Пиши Дома Нужные Работы


Якими надбаннями про урок історії може скористуватися сучасний учитель?

Всі, хто прагне пізнати це унікальне дійство – урок, мають можливість заглянути в скарбницю педагогічного досвіду. Про урок історії написано багато. Майже в усіх вітчизняних навчально-методичних посібниках з історії другої половини ХХ століття є детальна інформація про урок історії: структуру, типологію, елементи, особливості, засоби, методи, прийоми навчання, що використовуються на уроці тощо. Уроку історії присвятили окремі розділи своїх книг О. О. Вагін, Н. Г. Дайрі, Г. В. Дружкова, Л. Г. Мельник, І. З. Озерський, О. І. Стражев та багато інших вчених і методистів радянської школи [4; 7; 8; 21; 22; 23; 24; 35].

Сучасні українські дидактик про урок історії пишуть мало. В посібнику О. Пометун та Г. Фреймана «Методика навчання історії в школі» вперше подано параграф «Підготовка вчителя до уроку» [34, c. 231 - 238]. В підготовці учителя до уроку вищезгадані вчені виділяють такі основні етапи: 1) аналіз Державного стандарту, шкільних програм, вивчення підручників і поурочних посібників; 2) розробка поурочного і тематичного планування; 3) визначення місця уроку в темі чи розділі, його очікуваних результатів; 4) аналіз пізнавальних можливостей класу; 5) добір методичних прийомів і засобів навчання відповідно до очікуваних результатів уроку та вибір методичного варіанта уроку; 6) складання конспекту чи розгорнутого плану уроку [34, c. 231 - 232].

Ряд публікацій сучасному уроку присвятив В. Мисан. У своїх статтях він обґрунтовує типологію уроків історії, їх етапи та розподіл навчального часу згідно основних елементів кожного типу уроку [25; 26; 27; 28; 29; 30; 31; 32].

Більшість публікацій в навчально-методичних та науково-методичних виданнях, що присвячені сучасному року історії, мають практичну, рекомендаційну спрямованість. Так К. Баханов аналізує способи фіксації навчального матеріалу на уроках історії та ефективність використання групової роботи [1; 2]. В. Власов подає рекомендації щодо організації тематичного оцінювання на уроках історії [5; 6]. Ряд публікацій Д. Десятова присвячені використанню на уроках історії анекдотів, репродукцій художніх картин, історичних карт [9; 10; 11]. О. Желіба подає методику використання на уроках таблиць [12; 13; 14]. Про використання історичних документів пише Л. Задорожна [15; 16]. Методику навчання історії за візуальними джерелами описує Ю. Комаров [17; 18; 19; 20]. Однак, більшість сучасних публікацій присвячена планам-конспектам окремих уроків, які укладені за певними схемами. Аналіз цих планів-конспектів переконує нас в тому, що їх укладачі не завжди дотримуються вимог, щодо основних структурних компонентів уроку.

 

2. Як укласти план-конспект уроку історії? Які його елементи є обов’язковими?

О. Пометун стверджує, що підготовка учителя до уроків починається ще до початку навального року і включає в себе: вивчення Державного стандарту, програм, підручників, укладання тематичного планування (календарно-тематичного – М. В.) тощо [34, c. 232]. Все це дійсно так. Однак підготовка до окремо взятого уроку такої процедури не передбачає. А якщо і передбачає, то лише епізодично, вибірково.

До початку навчального року учителеві варто ретельно вивчити навчальну програму, ознайомитися з її особливостями, структурою і здійснити розподіл матеріалу за уроками. Текстову частину програми та варіанти календарно-тематичного планування з пропедевтичного курсу історії (Вступ до історії. 5 клас), як зразок, подаємо в додатках (див. Додатки 1, 2, 3). Упродовж року програма та календарно-тематичне планування – обов’язкові науково- та навчально-методичні інформаційні джерела, якими користуватиметься учитель. Програма - документ, який завжди повинен перебувати під рукою. Чому?

