Документ 7. Думка радянського історика.

“ Укладання мирного договору відкривало сприятливі можливості для розвитку всебічної співпраці, торгово-економічних і культурних зв’язків. Цього і домагався радянський уряд, розглядаючи добросусідські відносини з Польщею як важливу умову зміцнення миру і безпеки у Східній Європі.

Підписання Ризького договору завершився складний в історії Радянської держави період, основним змістом якого був збройний захист трудящими завоювань Жовтневої революції від зазіхань внутрішньої контрреволюції та іноземних інтервентів, які прагнули спільними зусиллями скинути владу Рад і відновити в Росії буржуазний лад".

Джерело: Ольшанский П.Н. Рижский договор и развитие советско-польских отношений: 1921 – 1924. – М. : Наука, 1974. – С. 6-12.

Документ 8. Думка українського історика (з діаспори).

“Безсумнівно, він був великою поразкою української дипломатії та гробом самостійності Української держави в новітніх часах. Соціалістична Польща і більшовицька Москва поділились українськими землями, як в Андрусові 1667 року. Тому Ризький договір деякі автори називають також Ризьким Андрусовом”.

Джерело: Нагаєвський І. Історія Української держави двадцятого століття. –К. : Укр. письменник, 1993, – С. 363.

Документ 9. Думка американського історика.

“Серед держав, які нажилися на Версалі, Польща була самою ненажерливою і войовничою. У 1921 р. після трьох років війни, вона виявилася вдвічі більшою, ніж передбачала мирна конференція. Вона напала на Україну, відібрала східну Галичину з її столицею Львовом (...). Вона вела справжню загарбницьку війну проти Росії і в 1923 р. переконала західні сили ратифікувати її нові кордони. В процесі цієї силової експансії Польща вміло грала на страху Британії перед більшовизмом і на бажанні Франції знову віднайти могутнього партнера на сході після смерті свого царського союзника”.

Джерело: Пол Джонсон. Современность. Мир с двадцатых по девяностые годы. В 2 т. Т. 1. – Москва. : Анубис, 1995. – С. 51.

Документ 10. Із статті “Відповідь краю на рішеннє Антанти” в газеті “Український прапор”, 24 березня 1923 р. (Реакція українського населення на ратифікацію Радою Амбасадорів Ризького договору).

“В неділю дня 18 с. м. відбулася у Львові велика українська демонстрація (...) Виступив бувш. віцепрезидент австрійського парляменту проф. Юліян Романчук, 82-літній сідоглавий патріярх українського народу Галичини й відчитав сильним голосом роту присяги, яку присутні повторювали поодинокими реченнями, піднісши праву руку до гори. Текст її звучав: «Ми,українськийнарід, клянемося, що ніколи не погодимося на панованнє Польщі над нами й кожну нагоду використаємо, щоб ненависне ярмо неволі зі себе скинути, та злучитися з цілим великим українським народом в одній, незалежній, соборній державі»”.

Джерело: Українська суспільно-політична думка в 20 ст. Документи і матеріали /Упоряд. Т. Гунчак і Р. Сольчаник/. – Т. I. – [Б.м.] 1983. – С. 52.

Як бачимо факт переходу українських земель до Польщі дістав різну оцінку упродовж тривалого часу. Можна підібрати ще десятки документів на цю та інші теми, у яких домінуватимуть ті чи інші оцінки. Це є проявом багатоперспективності. Учні повинні зрозуміти й усвідомити, що не може бути єдиної оцінки якоїсь події. Солдат на фронті, його дружина і діти, що залишилися в тилу, власник підприємства, що постачає на фронт зброю, офіцери штабу, що розробляють військові операції, житель прифронтового містечка та десятки інших дійових осіб у різний спосіб і за допомогою різних вражень можуть дати свою оцінку війні. В цій оцінці матимуть місце спільне та відмінне. Відмінне, як правило, формується за рахунок власного бачення, досвіду, політичних впливів, безпосередньої участі в подіях тощо. Більше того, із часом можуть з’явитися нові точки зору на ту чи іншу подію, оскільки в оббіг будуть введені додаткові документи, про які ми нічого не знали раніше. Багатоперспективний підхід дозволить учням критично осмислювати минуле і шукати відповіді на запитання не в одному, а в багатьох джерелах.

Впевнені, що вищесказане буде по-різному оцінене учительським загалом. Для тих, хто звик до підручника, як єдиного джерела достовірної інформації, врахування багатоперспективністі буде сприйняте як “додатковий головний біль”. Звичайно, набагато простіше “сіяти” у дитячих головах книжні істини, не ставлячи їх під сумнів і продовжувати формувати покоління, для якого все, що було “написано в газеті “Правда” було правдою”. Але ж саме для цього покоління поява іншої правди обернулася трагедією, крахом ілюзій та ідей, які не підлягали сумнівам та критиці. Сумніваючись, порівнюючи, оцінюючи, співставляючи на уроках історії, учні повинні шукати власні відповіді, формулювати власні судження на складний і такий багатоманітний історичний процес.

Як аналізувати історичний документ за окремими схемами (заповнення анкети)?

