Становлення і розвиток людського суспільства на території України Лекція 1
Змістовний модуль 1. Витоки української державності
ЗНАТИ:
Українські землі в епоху палеоліту. Епоха неоліту. Мідний вік та епоха бронзи. Пам’ятки трипільської культури.
Залізний вік в історії України. Кіммерійці, скіфи. Боспорське царство. Пізні скіфи на Дніпрі та в Криму. Сармати. Готи та гуни на теренах України. Антична колонізація в Північному Причорномор’ї.
Гіпотези етногенезу слов’ян. Розселення і заняття східних слов’ян. Розселення і заняття східних слов’ян. Формування Києва та інших адміністративних, ремісничих та торговельних центрів.
Походження назви «Русь». Князювання Аскольда. Правління Олега. Князь Ігор. Походи проти Візантії.
Княгиня Ольга, її реформи. Прихід Святослава до влади. Похід проти Хозарського каганату. Балканські походи.
Суспільний устрій Київської держави у ІХ—Х ст. Склад та заняття населення. Життя людей у селі. Міста і міське життя. Початок правління князя Володимира. Територіальне зростання Київської держави. Запровадження християнства як державної релігії. Внутрішня і зовнішня політика Володимира.
Міжусобна боротьба між синами Володимира Великого. Утвердження Ярослава в Києві. Розбудова Києва. «Руська правда». Церковне та культурно-освітнє життя. Відносини з іншими державами.
Політичний устрій. Основні верстви населення. Розвиток землеволодіння. Залежність селян і повинності. Розвиток сільського господарства, ремесел, торгівлі. Міста. Гроші.
Розвиток української мови та писемності. Школи. Усна народна творчість. Архітектура. Малярство. Музична творчість. Київська держава за часів правління Ярославичів. Боротьба між Ярославичами за київський престол. Любецький з’їзд князів.
Посилення великокнязівської влади за Володимира Мономаха, його внутрішня і зовнішня політика. Правління Мстислава Володимировича. Роздробленість Русі.
Політичний і соціально-економічний розвиток Галицького і Волинського князівств. Піднесення Галицького князівства за Володимира та Ярослава Осмомисла.
Утворення Галицько-Волинської держави за Романа Мстиславича. Боротьба синів Романа Мстиславича за відродження Галицько-Волинської держави.
Перший похід монголів на Русь. Вторгнення хана Батия на українські землі. Утворення Золотої Орди.
Внутрішня та зовнішня політика князя Данила Романовича. Коронація Данила. Наступники Данила Романовича.
Правління короля Юрія І. Останні галицько-волинські князі. Боротьба Польщі, Угорщини та Литви за землі Галицько-Волинської держави в 40—80-ті роки ХІV ст. Волинь за правління Любарта.
Лекція 1 (2 год.)
1.Первоначала людського життя на території України.
2.Розселення і заняття східних слов’ян. Перші державні об’єднання східнослов’янських племен на сер. Подніпров’ї.
3.Теорії походження Київської Русі.
4.Русь та її місце в історії людства.
Питання на самостійне опрацювання:
1.Трипільська культура.
2.Кочові племена на теренах України: кіммерійці, скіфи, сармати.
3.Грецькі колонії на Чорному морі.
4.Аскольд і Дір перші князі в Києві.
5.Олег, Ігор та Ольга – перші Рюриковичі.
6.Святослав Завойовник.
7.Культура Київської Русі.
8.Політичний та соціально-економічний розвиток Галицького та Волинського князівств.
9.Ярослав Осмомисл. Піднесення Галицького князівства.
10.Утворення Галицького-Волинського князівства. Роман Мстиславович.
11.Боротьба синів Романа Мстиславича за відродження Галицько-Волинської держави. 12.Внутрішня та зовнішня політика князя Данила Романовича.
13.Перший похід монголів на Русь. Вторгнення хана Батия на українські землі. Утворення Золотої Орди.
14.Наступники Данила. Занепад Галицько-Волинського князівства.
Вид контролю: конспект.
Рекомендована література:О.Д.Бойко(Київ»Академвидав» 2004,стр.625).Опрацювати стор.9-97
Становлення і розвиток людського суспільства на території України
Розвиток людини на території України відбувався в основному по тих же напрямках, що і в інших регіонах і заселення сталось близько 1 млн. років тому. Виділяють такі періоди розвитку первісного ладу: кам'яний (палеоліт, мезоліт, неоліт), мідно-бронзовий та залізний. Деякі дослідники після кам'яного вміщають перехідний вік - мідно-кам'яний (енеоліт).
