення торгівлі підносять до VIII-IX ст. Центрами древньоруських міст були ринки («торг», торжище»). Внутрішню торгівлю вели частіше за все самі виробники, без посередників. Розвиток же комерційної діяльності зв'язують з появою в X-XII ст. торгових посередників (посередницьких груп) - прасолів, офень,коробейників, купців.

У Древній Русі вживалися в основному два терміни - «купець» (городянин,що займається торгівлею) і «гість» (купець, що торгує з іншими містами та країнами). Перша згадка про купецтво в Київській Русі відноситься до X ст. У XII ст. у найбільших містах виникли перші купецькі корпорації. Процес зростання купецтва був перерваний монголо-татарським нашестям і поновився в Північно-Східній Русі на рубежі XIII-XIV ст.

Вперше основи правил комерційної діяльності в Росії були закладені Петром Великим, який дуже турбувався і докладав багато зусиль для розвитку і розширення російської торгівлі.

У XIX – початку XX ст. комерційна діяльність була основним суб¢єктом заняття російського купецтва, яке стало почесним станом у російському суспільстві. У цей період мистецтво комерції в Росії досягло високого рівня.

Після жовтневої революції ставлення державної влади до комерційної діяльності складалося по-різному, але в основному різко негативне.

У другій половині 60-х років разом із спробами здійснити господарську реформу і пожвавити товарно-грошові відносини, підвищується інтерес до комерційної діяльності, організації комерційних відносин.

Нові умови господарювання, розвиток і поглиблення товарно-грошових відносин, повного госпрозрахунку і самофінансування сприяли появі нового типу організації комерційних відносин між постачальниками і покупцями товарів, відкрили широкий простір комерційній ініціативі, самостійності і заповзятливості торгових працівників. Без цих якостей в ринкових умовах не можна успішно здійснювати комерційну роботу.


Принципи комерційної діяльності

Принципи - це вихідні положення, основні правила, які відображають

природу комерційної діяльності і визначають особливості її організації на ринку товарів і послуг. Принципи виражають вимоги законів ринку збуту, вони є визначальними в організації взаємодії і побудови взаємовідносин суб'єктів ринку.

Можна виділити такі основні принципи комерційної діяльності: економічна свобода, конкурентноздатність, адаптованість, ризикованість, ефективність.

Принцип економічної свободи означає, що суб'єкти комерційної діяльності вільні у виборі об'єктів, форм і методів взаємодії, самостійно визначають масштаби й умови здійснення комерційних операцій, характер взаємовідносин, міру відповідальності. Реалізація цього принципу можлива лише в умовах ринкових відносин, коли відсутні ліміти, фонди, квоти, прикріплення покупців до постачальників, плани розподілу продукції, фіксовані ціни.

Суть другого принципу - конкурентноздатності полягає в тому, що комерційна діяльність здійснюється в умовах монопольної конкуренції, тобто коли на ринку функціонує багато продавців з ідентичним асортиментом товарів. Ясно, що на такому ринку посилюється конкурентна боротьба. Свої конкурентні переваги продавці досягають методами як цінової конкуренції (зниження цін, сукупних витрат), так і нецінової - оптимізацією ассортименту,впровадженням активних методів продажу, продовженням робочого часу, підвищенням рівня культури торгівлі.

Важливо підкреслити, що комерційна діяльність не тільки розвивається в конкурентних умовах, вона сама формує конкурентне середовище, активізує конкурентні сили, зміцнює конкурентні основи ринку товарів і послуг.

Реалізація принципу конкуренції вдосконалює і динамізує комерційну діяльність, підвищує якість обслуговування покупців, посилює вимоги до якості й цінності товару.

Адаптивність, як принцип комерційної діяльності, виражає спроможність її механізму пристосовуватися до ринкових умов, які постійно змінюються. Практично це означає впровадження гнучких форм і оперативних методів комерційної діяльності, адекватних ринковому середовищу і кон'юнктурній ситуації.