В програмі передбачені основні змістові лінії, обсяги навчального матеріалу, подається перелік державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, здійснено розподіл годин за темами та окремими формами діяльності (узагальнення, підсумкове узагальнення, узагальнювальне повторення, тематичне оцінювання, резервний час тощо), описані критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з історії. Все перераховане вище учитель не лише повинен знати, але й постійно використовувати в щоденній практиці. Незнання програми учителем та її компонентів досить часто приводить до ситуацій, коли він не може визначити навчальну та розвивальну мету уроку, об’єктивно оцінити відповідь учня, сформулювати вимоги до рівня навченості школярів тощо. Програмою варто користуватися не лише тим, хто тільки розпочинає свій професійний шлях, але й всім учителям, оскільки вона є надійним науково-методичним документом в процесі підготовки навчання шкільної історії.

Написання плану-конспекту уроку передбачає певну послідовність дій. На першому етапі обирається тема уроку. Як вказувалося вище, тема визначається на основі програми. Наприклад, «Монети та герби – важливі джерела історії. Скіфські пам’ятки» (5 клас), «Утворення Єгипетської держави» (6 клас), «Київська Русь за Володимира Мономаха та його сина» (7 клас), «Радянсько-німецькі договори 1939 р. і західноукраїнські землі» (10 клас).

На другому етапі визначається мета уроку. Згідно традиційних підходів в меті виділяють три її основних компоненти: навчальний (дидактичний), розвивальний, виховний.

Навчальна мета визначається на основі змісту програми (ліва частина програми). В ній спроектовані дидактичні завдання уроку. Наприклад, в програмі для 5 класу передбачені для 1 уроку такі обсяги навчального матеріалу: «Виникнення українського козацтва та Запорізької Січі. Побут, звичаї козацького товариства в літературі. Запорізька Січ – козацька республіка. Козацькі клейноди як пам’ятки історії». Для роботи з цим змістом навчальну мету доцільно сформулювати так: «З’ясувати причини появи козацтва та Запорізької Січі; ознайомити учнів з козацтвом, звичаями козацького товариства; сформувати загальне уявлення про Запорізьку Січ як козацьку республіку» (5 клас). Інші приклади: «Розкрити становище в державі за часів правління Ярославичів; з’ясувати причини та наслідки боротьби між Ярославовичами; ознайомити з рішеннями Любецького з’їзду князів» (7 клас); «З’ясувати основні причини розпаду СРСР та створення суверенних держав; розкрити труднощі державотворчих процесів новостворених держав; охарактеризувати здобутки, проблеми та перспективи молодих суверенних держав» (11 клас).

Розвивальна мета уроку визначається за допомогою державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів (права частина програми) (Див. Додаток 1). В кожній темі передбачений розвивальний блок завдань. В розвивальній меті фіксуються ті завдання, що пов’язані з формуванням умінь та навичок (певних компетенцій). Наприклад, «знаходити на карті територію Кримського ханства, Кафу, Хотин, Київ; складати хронологічні задачі; використовувати в усній розповіді основний понятійний апарат теми, тлумачити його; підбирати факти для доведення тверджень; давати відповідь на запитання» (5 клас); «аналізувати історичні джерела; порівнювати течії руху опору в роки Другої світової війни на території українських земель – радянську та національну, визначаючи в них спільне та відмінне; складати план і тези повідомлень; аналізувати згідно пам’ятки усну відповідь однокласників» (10 клас).

Виховна мета визначається на основі змісту навчального матеріалу, прийомів і методів, загальної організації навчального процесу. В ній прогнозується (передбачається) виховний потенціал – те, що виховує, формує змістом, або окремими засобами, методами, прийомами, впливає на емоційний стан, розвиває морально-етичні засади. Наприклад, «розвивати інтерес до історії власного народу; вчити пам’ятати і поважати минуле, усвідомлювати, що без знання і розуміння минулого немає майбутнього; виховувати гордість за героїчні сторінки української історії» (5 клас); «відповідально ставитися до виконання завдань; бути уважним, не відволікатися від основної роботи; формувати в учнів розуміння того, що результативність роботи залежить від зусиль, вкладених в неї, набутих знань та умінь; вчити берегти пам’ятки культури, формувати історичну пам’ять» (для уроку узагальнення та систематизації знань).

