Пиши Дома Нужные Работы

Обратная связь

Техніка безпеки при роботі судів у відкритому морі.

Методичні рекомендації до виконання практичних робіт

З дисципліни «Безпечне управління судновими енергетичними установками, менеджмент машинної команди»

 

 

підготовка спеціалістів та магістрів

галузь знань: 0701 «Транспорт і транспортна інфраструктура»

спеціальність: 7.07010402 «Експлуатація суднових енергетичних установок»

8.07010402

курс: 6; 6м

форма навчання: денна / заочна

 

м. Херсон 2012 р.


Методичні рекомендації до виконання практичних робіт з дисципліни «Безпечне управління судновими енергетичними установками, менеджмент машинної команди» розроблено у відповідності з робочою навчальною програмою, галузь знань: 0701 «Транспорт і транспортна інфраструктура», спеціальність: 7.07010402; 8.07010402 «Експлуатація суднових енергетичних установок», старшим викладачем В.І. Свиридовим кафедри експлуатації суднових енергетичних установок та загальноінженерної підготовки та асистентом Д.С. Погорлецьким.

 

 

Методичні рекомендації до виконання практичних робіт розглянуто та ухвалено на засіданні кафедри експлуатації суднових енергетичних установок та загальноінженерної підготовки.

____ ____________________ 2012 р. протокол №____

 

 

Начальник навчально-методичного відділу ____________ В.В.Черненко

(підпис)

 

Завідувач кафедри експлуатації

суднових енергетичних установок та

загальноінженерної підготовки, професор ____________ А.В. Букетов

(підпис)

 

 


ЗМІСТ

1. Практична робота№1. Призначення, складові частини і класифікація суднових енергетичних установок (СЕУ) ……………………………………....4

2. Практична робота№2. Основні положення техніки безпеки на морському флоті …………………………………………...……………………10



3. Практична робота№3. Відповідальність за дотримання правил безпеки на судні. Навчання та інструктаж по техніці безпеки. …………........18

4. Практична робота №4. Безпечний нагляд за роботою двигуна, маневрування, зупинка двигуна, консервація двигуна. ………..……….…..25

5. Практична робота №5. Основні несправності в роботі двигуна та їх причини. Положення, які визначають зв'язок між управлінням дизелем та його надійністю ……………................................................................................33

6. Практична робота №6. Прийоми безпечного управління судновим дизелем …………………………………………………………………………..40

7. Практична робота №7. Безпечна експлуатація суднових парових котлів. Зв'язок між управлінням дизелем та його надійністю ….…………….47

8. Практична робота №8. Прийоми управління судновим дизелем. Системи контролю СЕУ, фізичні параметри та загальні прикмети ходу робочих процесів та виконання заданих раніше команд ………………...........56

 

Практична робота №1

 

Тема: Призначення, складові частини і класифікація суднових енергетичних установок (СЕУ).

Мета: закріпити теоретичні знання з будови та класифікації суднових енергетичних установок (СЕУ), призначення окремих деталей і механізмів суднових енергетичних установок, та закріпити придбані знання на практичних заняттях.

Завдання: на натурних об’єктах, макетах, плакатах вивчити особливості будови та призначення окремих складових частин та класифікацію суднових енергетичних установок (СЕУ).

 

Теоретичний матеріал

За призначенням СЕУ весь комплекс її механізмів і систем умовно ділять на чотири групи: - головну установку, призначену для забезпечення руху судна: - допоміжну, що забезпечує потреби судна в різних видах енергії на стоянці, при підготовці головної установки до дії і побутові потреби судна; - електроенергетичну, що забезпечує судно різними видами електроенергії; - механізми й системи загально суднового призначення.

Судновою енергетичною установкою називається комплекс технічних засобів для забезпечення руху судна з необхідною швидкістю, вироблення механічної, теплової, електричної енергії, та забезпечення цими видами енергії всіх споживачів для безпечного і ефективного функціонування судна відповідно до його типу та призначенням. До складу СЕУ входять:
• головна енергетична установка (ГЕУ) - комплекс технічних засобів для забезпечення поступального руху судна та його маневрування, а також забезпечення усіма видами енергії споживачів судна на ходу;
• допоміжна енергетична установка (ДЕУ) - комплекс технічних засобів для забезпечення судна всіма необхідними видами середовищ і енергій, забезпечення заданого функціонування ГЕУ і загально суднових споживачів, не пов'язаних з рухом судна;

• електроенергетична система (ЕЕС) - комплекс джерел електроенергії і розподільних пристроїв, що забезпечують всі потреби судна електроенергією.

