Пиши Дома Нужные Работы

Обратная связь

Основні цикли онтогенезу деревних рослин.

Життєвий цикл деревних рослин(онтогенез)-це індивідуальний розвиток рослини з моменту зародження до природнього відмирання,який складається з сукупності послідовних змін у будові та життєдіяльності під впливом зовнішніх та внутрішніх чинників.

Онтоггенез складається з наступних вікових еапів:

-ембріональний - триває з моменту запліднення яйцеклітини і до утворення зрілої насінини. В результаті процесів поділу, росту та диференціації клітин утворюється зародок насінини. Основною особливістю ембріонального періоду є гетеротрофне живлення зародка. Тривалість цього періоду у різних рослин неоднакова: від кількох тижнів до кількох місяців.

-ювінільний(маляцький)-це рослина у фазі проростка.Цей етап триває з моменту проростання насіння до утворення листя,типового для дорослої рослини. До появи над поверхнею грунту проростки живляться гетеротрофно. Після цього вони переходять до автотрофного живлення. Ювенільний період може тривати у деревних рослин від кількох тижнів до кількох років.

-віргінільний(юнацький)-триває від появи листя типового для дорослої рослини до початку цвітіння та плодоношення. Це період інтенсивного росту.Триває від кількох років до кількох десятків років.Дуже залежить від умов середовища(дуб звичайний в насадженні – у 20-25 років і відповідно у 40-50 років на просторі)

-генеративний(етап змужнілості)-характеризується здатністю рослин до одночасного утворення і вегетативних, і генеративних органів. Рослини ростуть не так інтенсивно, бо значна частина речовин витрачається на утворення квіток , плодів з насінинами чи шишок з насінинами. Тривалість генеративного періоду у деревних рослин - від кількох десятків років до кількох тисяч років.

-етап старіння і відмирання -характеризується ослабленням вегетативного росту, зниженням репродуктивної здатності рослин, затуханням метаболічних процесів, зниженням стійкості рослин до пошкоджень шкідниками і хворобами. У результаті інтенсивного росту сплячих бруньок, викликаного всиханням вершини крони, утворюються нові пагони. За рахунок їх росту і життєдіяльності підтримується подальше життя дерева в цілому. Так, дуб може дожити до 1000 років.

Тривалість онтогенезу в різних деревних рослин коливається від декількох десятків до декількох сотень і навіть тисяч років.

Дослідженням онтогенезу рослин займаються генетика, біохімія, фізіологія рослин. Вивчення онтогенезу має важливе значення для створення біологічно стійких лісових,захисних та садово-паркових насаджень.Дослідження особливостей онтогенезу рослин дає змогу виявити методи впливу на їх ріст і розвиток.

Тема 1.2 Основи вчення про деревно-рослинний покрив.

1. Поняття про види та їх популяції .

2. Ареали деревних рослин . Типи ареалів: суцільні, розірвані, стрічкові.

3.Рослини космополіти з широкими, вузькими, ендемічними і реліктовими ареалами.

4.Природній і штучний ареали.

1.Вид-це сукупність подібних між собою особин,які можуть вільно схрещуватись, давати потомство і займають певну територію.

Вид-це основна найменша систематична одиниця.Більш крупними систематичними одиницями є: рід,родина,порядок,клас і відділ.

Наприклад:Дуб черещатий

Рід-Дуб

Родина-Букові

Порядок-Букоцвітні

Клас-Дводольні

Відділ-Покритонасінні

Види мають подвійну назву яка зветься бінарною номенклатурою,яку запропонував шведський вчений Карл Лінней ще у 17 столітті.Перша назва визначає рід,друга-вид.Міжнародною мовою видів є латинська.

На практиці вид часто поділяють на підвид,різновид, форму,клон,сорт та гібрид.

Основною природньою одиницею існування виду є місцева популяція-це частина особин виду,яка займає певну територію.У багатьох видів місцевих популяцій може бути багато,а у декількох видів-може бути одна або лише декілька(сосна ельдарська,яка росте тільки в ельдарському степу-кордон між Грузією та Азербайджаном- окремим гайком на площі 25 га)

Фітоценоз-це конктертне рослинне угруповування на певній території,однорідне за видовим складом,будовою і за взіємодією з навколишнім середовищем(сосновий фітоценоз)

Біогеоценоз-це складна незамкнута система живих і неживих компонентів природи,які взіємодіють шляхом обміну речовин і енергією в межах однорідної ділянки земної поверхні(гірський біогеоценоз,степовий,болотний)

2. В процесі боротьби за існування у кожного виду рослин виробилась здатність розширювати свої насінини, спори, коріння і т.п. на як більшу територію.

