Пиши Дома Нужные Работы

Обратная связь

Завдання 1. Ознайомтеся зі структурою та обладнанням бактеріологічної лабораторії.

1.1.Санітарно- гігієнічними вимогами до приміщення та підрозділами, які входять до складу лабораторії, її устаткування

Вимоги щодо влаштування приміщення, безпеки робіт і правил поведінки персоналу мікробіологічної лабораторії викладені в Державних санітарних правилах «Правила влаштування і безпеки роботи в лабораторіях мікробіологічного профілю» (ДСП 9.95.-080-02), затверджених МОЗ України 28.01.2002 р. Мета Правил – створення безпечних умов праці, забезпечення індивідуальної та загальної безпеки, запобігання винесенню інфекцій за межі лабораторії, нещасним випадкам та професійним захворюванням.

Завдання медичної мікробіологічної лабораторії
1. Діагностичні дослідження при інфекційних хворобах проводять з метою:
- виявлення збудника або ДНК і продуктів його метаболізму в матеріалі, що досліджується;
- визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків;
- виявлення імунної відповіді макроорганізму на проникнення мікроорганізму.
2. Профілактичне обстеження населення для виявлення носіїв патогенних мікроорганізмів.
3. Санітарно-мікробіологічне обстеження об’єктів навколишнього середовища (води, харчових продуктів, повітря, тощо) з метою стеження за циркуляцією збудників та запобігання поширенню інфекцій.
4. Наукові дослідження з метою вивчення властивостей збудників інфекційних хвороб, вдосконалення методів мікробіологічної діагностики, створення ефективних препаратів для профілактики та лікування інфекційних хвороб.

Робота мікробіологічної лабораторії спрямована на зниження захворюваності населення і оздоровлення довкілля.
Міжнародний знак «Біологічна небезпека»
Медична мікробіологічна лабораторія – це складний самостійний структурний підрозділ медичного закладу, що виконує експериментальні, діагностичні або виробничі роботи з патогенними біологічними агентами. Специфіка роботи потребує ізоляції її від інших приміщень. Вимоги до планування та складу приміщень лабораторії, їх обладнання залежать від конкретних задач, обсягу досліджень, призначення, централізації лабораторної служби. Лабораторія має бути забезпечена водопроводом, каналізацією, електрикою, засобами зв’язку, вентиляцією, опаленням, а також бути газифікованою.
На вхідних дверях потрібно позначити: назву лабораторії і міжнародний знак «Біологічна небезпека». Двері повинні мати кодові замки.
Приміщення мікробіологічної лабораторії за степенем небезпеки для персоналу ділять на три зони: "заразна" зона — при­міщення, в яких проводять ро­боту з біологічним матеріалом; "умовно-заразна" зона — при­міщення, в яких проводять роботу із знезараженим біо­логічним матеріалом; "чиста" зона — приміщення, в яких не проводять роботу з біологічним матеріалом.



Лабораторна кімната має бути просторою, світлою, непрохідною. Для зручності оброблення дезінфекційними розчинами і миття стіни облицьовують плиткою на висоту 1,5 м або фарбують світлою олійною. Поверхня дверей, підлоги має бути рівною, легко митися, стійкою до дезінфекційних засобів. Робочі поверхні столів потрібно робити із водонепроникного, кислото- і лужностійкого, незгораючого матеріалу. Столи, на яких проводять мікроскопію, розміщують біля вікон.
Оснащення бактеріологічної лабораторії має забезпечувати умови для праці персоналу. В ній слід розмістити: термостати, холодильники, стерилізатори, центрифуги, дистилятор, нагрівальні прилади. Лабораторна кімната має бути обладнана водопроводом. Раковини зі змішувачами холодної та гарячої води розміщують біля виходу. Розчини для дезінфекції рук і мийні засоби. Мікроскопи, інструменти для виконання досліджень. Дослідження в стерильних умовах проводять у боксах.

1.2. Ознайомитися з оснащенням робочого місця лаборанта, замалювати у протоколі правильно виготовлену бактеріальну голку

Для роботи лаборанта потрібні: мікроскоп, спиртівки, сухий спирт, бактеріологічні петлі, предметні та покривні скельця, лабораторний посуд (чашки Петрі, пробірки), банка з ватою,пінцет, піпетки, ножиці, скальпель, склянка з дезінфекційними розчинами для піпеток і для відпрацьованих предметних скелець, невелика склянка з прикритою кришкою для покривних скелець, фіксатори для мазків, фільтрувальний папір, сірники, олівці для скла (маркер), гумові груші, 70% етиловий спирт, Стерилліум для оброблення рук, пробірки з ізотонічним розчином натрію хлориду, імерсійне масло.
Перед початком роботи предмети на столі потрібно розмістити так, щоб середина столу була вільною. Дезінфекційні розчини для оброблення рук, посудина для піпеток, банка для відходів мають бути розміщені справа від працівника на відстані, що дає змогу, не встаючи з робочого місця, обробляти руки, занурювати в дезінфекційний розчин піпетки й інший відпрацьований матеріал. Спиртівка повинна знаходитися у центрі столу на відстані 30 см від його краю. Об’єкти з посівами, незасіяні поживні середовища розміщують зліва на однаковому рівні зі спиртівкою.
Обладнання для фарбування мазків:
- барвники,
- спирт, пісочні годинники, пінцет,
- промивалку з дистильованою водою,

- лоток із місточком, фільтрувальний папір.


