Екологічні властивості, лісівниче і народногосподарське значення.

1. Характеристика голонасінних у систематичному порядку(2).

2. Загальна характеристика відділу голонасінні: життєві форми,

географічне розповсюдження представників, роль в утворенні

деревної рослинності, морфобіологічні та екологічні особливості,

господарське значення(2).

3.Клас Соснові. Підклас Соснові (хвойні). Порядок Соснові. Родина Соснові.

4.Основи систематики деревних рослин(2). Визначні вчені, які

займалися класифікацією рослин(1). Основні систематичні одиниці

5. Філогенетична система голонасінних (1). Л1 с.110-116

1.Перші голонасінні з'явилися близько 350 млн. років .У мезозойську еру - епоху горотворення, підняття материків і осушення клімату - голонасінні досягли розквіту, але вже з середини крейдового періоду поступилися своє панівне становище покритонасінним.

Відділ сучасних голонасінних нараховує більше 700 видів. Незважаючи на відносно малу чисельність видів, голонасінні завоювали майже всю земну кулю. У помірних широтах Північної півкулі вони на величезних просторах утворюють хвойні ліси, звані тайгою.

Сучасні голонасінні представлені переважно деревами, значно рідше - чагарниками і дуже рідко - ліанами; трав'янистих рослин серед них немає. Листя голонасінних значно відрізняються від інших груп рослин не тільки за формою та розмірами, а й по морфології і анатомії. У більшості видів вони голчасті (хвоя) або лускоподібні; у окремих представників вони великі (наприклад, у Вельвічії дивовижної їх довжина сягає 2-3 м),перисторозсічені, дволопатеві та ін .Листи розташовуються поодинці, по два або декілька в пучках.

Водопровідна система (ксилема) голонасінних складається переважно з трахеїдів, і лише у деяких груп є справжні судини.

2.Еволюційно голонасінні були представлені 6 класами,з яких в наш час залишилось лише 4:

1)саговникові-це тропічні вічнозелені розеткові рослини,невеликі дерева або чагарники,більшість з яких нагадують пальму з крупними перисто розсіченими листками.Цей клас представлений однією родиною,яка об’єднує 180 видів.

2)гінкгові-цей клас представлений лише одним видом(гінкго дволопатевий),який походить з Китаю і є дуже давнім і реліктовим.Це дводомне дерево І величини,листя віялоподібне,восени жовтіє і опадає.Насіння дозріває в шишкоягодах жовтого кольору,які зовні нагадують сливу з неприємним запахом,їстівне

3)гнетові-включає 3 родини і нараховує більше 70 видів-це крупні дерева,деревоподібні ліани,рідше чагарники( ефедра, гнетум, вельвічія)

4)хвойні-нараховує більше 560 видів,які належать до 55 родів і 7 родин.На Україні представники цього класу мають найбільше значення оскільки багато з них є основними лісо утворюючими породами.

Значення голонасінних

Голонасінні складають деревний ярус лісів помірної зони. Вони є постачальниками кисню й органічних речовин, середовищем проживання тварин та їхньою їжею, добре очищують повітря не тільки від бруду, але й від шкідливих мікроорганізмів, беруть участь у кругообігу води та інших речовин.

З серцевини саговника пониклого виготовляють крупу саго. Крупне насіння сибірського кедра, так звані "кедрові горішки", вживають в їжу.

Породи дерев використовуються як паливо, будівельні матеріали (вагонобудування, кораблебудування, авіація, виготовлення музичних інструментів тощо).

Соснові бруньки, ялицева олія, хвоя застосовуються для виготовлення лікарських препаратів.

У хімічній промисловості з голонасінних одержують смоли й ефірні олії.

Голонасінні є декоративними й полезахисними рослинами.

3.Основними особливостями класу хвойних є:

-Моноподіальне галудження

-Листя зветься хвоєю,яка може бути за формою голчаста(сосна)та лускоподібна(туя)

-Переважають вічнозелені рослини,у яких хвоя на зиму не опадає,але є і листопадні(модрина)

-Генеративні органи-шишечки(стробіли)-одностатеві:чоловічі,у яких утворюється пилок і жіночі,у яких утворюються насінні зачатки,з яких після запліднення утворюється насіння

-Запилюються вітром

-Рослини як однодомні(сосна)так і дводомні(тис)

-Насіння утворюються на лусках або в шишкоягодах

-Сходи мають від 2 до 18 сім’ядолів

-Провідними елементами є трахеїди

-У деревині багато смоляних ходів, заповнених смолою, яскраво виражені річні кільця приросту деревини; паренхіми у деревині дуже мало або її зовсім немає;

Родина Соснові нараховує 11 родів і біля 250 видів.На Україні найбільш поширені 4 роди:сосна,ялина,ялиця,модрина.Здебільшого це дерева,які досягли дуже великих розмірів,довговіяні,однодомні,запилюються вітром.

