Пиши Дома Нужные Работы

Обратная связь

Нові «екологічні» захворювання

Тема: Передумови виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру

Сучасне суспільство не може задовольнити його матеріальні та духовні потреби без збільшення масштабів суспільного виробництва, яке супроводжується зростанням техногенного впливу на біосферу. З іншого боку, воно вимушене охороняти біосферу, оскільки від стану останньої залежить і ефективність виробництва, і комфортність умов життя людей, їхнє здоров'я і сама можливість існування людини й життя на Землі.

Антропогенні причини діляться на соціальні та економічні.

Соціальні:

  • ріст народонаселення;
  • урбанізація;
  • непідготовленість населення; (відсутність інформації про обстановку у НС; відсутність нормативно-правової бази; недбалість та некомпетентність посадових осіб, перевищення повноважень і т. д.; корупція; тероризм)

Економічні:

  • недосконалість технічних засобів і технологічних процесів;0
  • зміна довкілля внаслідок природокористування (забруднення)
  • бідність (зношування техніки, недостача коштів на модернізацію, профілактику й т.д.).

Енергонасиченість сучасних промислових об'єктів стала колосальною - типовий нафтопереробний завод потужністю 10-15 млн т/рік зосереджує на своєму промисловому майданчику від 300 до 500 тис. т вуглеводневого палива, енергоємність якого еквівалентна 3-5 мегатоннам тротилу. Постійно інтенсифікуються технології: такі параметри, як температура, тиск, вміст небезпечних речовин, зростають і наближаються до критичних. Зростають одиничні потужності апаратів, кількість небезпечних сполук, що в них знаходяться.

У промисловому виробництві України нараховується 1848 хімічно небезпечних об`єктів, які зберігають, виробляють або використовують близько 273 тис. т різних сильно діючих отруйних речовин. У народному господарстві України діє понад 1200 вибухо- та пожежонебезпечних об`єктів, де зосереджено понад 13,6 млн т твердих і рідких вибухо- і пожежонебезпечних речовин.



Одним з найяскравіших прикладів аварій може служити аварія, яка трапилась на хімічному підприємстві американської транснаціональної корпорації «Юніон Карбайд» в індійському місті Бхопал 1984р. Викид стався раптово, в нічний час. Під час бхопальської аварії в фазі накопичення дефектів та помилок не працювали холодильні установкина посудах з метилізоціанатом, була розгерметизована комунікація, яка з’єднувала цю посудину з поглиначем отруйних речовин, відключений факел, що призначався для спалювання отруйних газів в аварійній ситуації.

У результаті аварії в атмосферу потрапило декілька десятків тонн газоподібно­го компонента — метилізоционату. Ця сполука — дуже сильна отрута, яка викликає ураження очей, органів дихання, мозку та інших життєво важливих органів людини. Загинуло більше 2,5 тисяч осіб, 500 тисяч осіб отруїлося, з них у 70 тисяч отруєння зумовили багаторічні захворювання. Збитки від цієї техногенної катастрофи оцінюються в 3 мільярди доларів США.

Найбільшу кількість техногенних НС зареєстровано у Донецькій (83), Львівській (63), Луганській (50), Одеській (48) областях, тобто у промислових областях. Найменшу кількість зареєстровано у Вінницькій (9), Чернівецькій (8) і Тернопільській (7) областях та у Севастополі (4).

На магістральних трубопроводах зареєстровано 43 НС, 20 з яких виникли внаслідок пошкоджень зловмисниками. Особливо багато таких НС виникло у Львівській області. Основними причинами аварійності на трубопроводному транспорті є зношеність труб, невиконання нормативних об`ємів планово-попереджувальних ремонтів, несвоєчасне виконання капітальних ремонтів.

  • - Автомобільний транспорт. У світі щорічно внаслідок ДТП гине 250 тисяч людей і приблизно в 30 разів більша кількість отримує травми.
  • - Повітряний транспорт. У середньому щорічно в світі стається близько 60 авіаційних катастроф, в 35 з яких гинуть усі пасажири та екіпаж.