Суднові головні енергетичні установки можуть бути класифіковані за такими ознаками:
• по роду палива:
- Працюючі на природному органічному паливі;
- Використовують ядерну енергію;
• по роду робочого тіла:
- На парові - в якості робочого тіла використовується водяна пара;
- Газові - в якості робочого тіла використовуються продукти згоряння органічного палива або нагрітий газ;
• за типом головного двигуна:
- На дизельні;
- Газотурбінні;
- Електродвигуни;
- Комбіновані;
• за способом передачі потужності до рушія:
- З прямою (безпосередньою) передачею;
- З механічною (редукторною) передачею;
- З гідравлічною передачею;
- З електричною передачею;
- З комбінованою передачею.

• за кількістю валопроводів:
- На одновальні;
- Багатовальні;
• за кількістю головних двигунів, що працюють на один вал:
- На одномашинні;
- Багатомашинні;
• за способом забезпечення реверсу:
- З реверсивними головними двигунами;
- З реверсивними головними передачами;
- З реверсивним рушієм (ВРШ );
• за ступенем автоматизації, способу управління та обслуговування:
- На неавтоматизовані;
- Частково автоматизовані - з місцевим постом управління (ПУ) і постійної вахтою в машинному відділенні (МО);
- Автоматизовані з дистанційним автоматичним керуванням (ДАУ), з постійною вахтою в центральному посту управління (ЦПУ) і періодичним обслуговуванням МО (ступінь автоматизації А2);

- Автоматизовані з ДАУ, без постійної вахти в ЦПУ і МО і з періодичним обслуговуванням(ступіньавтоматизаціїА1).

Елементи СЕУ, що входять до складу головної енергетичної установки, називають головними: головні двигуни, головні електрогенератори, головні передачі, головні насосні агрегати і т.д. До складу ГЕУ зазвичай входять генераторна частина - в якій відбувається генерування робочого тіла або повідомлення йому додаткової енергії, і виконавча частина - в якій відбувається перетворення енергії робочого тіла з однієї форми в іншу. В деяких типах теплових двигунів (двигунах внутрішнього згоряння, газотурбінних двигунах) генераторна і виконавча частини поєднані в одному агрегаті. Газотурбінні суднові установки можуть бути головними або складовою частиною СЕУ, так само може бути приводом генераторів, і інших механізмів і суднових пристроїв. У цих випадках ГТУ називають допоміжною. Головна машина складається з одного або декількох комплексів двигун-рушій, кожен з яких включає рушій, валопровід і одну головну установку. Головна установка в свою чергу складається з одного або декількох однотипних ( можливо, і різнотипних) двигунів і загальної для них передачі, що підводить енергію до рушія через лінію валу. Якщо машини головною установки газотурбінні, і вона забезпечує хід та маневрування судна, її називають газотурбінною все режимною. У комбінованій установці газотурбінна, як правило, є прискорювальною (форсажною), що забезпечує судну приріст швидкості переднього ходу.

В якості генераторної частини в різних типах установок можуть використовуватися:
- Вільнопоршневі генератори газу - СПГГ;
- Ядерні газотурбінні установки - ЯГТУ;
- Ядерні парогенеруючі установки - ЯПВУ;
- Головні парові котли;
В якості виконавчої частини можуть використовуватися: - газова турбіна - в сукупності з СПГГ або ЯГТУ;
- Парова турбіна - в сукупності з ЯПВУ або головними паровими котлами;
- Парова машина - в сукупності з головними паровими котлами.
Крім розглянутих вище основних елементів ГЕУ до її складу також входять:
- Системи та допоміжні механізми, що обслуговують роботу головних двигунів, механізмів і теплообмінних апаратів;
- Системи дистанційного і автоматичного управління ГЕУ;
- Системи аварійно-попереджувальної сигналізації та захисту елементів ГЕУ.

