Тест «Стиль поведінки в конфліктній ситуації»

Для визначення стилю поведінки молодого подружжя в конфліктній ситуації і підтвердження попередніх методик була застосована адаптована Н.В. Гришина методика американського соціального психолога К. Н. Томаса (1973). Вона допомагає виявити типові способи реагування респондентів на ті чи інші конфліктні ситуації. З її допомогою можна визначити, наскільки людина схильна до суперництва і співробітництва в родині, прагне до компромісів, уникає конфліктів і, навпаки, намагається загострити їх.

Мета даної методики: отримати уявлення про виразності тенденції до прояву відповідних форм поведінки в конфліктній ситуації.

Для проведення методики та обробки отриманих даних ми використовували текст і ключ, які представлені в Додатку 3.

Для вивчення способів реагування на конфліктні ситуації у діаді «чоловік-дружина» в молодій сім'ї первинної адаптації можна використовувати таблицю первинних результатів, яка була складена нами на підставі отриманих даних і представлена в Додатку 3.

Результати, отримані після підрахунку очок, набраних випробовуваними, представлені нижче, в Таблиці 8.

Для підсумкової таблиці по всім тестам було вирішено використовувати показник «Суперництво». Молоді люди були розділені на дві групи на підставі рівнів способів реагування в тій чи іншій конфліктній ситуації:

Кількість від 0 до 6 балів – низький;

Кількість від 6 до 12 балів – високий.

У підсумковій таблиці результати, що показують високу ступінь суперництва, виділені темно-синім кольором, а результати, показує низьку ступінь суперництва – блакитним.

Результати:

Таблиця 9

Кількість балів дає уявлення про враженість тенденції до прояву відповідних форм поведінки в конфліктній ситуації.

Виявлення схильності до конфліктності

Дане дослідження було проведено за допомогою тесту «Чи конфліктна Ви особистість?» Н. Ст. Киршевой і Н. Ст. Рябчиковой .

Мета даної методики: підтвердити результати попередньої встановити стиль поведінки випробуваного в конфліктній ситуації.

Вона допомагає виявити типові способи реагування респондентів на ті чи інші конфліктні ситуації. З її допомогою можна визначити, наскільки людина схильна до суперництва і співробітництва в родині, прагне до компромісів, уникає конфліктів і, навпаки, намагається загострити їх.

В результаті отримані наступні дані:

Таблиця 10

Кількість балів від 30 до 44. Ви тактовні. Не любите конфліктів. Вмієте їх згладити, легко уникаєте критичних ситуацій. Коли ж Вам доводиться вступати в суперечку, то Ви враховуєте, як це може позначитися на Вашому службовому становищі або приятельських стосунках. Ви прагнете бути приємним для оточуючих, але коли їм потрібна допомога, Ви не завжди наважуєтеся її надати. Чи Не думаєте Ви, що тим самим Ви втрачаєте повагу до себе в очах інших.

Від 15 до 29 очок. Про Вас кажуть, що Ви конфліктна особистість. Ви наполегливо відстоюєте свою думку, незважаючи на те, як це вплине на Ваші службові і особисті стосунки. І за це Вас поважають.

Серед випробуваних не виявилося ні однієї пари, де хоча б один з подружжя не був би конфліктної особистістю, що, безумовно, відіграє роль у виникненні конфліктної ситуації і конфлікту.

Коментарі випробовуваних за даним тестом

Таблиця 11

Отже, багато випробовувані поставилися до результатів тесту серйозно задумалися про обстановку в сім'ї. Можливо, знаючи про свою конфліктності та конфліктності дружина, випробовувані будуть більш терплячими один до одного.

3. АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Нижче представлена підсумкова таблиця за тестами. Подружні пари розташовані в залежності від кількості набраних очок.