В результаті складних взаємовідносин між видами і середовищем складається ареал виду.

Ареал-це область природнього розповсюдження виду,роду,родини або іншої систематичної одиниці,тобто це територія,яку займає вид обо сукупніть популяцій даного виду.

Щоб мати уявлення про географічний ареал якого небудь виду, необхідно виявити всі місця знаходження даного виду і обвести їх на карті замкнутою лінією. Простір всередині цієї лінії і є ареалом даного виду.

Вид всередині ареалу необов’язково буде займати суцільно всю окрему територію. Цьому можуть перешкоджати гори чи моря, міста.

В межах свого ареалу будь-який вид ніколи не займає всієї території і часто великі площі бівають вільні від особин даного виду.Тому за розташуванням на території ареали поділяються на наступні типи:

 

Суцільний ареал-формується тоді,коли в межах території розселення вид займає всі придатні для нього місця оселення

 

Розірваний ареал-утворюється тоді,коли територія зайнята видом складається з двох і більше частин,які віддалені на велику відстань

 

 

Стрічковий ареал або смужний-коли особини виду , зростають на ділянках вздовж якогось природного утворення або кордонів (вільха,верба,тополя).На малюнку стрічковий ареал бука східного вздовж узбережжя Чорного моря.

 

 

3. Деякі види встигли широко поширитися по всім континентам земної кулі. Встановити їх батьківщину неможливо. Такі види називають космополітами.

Вони можуть займати широкі або вузькі ареали.

Р ослини з широким ареалом займають територію одного або двох материків в межах декількох природних зон(сосна звичайна,береза повисла).

 

Рослини з вузьким ареалом характеризуються обмеженим поширенням лише на частині материка зі схожими кліматично-грунтовими умовами(на малюнку ареал тиса ягідного в Криму)

 

Різновидами вузьких ареалів є реліктові і ендемічні ареали.

Якщо види обмежені в своєму поширенні лише одним певним районом і ніде на земній кулі (як дикорослі рослини) більше не зустрічаєть,вони називаються ендемічними. Наприклад рослина тау-сагиз який в дикому вигляді є тільки на хребті гори Карпат, сосна піцундська (Pinus pityusa), яка зростає в Грузії на мисі Піцунда.

Ареал є реліктовим, коли він зайнятий реліктовими видами,тобто дуже давніми ,які збереглися від далеких геологічних умов (гінкго, тис, сосна крейдяна,рожожендрон жовтий, брусниця, секвоя зараз збереглася в дикому стані лише в Каліфорнії (раніше скрізь) , Ельдарська сосна в Східній Грузії).

Більшість реліктових і ендемічних видів занесені до Червоної Книги та підлягають охороні.

4.Ареал може бути природнім і штучним

Природній ареал утворюється природним розселенням того чи іншого виду рослин без участі людини.

Штучний ареал виникає при розведенні та вирощуванні рослин за допомогою людини.Він може знаходитись на великій відстані від природнього ареалу і навіть перевишувати його у розмірах(акація біла).

 

 

Лекція №3

Тема 1.3 Інтродукція деревних рослин.

1. Поняття про інтродукцію, адаптацію, акліматизацію, натуралізацію рослин. Методи інтродукції та адаптації рослин.

2. Роль селекції та гібридизації в розширенні складу дендрофлори регіону. Загальні відомості про культурну дендрофлору України.

3. Найбільш перспективні інтродуценти для лісового господарства, захисного лісорозведення, озеленення(с.24-30 Заячук).

4. Роль лісівників і спеціалістів з озеленення в забезпеченні охорони

природи і раціональному використанні природних ресурсів, виявленні, вивченні, збереженні та розведенні рідкісних і зникаючих деревних рослин. “Червона книга” флори України.

1. В даний час рослинність будь-якої держави і навіть цілих континентів складається не тільки із представників даної флори, яка зростає там протягом багатьох віків, але і занесених туди в різний час із різних країн світу, що поступово прижилися в нових умовах.

Інтродукція-це перенесення в будь-яку область чи країну інших видів і форм рослин,які раніше там не росли.Привезені з інших країн рослини називають інтродуцентами або екзотами.

Шляхи інтродукцій:

1)стихійний(вода ,вітер,тварини,птахи)

2)плановий(за допомогою людини)

Планова інтродукція-це цілеспрямована діяльність людини по введенню в культуру в данному районі нових видів і форм рослин.Головна мета такої інтродукції-збагачення дендрофлори регіонів новими цінними рослинами і збереження генофонду світу в штучних резерватах,серед яких значне місце займають ботанічні сади і дендропарки.