До складу допоміжної енергетичної установки, в залежності від типу та основного призначення судна, можуть входити:
- Допоміжна паро генеруюча (котельна) установка;
- Водоопріснювальна установка;
- Холодильна установка;
- Установка кондиціонування повітря;
- Компресорна установка;
- Гідравлічна установка;

Механічна енергія, що виробляється головним двигуном, через головну передачу і валопровід передається на рушій. Сукупність головного двигуна, головної передачі, валопровід, рушія і корпусу судна називають пропульсивним комплексом.

До складу електроенергетичної системи судна зазвичай входять:
- Джерела електроенергії (первинні двигуни, електрогенератори, акумуляторні батареї);
- Пристрої перетворення електроенергії (статичні і машинні перетворювачі, трансформатори);
- Пристрої розподілу електроенергії;
- Силові мережі;
- Споживачі електроенергії;
- Системи регулювання та захисту електричних мереж;
- Кабельні траси та інше обладнання

 

 

Порядок виконання роботи:

1. Провести зовнішній огляд агрегатів та класифікацію суднових енергетичних установок (СЕУ), визначити тип, призначення, та їх технічні характеристики.

2. Розглянути будову, призначення, складові частини суднових енергетичних установок (СЕУ). Проаналізувати особливості будови та класифікації суднових енергетичних установок, їх механізмів та систем.

3. Накреслити принципову схему суднової енергетичної установки (СЕУ), описати її складові, відповідно до вказівки викладача.

4. Описати призначення механізмів та складових частин суднових енергетичних установок (СЕУ).

5. Відповісти на контрольні питання.

 

Контрольні питання:

1. Класифікація суднових енергетичних установок?

2. Призначення суднової енергетичної установки?

3. Елементи які входять до складу головної енергетичної установки?

4. Які суднові енергетичні установки найбільш широко використовуються на суднах різних типів?

 

 

Література

1. Артемов Г.А. та ін. Суднові енергетичні установки. - СПб.: ВН - СП., 2002. -411с.

2. Возницкий И.В., Михеев Е.Г. Судовые дизели и их эксплуатация. Учеб. для мореход, училищ.- М.: Транспорт, 1990. - 360 с.

3. Жидецкий В.Ц., Джигирей B.C., Мельников А.В. Основы охраны труда. Учебник. -Львов: Афиша, 2000. - 351 с.

4. Загорская Е.П. Техника безопасности на судах. - Л: Судостроение, 1987. - 160 с.

5. Международный Кодекс по дипломированию моряков и несенню вахты 1995р.


Практична робота №2

Тема: Основні положення техніки безпеки на морському флоті.

Мета: Здобути теоретичні знання з основних положень техніки безпеки на морському флоті, вивчити призначення окремих статей та інструкцій з техніки безпеки.

Завдання: проаналізувати основні недоліки та переваги полежень з техніки безпеки на морському флоті, закріпити знання на практичних заняттях.

 

Теоретичний матеріал

На всіх небезпечних місцях на судні необхідно вивішувати добре видимі плакати, наносити попереджувальні написи і знаки безпеки. Інструкції, попереджувальні написи і плакати по ТБ повинні бути складені російською і на національному мовами республіки, до порту якої приписано судно, причому, причому обидва тексти мають бути тотожні.

Як правило, поблизу механізмів, пристроїв і установок повинні бути вивішені інструкції з безпечної їх експлуатації.

Кожен поступає на судно член екіпажу повинен пройти вступний інструктаж з ТБ за ГОСТ 12.0.004-78 «Організація навчання працюючих безпеки праці». Далі з вступникам проводиться первинний інструктаж на робочому місці в 2 етапи. Причому, другий етап - на робочому місці з індивідуальним показом безпечних методів праці. Далі протягом 2 ... 5 змін проводяться роботи на робочому місці під наглядом кваліфікованого працівника; після чого оформляється в судновому журналі по ТБ допуск до самостійної роботи.

Не рідше 1 разу на 3 місяці начальники суднових служб проводять повторний інструктаж по ТБ всіх своїх підлеглих.

Позаплановий інструктаж по ТБ проводять начальники суднових служб при:

зміні Правил техніки безпеки,

зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування,

порушенні працівником вимог ТБ,

перервах в роботі більше 60 днів (для робіт, до яких пред'являються підвищені вимоги ТБ - більше 30 днів).