До окремих сучасних підручників автори ввели рубрики «На цьому уроці ви навчитеся». В цих рубриках прослідковується навчальні та розвивальні завдання уроку. Наприклад, «1. Доводити існування на Криті в середині 2 тис. першої європейської цивілізації. 2. Називати характерні риси Критської держави часів її розквіту. 3. Описувати найвизначніші досягнення критян, пам’ятки їхньої культури. 4. Аналізувати міфи, пов’язані з крито-мінойською цивілізацією, пояснювати крилаті вислови» (Бандровський О., Власов В. Історія стародавнього світу: Підруч. для 6-го кл. загальноосвіт. навч. закл. – К. Генеза, 2006. – С. 121.); «1. Показувати на карті територію київської держави за перших князів, порівнювати її з територіями розселення східних слов’ян – предків українців. 2. Стисло характеризувати діяльність перших князів, визначати наслідки їхньої внутрішньої та зовнішньої політики. 3. Визначати роль перших князів у становленні Київської Русі. 4. Пояснювати походження назви «Русь» (Власов В. С. Історія України: Підруч. для 7-го кл. загальноосвіт. навч. закл. – К. : Генеза, 2007. – С. 13)». Перелік завдань в таких рубриках також допоможе учителю конкретизувати навчальну та розвивальну мету уроку.

На третьому етапі визначаються засоби навчання – обладнання уроку. Перелік засобів навчання включає основний інструментарій уроку: підручники, посібники, історичні карти, атласи, контурні карти, наочність, роздатковий матеріал, технічні засоби навчання тощо. Наприклад, «Обладнання уроку:Мисан В. Вступ до історії України: Підруч. для 5 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К. : Ґенеза, 2005. – С. 81 – 86;Історична карта “Україна в XIV – XV ст.”;Історичний атлас. 5 клас;Ілюстративні матеріали: портрет П. Конашевича-Сагайдачного, зображення фортеці поблизу Хотина, малюнок «Козаки в морському поході»;Картки для проведення роботи в групах» (5 клас); «Обладнання уроку: Турченко Ф. Г. Новітня історія України. Частина перша. 1914 – 1939: Підруч. для 10 кл. серед. загальноосвіт. навч. закл. – К. : Генеза, 2006. – С. 18 – 27; Комаров Ю., Мисан В., Осмоловський А., Білоножко С., Зайцев О. Історія епохи очима людини. Україна та Європа в 1900 – 1939 роках: Електронна версія навч. посіб. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К. : Генеза, 2004.- С. 46 – 58; Історична карта «Перша світова війна»; Електронний атлас «Історія України. 10 клас; картки для індивідуального опитування; картки для виконання завдань в групах» (10 клас).

Окремі учителі в плані-конспекті уроку виділяють, як окремий компонент, понятійний апарат. Здебільшого - це нові поняття і терміни теми, або ті, що варто повторити, узагальнити, систематизувати. Вважаємо, що поняття і терміни - не є обов’язковим компонентом структури плану-конспекту. Роботу з понятійним апаратом варто планувати в ході самого уроку.

На четвертому етапі визначається тип та форма уроку. Тип уроку визначається на основі дидактичної мети, а форма уроку – за домінуючими методами навчання. Більш детальніше про типологію сучасних уроків історії та їх форми можна прочитати в публікаціях В. Мисана, О. Пометун, Г. Фреймана [25; 26; 27; 28; 29; 30; 32; 34, с. 207 - 238]. Згідно класифікації, яку пропонують О. Пометун та Г. Фрейман, уроки розрізняють: уроки засвоєння нового навчального матеріалу; уроки формування і вдосконалення умінь та навичок; уроки закріплення та застосування знань, умінь та навичок; уроки узагальнення та систематизації знань; уроки контролю і корекції знань, умінь і навичок; комбіновані уроки [34, с. 214]. Автор іншої класифікації – В. Мисан пропонує дещо спрощену типологію уроків: вивчення нового матеріалу, формування умінь та навичок; перевірки знань, умінь та навичок (урок тематичної атестації); урок узагальнення та систематизації знань, умінь та навичок; комбінований урок [30, с. 18 - 20]. Стосовно визначення форми уроку, то тут є декілька підходів. Один із них – визначення форми за допомогою домінуючих методів навчання. Завдяки такому підходу уроки за формою класифікують: словесні, наочні, ігрові, словесно-наочні, словесно-ігрові, наочно-ігрові [30, с. 20 - 21]. Форму уроку можна визначати за видовою організацією (індивідуальними проявами), або нетрадиційними формами: урок-турнір, урок-телеміст, кіноурок, відеоурок, телеурок, урок-дискусія, урок «КВК», урок-суд, урок пам’яті, урок-прес-конференція, урок-конференція, урок «Що? Де? Коли?», урок-гра, урок-презентація тощо. Визначення форми уроку є не менш важливим, ніж типу уроку, оскільки саме вона вказує на домінуючі методи та прийоми навчання.