Практика роботи з історичними документами показує, що іноді окремі з них потребують певної схеми аналізу. Це стосується в першу чергу первинних документів, які мають приховану інформацію. В таких випадках для розкриття змісту текстового документа радимо використовувати окремі схеми. Подібні схеми (план аналізу, відповідь на запитання, заповнення анкети) дозволяють здійснити більш детальний аналіз документа. Однією з таких схем є анкета, яка укладається на основі тексту документа і пропонується учням для заповнення після того, як вони ознайомляться з ним. Подібні завдання краще виконувати з використанням групових форм роботи, оскільки вони є складними і потребують колективних зусиль. Для прикладу подаємо лист, на основі змісту якого укладено анкету.

Документ 11.

26 серпня 1928 р.

Дорогий дядьку!

Декілька місяців тому отримав лист від тата. Він цікавиться чи листуюся я з Вами. Вибачте, що так довго не писав. Як ви живете? В якому стані ваші справи щодо поверненням у Росію? Я вирішив залишитися у Франції ще на деякий час. Становище у Франції, в порівнянні з минулорічним, набагато краще і скаржитися немає чого. Я заробляю на цей час до 800 франків. Вирішив одружитися. Справа лише в часі. Дівчина, про яку йдеться – італійка. Щоправда, вона бідна, але поведінка бездоганна. Дуже працьовита. Велика розумниця. Дивовижно талановита і напрочуд гарна. Зірка Сан-Ремберта – так її тут величають. Дядьку, не думайте, що я перебільшую її якості. Мені вже більше тридцяти років. Я досить багато бачив жінок і знаю їх добре. Мої наміри одружитися на цій дівчині – не тимчасове захоплення, а цілком природне рішення для дорослого чоловіка. Я добре розумію, що сімейне життя має багато недоліків, однак я усвідомлюю, що бути самотнім, особливо коли тобі за сорок і коли задоволення втрачають свої принади, не дуже приємно. Напевно, ви відчуваєте це по собі. Сподіваюся, що через декілька місяців я вже буду одруженим чоловіком. Спробую надіслати вам свою фотокартку і моєї майбутньої дружини. Впевнений, що навіть за фотокарткою вона справить на вас враження. Що стосується мене, то не зважаючи на те, що мені скоро буде тридцять два роки, ніхто більше двадцяти п’яти мені не дає. Це є свідченням того, що я добре зберіг своє здоров’я і маю гарний вигляд, незважаючи на війну, революцію і свої поранення. Стосовно повернення до Росії можу лише повторити Ваші слова: ми зайві люди в Росії (...). Не хочу цим сказати, що я втратив надію на повернення додому. Навпаки, відчуваю, що швидко настане той момент повернення на батьківщину, але за більш сприятливих умов, ніж зараз. Я не очікую великих подій, але сподіваюся на серйозні зміни. Надто вже втратила свій престиж радянська влада в очах населення. Почитайте лише радянські газети, якщо маєте таку можливість і вам стане зрозумілим навіть розчарування самих більшовиків у більшовизмі. П’янство і злочинність серед комуністів – типовий приклад утоми й розчарувань. Вибачте, дорогий дядьку, що пишу занадто багато. Мені хочеться поділитися з вами своїми враженнями, як із близькою людиною. Пишіть. Буду радий. Бажаю вам усього найкращого.

Ваня.

(Рівненський краєзнавчий музей. 16430/8. Переклад з російської – Мисан В.)

За вищезгаданим текстовим джерелом учням можна запропонувати заповнити анкету, попередньо підібравши такі запитання, які б могли дозволити отримати максимальну інформацію про автора листа, його вподобання, стосунки з родиною, плани тощо. Наприклад.

Ім’я....................................................................................................................................................

Вік.....................................................................................................................................................

Соціальний стан (за походженням)................................................................................................

Соціальний стан (на даний час)......................................................................................................

Місце народження...........................................................................................................................

Місце проживання..........................................................................................................................

Освіта...............................................................................................................................................

У яких подіях брав участь.............................................................................................................

Наскільки добре дбає про себе, розуміється в подіях, людях і дає їм оцінку.........................

..........................................................................................................................................................

У який спосіб підтримує стосунки з родиною............................................................................

.........................................................................................................................................................

Плани на майбутнє..........................................................................................................................

...........................................................................................................................................................

З яких причин опинився у Франції (версії)..................................................................................

..........................................................................................................................................................

Працюючи в такий спосіб із документом важливо привертати увагу учнів на окремі деталі, які допоможуть скласти більш-менш повне уявлення про його авторів. Наприклад, коли визначатимемо соціальний стан за походженням, то безпосередньої прямої відповіді, яка б вказувала на станову приналежність, ми не знайдемо. Однак інша інформація допоможе учням зрозуміти, що лист пише людина, яка походить із знатного стану (дворян, купців, промисловців). Чому? Лист написаний гарною, вишикуваною мовою. Так могла писати лише людина, яка мала можливість отримати належну освіту. Освіта в Російській імперії була платною. Іван пише лист із Франції. Очевидним є те, що він емігрував, покинув територію Росії. Напевно його погляди й переконання протилежні тим, які утверджували більшовики. Зверніть увагу, що на момент написання листа він є робітником, тобто не належить до знатних прошарків французького суспільства, але описуючи про свою дівчину, він уживає термін “бідна”. Це є також ще одним доказом, який допомагає з’ясувати його станову приналежність.