Обов'язковою умовою реалізації цього принципу є децентралізація-регулювання комерційної діяльності, передача функцій планування, управління, формування зв'язків, регулювання відносин безпосередньо суб'єктами ринку.

Принцип адантивності надає комерційній діяльності безперервності, постійності, що надзвичайно важливо для сталого функціонування сфери товарного обігу і забезпечення відтворювального процесу. Саме порушення принципу адантивності може призвести до суттєвих деформацій на ринку в складних кон'юнктурних ситуаціях або до "паралічу" фази обміну на перехідних етапах.

Невід'ємним принципом комерційної діяльності є ризикованість. По суті,комерційної діяльності без ризику не буває. Для ризикової ситуації, в якій здійснюється комерційна діяльність, характерні:

-випадковий характер подій;

-зміна кон'юнктури ринку;

-невдосконаленість системи економічного і правового регулювання;

-нецивілізованість відносин.

Унаслідок цього над комерційними суб'єктами постійно нависає загроза зазнавання збитків, зменшення доходів або, навпаки, отримання неочікуваного прибутку.

Ефективність, як принцип комерційної діяльності, пов'язана власне з метою отримання прибутку. Однак суть цього принципу значно глибша. Річ у тому, що комерційна діяльність має багатоцільовий характер. Крім отримання прибутку, вона має на меті збільшення обсягів купівлі-продажу, прискорення обігу товарів, засвоєння і закріплення на конкретних ринках, формування іміджу фірми та ін.

Реалізація принципу ефективності залежить від багатьох факторів; від кваліфікації комерційного апарату, форм і методів господарювання, системи податків, доступності кредитів, величин цін і тарифів.

Структура комерційної діяльності – це сукупність взаємопов¢язаних елементів, які взаємодіють відповідно до загальновизнаних принципів. Елементи комерційної діяльності доцільно систематизувати залежно від сфери їх взаємодії. Практично їх можна зурупувати в три блоки (таб. 1.2.2)

Таблиця 1.2.2.

№ з/п 1 блок Виробництво-оптова торгівля № з/п 2 блок Оптова торгівля-роздрібна торгівля № з/п 3 блок Роздрібна торгівля – сфера споживання
Визначення потреб у товарах і послугах Розробка асортиментної політики і формування асортименту на оптових підприємствах Формування асортименту в роздрібній торгівлі
Пошук і вибір конкурентоспромож-них постачальників Оперативне маневрування запасами і ресурсами. Використання ефективних методів роздрібного продажу товарів.
Організація системи зв¢язків і формування товарних ресурсів Вибір каналів ф форм оптового продажу товарів Надання комплексу торговельних послуг покупцям
Визначення ефективних форм і організація оптових закупівель товарів Організація товаропостачання роздрібної мережі Комбінування торговельної та неторговельної діяльності
Оптимізація товаропоросування Організація системи послуг і надання їх оптовим покупцям  
Облік і контроль за надходженням товарів    
Виконання комерційно-посередницьких операцій
Проведення рекламних заходів
Здійснення допоміжних операцій

Отже, структурні елементи в кожному блоці мають свої завдання і функції. У першому блоці вони забезпечують, насампперед, збут виробленої продукції. Це найскладніший у комерційному плані блок, оскільки він вирішує проблеми не лише збуту, а й організації зв¢язків, оптимізації товаропросування, обліку і контролю за поставками. Крім того, комерційні процеси тут мають багатоваріантні вирішення. Наприклад, оптову купівлю-продаж можна здійснювати за прямими зв¢язками, на ярмарках, біржах, тендерах, через торговельних посередників.

Другий блок містить також складні елементи, що сприяють реалізації обміну за участі оптової та роздрібної торгівлі. Вони характерні для сегментів ринку, які не можуть функціонувати без організованої оптової торгівлі. Йдеться про ринок непродовольчих товарів, фармацевтичної продукції, частково продовольчих товарів, непереробленої сільськогосппродукції.