пересадка з судна на судно в море,

виконання навантажувально-розвантажувальних робіт на іншому судні,

залучення до робіт на подвахте по іншому виду робіт.

Поточний інструктаж проводять з працівниками перед виконанням робіт, на які оформляють наряд-допуск (роботи з підвищеною небезпекою). Перелік робіт з підвищеною небезпекою визначає судновласник. Відповідальним керівником робіт з підвищеною небезпекою на судні є начальник суднової служби.

Проведення всіх видів інструктажу крім поточного, оформляється в судновому журналі проф.работи по ТБ з обов'язковим підписом отримав інструктаж та особи, його проводив.

Командний склад судна зобов'язаний щорічно проходити перевірку знань з ОП, проведеної працівниками служб ТБ - членів комісії з перевірки знань за фахом.

Судновласник організовує щорічну перевірку знань суднових спеціалістів які не відносяться до командного складу (зазвичай на судні).

Контроль і безпосередня відповідальність за дотримання Правил ТБ під час усіх видів суднових робіт покладається на особу командного складу, безпосередньо очолює його роботу.

При виконанні ремонтних робіт на судні, відповідальність за дотримання Правил Техніки Безпеки покладається на старшого помічника капітана або стармеха, а також нач.судових служб, в залежності від характеру ремонтних робіт. При проведенні вантажно-розвантажувальних робіт на борту іншого судна, відповідальність за дотримання Правил ТБ покладається на ст.помощніка капітана цього судна.

Якщо дія особи, яка перебуває на судні, загрожує безпеці судна, здоров'ю оточуючих, капітана може прийняти всі необхідні заходи, аж до ізоляції в окремому приміщенні. При виникненні нещасного випадку він підлягає розслідуванню та обліку відповідно до «Положення про розслідування та облік нещасних випадків на виробництві». Реєстрацію Н.С. на судні веде ст.помощнік капітана в журналі реєстрації Н.С. відповідальність за своєчасне розслідування Н.С. несе капітан судна.

Всі робочі місця, розташовані на висоті 0,75 м і більше повинні мати огорожу. У всіх місцях можливого перебування і переміщення людей (палуби, службові та санітарно-побутові приміщення) повинні передбачатися штормові поручні. Всі робочі місця і проходи повинні бути очищені від сторонніх предметів, снігу, льоду, рибних відходів тощо, при необхідності палуби слід посипати піском. Забороняється носіння кілець, сережок та інших прикрас.

При хвилюванні моря, більшому, ніж вказано в таблиці 1, ведення промислу забороняється. До цього періоду знаряддя лову повинні бути підняті на борт і закріплені.

Таблиця.1.

Водотоннажність судна, тонн Хвилювання моря, бали
20 ... 300
301 ... 2000
2001 і більше

При гідрометеорологічних умовах, зазначених у таблиці, вантажні операції, повинні бути припинені, а судна відійти один від одного. Перед початком швартування всі вантажні стріли та інші виступаючі за борт предмети і пристрої повинні бути завалені всередину судна і закріплені, а місця у швартових пристроїв повинні бути звільнені від сторонніх предметів, особам не зайнятим на швартових роботах, забороняється перебувати в районі швартових операцій.

Пересадка людей з судна на судно, якщо вони отшвартовать один до одного, є роботою з підвищеною небезпекою і дозволяється лише з допомогою допущених засобів та пристосувань, що гарантують безпеку пересаджуваних, застосування для цих цілей штормтрапа заборонено.

Тимчасова транспортування проводиться тільки при крайній необхідності. Дозвіл на транспортування дають капітани суден за погодженням один з одним. Загальне керівництво тимчасової транспортуванням здійснює ст.помощнік капітана судна, робоча кліть якого використовується.

Пересадка людей з судна на судно, якщо вони отшвартовать один до одного допуску допускається за допомогою рятувальних шлюпок при силі вітру не більше трьох балів, хвилюванні моря не більше двох балів і хорошою видимості. Судна повинні перебувати в межах видимості, між ними і шлюпкою повинна забезпечуватися радіозв'язок, а за шлюпкою безперервне спостереження з обох судів. Пересадка людей відбувається під безпосереднім наглядом і відповідальністю капітанів. Екіпаж шлюпки і пасажири повинні бути забезпечені індивідуальними рятувальними засобами. При раптовому погіршенні погоди або видимості шлюпка повинна негайно підійти до найближчого судну і по радіо доповісти про своє місцезнаходження. Для посадки і висадки людей з шлюпки допускається використання штормтрапа при застосуванні страхувальних поясів і штерта. При виконанні робіт, де можливе падіння людини у воду, обов'язково носіння жилетів робочих страхувальних. (ЗРС-01 або ЗРС-02).