Таблиця 12

Темно-синім кольором позначені низькі результати (тобто відображають наявність конфліктної ситуації), світло-блакитним – високі (тобто позитивні результати). Більш повні пояснення представлені в Таблиці 13:

Таблиця 13

Аналіз таблиці:

1. У Павла К. та Яни К. практично однаково низькі показники по тесту «Чи розумієте Ви один одного?». Також тест «Чи конфліктна Ви особистість?» показав, що вони в рівній мірі є конфліктними особистостями, що також підтверджує тест «Стиль поведінки в конфліктній ситуації». Тест «Чи задоволені Ви шлюбом?» виявив, що у дружини ступінь задоволеності шлюбом нижче, ніж у чоловіка, що пов'язано з «поведінкою чоловіка, його ставленням до жінки». Він же закриває очі на проблеми, що існують у шлюбі. Методика «Будинок – дерево – людина» підтвердила наявність конфліктної ситуації в сім'ї.

2. У Дмитра К. та Ольги К. також практично однаково низькі показники по тесту «Чи розумієте Ви один одного?». Також тест «Чи конфліктна Ви особистість?» показав, що вони є конфліктними особистостями, що також підтверджує тест «Стиль поведінки в конфліктній ситуації». Тест «Чи задоволені Ви шлюбом?» виявив, що у дружини ступінь задоволеності шлюбом нижче, ніж у чоловіка, що пояснюється «грубістю чоловіка», «конфліктністю». Він воліє пустити ситуацію на самоплив. Методика «Будинок – дерево – людина» підтвердила наявність конфліктної ситуації в сім'ї.

3. У Ірини Б. показники по тесту «Чи розумієте Ви один одного?» вище, ніж у чоловіка – ймовірно, лише чоловік вважає, що між ними існують недомовки. Це може пояснюватися замкнутістю подружжя або підвищеною потребою чоловіка в довірі, теплоті та духовної близькості. Тест «Чи конфліктна Ви особистість?» показав, що Ірина є більш конфліктною особистістю. Показники по іншим тестам приблизно однакові. Обоє незадоволені шлюбом і, ймовірно, саме поведінка Ірини сприяє посиленню конфліктної ситуації.

4. У Анатолія Ч. та Анастасії Ч. практично однакові показники по тесту «Чи розумієте Ви один одного?». Тест «Чи конфліктна Ви особистість?» показав, що вони в рівній мірі є конфліктними особистостями, що також підтверджує тест «Стиль поведінки в конфліктній ситуації». Тест «Чи задоволені Ви шлюбом?» виявив, що у дружини ступінь задоволеності шлюбом нижче, ніж у чоловіка, що пов'язано з «небажанням чоловіка допомагати в домашніх справах», а також побутової невлаштованістю. Він же закриває очі на проблеми, що існують у шлюбі. Методика «Будинок – дерево – людина» підтвердила наявність конфліктної ситуації в сім'ї.

5. Тест «Чи розумієте Ви один одного?» виявив, що Лляна С. відчуває нестачу розуміння з боку чоловіка. Тест «Чи задоволені Ви шлюбом?» виявив, що у дружини ступінь задоволеності шлюбом нижче, ніж у чоловіка, що пов'язано з «його неуважністю до дружини». Тест «Чи конфліктна Ви особистість?» показав, що вони в рівній мірі є конфліктними особистостями, що також підтверджує тест «Стиль поведінки в конфліктній ситуації». Методика «Будинок – дерево – людина» підтвердила наявність конфліктної ситуації в сім'ї.

6. Тест «Чи розумієте Ви один одного?» виявив, що Наталя Г. відчуває нестачу розуміння з боку чоловіка Влада Г. Тест «Чи задоволені Ви шлюбом?» виявив, що у дружини ступінь задоволеності шлюбом нижче, ніж у чоловіка, що обумовлено нереалізованими очікуваннями і незадоволеними потребами, пов'язані з сімейним життям. Влад Г., ймовірно, намагається подумки убезпечитися від виникають деколи конфліктних ситуацій. Тест «Чи конфліктна Ви особистість?» показав, що вони в рівній мірі є конфліктними особистостями. Методика «Будинок – дерево – людина» підтвердила наявність конфліктної ситуації в сім'ї.

