За якою схемою проаналізувати проведений урок історії? Що таке аналіз та самоаналіз проведеного уроку?

Будь-який проведений урок підлягає аналізу за умови присутності на ньому сторонніх осіб (директора, заступника директора, методиста, учителів тощо), або самоаналізу учителя. Під аналізомуроку варто розуміти характеристику і оцінку навчального заняття в цілому, або ж його окремих частин. Аналіз уроку може бути повним (детальна характеристика всіх структурних компонентів уроку, діяльності учителя та учнів) і частковим (аналіз використаних методів і засобів навчання; рівень активізації учнів на уроці історії; організація самостійної роботи на уроці тощо). В аналізі уроку враховується діяльність учителя, учнів, ступінь розкриття теми уроку, реалізація мети, основних завдань, доцільність використання методів та засобів навчання тощо. В педагогічній літературі пропонуються різні схеми аналізу уроку. Варто пам’ятати, що будь-яку із них не варто розглядати як універсальну модель аналізу діяльності учителя та учнів. Разом з тим в будь-якій схемі аналізу уроку повинні бути обов’язкові компоненти, що підлягають обговоренню, оцінці тощо. До таких обов’язкових компонентів можна віднести: 1) Характеристика структурних елементів уроку: визначення теми, мети (навчальної, розвивальної, виховної), завдань, типу, форми, обладнання, етапів уроку; 2) Зміст та методика основних етапів уроку: організація повторення, особливості вивчення нового матеріалу, організація узагальнення, систематизації знань, умінь та навичок, контролю тощо; 3) Характеристика методів та засобів навчання: доцільність методів та засобів навчання; використання активних методів навчання; поєднання фронтальної, індивідуальної, групової форм роботи; організація самостійної роботи; методика контролю та обліку знань тощо; 4) Характеристика діяльності учителя: рівень педагогічних вимог до роботи учнів; мова учителя; володіння словом, як основним засобом спілкування з учнівським колективом; стиль поведінки; дотримання педагогічного такту; організаторська та управлінська діяльність учителя; характеристика функцій діяльності учителя: консультативна, контрольна, організаційна тощо; 5) Характеристика діяльності учнів: рівень працездатності; активність мислення; вміння організувати свою діяльність на уроці; розуміння поставлених завдань; дотримання вимог учителя тощо; 6) Характеристика загальних результатів уроку: реалізація мети і завдань уроку; дотримання плану-конспекту уроку; якість роботи класу та учителя.

Сучасні дидактик О. Пометун та Г. Фрейман стверджують, що результатом підготовки учителя до уроку має стати відповідність певному переліку вимог. Ці вимоги вони ділять на три групи: вимоги до змісту навчального матеріалу, що опрацьовується на уроці; вимоги до методики проведення уроку; психолого-гігієнічні вимоги до організації уроку.

І. Вимоги до змісту навчального матеріалу, що опрацьовується на уроці:

- повноцінність історичного змісту, педагогічного задуму уроку, його відповідність очікуваним результатам;

- науковість навчального історичного матеріалу уроку;

- вірогідність історичних фактів;

- застосування різноманітних джерел знань;

- достатність і структурованість навчального історичного матеріалу для формування базових знань та розв’язання ключових проблем.

ІІ. Вимоги до методики проведення уроку:

- мотивація і диференціація навчання;

- високий ступінь самостійної розумової діяльності учнів, їх пізнавальної активності;

- охоплення роботою всіх учнів;

- виховання інтересу до історії;

- правильний вибір типу і структури уроку, засобів і методів його проведення в залежності від очікуваних результатів (дидактичної мети);

- відповідність прийомів навчання педагогічному задуму, змісту і пізнавальним можливостям учнів.

ІІІ. Психолого-гігієнічні вимоги до організації уроку:

- педагогічний такт учителя;

- культура мовлення, емоційність, темп мовлення;

- врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів;

- контакти з класом, наявність активної взаємодії та співпраці;

- дотримання санітарно-гігієнічних норм [34, с. 237 - 238]

Запропоновані вимоги О. Пометун та Г. Фрейман можна також розглядати як своєрідну схему аналізу проведеного уроку.

Самоаналіз уроку – характеристика проведеного уроку учителем. Вона може здійснюватися на основі схеми аналізу уроку, або у формі запитань, щодо поетапного виконання всієї групи завдань: з підготовки уроку та вже проведеного уроку. Наприклад:

1. Чи відповідав урок програмі? 2. Чи правильно визначені мета і завдання уроку? Наскільки реалізовані мета та завдання уроку? 3. Чи правильно розподілений навчальний час за основними етапами уроку? Наскільки ефективним виявився розподіл навчального часу? 4. Наскільки доцільним були методи і засоби навчання? Як вони сприяли реалізації мети та завдань уроку? 5. Які методи і засоби навчання були найбільш ефективними і результативними? 6. Які форми навчання (фронтальні, групові, індивідуальні) домінували на уроці? Чи вдалий їх вибір і поєднання? 7. Чи об’єктивно з дотриманням вимог, критеріїв, коментарем оцінена діяльність учнів? 8. Чи правильно проведений на уроці інструктаж, визначений обсяг і складність домашнього завдання? 9. Чи дотримувалися норми педагогічної етики, такту? Як було організоване спілкування з учнями, стимулювався успіх? 10. Що на уроці було найбільш вдалим, ефективним, а що не вдалося і чому?

В навчально-методичній літературі можна зустріти ряд інших схем аналізу та самоаналізу проведеного уроку. Серед них важко виділити якусь найбільш універсальну. Вважаємо, що найкращою схемою аналізу проведеного уроку може бути сам план-конспект уроку. Аналізуючи всі структурні елементи плану-конспекту можна з’ясувати наскільки вони відповідають вимогами, були доцільними, продуманими і спрацювали на досягнення поставленої мети.

Запитання і завдання для самоконтролю.

Якими надбаннями про урок історії може скористуватися сучасний учитель?

Хто із сучасних вчених досліджує проблеми уроку історії?

3. Як укласти план-конспект уроку історії?

Які компоненти уроку є обов’язковими?

5. Чим обумовлена діяльність учителя на кожному етапі підготовки плану-конспекту уроку?

6. Як планується хід уроку?

7. На що варто звернути увагу при укладанні плану-конспекту уроку?

За якою схемою аналізують проведений урок історії?

На що варто звернути увагу в аналізі проведеного уроку історії?

Що таке самоаналіз проведеного уроку? З якою метою його використовують у педагогічній практиці?

Укладіть схему самоаналізу проведеного уроку.

ТЕМА 4.

ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ТЕКСТОВИХ ДЖЕРЕЛ НА СУЧАСНОМУ УРОЦІ ІСТОРІЇ

План.

Актуальність проблеми використання текстових джерел на уроці історії.

Історичний документ як джерело і засіб навчання.

Використання текстових джерел в умовах формування вітчизняної системи історичної освіти.

Особливості характеристики та використання текстових джерел на уроці історії.

Проблема оцінки історичних фактів у текстових джерелах.