Перед початком промислу начальник служби видобутку та обробки проводить з членами екіпажу, які беруть участь у видобутку і переробці морепродуктів інструктаж по ТБ. Перед початком перевантажувальних робіт у морі другий помічник капітана проводить поточний інструктаж по ТБ з працівниками, які беруть участь у перевантажувальних роботах, незалежно від термінів і посад попереднього інструктажу.

Забороняється експлуатувати рослинні канати за наявності: розриву каболок, прілості, значного зносу, решта - при наявності деформації. При зносі, якщо в будь-якому місці на довжині, що дорівнює 10 діаметрам, кількість обірваних дротів становить 5% і більше загальної кількості дротів у канаті.

пасма або дроту висуваються з каната;

обірвана пасмо;

дроту мають плоскі поверхні через надмірне зносу;

є ознаки корозії;

обірвані дроту є тільки в одній пасма;

є більше ніж одна обірваних дротів з безпосередньо прилеглих до металевого кріплення.

Куріння на судні дозволяється тільки у спеціально відведених для цього місцях.

Техніка безпеки при роботі судів у відкритому морі.

При оцінці хвилювання користуються «Шкалою стану поверхні моря» (Інструкція Головного Управління гідрометеорологічної служби від 1 січня 1954 року) шляхом порівняння фактичної висоти хвилі з даними таблиці 2.

Таблиця.2.

Бали
Висота хвилі (м) 0,1-0,25 0,25-0,75 0,75 - 1,25 1,25 -2,0 2,0 - 3,5 3,5 - 6,0
Харак- теристика Хвилювання немає Хвилювання сла- бою Помірне хвилювання Значне хвилювання Сильне хвилювання Дуже сильне хвилювання Виключне хвилювання

 

Характерними особливостями судів нової будівлі є збільшення вантажопідйомності, швидкості, потужності енергетичних установок, поява принципово нових типів суднових установок, підвищення рівня автоматизації процесів управління і контролю за роботою енергетичної установки, а також процесів судноводіння, підвищення рівня механізації палубних робіт, загальне поліпшення умов праці та побуту екіпажу.

У зв'язку з технічним удосконаленням судів поступово змінюється характер праці моряків. У нових умовах для виконання тих же завдань екіпаж докладає менше фізичних зусиль, оскільки найбільш важкі і трудомісткі роботи і процеси обслуговування здійснюють механізми та системи автоматики. Функції екіпажу поступово зводяться до спостереження за показаннями приладів, це вимагає від нього хорошої теоретичної та практичної підготовки, знання обладнання, правил його технічної експлуатації та інструкцій з обслуговування та безпечного виконання робіт. Необхідність швидко сприймати і обробляти великий обсяг інформації, що надходить від систем автоматики, вимагає від людини більше високої розумової напруженості, а отже, й організованості. У зв'язку з безперервним зростанням загальної чисельності судів світового флоту виникає завантаженість багатьох районів плавання. Освоюються нові шляхи в північних широтах, де підвищується! небезпека плавання через важкі метеорологічних умов і | можливості зіткнень з айсбергами. Фахівці, що аналізують аварії суден, вказують на те, що якісний склад флоту в усьому світі, організація судноплавства та управління судами поки ще не в змозі гарантувати абсолютну невразливість навіть великих суден у штормових умовах. Так, за даними Регістру Ллойда 2, за період з 1964 по 1970 р. втрати суден в результаті корабельних аварій зросли на 40%.

Разом з тим технічне вдосконалення судів та впровадження на флоті методів наукової організації праці призвело до істотного зниження випадків травматизму. Загальна кількість травм на суднах порівняно невелика. Значно скоротився травматизм членів машинних команд, що пов'язано з автоматизацією процесів обслуговування енергетичних установок, а також підвищенням надійності та ремонтоспособность обладнання. Зростання механізації робіт і вдосконалення конструкції обладнання сприяли зниженню травматизму палубних команд і обслуговуючого персоналу {однак у меншому ступені).