Палеоліт тривав від появи першої людини близько мільйона років тому до 10 тис. рр. до н.е. В його ранній період первісна людина вміла виготовляти примітивні засоби праці з каменю та дерева. Основними заняттями людини були збиральництво і полювання. Соціальною формою існування раннього палеоліту було людське стадо. Вони жили в печерах або хижах із дерева та кісток мамонта. За середнього палеоліту (150 - 35 тис. рр. до н.е.), з'являється неандерталець - людина нового фізичного типу, досягненням якої було видобування та використання вoгню, що зменшило залежність від природи. На зміну неандертальцеві в епоху пізнього палеоліту (35 - 11 тис. рр. до н.е.) приходить кроманьйонець - “людина розумна”. З'являються різці, вістря стріл, кістяні гарпуни. Будуються землянки. У соціальній організації на зміну первісному стаду приходить родова община з колективною власністю на засоби виробництва. У період пізнього палеоліту постають першооснови релігійної свідомості і палеолітичне мистецтво.
Палеоліт змінюється мезолітом (10 - 6 тис. рр. до н.е.). Зникають льодовики, людина винаходить лук і стріли. Поява цього знаряддя полювання мала надзвичайно важливі наслідки: суттєво зросла продуктивність праці мисливців — вбивати тварин можна було зі значної відстані, а птахів — на льоту; вона сприяла перебудові соціального життя, оскільки людина могла сама себе прохарчувати, багатолюдні мисливські колективи розпалися і на зміну їм прийшла індивідуалізація виробництва та споживання, помітно зросла роль парної сім'ї. Основними різновидами господарювання стають полювання, рибальство, починається приручення тварин - собаки та свині.
У неоліті (6 - 4 тис. рр. до н.е.) відбувається поступовий перехід від збиральництва і полювання до землеробства і скотарства (неолітична революція). Неолітична революція характеризується: 1) винайденням і поширенням нових способів виготовлення знарядь праці; 2) виникненням нових видів виробництва та виготовленням штучних продуктів (шліфування і свердління каменю, з'являються штучні матеріали - обпалена глина, а потім - тканина); 3) переходом до осілого способу життя (сусідська община змінює родову організацію людей, матріархат змінює патріархат); 4) активним формуванням стад свійських тварин, використанням їх як тяглової сили; 5) зрушеннями у демографічній сфері.
Енеоліт - перехідна епоха від кам'яного до мідного віку (4 - 3 тис. рр. до н.е.) - пов'язана з використанням металів. У цей період на території України формуються основні групи племен - землероби на Правобережжі і скотарі на півдні та південному заході. Землероби, тяжіючи до осілості, винайшли рало, змайстрували стіл, склали піч, побудували великі укріплені поселення, а скотарі, схильні до міграції, приручили коня, активно експлуатували колісний транспорт, удосконалювали зброю. Відбувається перший суспільний поділ праці. Поява надлишків сільськогосподарської продукції приводить до майнової нерівності і обміну продуктами. Виділяється родоплемінна верхівка, яка привласнює результати праці й зосереджує владу.
Найбільш вивченою археологічною культурою цієї епохи на території України є трипільська. Сучасні археологи визначають рамки існування трипільської культури поч. 4 - кін. 3 тис. рр. до н.е. Територія, заселена трипільцями - від Словаччини та Румунії до Слобідської України, від Чернігова до Чорного моря. Основу Трипільської культури, на її ранньому етапі, складали балканські землеробсько-скотарські племена. Трипільці, які поселились на Правобережжі Україні, були фактично найдавнішими хліборобськими племенами. Обробляючи землю дерев'яним плугом з кам'яним або кістяним лемехом, вони вирощували пшеницю, ячмінь, просо. Окрім цього, трипільці розводили дрібну рогату худобу, та коней, свиней. Селились трипільці у басейнах річок.
У бронзовий вік (2 - 1 тис. рр. до н.е.) вплив на суспільний розвиток мали чинники: зміна кліматичних умов (збільшення вологості); підвищення завдяки бронзі продуктивності знарядь праці та боєздатності зброї; активізація міграційних процесів. Поглиблюється спеціалізація в господарському житті. На теренах степової України домінувало скотарство. Помітно зростала роль чоловіка в землеробстві, скотарстві, обміні, у всіх сферах суспільного життя. З'явився додатковий продукт, який спричив майнову та соціальну диференціацію суспільства. З великосімейної громади виокремилося мала сім'я найближчих кровних родичів. Формуються союзи племен. Ускладнюється суспільна організація, утворюються органи керівництва, виокремився стан воїнів. Протягом цієї доби на території України існувало кілька археологічних культур - ямна, зрубна, культура багатопружкової кераміки, катакомбна та інші. Бронзова епоха на території України була фактично завершальною стадією первісного ладу.
|