У блоці “роздрібна торгівля-сфера споживання” зосереджені найтонші комерційні інструменти. Вони повинні безпосередньо забезпечити обмін причому на завершальній його стадії. Оскільки споживачами є фізичні особи, то й характер комерційних елементів є своєрідним. Вони відрізняються соціальним, психологічним, фінансово-економічним змістом.

Так, процес роздрібного продажу охоплює організаційний аспект (вибір прогресивних методів продажу), соціальний (широкий набір послуг, економія часу), психологічний (застосування психологічних методів і прийомів впливу на покупців), фінансово-економічний (визначення ціни, знижки, оптимізація витрат, прибутку).

У наступних ророзділах кожний структурний елемент комерційної діяльності буде докладно розглянуто і всебічно проаналізовано. Тут важливо лише зазначити, що ці елементи тісно взаємопов¢язані й на практиці реалізуються в чіткій послідовності, залежно від обраної схеми обміну.

Отож, повністю структура елементів комерційної діяльності виявляється за умови залучення до процесу обміну оптової ланки. Зрозуміло, що за такого варіанта витрати, пов¢язані з обміном, вищі, але все це компентується завдяки забезпеченню гарантій збуту, раціональному товаропоросуванню, надійності зв¢язків, оптимальності асортименту, активному впливу оптової ланки на виробничу програму.

На розвиток комерційної діяльності активно впливають кількісні та яеісні фактори як зовнішнього, так і внутрішнього характеру – економічні, соціальні, організаційні, правові, зовнішньоекономічні, політичні чинники.

Зовнішні чинники : Лібералізація економіки; товарно-грошові відносини; рівень доходів; податкова система.

Зовнішні чинники впливу на комерційну діяльність мають макроекономічний характер. Вони впливають на комерційну діяльність через умови і режими, які створються для функціонування внутрішнього ринку.

Лібералізація економіки характеризується децентралізацією управління, розвитком підприємництва, вільним рухом капіталів, товарів і послуг, ринковим ціноутворенням. Усе це створює сприятливі умови для розвитку комерційної діяльності, її активізації на внутрішньому і зовнішньому ринках. Разом з тим некотрольована лібералізація спричиняє значні деформації на ринку товарів і послуг. Так, лібералізація цін, незважаючи на рівеь попитом і пропозицією.

Товарно-грошові відносини як складова частина ринкових відносин загальновизнані для ринково зорієнтованих економік, зокрема, й для вітчизняної. Реальним виявом товарно-грошових є те, що вироблена продукція, більшість видів ресурсів визначаються товаром і обмінюються на ринку в формі купівлі-продажу.

Обмеження товарно-грошових відносин звужує комерційну діяльність, оскільки переводить обмін ресурсів, продукції у планово-розподілче русло. Рівень доходів покупців (населення, підприємств) визначає платоспроможний попит, тому безпосередньо впливає на комерційну діяльність. Чим вищий рівень доходів, тим активніше функціонує ринок, тим більше масщтаби купівлі-продажу. Структура доходів впливає на платоспроможний попит. Так, висока частка натуроплати в доходах орієнтує попит на товари першої необхідності й звужує сферу комерційної діяльності.

Податкова система виступає важливою умовою і чинником розвитку комерційної діяльності. З посиленням податкового “пресу” комерційна діяльність знижує активність або переходить у сектор нелегальної економіки.

Значний вплив на комерційну діяльність мають внутрішньофірмові чинники.

Масщтаби комерційної діяльності вимагають відповідних схем. За великих масщтабів обігк використовуються різноманітні комерційні операції, і не тільки основні, а й допоміжні; розширюється комерційний аппарат, створюється інфраструктура.

Ціни в умовах ринку виступають домінантним чинником успішної комерційної діяльності. Оскільки в сфері обігу ціна формується за рахунок націнки до відпускної ціни постачальника, то успіх залежить від величини такої націнки.