7. Тест «Чи розумієте Ви один одного?» виявив, що між подружжям існує велика нестача розуміння, яку відчувають обидва партнери. Тест «Чи задоволені Ви шлюбом?» виявив, що у дружини ступінь задоволеності шлюбом нижче, ніж у чоловіка, що зумовлено «різними поглядами на подружнє життя». Тарас П. же цілком задоволений шлюбом (ймовірно, цьому сприяє вміння дружини Христина П. стримувати свої емоції, про що свідчить тест «Чи конфліктна Ви особистість?»). Методика «Будинок – дерево – людина» підтвердила наявність конфліктної ситуації в сім'ї.

8. У Яна К. та Аліни К. однакові показники по тесту «Чи розумієте Ви один одного?». Тест «Чи конфліктна Ви особистість?» показав, що вони в рівній мірі є конфліктними особистостями, що також підтверджує тест «Стиль поведінки в конфліктній ситуації». Тест «Чи задоволені Ви шлюбом?» виявив, що у дружини ступінь задоволеності значно вище, ніж у чоловіка. Серед причин, які обумовлюють його незадоволеність шлюбом, Ян особливо виділяє небажання дружини брати участь у домашніх справах, відсутність домашнього затишку. Методика «Будинок – дерево – людина» підтвердила наявність конфліктної ситуації в сім'ї.

9. У Олександра Ж. і Лідії Ж. досить високі показники по тесту «Чи розумієте Ви один одного?». Тест «Чи задоволені Ви шлюбом?» виявив, що у дружини ступінь задоволеності шлюбом нижче, ніж у чоловіка, що обумовлено деякою побутовою невлаштованістю. Тест «Чи конфліктна Ви особистість?» показав, що Олександр є більш конфліктною особистістю, в той час як Лідія Ж. прагне згладжувати конфліктні ситуації. Тест ж «Стиль поведінки в конфліктній ситуації» дав протилежні результати. Ймовірно, випробовувані не були чесними у своїх відповідях. Методика «Будинок – дерево – людина» підтвердила наявність конфліктної ситуації в сім'ї.

10. Сама благополучна пара. У Ігоря К. та Лариси К. однакові показники по тесту «Чи розумієте Ви один одного?». Тест «Чи задоволені Ви шлюбом?» виявив, що обоє в загальному задоволені шлюбом, хоча у чоловіка ступінь задоволеності трохи нижче, ніж у дружини (ймовірно, пов'язано це з ідеалізацією шлюбу). Тест «Чи конфліктна Ви особистість?» показав, що Ігор є більш конфліктною особистістю, в той час як дружина прагне згладжувати конфліктні ситуації. При цьому тест «Стиль поведінки в конфліктній ситуації» встановив низький рівень конфліктності у обох подружжя, що пояснюється поступливим характером подружжя. Проте методика «Будинок – дерево – людина» також підтвердила наявність конфліктної ситуації в сім'ї.

Таким чином, найнижчі показники спостерігаються у наступних пар:

Таблиця 14

Середні показники спостерігаються в таких молодих сім'ях:

Таблиця 15

Найбільш благополучними парами, де, проте, теж мають місце конфліктні ситуації, є:

Таблиця 15

Таким чином, серед опитаних лише трьом парам властиве розуміння, задоволеність шлюбом. Однак результати не можна назвати ідеальними, що є логічним конфлікти притаманні будь сімейного союзу. Частина опитаних є конфліктними особистостями, і у всіх парах зазначаються результати за методикою ДДЧ.

В чотирьох парах методики виявили середній рівень розуміння, задовільний рівень задоволеності шлюбом; проте більшість учасників є конфліктними особистостями і у всіх парах відзначаються негативні результати за методикою ДДЧ.

В трьох парах методики виявили низький рівень задовільності шлюбом, низький рівень розуміння. Більшість учасників є конфліктними особистостями і у всіх парах відзначаються негативні результати за методикою ДДЧ.