Порядок виконання роботи:

1. Провести огляд основних положень техніки безпеки на морскому флоті, а загалом на судах, визначити тип та призначення цих положень.

2. Проаналізувати особливості, недоліки та переваги положень техніки безпеки на судах.

3. Написати положення з техніки безпеки на судні за завданням викладача.

4. Описати призначення основних положень техніки безпеки на судах.

5. Відповісти на контрольні питання.

Контрольні питання:

1. Правильне розміщення інструкцій з безпечної експлуатації обладнання?

2. Назвати види інструктажу при зарахуванні в команду судна?

3. Правила та строки проведення інструктажу на судах?

4. Техніка безпеки при роботі судів у відкритому морі?

5. Основні інструкції зтехніки безпеки на судні?

6. Недоліки в методиці професійного відбору моряків?

7. Міжнародна конвенція, спрямована на підвищення безпеки мореплавання?

8. Конвенція з охорони людського життя на морі?

Література

1. Артемов Г.А. та ін. Суднові енергетичні установки. - СПб.: ВН - СП., 2002. -411с.

2. Возницкий И.В., Михеев Е.Г. Судовые дизели и их эксплуатация. Учеб. для мореход, училищ.- М.: Транспорт, 1990. - 360 с.

3. Жидецкий В.Ц., Джигирей B.C., Мельников А.В. Основы охраны труда. Учебник. -Львов: Афиша, 2000. - 351 с.

4. Загорская Е.П. Техника безопасности на судах. - Л: Судостроение, 1987. - 160 с.

5. Международный Кодекс по дипломированию моряков и несению вахты 1995р.


Практична робота №3

 

Тема: Відповідальність за дотримання правил безпеки на судні. Навчання та інструктаж по техніці безпеки.

Мета: закріпити теоретичні знання з відповідальності за дотриманням правил безпеки на судах, порядку проведення навчання та інструктажу з техніки безпеки та закріпити придбані знання на практичних заняттях.

Завдання: проаналізувати основні види відповідальності за дотриманням правил безпеки на судні. Навчання та інструктаж по техніці безпеки.

 

Теоретичний матеріал

Питання безпеки праці на морських судах висвітлені досить грунтовно. Вельми цікаві результати досліджень, проведених в останнє десятиліття на морських суднах лікарями Е. М. Балакірєвим, Н. Б. Горбоносовой, Л. М. Мацевич, П. А. простацьким, Е.-П. Сергєєвим, Ю. М. Стецько та ін Ці дослідження дозволили висунути обгрунтовані вимоги до санітарних норм на проектування суден і їх обладнання та дали можливість правильно підійти до вирішення багатьох санітарно-технічних питань.

За кордоном питання техніки безпеки на суднах висвітлюються недостатньо, якщо судити по іноземній періодичної преси і матеріалами міжнародного інформаційного центру МОП в Женеве.1 У конвенції про приміщення для екіпажів на борту суден обумовлені лише мінімальні вимоги до суднових приміщень. Певною мірою питання техніки безпеки знайшли відображення у Міжнародних конвенціях, спрямованих на підвищення безпеки мореплавання: Конвенція з охорони людського життя на морі і Конвенція про вантажну марку (про висоту надводного борту), ратифіковані СРСР.

В останні роки за кордоном з'явився ряд статей, що трактують питання забезпечення безпеки праці на суднах і містять деякі дані про травматизм моряків і про розробку в окремих країнах правил техніки безпеки для транспортного флоту. Серйозне значення надається поліпшенню організації навчання техніки безпеки.

Підвищена увага в останнє десятиліття до забезпечення безпеки праці в усіх галузях виробництва та транспорту в країнах капіталізму пояснюється не тільки вимогами працюючих, а й величезними економічними втратами, викликаними травматизмом. Так, у статті, комментирующей дані про зростання в США травматизм, піднімається питання про необхідність ретельного дослідження всіх нещасних випадків, так як вони ведуть до величезних збитків. Б іншій роботі наголошується на важливості забезпечення безпеки робочих умов у портах з посиланням на диспропорцію між «прихованої» і «виявляється» вартістю робіт, що є наслідком неврахованих непрямих витрат, викликаних нещасними випадками. На думку автора статті, травматизм, що є «тягарем» для промисловості, змушує шукати заходи боротьби з ним, бо інакше «суспільство буде терпіти тяжкі втрати».