Надмірна націнка послаблює конкурентні позиції суб¢єкта ринку, знижує попит, а, відповідно, і обсяги продажу. Незначна націнка робить ціну привабливою, але низька ціна не покриє витрати обертання. Тому важливо визначити оптимальну ціну.

Кваліфікація комерційного апарату відіграє провідну роль в організації комерційної діяльності, проектуванні та здійсненні комерційних операцій, ухваленні оптимальних рішень у комерційному бізнесі.

Практика виробила низку вимог до комерційного апарату: організаційних, інтелектуальних, психологічних. Щоправда, найважливішою вимогою залишається висока кваліфікація.

Сучасний комерсант повинен опанувати систему професійних знань із тапких дисциплін, як комерційна діяльність, маркетинг, товарознавство, фінанси, право, менеджмент, логістика, економіка. Практичні вміння мають бути доведені до навичок.

Функції комерційної діяльності:

Провідною функцією торгівлі є обмін результатів праці (товару, послуги) на гроші, тобто реалізація виробленої споживчої вартості. При ньому обмін за своїм економічним змістом є моментом відтворення суспільного продукту. Це важливо підкреслити, оскільки в умовах соціалістичної економіки лише обмін товарів народного споживання вважався моментом відтворення. Тим самим штучно звужувалися відносини обміну, насамперед у сферах обігу засобів виробництва та продукції аграрного сектору.

Друга важлива функція торгівлі - цс доведення товарів із сфери виробництва до сфери споживання. Мається на увазі переміщення товарів у їх матеріально-речовій формі.

Виконуючи цю функцію, сфера обігу організовує масове переміщення товарів від виробників до споживачів. Таке переміщення пов'язане із значними витратами на транспортування, вантажну обробку, фасування, складське зберігання товарів. Ці витрати мають виробничий характер, їх частка в загальних витратах обігу переважає. Особливо варто підкреслити, що ці витрати об'єктивно необхідні.

Наступною важливого функцією торгівлі є забезпечення зв'язків між галузями народного господарства і регіонами країни. Ця функція випливає з економічної суті торговельної сфери.

Встановлюючи в широких масштабах економічні зв'язки між переважною частиною галузей національної економіки, торгівля сприяє їх матеріально-технічному та сировинному забезпеченню, їх функціонуванню та розвиткові.

Надзвичайно важливою у нових умовах функцією сфери торгівлі є функція активного впливу на виробництво і споживання.

Отже, завдання торгівлі полягає тому, щоб усіляко пристосовувати виробничу програму до вимог ринку. Це звдання нелегке. Торгівля утримує потужний комерційний апарат, проводить широкі маркетингові дослідження.


Суб¢єктами комерційної діяльності відповідно до чинного законодавства України можуть бути фізичні та юридичні особи.

Физичні особи – громадяни України або інших держав, які здійснюють комерційну діяльність за таких умов:

- вони повинні бути право-та дієздатними;

- не мати заборон або обмежень на заняття комерційною діяльністю у

зв¢язку зі своїм службовим становищем чи з інших причин (це стосується військовослужбовців, працівників правоохоронних органів, осіб з непогашеною судимістю та ін);

- бути зареєстрованими як суб¢єкти підприємницької діяльності.

Фізична особа може бути зареєстрована як підприємець зі створенням або

без створення юридичної особи. Зазвичай, підприємці не створюють юридичної особи, а виступають як приватні підприємці. У такому випадку для державної реєстрації фізичні особи подають паспорт, реєстраційну картку, документ, що засвідчує сплату за державну реєстрацію. Орган державної реєстрації вносить відповідні дані до Реєстру суб¢єктів підприємницької діяльності й видає свідоцтво про державну реєстрацію, а також ідентифікаційний номер фізичної особи.

Підприємець, який створює юридичну особу, подає установчі документи – статут, реєстраційну картку встановленого зразка, квітанцію про сплату реєстрації.

Юридичною особою визнається організація, підприємство, які наділені відокремленою власністю і можуть відповідати майном за свої зобов¢язання.

