Чому кожен типу уроку характеризується власною структурою?

Аналізуючи тип будь-якого уроку, ми не можемо залишити поза увагою його структуру. Питання структури уроку пов’язане з його складовими елементами і їхньою взаємодією. У свій час радянські дидактик звертали увагу на різну кількість структурних елементів того, чи іншого типу уроку. Так П. Лейбенгруб пропонував в основному від п’яти до трьох структурних ланок процесу навчання історії [12, c. 161 - 176]. О. Вагін звертав увагу на дев’ять структурних підрозділів уроку: організаційний момент; перевірка домашнього завдання; перехід до нового матеріалу (підготовка учнів до сприйняття нового); повідомлення нового матеріалу; розбір нового матеріалу (осмислення); закріплення вивченого; використання нових знань, умінь та навичок; домашнє завдання; формування відповідних умінь та навичок роботи з історичним матеріалом (упродовж всього уроку, або на окремих його етапах) [3, c. 377].

Сучасні вітчизняні дидактики О. Пометун та Г. Фрейман виділяють десять структурних елементів уроку: організаційний момент; актуалізація опорних знань, умінь та уявлень учнів, або підготовка школярів до сприйняття нової теми; мотивація навчальної діяльності; оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів; вивчення нового матеріалу (його первинне сприйняття); осмислення нових знань і умінь; систематизація й узагальнення нових знань і умінь на перетворюючому і творчому рівнях; підведення підсумків уроку; інструктаж з домашнього завдання; перевірка знань і умінь [22, c. 215 - 222]. Кожен із шести, запропонованих ними типів уроків, має власну, характерну лише для нього, структуру. Вищезгадані структурні елементи вибудувані у кожному типі уроку у своєрідному логічному ланцюжку. І це закономірно, оскільки дидактична мета кожного уроку є різною. Вона й диктує власну структуру, мета якої – реалізація основних завдань певного типу уроку.

Ми також дотримуємося думки про те, що кожен тип уроку повинен мати власну структуру. Однак цю структуру варто розглядати, як на наш погляд, на двох рівнях. Перший – рівень організації навчальної діяльності. Він є універсальним, характерним для уроків будь-якого типу і складається з трьох обов’язкових елементів (етапів): 1) підготовчий, 2) основний, 3) заключний.Всі ці елементи (етапи) взаємозв’язані між собою і складають цілісну структуру уроку. Другий – рівень реалізації завдань на основі дидактичної мети. Його складовими можуть бути різноманітні елементи (етапи) навчання, яких вимагають конкретні завдання того чи іншого типу уроку. Наприклад, актуалізація опорних знань та вмінь учнів; мотивація навчальної діяльності; оголошення теми; оголошення очікуваних результатів; постановка навчальної проблеми; оголошення завдань; перевірка вивченого матеріалу; перевірка сформованості умінь; вивчення нового матеріалу; первинне сприйняття нового матеріалу; осмислення нового матеріалу; виконання тренувальних вправ для формування умінь та навичок; узагальнення навчального матеріалу; систематизація знань та умінь; підведення підсумків; інструктаж домашнього завдання тощо. Цей перелік можна продовжити. Він не може мати чітко визначеної кількості навіть в межах одного типу уроку. Кількісні показники мають властивість коливатися, оскільки вони залежать від ряду факторів: вікового, організаційного, інтелектуального тощо. Наприклад, урок перевірки знань, умінь та навичок може мати різну структуру на початку навчального року, коли учитель лише починає працювати з класом і пропонує учням тренувальні вправи, або детальний інструктаж виконання тих, чи інших завдань, і в кінці року, коли учні вже володіють методикою виконання різного типу завдань. Урок вивчення нового матеріалу і формування умінь та навичок може вибудовувати не однакові логічні ланцюжки, оскільки завдання будуть різними, інтелектуальні можливості та вікові навчальних груп не однакові. Подібний підхід зовсім «не вибиває ґрунту», на якому базується той, чи інший тип уроку. Він лише переконливо засвідчує, що структурні елементи будь-якого типу уроку не можуть обмежуватися чітко визначеними компонентами.

Проаналізувавши структури відвіданих уроків, ми виділили найхарактерніші елементи з врахуванням часу на їх проведення.

І. Урок вивчення нового матеріалу, формування умінь та навичок.

1. Підготовчий етап (5-10 хв.).Основні складові цього етапу за видами діяльності: організація робочого місця і роботи класу; активізація розумової діяльності школярів шляхом фронтального опитування, пригадування, відтворення матеріалу, який є базовим для вивчення нового; повторення вивченого з метою встановлення логічного взаємозв’язку з новим матеріалом; перевірка умінь (нагадування, тренувальні вправи).

2. Основний етап (25-30 хв.).Складові етапу: оголошення теми; повідомлення завдань, очікуваних результатів; мотивація навчальної діяльності; сприйняття і осмислення учнями нового матеріалу; узагальнення і систематизація знань (може здійснюватися, як правило, в процесі пояснення); формування умінь та навичок.

3. Заключний етап (5-10 хв.). Основні види діяльності: підведення підсумків уроку; оцінювання та мотивація; фіксація найголовнішого з теми, що потребує осмислення, запам’ятовування, розуміння; інструктаж домашнього завдання.