Лекція 7

Тема 2.1 Основні хвойні породи : морфологічні, біологічні,

екологічні властивості, лісівниче і народногосподарське значення.

1.Рід Сосна.

2.Сосна: звичайна, кримська, Веймутова,

3.Сосна:кедрова сибірська, кедрова європейська,кедрова корейська. (Л1 с.159-181 Л5 с.258-261

1. Рід Сосна Pinus

Є найбільшим родом в родині і включає біля 100 видів вічнозелених дерев,з яких в Україні природньо росте 6 видів та інтродуковано більше 10.

Це стрункі вічнозелені дерева переважно І величини,рідше кущі.Крона в молодому віці гостра,конусоподібна,з віком в насадженні стає високо піднята. Кора спочатку гладенька,потім стає грубішою,широко тріщинуватою. Бічні гілки розташовані виразно мутовчасто,по кількості мутовок можна визначити вік дерева + 2 роки додати.

Молоді пагони мають вигляд вертикальних довто-сірих «свічок»,поки плівка,що їх покриває,не розірветься і не звільнить складену хвою.Пагони 2-х типів:подовжені ростові та розташовані на них вкорочені ,у вигляді обгортки,що тримають хвою в пучках по 2,3 та 5 штук. Її довжина може бути від 2 до 30 см(навіть 45 см у Сосни болотної). Живе хвоя від 3 до 11 років і опадає пучками разом з обгорткою.

Генеративні органи-шишечки:чоловічі у великій кількості розташовані в основі молодих цьогорічних пагонів,в них утворюється пилок з повітряними мішками(2 шт),тому вони легко розносяться вітром на великі відстані. Жіночі шишечки по 1-3 штуки розташовані на верхівці молодих пагонів. Запліднення і дозрівання насіння здійснюється на 2й,а інколи і на 3й рік(кедрові сосни) після запилення.Цвіте в травні.Запилюються вітром.

Дозрілі шишки мають різну форму і довжину від 2-3см до 35 см(Сосна Культера).

Насінні луски шишки в верхній частині мають розширення-щіток(апофіз),на якому знаходиться так званий пупок.Таку особливість мають тільки шишки сосен.

Рід Сосна поділяється на 2 підроди:

-двохвойні-твердодеревні сосни,мають в пучку по 2-3- хвоїнки,а пупок знаходиться посередині щітка(сосна звичайна,кримська);

-п'ятихвойні -м’якодеревні ,вони мають в пучку 5 хвоїнок,а пупок у шишок знаходиться на верхівці щітка(кедрові сосни,сосна веймутова).

Сосни швидкорослі,довговічні,доживають до 300-500 років(в горах Невади і Каліфорнії росте сосна довговічна,яка доживає до 5000 років!).

Світлолюбні,мало димо і газо стійкі,оліготрофи та ксерофіти.

Сосни-цінні лісоутворювачі світлохвойних лісів,які виконують воодоохоронні та грунтозахисні функції:створення полезахисних смуг,закріплення пісків.берегів.Широко використовуються в озелененні та лісопарковому господарстві.

Деревина використовується в будівництві, суднобудуванні, вагонобудуванні, для меблів,пиломатеріалів,шпал,рудстійок,стовпів.З живиці виготовляють скипидар,дьоготь,деревне вугілля,з хвої отримують вітамінне борошно й ефірну олію.Кедрові горіхи використовуються в харчовій промисловості.Бурштин-смоляні сльози хвойних дерев-використовується в ювелірній справі.

2. Сосна звичайна Pinus sylvestris

Дерево І величини,досягає висоти 30-40 метрів,має добре сформований прямий стовбур. Кора знизу червоно-бура,глибоко тріщинувата,у верхній частині стовбура і на крупних гілках жовто-червона і відшаровується гладенькими тонкими пластинками,на молодих пагонах кора сіро-зеленого кольору.

Хвоя в пучках по 2 шт,довжиною 4-8 см,тверда,гостра,темно сіро-зелена.

Шишки поодинокі або по 2-3 штуки,сіро-коричневі,яйцеподібної форми,довжиною 3-7 см,не блискучі. Висять до весни і не розкриваються. Пупок випуклий. Насіння з крилом,яке легко від нього відокремлюється.

Сосна звичайна є цінною лісовою породою,має широкий ареал,росте на піщаних та супіщаних грунтах, світлолюбна, морозостійка, оліготроф, ксерофіт. Має цінну ядрову деревину,з неї заготовляють живицю (містить скіпідар,каніфоль),з хвої-вітамінне борошно і ефірну олію. Є лісомеліоратив-ною ,декоративною та лікарською породою. Живе 300-400 років.