Модуль 1. Методологічні засади диференціальної психології

Інструктивно-методичні матеріали

До НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Диференціальна психологія

Напрям підготовки 6.030103 Практична психологія

Інструктивно-методичні матеріали «Диференціальна психологія»для студентів напряму підготовки 6.030103 Практична психологія.

РОЗРОБНИК:

кандидат психологічних наук, доцент кафедри соціальної та практичної психології Мазяр О.В.

Навчальна програма затверджена на засіданні кафедри соціальної та практичної психології

“04” червня 2015 року, протокол № 10

Зав. кафедрою _______________ проф. І.Г. Батраченко

Схвалено методичною комісією соціально-психологічного факультету

“05” червня 2015 року, протокол № 5

Голова _____________________ проф. Л. П. Журавльова

Ó О.В. Мазяр, 2015 рік

Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета викладання дисципліни «Диференціальна психологія» є вивчення механізмів становлення та розвитку індивідуальності як цілісного феномену, що існує в полі взаємодії біологічно-спадкових і соціально-набутих чинників активності суб’єкта.

Завдання:

1. Ознайомлення з індивідуальними, типологічними та груповими відмінностями, їх чинниками та наслідками;

2. Оволодіння знаннями структури індивідуальності;

3. Формування умінь здійснювати диференційно-психологічний аналіз особистості.

В результаті вивчення курсу студенти повинні знати:

– методологічні й теоретичні засади диференціальної психології;

– загальні принципи диференціально-психологічного аналізу;

– соціально-біологічні детермінанти особистісних відмінностей;

– психодинамічні характеристики в структурі індивідуальності;

– психометричні основи диференціальної психології;

– психодинамічні (темпераментальні і характерологічні) характеристики у структурі індивідуальності;

– диференційно-психологічні аспекти професійної та навчальної діяльності;

– статеві та вікові відмінності у поведінці, емоційному та інтелектуальному розвитку.

По завершенню вивчення курсу студенти повинні вміти:

– встановлювати закономірності розподілу індивідуально-психологічних відмінностей і визначати причини відхилень від нормального розподілу;

– підбирати засоби впливу на особистість в залежності від індивідуальних особливостей;

– впроваджувати програми діагностики психологічних особливостей особистості, її поведінки у групі, враховуючи положення професійної етики;

– складати психологічну характеристику виконавця, керівника, кандидата у резерв на керівні посади;

– відслідковувати загальні і локальні зміни у масовій свідомості, проводити спостереження за психологічним станом окремих груп та верств населення;

– діагностувати типологічні особливості прояву властивостей нервової системи (сили, рухливості, балансу);

– діагностувати відмінності психодинамічних (темпераментальних і характерологічних) характеристик в структурі індивідуальності;

– визначати стилі професійної, педагогічної та навчальної діяльності.

СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Самостійна робота є невід’ємною складовою вивчення навчальної дисципліни. Вона здійснюється за такими напрямками:

· підготовка теоретичних питань до практичних занять;

· виконання практичних завдань до лабораторних занять;

· конспектування першоджерел;

· підготовка рефератів;

· виконання індивідуальних (професійно-орієнтованих) завдань;

· підготовка до підсумкових модульних робіт;

· підготовка до заліку.

Підготовка теоретичних питань до практичних занять передбачає опрацювання питань теми практичного заняття. Ці питання могли як розглядати під час лекції, так і виноситися на самостійне опрацювання.

Алгоритм підготовки.

· Визначте питання для підготовки (Ви маєте розглянути усі питання, зазначені у плані практичного заняття).

· Візьміть у бібліотеці університету (читальному залі або на кафедрі) джерела, зазначені у списку основної літератури до заняття. При підборі літератури Ви можете користуватися бібліотечними каталогами (алфавітним, предметним або систематичним).

· Визначте розділи (теми або параграфи), в яких розкрито питання практичного заняття.

· Прочитайте ці розділи.

· Складіть план (простий або складний) відповіді на кожне питання.

· Визначте основні поняття, які Ви повинні засвоїти.

· Проаналізуйте, як опрацьований матеріал пов’язаний з іншими питаннями теми.

· Для кращого засвоєння та запам’ятовування матеріалу складіть короткий конспект, схеми, таблиці або графіки по прочитаному матеріалу.

· Визначте проблеми в опрацьованому матеріалі, які Ви недостатньо зрозуміли. З цими питаннями Ви можете звернутися на консультації до викладача.

· Перевірте, як Ви засвоїли опрацьоване питання. Ви можете це зробити, відповівши на тестові питання до теми або розв’язавши практичні завдання.

Конспектування першоджерелпередбачає поглиблений розгляд окремих питань теми. Для конспектування можуть пропонуватися статті з фахових журналів, розділи монографій або підручників.

Алгоритм підготовки.

· Прочитайте запропоноване першоджерело.

· Правильно оформіть бібліографію першоджерела (автор, назва, вихідні дані).

· Складіть план (простий або складний).

· Для кожного пункту плану виділіть основні положення проблеми, яка висвітлюється у першоджерелі.

· Представте прочитаний текст у вигляді тез або анотації, використовуючи, при потребі, схеми, таблиці, графіки тощо.

· Для самоперевірки перекажіть статтю, використовуючи власний конспект.