Мал.1. Бактеріальна голка (1) і бактеріальні петлі:
2, 3 – виготовлені неправильно, 4 – виготовлена правильно

1.3. Ознайомитися з правилами поведінки і техніки безпеки в мікробіологічній лабораторії, занотуйте у протокольному зошиті.
1) Під час виконання роботи в «заразній» та «умовно-заразній» зонах персонал повинен працювати в спеціальному одязі: халат, шапочка, змінне взуття, гумові рукавички; у боксі – в стерильному спеціальному одязі: халат, маска, бахіли, гумові рукавички. Увага! Забороняється носити взуття із тканини та з відкритим носком!
2) Робоче місце утримувати в чистоті і порядку.
3) На посудинах із культурою мають бути чітко написані назва культури, реєстраційний номер, дата посіву.
4) Забороняється переливання бульйонних культур і матеріалу, який досліджується, із однієї посудини в іншу, він переноситься піпеткою, щоб не інфікувати горловину посудини.
5) У разі потрапляння патологічного матеріалу або культури мікроорганізмів на руки, їх негайно слід обробити дезінфекційним розчином.
6) Відпрацьований заразний матеріал, культури мікроорганізмів знезаражують в автоклаві чи заливають дезінфекційним розчином, занурюють у дезінфекційний розчин або спалюють.
7) У лабораторії не допускають зайвих рухів, сторонніх розмов.
8) Всі маніпуляції проводять таким чином, щоб уникнути виникнення аерозолів.
9) Категорично забороняється пити воду, їсти, палити.
10) Після закінчення роботи поживні середовища з посівами поміщають у термостат, культуру мікроорганізмів – у холодильник і опечатують їх; інструменти, прилади ставлять на відведені для них місця, стіл протирають дезінфекційним розчином, руки обробляють 70% етиловим спиртом, Стерилліумом і ретельно миють із милом.
11) Персонал лабораторії повинен мати щеплення проти тих інфекцій, збудники яких можуть бути в патологічному матеріалі, що досліджується.
Режим роботи мікробіологічної лабораторії визначається ступенем небезпечності мікроорганізмів, які перебувають в патологічному матеріалі.

Завдання 2. Ознайомтеся з класифікацією за ступенем небезпечності найбільш поширених мікроорганізмів, пато­генних для людини.

За ступенем небезпечності патогенні для людини мікроорга­нізми та їх токсини поділяють на 4 групи.

- До І і II груп відносять збудників висококонтагіозних інфекційних хвороб, які характеризуються важкими та стійкими розладами здоров'я у значної кількості хворих, висо­ким рівнем смертності та швидким поширенням серед населен­ня, їх називають особливо небезпечними інфекціями. До І групи належать збудники чуми, до ІІ – збудники висококонтагіозних епідемічних хвороб (холера, бруцельоз, туляремії, лептоспірозу). Дослідження матеріалу, зараженого або підозрілого на зараженість цими збудниками, проводять в окремих лабораторіях, режим роботи яких регламентується "Інструкцією про протиепідеміч­ний режим роботи з матеріалом, зараженим або підозрілим на зараженість збудниками інфекційних хвороб І—II груп".

- До III групи відносять збудників інфекційних хвороб, що характеризуються тяжкими або стійкими розладами здоров'я в окремих хворих і становлять небезпеку для їх життя і здоров'я. Дослідження матеріалу, зараженого або підозрілого на зараженість цими збудниками, проводять у бактеріологіч­них лабораторіях санітарно-епідеміологічних і лікувальних закладів. Наприклад збудники брюшного тифу, паратифів А і В, дизентерії, туберкулезу, дифтерії, менінгит, гонореї, трахоми, лепри та ін.

До IV групи належать збудники токсикоінфекцій і гострих бактерійних отруєнь, збудники ентеритів, сепсису, представ­ники нормальної мікрофлори людини, в тому числі санітарно-показникова мікрофлора. Дослідження матеріалу проводиться у всіх мікробіологічних лабораторіях. До збудників IV групи належать - сальмонели, протей, ешеріхіі, клебсієли, стафілококи, стрептококи, збудники газової гангрени та ін.






ТОП 5 статей:
Экономическая сущность инвестиций - Экономическая сущность инвестиций – долгосрочные вложения экономических ресурсов сроком более 1 года для получения прибыли путем...
Тема: Федеральный закон от 26.07.2006 N 135-ФЗ - На основании изучения ФЗ № 135, дайте максимально короткое определение следующих понятий с указанием статей и пунктов закона...
Сущность, функции и виды управления в телекоммуникациях - Цели достигаются с помощью различных принципов, функций и методов социально-экономического менеджмента...
Схема построения базисных индексов - Индекс (лат. INDEX – указатель, показатель) - относительная величина, показывающая, во сколько раз уровень изучаемого явления...
Тема 11. Международное космическое право - Правовой режим космического пространства и небесных тел. Принципы деятельности государств по исследованию...



©2015- 2024 pdnr.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.