Таблиця з листочка

Аварії і катастрофи на зазначених об'єктах можуть ініціюватися також небезпечними природними явищами - землетрусами, буревіями, штормами. Самі техногенні аварії і катастрофи при цьому можуть супроводжуватися радіаційними і хімічними ушкодженнями і зараженнями, вибухами, пожежами та завалами. Виникає синергетичний ефект - стихійні лиха у сучасній техносфері можуть викликати лавину надзвичайних ситуацій.

Аналіз багатьох аварій свідчить, що значна їх частина зумовлена неправильною поведінкою операторів та іншого обслуговуючого персоналу.

 

Екологічний тероризм

Україна - це держава, на території якої розміщена значна кількість ядерних реакторів, великих хімічних виробництв і складних інженерних споруд (дамби, водоймища тощо). Перераховані об'єкти можуть стати ’’мішенями’’ для диверсій і терористичних актів, актів саботажу і викрадень ядерного палива, інших злочинних дій. Це може спричинити надзвичайні ситуації, що мають небезпечні соціальні й економічні наслідки для країни, її національної безпеки. Враховуючи факт, що нині на жаль, відсутній надійний фізичний захист на більшій частині потенційно небезпечних об'єктів, даний аспект екологічної безпеки є одним з пріоритетних.

Одне з останніх підтверджень тому - реальна небезпека руйнування Дубосарської ГЕС під час конфлікту у Придністров'ї, коли через ракетно-артилерійський обстріл м. Дубосари було пошкоджено турбіну ГЕС. Підвищення рівня води у водоймищі створило небезпеку затоплення 60 міст і сіл лівого берега Дністра.

Опинившись у зоні воєнного конфлікту, подібній загрозі піддавалися гребля Нурекської ГЕС у Таджикистані, греблі на річках у Нагірному Карабаху й Азербайджані. Необхідно відзначити, що наслідки таких аварій можуть зачепити не лише ті райони, де ці споруди розміщено, а й території інших країн, тобто набути характеру міждержавної проблеми.

Ще одним прикладом жахливих екологічних наслідків, що можуть виникнути через ігнорування нового аспекту екологічної безпеки – екотероризму - може бути Перська затока. Внаслідок підпалу Іраком кувейтських нафтопромислів 75 % поверхні пустелі на території Кувейту опинилися під товщею чорного попелу, що осів під час пожеж на нафтопромислах, 560 км узбережжя Саудівської Аравії і 90 % солончаків північної частини країни залито нафтою. Значно постраждала фауна. Накопичення нафтопродуктів у пустелі становить неабияку загрозу для водоносних горизонтів. Екологічні наслідки воєнних дій у районі Перської затоки оцінюються як результат екотероризму.

Радіаційна безпека та наслідки аварії на ЧАЕС

Важливою складовою економіки України є ядерна енергетика. Так, обсяги електроенергії, виробленої на АЕС, складають понад 43 % від загального виробництва електроенергії в державі. Нині в Україні експлуатується 14 енергоблоків на 5 АЕС. Разом з тим існують інші об’єкти, що потребують підвищеної уваги з огляду на ядерну та радіаційну безпеку. В районі міста Жовті Води розташовано підприємство з видобування та переробки уранової руди. Реактори у Києві та Севастополі викор-ся для проведення наукових досліджень.

На окрему увагу заслуговує проблема поводження з радіоактивними відходами (РАВ) та відпрацьованим ядерним паливом. Оскільки Україна не має національних або регіональних сховищ для відпрацьованого ядерного палива, крім одного локального сховища на майданчику Чорнобильської АЕС.

Основна маса РАВ в Україні утворилася внаслідок аварії на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС. РАВ, що утворюються за експлуатації АЕС, знаходяться на стадії проміжного зберігання на майданчиках АЕС. Відпрацьоване ядерне паливо АЕС з реакторів ВВЕР відправляється на переробку до Росії. Розпочалися роботи зі створення сховища для відпрацьованого ядерного палива на Запорізькій АЕС.

У промисловості, медицині, сільському господарстві, науці України широко використовуються джерела іонізуючого випромінювання (ДІВ). Найбільш завантаженими областями є: Харківська, Донецька, Дніпропетровська, Луганська та місто Київ.