Цілком ймовірно, що у зв'язку з економічними втратами через травматизм, а також в результаті вимог профспілок в деяких капіталістичних країнах розглядалася проблема підвищення безпеки праці моряків: зроблена розробка відповідних нормативів, поставлено питання про більш ретельному обліку травматизму моряків, а також про поліпшення конструкцій суден та їх обладнання. За даними роботи, за період з березня 1965 р. по березень 1966 відношення кількості постраждалих до загальної кількості працюючих на суднах морського транспортного флоту Англії склало 1: 15 (тобто 66,7 осіб на 1000 працюючих). Англійською рибопромислового флоту протягом 1962-1966 рр.. на кожні 20 моряків припадав один випадок травматизму на рік. Такі високі показники травматизму моряків в Англії викликали необхідність термінової розробки правил техніки безпеки на суднах і спеціального коду для танкерів. Правила техніки безпеки на суднах були розроблені також у ФРН; є вони і в Норвегії.

Забруднення повітряного середовища запобігається герметизацією всіх технологічних процесів, що супроводжуються виділенням шкідливих газів і пилу. Якщо повної герметизації досягти неможливо, передбачається комплекс спеціальних заходів. Наприклад, у машинних відділеннях опресовування форсунок головних і допоміжних дизелів роблять у спеціальних прозорих герметичних шафах. (На танкерах налив вантажу здійснюється закритим способом - за спеціальною системою трубопроводів; передбачається герметичність всіх з'єднань, видалення за допомогою спеціальної газовідвідної системи шкідливих і пожежонебезпечних парів, що виділяються в процесі навантаження в витісняється з танків повітря, дистанційний контроль за рівнем вантажу в танках.

Слід зазначити, що в даний час газовідвідними системами танкерів зазвичай передбачається тільки відведення парів вантажу в атмосферу і навіть не завжди вище надбудов. Це призводить до сильного забруднення повітря під час навантаження. При цьому деяка частина парів проникає і в надбудову. У зв'язку з швидким зростанням вантажопідйомності танкерів, появою супертанкерів, підвищенням швидкості наливу вантажу та інших особливостей розвитку танкерного флоту, стає нагальним завданням герметизація всієї системи навантаження - вивантаження, включаючи централізований відвід усували з танків парів нафтопродуктів, з наступним їх зниженням, як це робиться па судах, що перевозять хімічні вантажі наливом. Вирішення цього завдання для танкерів усуне втрати вантажу, зменшить забруднення атмосфери нафтоналивних причалів і найближчих до них населених пунктів На суднах, призначених для перевезення зерна, цементу, апатиту та інших вантажів, які пилять, передбачають пристрої для герметизації процесів навантаження - вивантаження, а також ущільнення входів в службові та житлові приміщення, визначають місця повітрозабору для систем вентиляції та кондиціонування повітря, встановлюють додаткові воздухоочіщающіе пристрої.

Техніка безпеки встановлює методи забезпечення безпеки праці, якими передбачається технологічне забезпечення безпеки виробничих процесів, обслуговування та ремонту обладнання; конструктивне забезпечення безпеки всього обладнання, що застосовується; організаційне забезпечення безпеки робіт.

Техніка безпеки передбачає заходи (конструктивного та організаційного характеру) щодо забезпечення безпеки руху людей по судну, регламентує навчання всього плавскладу правилами безпеки, а також передбачає пропаганду безпечних методів праці. Вона встановлює методи розслідування і аналізу випадків травматизму, регламентує їх облік та розробку заходів щодо їх попередження. Принципова схема основних напрямів робіт, що входять в коло питань техніки безпеки, представлена ​​па мал. 2. Кожне із зазначених напрямків об'єднує цілий комплекс питань.