Рослини-інтродуценти широко використовуються як декоративні породи,в лісових культурах та в різних галузях народного господарства.Найбільш поширеними інтродуцентами є ялина колюча(голуба),туя західна,сосна Веймутова,ясен пухнастий і зелений,акація біла.

Адаптація-це процес індивідуального привикання організмів,в тому числі і рослин,до умов існування.Люба рослина проходе індивідуальну адаптацію на протязі всіх етапів життєвого циклу.

Акліматизація-це пристосування організмів і рослин до нових умов існування,головним чином кліматичним.Вона здійснюється при переселенні рослин в нові для них місця в результаті процесу інтродукції.

Основними методами акліматизації є :

1-загартування

2-прищеплення на стійкі підщепи

3-полив і внесення добрив

Успіх акліматизації залежить від того в якій ступені нова рослина здатна змінювати свою вроджену природу і пристосуватися до комплексу нових факторів життя. Спеціалісти що займаються акліматизацією рослин (лісоводи, дендрологи, ботаніки, озеленювачі, селекціонери і ін.), використовуючи різні заходи впливу на рослину і безпосередньо використовуючи гібридизацію географічно або систематично віддалених форм деревних рослин, а також змінюючи середовище існування добиваються таких форм рослин які володіють корисними для розвитку і цікавими для господарства властивостями, наприклад швидкість росту, підвищеною зимостійкістю, засухостійкістю, високою врожайністю, непошкоджуванністю шкідниками і хворобамита іншими особливостями, які дають їм шанси вижити в нових умовах.

Розрізняють 4 ступені акліматизації:

1 — переселені тропічні однорічні рослини, здатні розвиватись і плодоносити у культурі ;

2 — переселені багаторічні рослини, здатні жити постійно в нових природних умовах при догляді з боку людини (катальпа бігнонієвидна, кампсис повзучий);

3 — рослини, що самостійно розвиваються і розмножуються у нових умовах не гірше, ніж місцеві форми (клен червоний, бархат амурський,горіхи чорний та сірий,сосна жорстка)

4 — види, здатні в новому місці розмножуватися швидше за інші аж до витиснення місцевих форм (дуб червоний,клен американський).

У фітоценозах Європи знайшли розповсюдження гіркокаштан звичайний, батьківщиною якого є Африка; акація біла з Північної Америки; бузок із Південної Європи і Малої Азії; кедр атласький з Африки, евкаліпти з Австралії, а також акліматизовані на Чорноморському узбережжі чайне дерево, олійний тунг, бамбук, камфорний лавр, лимонник китайський, хурма східна, деякі види цитрусових, пальм тощо. На території України акліматизовоно і введено в культуру багато рідкісних плодово-ягідних, вітамінних, лікарських, пряних, ароматичних та інших цінних рослин родів Amygdalus L., Berberis L., Crataegus L., Viburnum L., Sambucus L., Persica Mill., Morus L, Aronia Medik, Actinidia Lindl., Robinia L., Sophora L., Aesculus L., Juglans L., Juniperus L., Ginkgo L., Phytolaca L., Lavandula L., Rauwolfia L., Helleborus L., Paeonia L., Aloё L., Cynara L., Mentha L., Salvia L., Echinacea Moench. та ін.

Натуралізація-здатність акліматизовоної рослини в нових для неї природних біогеоценозах приживатись і давати життєздатне потомство.

2.Селекція-займається виведенням нових видів і сортів.Основні методи:

-відбір найкращих рослин

-гібридизація-схрещувfння,тобто запилення з іншими видами

 

Лекція 6

Розділ 2. Характеристика основних деревних порід.






ТОП 5 статей:
Экономическая сущность инвестиций - Экономическая сущность инвестиций – долгосрочные вложения экономических ресурсов сроком более 1 года для получения прибыли путем...
Тема: Федеральный закон от 26.07.2006 N 135-ФЗ - На основании изучения ФЗ № 135, дайте максимально короткое определение следующих понятий с указанием статей и пунктов закона...
Сущность, функции и виды управления в телекоммуникациях - Цели достигаются с помощью различных принципов, функций и методов социально-экономического менеджмента...
Схема построения базисных индексов - Индекс (лат. INDEX – указатель, показатель) - относительная величина, показывающая, во сколько раз уровень изучаемого явления...
Тема 11. Международное космическое право - Правовой режим космического пространства и небесных тел. Принципы деятельности государств по исследованию...



©2015- 2017 pdnr.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.