Підготовка рефератів передбачає глибокий та детальний аналіз проблеми, винесеної у темі реферату.

Алгоритм підготовки.

· Ознайомтеся з вимогами до реферату.

· Підберіть літературу, у якій розкривається тема реферату. При підборі літератури Ви можете користуватися бібліотечними каталогами (алфавітним, предметним або систематичним).

· Складіть план реферату.

· Опрацюйте літературні джерела, користуючись порадами до конспектування першоджерел.

· Систематизуйте опрацьований матеріал відповідно до плану реферату.

· Дайте власний критичний аналіз та оцінку висвітленої проблеми.

· Оформіть реферат відповідно до вимог.

· На основі реферату підготуйте усну доповідь на практичне заняття.

Підготовка до лабораторного заняттяпередбачає виконання професійно-орієнтованого завдання у відповідності з алгоритмом, представленим у посібнику: Професійно-орієнтовані завдання з психології: Навчальний посібник / За ред. О.Л. Музики. Навчальний посібник. – 3-тє вид., перероб. і доп. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2010. – 566 с.

Підготовка до підсумкової модульної роботи (ПМР) та заліку має на меті узагальнення та систематизацію знань з окремого модуля або дисципліни у цілому.

Алгоритм виконання

· Ознайомтеся з переліком питань та завдань до ПМР або заліку.

· Підберіть підручники, інструктивно-методичні матеріали або іншу довідкову літературу, необхідну для підготовки (її перелік Ви можете знайти в робочій програмі або інструктивно-методичних матеріалах).

· Перегляньте зміст кожного питання, користуючись власними конспектами або підручниками.

· Визначте рівень знань з кожного питання.

· Визначте питання, які потребують ретельнішої підготовки (опрацювання додаткової літератури, складання конспектів, схем, виконання окремих завдань тощо). З цією метою зверніться до алгоритму підготовки теоретичних питань до практичних занять та виконання завдань до лабораторних занять.

· Для самоперевірки перекажіть теоретичні питання або виконайте практичне завдання.

Примітка:якщо ви маєте труднощі у підготовці окремих теоретичних питань або виконанні практичних завдань, ви можете звернутися за консультацією до викладача. Час проведення консультацій зазначений у Графіку проведення консультацій (кафедра соціальної та практичної психології).

Модуль 1. Методологічні засади диференціальної психології

Практичні заняття № 1-3.

Умови автоматичного одержання оцінки за модуль:

§ відвідати 2 заняття (з 3 практичних занять);

§ одержати 4 оцінки (з 4 можливих: 3 оцінки – на практичних заняттях (тестова перевірка знань та усна відповідь), 1 оцінка – за перевірку рівня засвоєння знань з теми, яка виносилася на самостійне опрацювання (тестова перевірка знань), є обов’язковою).

Обов’язкові види робіт:

§ опрацювати питання з плану практичного заняття;

§ опрацювати основні поняття;

§ опрацювати статті;

§ пройти перевірку рівня засвоєння знань з теми, яка виносилася на самостійне опрацювання (тестова перевірка знань).

Лекційний курс

тема 1.ДИФЕРЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНА ПАРАДИГМА ВИВЧЕННЯ ЛЮДИНИ

Мета:ознайомлення студентів із завданнями, основними конструктами диференціальної психології та формування уявлення про формальний підхід до вивчення індивідуальності.

Професійна спрямованість:уміння вирізняти ендофактори та екзофактори індивідуальних відмінностей.

План:

1. Предмет та завдання диференціальної психології.

2. Дослідження індивідуальних відмінностей в ранніх психологічних теоріях.

3. Передумови виникнення диференціальної психології: експериментальна психологія і біологія.

4. Основні диференціально-психологічні конструкти.

5. Диференційно-психологічна парадигма у вивченні людини.

6. Принципи формального підходу до індивідуальності.

7. Компоненти структури індивідуальності.

8. Елементи індивідуальності та їх інтеграція в цілісну структуру.

9. Ендофактори та екзофактори у детермінації міжіндивідуальної варіативності.

Література

Основна література

1. Анастази А. Дифференциальная психология. Индивидуальные и групповые различия в поведении / Пер. с англ. − М., 2001. – С. 5-74.

2. Егорова М.С. Психология индивидуальных различий. – М., 1997. – С. 11-33.

3. Либин А.В. Дифференциальная психология: на пересечении европейских, российских и американских традиций: учебное пособие. – М., 2006. – С. 13-25, 40-64.

4. Палій А.А. Диференціальна психологія: Курс лекцій. – Івано-Франківськ, 2007. –31-69.

Додаткова література

5. Государев Н.А. Дифференциальная психология в вопросах и ответах: Учебное пособие. – М., – С. 8-31.

6. Ломов Б. Ф. Методологические проблемы личности. – М., 1984. – 448 с.

7. Машков В.Н. Дифференциальная психология человека. – СПб., 2008. – 6-32.

8. Теплов Б.М. Конспекты и комментарии к книге А. Анастази «Дифференциальная психология» // Теплов Б.М. Избранные труды: В 2-х т. Т. II. – М., 1985. – С. 247-279.

Періодичні видання

9. Ломов Б.Ф. О системном подходе в психологии // Вопросы психологии. – 1975. – № 2. – С. 31-45.