На п’ятому етапі відбувається планування ходу уроку. Хід уроку – своєрідний сценарій, згідно якого реалізується мета та основні завдання. О. Пометун та Г. Фрейман пропонують обов’язкові структурні компоненти уроку, набір яких в кожному типі уроку буде різним: 1. Організаційний момент; 2. Актуалізація опорних знань, умінь та уявлень учнів або підготовка школярів до сприйняття нової теми; 3. Мотивація навчальної діяльності; 4. Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів; 5. Вивчення нового матеріалу (його первинне сприйняття); 6. Осмислення нових знань і умінь; 7. Систематизація й узагальнення нових знань і умінь на перетворюючому і творчому рівнях; 8. Підведення підсумків уроку; 9. Інструктаж з домашнього завдання; 10. Перевірка знань і умінь[34, с. 215 - 222]. В. Мисан виділяє три основних елементи уроку:підготовчий, основний, заключний (див. Розділ 1. Класифікація сучасних уроків історії). Кожен із цих етапів для різного типу уроку має специфічні складові. Не залежно від того, прихильником якої структури уроку є учитель, варто пам’ятати, що хід самого уроку планується з обов’язковим дотриманням всіх його елементів. Зразки планування структурних елементів всіх чотирьох типів уроків подані в Додатках (див. Додаток 4, 5, 6, 7).

Хід уроку можна спланувати і у вигляді таблиці, де в лівій частині фіксуються алгоритм роботи учителя, а в правій – учнів. Наприклад.

Зміст роботи учителя Зміст роботи учнів
Перевірка домашнього завдання 1. Фронтальне опитування. Перелік термінів та понять для термінологічної розминки: Дике поле, козак, Запорозька Січ, уходники, гетьман, козацька рада, кошовий отаман, писар, осавул, булава, бунчук, корогва, клейноди, козацька чайка. 2. Клас ділю на пари. Завдання для роботи в парах: А) З’ясуйте причини виникнення козацтва. Б) Як було організоване життя на Січі? В) Чому за втрату зброї позбавляли козацького звання та виганяли із Січі? Г) Чим життя козаків відрізнялося від життя інших верств населення?   1. Учні розтлумачують терміни та поняття.   2. Кожна пара отримує завдання, обговорює його і упродовж 3 – 4 хвилин готує відповідь. Учень, що відповідатиме, коротко фіксує основні думки, ідеї на аркуші.

 

Окремо варто звернути увагу і на планування навчального часу на уроці історії. Складовою ефективності кожного із етапів є чіткий розподіл навчального часу. Про підходи до розподілу навчального часу детально описано в темі «Розподіл навчального часу на уроках історії як дидактична проблема».

 

3. На що варто звернути увагу при укладанні плану-конспекту уроку?

На уроці історії важливо все і не може бути другорядних, або не основних його складових. Від організації, манери спілкування, чіткості дій, темпу залежить в першу чергу робоча атмосфера уроку. Незібраний учитель, невчасно розпочатий урок, відсутність крейди, наочних посібників, спізнення учнів, неприбраний кабінет, не підготовлене до роботи робоче місце учня – все це може негативно вплинути на початок та подальшу організацію процесу навчання на уроці історії. Щоб не допустити вище перерахованих негативних проявів, варто ретельно планувати всі структурні елементи уроку від початку до його завершення. Студентам, учителям, які лише розпочинають свою педагогічну діяльність необхідно продумувати (проговорювати) всі етапи ходу уроку. Наприклад: Заходжу в клас. Чекаю тиші. Вітаюся з учнями. Прошу всіх сісти і підготуватися до уроку (на парті має бути підручник, робочий зошит, атлас, контурні карти, ручка, олівець). Знайомлю учнів із основними видами діяльності на уроці (На першому етапі уроки перевіримо засвоєння попередньої теми за допомогою індивідуальних, групових завдань та самостійної роботи у формі термінологічного диктанту. Потім продовжимо вивчення теми. Узагальнення вивченого матеріалу здійснюватимемо в формі гри. За результатами роботи будуть виставлені оцінки. Підведемо підсумки уроку. Ви отримаєте домашнє завдання за підручником та навчальною книгою-хрестоматією з історії).