Юридична особа повинна мати самостійний баланс , поточні рахунки, від свого імені виступати у суді, набувати майнові й немайнові права. Господарюючий суб¢єкт отримує права юридичної особи лише після його державної реєстрації.

Багатоукладна економіка створює умови для організації юридичних осіб різноманітних організаційно-правових форм, які можна поділити на прості й складні.

До простих організаційно-правових формможна віднести такі:

Підприємство– самостійний господарюючий статутний суб¢єкт, який має права юридичної особи та здійснює комерційну діяльність. Залежно від форми власності підприємства можуть бути індивідуальні, сімейні, приватні, колективні.

Торговельне підприємствоможна віднести до категорії малих, якщо чисельність працюючих не перевищує 15 осіб для роздрібних і до 25 осіб для оптових підприємств.

Господарське, або партнерське, товаривство– це господарюючі суб¢єкти, юридичні особи, створені згідно з угодою юридичними і фізичними особами через об¢єднання майна, капіталу для здійснення комерційної діяльності.

До господарських товаривств, що діють на принципах партнерства, можна віднести: повне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю, товаривство з додатковою відповідальністю.

Акціонерне товаривство– має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій однакової намінальної вартості. Засновниками і акціонерами товариства можуть бути юридичні та фізичні особи. Вони несуть майнову відповідальність у межах заробленого внеску.

Кооператив– це автономна асоціація осіб, які добровільно об¢єдналися для забезпечення своїх економічних, соціальних і культурних потреб за допомогою підприємства, що перебуває у спільному володінні й управляється демократично. Членами кооперативу зазвичай є фізичні особи.

У світовій практиці відомі також інші складні організаційно-правові форми– трести, синдикати, холдингові компанії, фінансово-промислові групи, але у сфері комерційної діяльності України вони трапляються дуже рідко.

Юридичні особи, наприклад, виступають у цивільному і комерційному оборотах як самостійні суб¢єкти права. Такі юридичні особи, як товариства з додатковою відповідальністю та командні товариства несуть майнову відповідальність у повному обсязі. Інші види – тільки в межах зроблених їхніми учасниками внесків.

Загальна класифікація суб¢єктів комерційної діяльності наведена в таб. 1.4.1.

Таблиця 1.4.1.

Класифікація суб¢єктів комерційної діяльності

Ознаки Види , типи суб¢єктів
Юридичний статус Юридична особа. Неюридична особа. Фізична особа – підприємець.
Організаційно-правова форма Прості : підприємства, товариства, кооперативи Складні : асоціації, спілки, корпорації, концерни, холдинги, транснаціональні кампанії.
Форма власності Державна, колективна, приватна, змішана.
Призначення (функції) У сфері роздрібної торгівлі : магазини, аптеки, підприємства громадського харчування, побутового обслуговування населення.
У сфері оптової торгівлі : оптові бази, оптово-роздрібні підприємства, дистриб¢ютори, оптові продовольчі ринки.
У сфері торговельного посередництва : біржі, аукціони, агентські фірми, консигнатори, брокерські контори, стопісти, фектори, лізингові кампанії.
Правове становище Резиденти, нерезиденти.

Наведена класифікація охоплює основні ознаки, за якими суб'єкти комерційної діяльності поділяються на види і типи, характерні для всіх трьох функціональних сфер торгівлі: роздрібної, оптової і посередництва.

Суб'єкти комерційної діяльності постійно видозмінюються, трансформуються, максимально пристосовуються до конкурентного середовища. В той же час лібералізація комерційної діяльності, глобалізація міжнародної торгівлі породжують принципово нові форми і види суб'єктів ринку. Серед них слід виділити віртуальні магазини і дистриб'ютори у системі електронної комерції, фінансово-промислово-торгові групи, транснаціональні торговельні компанії та інші. В українській економіці ці формування тільки починають свій розвиток.

ТЕМА : “Товари та послуги, як об’єкт комерційної діяльності”.

План:

Література:

В.В. Апопій «Організація торгівлі», с.50-64, Київ, 2005 р.