Нині проблема збереження ДІВ в Україні загострюється у зв’язку з економічною кризою у країні. Деякі підприємства припинили свою діяльність, у тому числі пов’язану з застосуванням ДІВ, які потрібно передати на захоронення і зберігання у спеціальні сховища.

На підприємствах атомної енергетики відбулися такі значні аварії:

  • • 1957рік — аварія в Уїндскейлі (Північна Англія) на заводі по виробництву-плутонію (зона радіоактивного забруднення становила 500кв.км);
  • • 1957рік — вибух сховища радіоактивних відходів біля Челябінська, СРСР (радіаційне забруднення переважно стронцієм-90 території, на якій мешкало 0,5 млн осіб);
  • • 1961 рік — аварія на АЕС в Айдахо-Фолсі, США (в реакторі стався вибух);
  • • 1979 рік — аварія на АЕС «Тримайл-Айленд» у Гарисберзі, США (сталося зараження великих територій короткоживучими радіонуклідами, що призвело до необхідності евакуювати населення з прилеглої зони).
  • Однак найбільшою за масштабами забруднення навколишнього сеедовища є аварія, яка сталася 1986 р. на Чорнобильській АЕС.

Наслідки аварії на Чорнобильській атомній електростанції стали довготривалим фактором радіаційної загрози для населення на значній території. Значно забрудненими на даний час є Житомирська, Київська, Рівненська, Чернігівська, Кіровоградська області. Зона відчуження Чорнобиля становить серйозну загрозу для нс через наявність 800 місць поховань радіоактивних відходів із загальною активністю понад 200 кКі. Саркофаг у Чорнобилі навколо пошкодженого блоку 4 реактора не повністю герметизовано. Всередині саркофага відбуваються процеси, які спеціалісти не можуть повністю пояснити.

 

Неефективне використання природних ресурсів

Можливо, найважливішою обставиною, що зумовила економічну та політичну нерівність держав на світовій арені, стала наявність у них природних ресурсів. Західні держави розвивалися в умовах, особливо сприятливих для формування сучасної промисловості. Використовуючи переваги специфічної мінерально-сировинної бази та сільськогосподарських ресурсів помірного клімату, вони створили значні фінансові резерви та набули високого рівня технічних навичок. Велика кількість сировини була вивезена з інших країн, а колоніальна система зробила свій внесок у залежність бідних держав від Заходу у сфері управління світовим ринком і світовим виробництвом.

Україна - держава з потужним і розвиненим природно-ресурсним потенціалом (ПРП), що охоплює мінеральні, земельні, водні, лісові, фауністичні та природні рекреаційні ресурси. Україну зараховано до головних мінерально-сировинних держав світу, а за запасами основних видів корисних копалин в розрахунку на душу населення держава посідає одне з перших місць у Європі.

Більшість корисних копалин в Україні видобувається у межах регіонів, які сформувалися за тривалий період розвитку її гірничовидобувної промисловості і мають свою специфіку. Винятком є тільки розробка родовищ будматеріалів, поширених на території всієї країни.

За експертними оцінками різке зростання сільгоспугідь та ріллі призвело до скорочення лісів, багаторічних насаджень тощо.

Що стосується раціональності та ефективності сучасного природокористування, то вони надзвичайно низькі. Ефективно використовується тільки від 1 до 5 % ( у кращому випадку до 8-10 % ) залученої до виробничих процесів природної речовини.

Нетрадиційні загрози

Перші роки ХХІ століття обіцяють Україні, окрім звичних загроз природного і антропогенного походження, нові, нетрадиційні загрози, що можуть стати серйозною проблемою для національної безпеки України. Наприклад, у віртуальній сфері комп`ютерного світу – це проблема магнітних збурень, спроможних вивести з ладу навіть найзахищеніші системи.

Джерело цих загроз - техносфера, несанкціоновані або помилкові дії людей. Сумний досвід подібних катаклізмів у світі добре відомий: у 1991 році магнітні бурі в Канаді (провінція Квебек) і США (Нью–Джерсі) вивели з ладу систему енергозабезпечення, спричинивши при цьому збитків більше одного мільярда доларів.

