Технологія доїння та продуктивність корів

Відомо, що продуктивність тварин залежить від низки факторів: породи, віку, періоду лактації, умови утримання та годівлі, кратність доїння та технології.

Дослідженнями Кудлая І. М. та інших встановлено, що продуктивність корів значною мірою залежить від породи корів. Вивчаючи продуктивність і якість молока корів голштинської породи, нетелі яких завезені з Німеччини, та їх ровесниць української чорно – рябої та червоно – рябої молочної порід в умовах ресурсоощадної технології виробництва встановлено, що надій молока, отриманого від корів первісток голштинської породи за 305 днів лактації був на 264 кг. чи на 3,5% вищий, ніж від корів української чорно – рябої молочної породи, і на 473 кг. або на 6,3% більший у порівнянні з українською червоно – рябою молочною породою.

Достовірна різниця між породами на користь голштинської спостерігається і за вмістом жиру в молоці та кількістю молочного жиру, отриманого від корів за 305 днів лактації. Так, у порівнянні з українською чорно – рябою молочною породою молочного жиру у корів голштинської породи отримано більше на 1,8 - 2 кг. чи на 6,6%, а у порівнянні українською червоно – рябою молочною породою – на 25,4 кг. чи на 9 – 5 %. Молочного білка в молоці голштинської породи за 305 днів лактації також отримано більше на 9,4 кг. порівняно з молоком корів української чорно – рябої молочної породи і на 17 кг. більше – у порівняні з молоком корів української червоно – рябої молочної породи. [22]

Рівень молочної продуктивності корів кожної породи значною мірою залежить від їх індивідуальних особливостей, зумовлених генотипом. За однакових умов годівлі й утримання мінливість за надоєм у стадах становить 20 – 26%. Т. П. Шкурко, провівши порівняльний аналіз молочної продуктивності первісток голштинської породи в період пристосування їх до нових природно – кліматичних і господарських умов використання, встановила, що рівень продуктивності дочок значно нижчий порівняно з їхніми матерями. Завезене поголів’я, маючи високий генетичний потенціал, не може в процесі адаптації до нових кліматичних, кормових і технологічних умов у повній мірі реалізувати його. При цьому відмічається їх висока мінливість за надоєм під час першої лактації.

Встановлено, що найвищу молочну продуктивність за перші три лактації мають також корови голштинської породи, які нетелями були завезені з Німеччини. Вони забезпечують стабільний ріст молочної продуктивності впродовж лактації, що становить 8000 кг. надою за третю лактацію. [23]

Виявлено, що найвищу молочну продуктивність корів різних порід мають на 55 – 60 – й день отелення. Але цей рівень продуктивності корів вітчизняних порід утримується до 4-го місяця лактації, а потім спостерігається плавне її зниження. У корів голштинської породи, завезених з Німеччини, різке зниження добового надою спостерігалося уже після другого місяця лактації, що зумовлено неможливістю швидкого пристосування до умов нового середовища.

Секреторна функція молочної залози залежить також і від віку тварини. Дослідженнями А. П. Бегучева встановлено, що надій корів збільшується до 8 – річного віку. Проте, уже починаючи з 5 – річного віку корів спостерігається повільне підвищення надою молока за лактацію. Молочна продуктивність скороспілих порід до 6 – річного віку збільшується в 1,27 рази, середньоспілих – 2,32 рази, а пізньостиглих в 1,42 рази. З 6 до 8 – річного віку продуктивність корів утримується на одному рівні, а потім проходить її зниження. [24]

Неповноцінна і недостатня годівля зумовлює зниження надоїв на 25 — 50 %. За витратами кормів корови з невисокою молочною продуктивністю обходяться господарству в два рази дорожче, ніж високопродуктивні, оскільки чим вищі надої, тим менше витрачається твариною поживних речовин на утворення молока. Високопродуктивним коровам на 1 кг молока потрібно 0,7 — 0,9, а низькопродуктивним — 1,5 к. од.