ВИСНОВОК

Таким чином, згідно з проведеним дослідженням, усі молоді сімейні пари стикаються з конфліктними ситуаціями.

Тести «Чи розумієте Ви один одного?» і «Чи задоволені Ви шлюбом?» виявили та окреслили проблеми у шлюбному житті молодого подружжя.

Застосування проектної методики «Дерево-будинок-людина» показало, що більшість піддослідних замкнуті, бояться розкритися перед партнером, відчуває труднощі при контакті з іншими людьми, але при цьому відчуває брак любові, «теплоти». В результаті вони відчувають себе покинутими, самотніми. Звідси тривога, занижена самооцінка, агресивність і багато інших негативних емоцій. Все це може сприяти виникненню конфліктної ситуації.

В результаті обстеження із застосуванням тесту «Чи конфліктна Ви людина?» було доведено, що більшість випробуваних є конфліктними особистостями і рівень конфліктності, практично у всіх, середній і вище середнього. Знаючи ці дані, можна уникнути зайвих конфліктів. В результаті обговорення тесту Томаса у конфліктних сім'ях складені різні стереотипи поведінки.

Дані дослідження можна застосувати на практиці, тобто для з'ясування причин конфліктів у сім'ї та їх врегулювання.

В результаті психологічного дослідження була доведена гіпотеза дослідження:

Причиною виникнення конфліктів у молодій сім'ї є непідготовленість подружжя до шлюбу, зумовлена браком взаєморозуміння, недостатньою обізнаністю один про одного і різними поглядами і стереотипами поведінки подружжя. Також чинником сімейного конфлікту є ряд і інших обставин: недостатній заробіток для забезпечення сім’ї, ведення сумісного побуту тощо.

Сама головна позитивна функція конфлікту полягає в тому, що, будучи формою протиріччя, конфлікт є джерелом розвитку.

Були вирішені завдання дослідження: встановлення причин конфліктності та вироблення методики перетворення деструктивних конфліктів в продуктивні.

1. Аналіз підсумкової таблиці і наступні особисті бесіди з випробуваними показали, що причинами виникнення конфліктних ситуацій у молодих сім'ях найчастіше є:

• поведінка партнерів один до одного;

• конфліктність подружжя;

• небажання чоловіка (жінки) допомагати у побутових справах;

• побутова невлаштованість;

• нестача уваги один до одного;

• нереалізовані очікування і незадоволені потреби, пов'язані з сімейним життям;

• різні погляди на подружнє життя.

2. Попередження сімейних конфліктів залежить від самих чоловіка і дружини. Хоча інколи сімейні конфлікти і можуть носити позитивну спрямованість, але в цілому сімейних конфліктів не варто допускати. По кожному конкретному випадку можна в літературі знайти певні корисні поради. Наведу найбільш загальні шляхи попередження сімейних конфліктів:

– формування психолого-педагогічної культури у подружньої пари;

– виховання дітей з врахуванням їх індивідуально-психологічних і вікових особливостей та емоційного стану;

– формування сімейних традицій, розвиток взаємодопомоги, взаємної відповідальності, довіри та поваги;

– формування культури спілкування.

Розв’язання сімейного конфлікту може мати декілька варіантів, а саме: досягнення згоди і взаємовигідного компромісу по спірних питаннях, втікання дітей із сім’ї, позбавлення батьківських прав, розлучення.

Отже, методики намітили основні проблеми у молодих сім'ях: брак розуміння в тій чи іншій мірі, незадоволеність шлюбом, конфліктність подружжя, небажання розкриватися перед чоловіком (дружиною). Той факт, що багато випробовувані поставилися до випробувань серйозно задумалися над його результатами, показує їх прагнення вирішити ситуацію. В даному випадку їм пропонується скористатися наведеною вище методикою. Інші ж, певно, звикли тікати від проблем, закривати очі на них. Така поведінка може лише погіршити ситуацію.