В процесі планування ходу уроку варто звернути увагу на те, щоб кожен етап був логічно поєднаний з попереднім і наступним. Наприклад, вивчаючи тему «Виникнення українського козацтва та Запорізької Січі» (5 клас), актуалізацію знань варто здійснювати в режимі «запитання - відповідь»: Що ви знаєте про українське козацтво? Хто такі козаки? Чи є зараз козаки? Чи перебувають козаки на службі в сучасному війську? Коли на українських землях з’явилися козаки? тощо. Відповідаючи на запитання, учні на окремі з них не зможуть дати повної відповіді. Саме це може послужити підставою для оголошення теми уроку. Наприклад, Учитель: Наша бесіда переконує мене в тому, що ви багато знаєте про козаків, але на частину запитань відповіді ми так і не отримали. Спробуємо на ці складні запитання відшукати відповідь на сьогоднішньому уроці на тему «Виникнення українського козацтва та Запорізької Січі».

Змодельована ситуація свідчить про логічне поєднання двох складових уроку - актуалізації та оголошення нової теми. За такою ж схемою можна перейти до мотивації вивчення нової теми. Наприклад, Учитель: Сьогодні ми здійснимо уявну подорож до витоків українського козацтва. Дізнаємося про те, як та коли з’явилися на українських теренах козаки, чому їх вважають захисниками українського народу. В когось може й навіть виникнути запитання – Для чого ж вивчати події, які відбувалися сотні років тому? Дійсно, чому ми сьогодні знову згадуємо про козаків. Що корисного, важливого може дати нам вивчення цієї теми? (Учні розмірковують над поставленими запитаннями і за допомогою учителя мотивують необхідність вивчення теми).

Перевірка домашнього завдання, вивченого матеріалу обов’язково планується. Для усної перевірки потрібно укласти перелік запитань та завдань. Як правило, запитання і завдання для усної перевірки записуються в плані-конспекті, або фіксуються на окремій картці. Якщо учитель здійснює фронтальну перевірку понять, термінів, хронології, історичних персоналій тощо, він виписує весь перелік, що підлягає перевірці. При письмовій перевірці знань (самостійна робота, виконання тестових завдань, термінологічний або хронологічний диктант) краще заздалегідь підготувати кожному учневі окремий варіант завдання. За таких умов учитель не лише зекономить навчальний час, оскільки не виголошуватиме завдань, але й створить ситуацію, за якої кожен учень вважатиме, що отримав індивідуальне завдання.

Узагальнення та систематизацію знань під час вивчення нового матеріалу краще здійснювати в процесі розгляду основних питань теми. Особливо це стосується уроків історії в 5 – 7 класах. Узагальнення та систематизація в кінці уроку варто практикувати в 8 – 11 класах. Це обумовлено не лише віковим фактором, але й сформованістю певних умінь та навичок в попередні роки навчання.

Виставляючи оцінки, варто чітко дотримуватися критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів з історії. Кожна із оцінок, особливо це стосується усних відповідей, повинна бути обґрунтованою.

Інструктаж домашнього завдання – це також структурний компонент уроку. Він не повинен обмежуватися лише оголошенням про те, який параграф прочитати учням. Окрім параграфа учитель звертає увагу на роботу з поняттями, історичними документами, схемами. В переліку домашніх завдань може бути укладання таблиць, розв’язання історичних задач, підготовка повідомлень, довідок, відповідей на запитання в підручнику тощо. Кількість завдань повинна бути оптимальною і обґрунтованою.

 






ТОП 5 статей:
Экономическая сущность инвестиций - Экономическая сущность инвестиций – долгосрочные вложения экономических ресурсов сроком более 1 года для получения прибыли путем...
Тема: Федеральный закон от 26.07.2006 N 135-ФЗ - На основании изучения ФЗ № 135, дайте максимально короткое определение следующих понятий с указанием статей и пунктов закона...
Сущность, функции и виды управления в телекоммуникациях - Цели достигаются с помощью различных принципов, функций и методов социально-экономического менеджмента...
Схема построения базисных индексов - Индекс (лат. INDEX – указатель, показатель) - относительная величина, показывающая, во сколько раз уровень изучаемого явления...
Тема 11. Международное космическое право - Правовой режим космического пространства и небесных тел. Принципы деятельности государств по исследованию...



©2015- 2017 pdnr.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.