В.В. Апопій, Бабенко С.Г. «Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг», с. 50- 64, Київ, 2002 р.

Після вивченої теми студенти повинні знати:

Що є об’єктом комерційної діяльності,як поділяються об’єкти комерційної діяльності,як вони характеризуються,які до них вимоги.

Питання для самоконтролю:

1.Як в умовах ринку визначається товар?

2.Як можна класифікувати об’єкти комерційної діяльності?

3.Чим послуга відрізняється від матеріального товару?

4.Які види послуг найбільш поширені на ринку?

5.Які основні вимоги до об’єктів комерційної діяльності?


Товарний характер розширеного суспільного відтворення обумовлює об¢єктивну необхідність існування товарного ринку – місця і сфери здійснення обміну нововиготовленого товару, оцінки його вартості.

У процесі сучасного розвиненого постіндустріального виробництва щодня створюється широка гама споживчих вартостей (товарів і послуг),найрізноманітніших за характером, місцем, часом і обсягами споживання. Спільним для більшості з них є те, що основна маса новостворених товарів і послуг скеровується на товарний ринок для їхньої оцінки шляхом співвідношення попиту і пропозиції з метою подальшої реалізації (продажу).

Абстрагуючись від розгляду сутності поняття “ринок” – всебічно вивченої економічної категорії, зупинимося на характеристиці саме товарного ринку і його важливої складової частини – оптовому ринку товарів і послуг. У вузькому змісті під товарним ринком розуміють місце реалізації (еквівалентного обміну) усієї кількості товарів та послуг, що постійно виготовляються або створюються.

Своєю чергою, увесь товарний ринок в організаційному аспекті може бути поділений на дві великі складові частини: роздрібний (споживчий) і оптовий (інституціональний) ринки (рис. 5.1.).

Товарний ринок
Оптовий (гуртовий, інституціональний) ринок   Роздрібний (споживчий ринок)
Виробничі підприємства Органи державного управління Посередники (оптові, комерційні та інші) Індивідуальні споживачі Домогоспо-дарства (сіи¢ї)
         

Рис. 5.1. Система елементів (підсистем) товарного ринку.

Основними ознаками, що дозволяють провести такий, до деякої міри умовний, поділ товарного ринку, є мета і характер подальшої комерційної діяльності з придбаним иоваром, а також усереднені загальної обсяги торговельних операцій і оборудок, що характерні для окремих його складових елементів.

Перший елемент, або підсистема, - роздрібний (споживчий) ринок, який включає в себе попит, проопозицію і ціни матеріальних благ, що скеровуються на особисте споживання окремих індивідів або домогосподарств.Відмінності між окремими секторами цієї підсистеми випливають із відмінностей у способі використання споживних властивостей різних товарів: частина товарів може служити для задоволення потреб окремої особи (предмети одягу, взуття, гігєни), тоді як інші товари задовольняють потреби всього домогосподарства (посуд, килими, меблі). Однак в обоїх випадках спільною є мета пред¢явлення попиту на роздрібному ринку – кінцеве споживання товарів.

Другим невід¢ємним елементом загального товарного ринку є оптовий (гур






ТОП 5 статей:
Экономическая сущность инвестиций - Экономическая сущность инвестиций – долгосрочные вложения экономических ресурсов сроком более 1 года для получения прибыли путем...
Тема: Федеральный закон от 26.07.2006 N 135-ФЗ - На основании изучения ФЗ № 135, дайте максимально короткое определение следующих понятий с указанием статей и пунктов закона...
Сущность, функции и виды управления в телекоммуникациях - Цели достигаются с помощью различных принципов, функций и методов социально-экономического менеджмента...
Схема построения базисных индексов - Индекс (лат. INDEX – указатель, показатель) - относительная величина, показывающая, во сколько раз уровень изучаемого явления...
Тема 11. Международное космическое право - Правовой режим космического пространства и небесных тел. Принципы деятельности государств по исследованию...



©2015- 2017 pdnr.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.