З інших позитивних функцій конфлікту найбільш очевидною є сигнальна функція. Обговорюючи типи критичних ситуацій, я підкреслюю позитивну роль, «необхідність» внутрішніх конфліктів для життя. Вони сигналізують про об'єктивні протиріччя життєвих відносин і надають можливість їх до реального зіткнення цих відносин, здатних викликати негативні наслідки.

Аналогічну сигнальну функцію конфлікти виконують і в міжособистісних відносинах. Конфлікт, подібно болю, виконує сигнальну функцію, повідомляючи нам про те, що щось не в порядку в наших відносинах або в нас самих. Якщо ми у відповідь на цей сигнал намагаємося внести зміни в нашу взаємодію, ми приходимо до нового стану адаптації у стосунках. Якщо ми на кожному етапі своїх відносин досягаємо нового рівня адаптації, це забезпечує збереження, «виживання» наших відносин.

Конфлікт - можливість зближення. Існують і інші приклади, що ілюструють позитивні функції конфлікту, наприклад, «комунікативно-інформаційну» і «сполучну».

Конфлікт - це можливість розрядки напруги, «оздоровлення відносин».

Функція розрядки напруги, «оздоровлення» відносин, що потенційно містить у собі конфлікт, може цілеспрямовано використатися в педагогічній практиці.

Вибираючи «із загального ланцюга конфліктних відносин найбільш яскраве», рекомендую вирішувати його методом «вибуху». «Вибухом» вважаю доведення конфлікту до останньої межі, до такого стану, коли вже немає можливості ні для якої еволюції, ні для якого позову між особистостями, коли «ребром» поставлене питання - або бути разом, або розлучитись.

Ця остання межа може виражатися в різних формах, але у всіх випадках її головним завданням є ламання неправильно сформованих відносин, на місці яких будуються нові стосунки й нові поняття.

Підкреслення потенційних позитивних можливостей конфлікту не повинне змусити нас забути про його ймовірну деструктивну роль у житті партнерів. Можна вважати загальновизнаним уявлення не тільки про позитивне значення ефективного вирішення й подолання особистістю виникаючих внутрішньо-особистісних криз, конфліктів, протиріч, але й про негативний, а може й руйнівний вплив, що може мати для особистості їх невиконання. Ми можемо оцінювати вихід людини з конфлікту або кризи як продуктивний, якщо в результаті вона дійсно «звільняється» від проблеми, що його породила, таким чином, що переживання робить людину більш зрілою, психологічно адекватною та інтегрованою.

Емоційне переживання кризової ситуації, яким би сильним воно не було, саме по собі не веде до її подолання. Точно так само аналіз ситуації, її обмірковування призводить лише до її кращого усвідомлення.

Справжня ж проблема полягає у створенні нового змісту, коли результатом внутрішньої роботи особистості по подоланню, переживанню критичних життєвих ситуацій, стають зміни в її внутрішньому суб'єктивному світі - знаходження нового змісту, нове ціннісне ставлення, відновлення щиросердечної рівноваги тощо.

І навпаки, ті стратегії, які по суті, є психологічно неефективними, як би їх не оцінював сам індивід, реально виявляються спрямованими на ослаблення, зм'якшення гостроти пережитої кризи й супровідних їй емоційних станів.

Якщо використати медичну аналогію, то можна сказати, що в першому випадку люди, відчувши біль, намагаються з'ясувати його причину й упоратися з ним, вилікувавши хворобу, а в другому випадку вони просто вживають пігулки, намагаючись заглушити неприємні відчуття.

СПИСОК ВИКОРАСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авсиевич М.Т., Мельник Л.И. Супружеские конфликты и пути их преодоления. – М.: Материал в помощь лектору, 1988.-22с.

2. Анцупов А.Я., Шипилов А.И. Конфликтология: Учебник для вузов. – М.: ЮНИТИ, 1999.

3. Аргайл М. Психология счастья. / Пер. с англ. / Общ. ред. М.В. Кларина. – М.: Прогресс, 1990.-336с.