Недостатня годівля, особливо дефіцит протеїну в раціоні, негативно позначається не тільки на надоях, а й призводить до зниження вмісту жиру в молоці. Згодовування коровам соняшникової, бавовняної та лляної макухи сприяє підвищенню цього показника на 0,2 — 0,4 %. На якість молока позитивно впливають також доброякісне сіно, трава бобових і злаково-бобових культур.

Склад та якість молока погіршуються у разі згодовування недоброякісних кормів і великої кількості деяких видів соковитих кормів (турнепс, бруква, гичка коренеплодів). Великі даванки коровам макухи погіршують якість масла і з такого молока не можна виготовити високоякісний сир.[25]

Надзвичайно великий вплив на продуктивність тварин має також технологія доїння та утримання.

Суттєвий вплив на молочну продуктивність корів мають умови утримання худоби, особливо температура, вологість і насиченість приміщень шкідливими газами (вуглекислотою, аміаком та сірководнем). Установлено, що з підвищенням температури зовнішнього середовища до +27 °С і вище надій у корів знижувався на 50 - 75%. Критична температура, за якої знижуються надої у корів знаходиться в межах +21,1 - +26,7 °С. При температурі +40,6 °С корови фактично припиняли поїдати корм, що знижувало молочну продуктивність на 30%.

В умовах зниження температури до +15 °С і повноцінній годівлі корови не зменшували надій. Тобто для забезпечення найвищої продуктивності порід великої рогатої худоби в умовах помірного клімату оптимальні температури зовнішнього середовища повинні бути в межах +10 - +15,6 °С. Навіть порівняно низькі температури (0 °С) зумовлюють тільки незначне зниження молочної продуктивності корів, але температури - +15 - +16 °С і нижче різко зменшують надої корів.

Визначені такі оптимальні параметри зовнішнього середовища для великої рогатої худоби: температура повітря +5 - +15 °С, відносна вологість - 70 - 75%, обмін повітря на 1 ц живої маси 17 м3/год, швидкість руху повітря 0,5 м/с, кількість вуглекислого газу 0,25%, аміаку - 20 мг/м3, сірководню - 5 мг/м3.

На рівень молочної продуктивності корів взимку позитивно впливає моціон протягом 1 - 2 годин на відстань 2 - 3 км. При цьому відмічено підвищення вмісту жиру в молоці на 0,17 - 0,24%. Проте в жарку погоду, при температурі вище 25 °С, такої тривалості моціон може знижувати надій і вміст жиру в молоці.[26]

Поряд з правильним доїнням важливо також визначити, скільки разів треба доїти корову, щоб не допустити зниження її удою і захворювання вимені. Численними дослідами встановлено, що не можна корову доїти менш ніж 2 рази на день. На великих групах корів доведено, що в середньому при доїнні 3 рази на день у порівнянні з доїнням 2 ​​рази добовий удій збільшується на 6-7%. Однак у деяких корів при переході від триразового доїння до дворазового продуктивність значно падає, тоді як інші ніяк не реагують на такий або зворотний перехід. Це обумовлено, перш за все, обсягом вимені у корів. Зменшення проміжку між доїння при триразовому доїнні дає більший ефект у корів з малим об'ємом вимені і особливо у первісток.

Після отелення корову краще доїти 4 рази на день, коли потрібно напувати теля, а з 10-14-го дня можна перейти на триразове доїння, але при цьому потрібно стежити, щоб у високоудійних корів було не запалене або не загрубіле вим'я, а також не було самовільного витоку молока до початку чергової доїння. З 5-6-го місяця після отелення, якщо удій корови не перевищує 10 кг молока, можна перейти на доїння 2 рази, а за 5-6 днів до запуску доїти 1 раз. [27]

Разом з вище перечисленими факторами суттєвим є тип і конструкція доїльних установок на процес молокоутворення, роздоювання корів, продуктивність та якість молока. Основним виконавчим елементом доїльних установок є доїльний апарат, що повинен відповідати фізіологічним потребам та здоров’ю тварин.