ІІ. Урок перевірки знань, умінь та навичок.

1. Підготовчий етап (5-10 хв.).Складові етапу: організація робочого місця і роботи класу; оголошення теми і завдань уроку; інструктаж за основними видами діяльності перевірки знань та умінь; мотивація запропонованих способів перевірки завдань; колективне виконання тренувальних вправ з особливо складних завдань (у разі необхідності).

2. Основний етап (30-35 хв.).Складові етапу: перевірка знань і умінь: усне опитування, виконання письмових, тестових завдань, розв’язування історичних задач тощо.

3. Заключний етап (5-10хв.).Основні види діяльності етапу: підведення підсумків уроку; оцінювання за результатами усного опитування; оцінювання видів роботи, що підлягають взаємоперевірці; інструктаж домашнього завдання.

ІІІ. Урок узагальнення та систематизації знань, умінь і навичок.

1. Підготовчий етап (5 хв.).Складові етапу: організація робочого місця і роботи класу; оголошення теми, завдань уроку, способів діяльності; мотивація навчальної діяльності.

2. Основний етап (30 хв.).Складові етапу: організація роботи з метою повторення вивченого; систематизація вивченого за підготовленими завданнями; узагальнення вивченого на рівні висновків, характерних рис, особливостей, укладання логічно-структурних схем, значення тощо.

3. Заключний етап (10 хв.).Складові етапу: підведення підсумків уроку; оцінювання та мотивація; інструктаж домашнього завдання.

ІV. Комбінований урок.

Варіант А.

1. Підготовчий етап (5 хв.).Складові етапу: організація робочого місця і роботи класу; інформування про основні способи діяльності на уроці; активізація розумової діяльності школярів.

2.1. Перевірка вивченого (15 хв.).Складові етапу:повторення навчального матеріалу; перевірка вивченого за допомогою завдань (колективних, індивідуальних, усних, письмових тощо); оцінювання знань та умінь, мотивація оцінок.

2.2. Вивчення нового матеріалу, формування умінь та навичок (20 хв.).Складові етапу:оголошення нової теми, очікуваних результатів; мотивація навчальної діяльності; сприйняття і осмислення учнями навчального матеріалу; виконання тренувальних вправ; розв’язування історичних задач; узагальнення і систематизація знань.

3. Заключний етап (5 хв.).Складові етапу:підведення підсумків уроку; інструктаж домашнього завдання.

Варіант Б.

1. Підготовчий етап (5 хв.).Складові етапу: організація робочого місця і роботи класу; інформування про основні способи діяльності на уроці; активізація розумової діяльності школярів.

2.1. Вивчення нового матеріалу, формування умінь та навичок (20 хв.).Складові етапу: оголошення нової теми, очікуваних результатів; мотивація навчальної діяльності; сприйняття і осмислення учнями навчального матеріалу; виконання тренувальних вправ; розв’язування історичних задач.

2.2. Систематизація та узагальнення знань, умінь (10 хв.).Складові етапу: повторення вивченого матеріалу; систематизація знань на рівні понять, історичних персоналій, явищ, подій, хронології тощо; виконання завдань із застосуванням отриманих знань, умінь; узагальнення вивченого матеріалу на рівні висновків, положень, логічних ланцюжків, логічно-структурних схем тощо

3. Заключний етап (5 хв.).Складові етапу:підведення підсумків уроку; інструктаж домашнього завдання.

Варіант В.

1. Підготовчий етап (5 хв.).Складові етапу: організація робочого місця і роботи класу; інформування про основні способи діяльності на уроці; активізація розумової діяльності школярів.

2.1. Систематизація та узагальнення знань, умінь (10 хв.)Складові етапу: повторення вивченого матеріалу; систематизація знань на рівні понять, історичних персоналій, явищ, подій, хронології тощо; виконання завдань із застосуванням отриманих знань, умінь; узагальнення вивченого матеріалу на рівні висновків, положень, логічних ланцюжків, логічно-структурних схем тощо

2.2. Перевірка знань та умінь (20 хв.).Складові етапу: перевірка знань і вмінь: усне опитування, виконання письмових, тестових завдань, розв’язування історичних задач тощо.

3. Заключний етап (5 хв.).Складові етапу:підведення підсумків уроку; інструктаж домашнього завдання.

Послідовність етапів комбінованого уроку може бути різною як і дозування часу. Комбінований тип уроку передбачає будь-які етапи (ланки навчання), які визначаються дидактичною метою. Запропонований розподіл навчального часу за етапами уроку є орієнтовним. У науково-методичній літературі зустрічаються різні підходи щодо розподілу навчального часу. Проведене нами спостереження уроків показало, що як правило, у 90% випадків основний етап уроку тривав 30-35 хвилин, що становить орієнтовно 2/3 (70%) навчального часу. На підготовчий і заключний етапи уроку учителі залишали приблизно 1/3 (30%) - 15 хвилин. Перерозподіл часу в основному здійснюється із врахуванням важливості того чи іншого етапу, конкретних умов уроку, наявності тих чи інших засобів навчання, підготовленості учнів тощо.