4. Богданов Г.Т., Богданович Л.А., Полеев А.М. и др. Супружеская жизнь: гармония и конфликты / сост. Л.А. Богданович. – 2-е изд. – М.: Профиздат, 1991.-175с.

5. Витек К. Проблемы супружеского благополучия. / Пер. с чеш. / Общ. ред. и предисл. М.С. Мацковского. – М.: Прогресс, 1988.-138с.

6. Гребенников И.В. Основы семейной жизни: Учеб. пособие для пед. ин-тов. – М.: Просвещение, 1991.-157с.

7. Гребенников И.В., Ковинько Л.В. Семейное воспитание: Краткий словарь. – М.: Политиздат, 1990.-319с.

8. Дмитриев А., Кудрявцев В., Кудрявцев С. Введение в общую теорию конфликтов. – М., 1993.

9. Елизаров А.Н. Неблагополучная семья в рамках структурного подхода// Вестник психосоциальной и коррекционно-реабилитационной работы. Журнал. – 2002. - №1. – С. 36 – 44.

10. Елизаров А.Н. Установление факта наличия семейных отношений в судебно-психологической экспертизе. «Прикладная психология и психоанализ».

11. Еникеева Д. Несчастливый брак. – М.: «РИПОЛ КЛАССИК», 1998.-224с.

12. Канатаев Ю.А. Психология конфликта. – М.: ВАХЗ, 1992.

13. Дейл Карнеги. Как завоевать друзей и оказывать влияние на людей. МЦ «Потенциал», «Полиграфия», 1989. – 94 с.

14. Ковалёв С. В. психология современной семьи. – М.: Просвещение, 1988. – 208с.

15. Кочетов А. И. Начало семейной жизни/ Кочетов А. И. Мужчина и женщина: отношения полов/ А. А. Логинов. – Мн.: Полымя, 1989. – 224с.

16. Культура семейных отношений. Сб. Статей. – М.: Знание, 1980.-112с.

17. Майерс Д. Социальная психология / Пер. с англ. – СПб.: Издательство «Питер», 1999.-688с.

18. Мариновская И. Д., Цветков, В. Л. Гришин А. А. Конфликтология. Учебное пособие. – М.: Фит. 2001

19. Немов Р. С. Психология: В 3-х кн. Кн. 2, 3 – М.: Просвещение, Владос, 1995.

20. Олейник А.Н. Основы конфликтологии. – М.: АПО, 1992.

21. Практикум по экспериментальной и прикладной психологии/ Под ред. А. А. Крылова. – Л.: Изд. Ленинградского университета, 1990.

22. Психология личности: тесты, опросники, методики/ Авт. сост. Н. В. Киршева и Н. В. Рябчикова. – М.: Геликон, 1995.

23. Разумихина П.П. Мир семьи: Книга для учащихся старших классов по курсу «Этика и психология семейной жизни». – М.: Просвещение, 1986.-208с.

24. Разумовская Т. Узы брака, узы свободы. – М.: Мол. Гвардия, 1990.-222с

25. Рогов Е. А. Настольная книга практического психолога в образовании. – М.: Владос, 1995.

26. Сатир В. Как строить себя и свою семью: - М.: Педагогика – Пресс, 1992. – 192с.

27. Столяренко Л. Д. Основы психологии. – Ростов-на-Дону. Издательство «Феникс», 1996.

28. Супружеская жизнь: гармония и конфликты/ Состав А. А. Богданович. – М.: Профиздат – 1990.

29. Сысенко В.А. Супружеские конфликты. – М.: Мысль, 1989.

30. Шапошников Е.А. 1000+1 совет семейного психотерапевта. – М.: Олимп: ООО «Фирма «Издательство АСТ».

31. Шуман С. Г., Шуман В. П. Семейные конфликты: причины, пути устранения. – Брест: Лаборатория «Практической психологии и педагогики», 1992.

32. Юрчук В.В. Современный словарь по психологии. – Мн.: Элайда, 2000.-704с.

ДОДАТКИ

Додаток 1