Космічного походження

Аналіз нетрадиційних загроз екологічній безпеці України почнемо з загроз космічного походження. Вони й досі недостатньо вивчені, отже найбільш небезпечні. Частота і передбачуваність їх виникнення низькі, а уразливість і беззахисність людства щодо них максимальні.

Падіння небесних тіл зіграли важливу роль в історії Землі. За останні 600 млн. років відбулося приблизно п'ять подій, внаслідок яких за порівняно стислий проміжок часу відбулися значні зміни фізичного та хімічного складу океану, атмосфери, що спричинило у свою чергу докорінні зміни флори і фауни Землі. Реальність небезпеки падіння на Землю астероїдів діаметром 50-100 м не викликає сумнівів.

Багато вчених наполягають на необхідності зосередження зусиль на запобіганні можливому падінню на поверхню Землі об'єктів діаметром 1 км та більше. Енерговиділення у результаті такої події було б еквівалентно вибуху в 1 млн. Мт . При цьому буде знищено приблизно чверть населення Землі та викликає сумнів сам факт існування людини як біологічного виду. Проте середній інтервал часу між падіннями таких значних об'єктів - приблизно 500 тисяч років, і таку подію можна передбачити за кілька десятків років, використовуючи дані астрономічних спостережень.

 

Ракетно-космічного походження

Окремо слід відзначити екологічні загрози, що виникли через застосування сучасних потужних технічних засобів у порівняно новій області людської діяльності - ракетно-космічній. Останніми десятиліттями поверхня Землі, її атмосфера і навколоземний простір сильно забруднюються внаслідок запусків космічних апаратів (у тому числі військового призначення). Це пов'язано з високою динамічністю фізичних процесів, що відбуваються при цьому. Наприклад, при польоті на активній дистанції траєкторії виведення космічного апарата ракетні двигуни щосекундно викидають в атмосферу близько 3100 кг токсичних продуктів згоряння. При цьому швидкість їх витікання в атмосферу становить 2800-3000 м/с, а температура - 30000°С. У певних випадках після запуску ракет-носіїв може спостерігатися різка зміна погодних умов у регіональному масштабі. У результаті запусків виникла й інша серйозна проблема - "космічне сміття": забруднення навколоземного космічного простору об'єктами штучного походження.

2001 р., якби двигуни транспортного корабля “Прогрес” вимкнулися на 6-7 хв. раніше зазначеного часу, то уламки космічної станції “Мир” могли вкрити територію всієї України смугою завширшки 200 км.

Нові «екологічні» захворювання

У зонах екологічного лиха, біогеохімічні середовища яких містять високі концентрації токсичних металів, з'являєтьсязагроза нових екологічних захворювань:

- алопеція - облисіння дітей (Чернівецька область, м. Сіламяе - Естонія);

- "картопляна хвороба" ("стопа, що ляскає", - нерозгинання ступні), яка з`явилася внаслідок порушення технологій застосування імпортних пестицидів;

- "жовті діти" - в Алтайському краї в 1989 р. 60 % новонароджених мали ураження центральної нервової системи;

- психоневрозні сексуальні розлади, що масово спостерігалися у людей, щопроживаютьрайоні Семипалатинського ядерного полігона.






ТОП 5 статей:
Экономическая сущность инвестиций - Экономическая сущность инвестиций – долгосрочные вложения экономических ресурсов сроком более 1 года для получения прибыли путем...
Тема: Федеральный закон от 26.07.2006 N 135-ФЗ - На основании изучения ФЗ № 135, дайте максимально короткое определение следующих понятий с указанием статей и пунктов закона...
Сущность, функции и виды управления в телекоммуникациях - Цели достигаются с помощью различных принципов, функций и методов социально-экономического менеджмента...
Схема построения базисных индексов - Индекс (лат. INDEX – указатель, показатель) - относительная величина, показывающая, во сколько раз уровень изучаемого явления...
Тема 11. Международное космическое право - Правовой режим космического пространства и небесных тел. Принципы деятельности государств по исследованию...



©2015- 2024 pdnr.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.