Технологічне забезпечення безпеки виробничих процесів передбачає:

- Усунення всіх небезпечних, шкідливих, важких і трудомістких робіт (шляхом автоматизації обладнання, механізації робіт, уніфікації і типізації обладнання) і здійснення при необхідності додаткових заходів безпеки, пов'язаних зі специфікою технологічних процесів; зручне і безпечне взаєморозташування обладнання {для проходу людей, виконання робіт та обслуговування обладнання, профілактики та ремонту); безпечне розташування постійних робочих місць з урахуванням вимог техніки безпеки, психології, фізіології, забезпечення безпечного, зручного, доступу до робочого місця і можливості швидкої евакуації, забезпечення необхідних санітарно-гігієнічних умов праці (герметизація об'єктів, що виділяють шкідливі гази і пил, видалення газів та пилу за допомогою (вентиляції, забезпечення необхідних параметрів повітряного середовища на робочих місцях і в приміщеннях; нормальна освітленість робочих місць, виробничих приміщень, палуб; зниження гучності обладнання та виробничих процесів до допустимих меж; запобігання впливу на людей шкідливих випромінювань і ін); естетизацію виробничого середовища: створення оптимального цветоклімата, раціональних і красивих форм виробничої меблів та спецодягу, а в подальшому - форм устаткування і оснащення, виконаних з урахуванням вимог технічної естетики.

Під конструктивним забезпеченням безпеки обладнання є: - забезпечення гладкості і плавності зовнішніх контурів обладнання та конструктивних елементів судна (відсутність гострих граней, кутів, частин, про які можна поранитися.

Не вистачає забезпечення електробезпеки обладнання і комунікацій (обмеження напруги струму і вибору систем розподілу електроенергії, ізоляція струмів їдуть частин, захисне заземлення, застосування діелектричних покриттів, різних запобіжних пристроїв);

Забезпечення вибухобезпеки обладнання та посудин під тиском (забезпечення розрахункової міцності, високої якості виготовлення і монтажу; застосування запобіжних пристроїв та приладів контролю; установка засобів автоматичного захисту);

Влаштування огорожі високо розташованих місць роботи і проходів, відкритих прорізів, рухомих частин обладнання і тросів, небезпечних зон;

- Застосування блокуючих пристроїв, що запобігають доступ в небезпечні зони і виникнення аварій під час роботи обладнання;

- Виключення самовільних дій машин і механізмів (застосування гальмівних пристроїв, фіксаторів, саме відключається конструкцій ручних приводів, усунення небезпечних пружних деформацій робочих елементів під впливом навантажень в експлуатації);

безпечне, зручне розташування і пристрій органів управління (розміщення в зручних зонах, безпечна конструкція, чітке маркування);

захист від випадкового контакту з гарячими або сильно охолодженими поверхнями і середовищами (теплоізоляція, екранування, герметизація);

використання попереджувальної та аварійної сигналізації;

використання квітів безпеки (червоного, жовтого, зеленого) і розпізнавання (маркувальних, що визначають і вказують);

встановлення знаків і написів у місцях підвищеної небезпеки (забороняють, запобіжних та розпорядчих).

Організаційне забезпечення безпеки робіт складається з комплексу заходів, пов'язаних з попередньою підготовкою до виробництва робіт, та нагляду за безпечним їх виконанням.

Нагляд за безпечним виконанням робіт включає: нагляд за дотриманням вказівок технічної документації, а також виконанням працюючими інструкцій з техніки безпеки; застосуванням безпечних робочих прийомів та використанням індивідуальних захисних засобів; додатковий посилений нагляд за чітким виконанням всіх вимог техніки безпеки особами, нещодавно надійшли на роботу; нагляд за чистотою і порядком на робочих місцях і в проходах; нагляд за дотриманням режиму праці, встановленого для даного виду робіт.

Навчання техніці безпеки передбачає пряме навчання командного і рядового плавскладу, а також пропаганду безпечних методів праці.

Порядок розслідування, обліку та аналізу нещасних випадків, а також розробки профілактичних заходів, що попереджають повторення подібних випадків, встановлений ВЦРПС.

 

 

Порядок виконання роботи:

1. Провести огляд основних положень відповідальності за дотримання правил безпеки на судні. Навчання та інструктаж з техніки безпеки.

2. Проаналізувати особливості проведення навчання та інструктажу з техніки безпеки, недоліки та переваги положень техніки безпеки на судах.

3. Написати правила проведення інструктажу з техніки безпеки на судні за завданням викладача.

4. Відповісти на контрольні питання.

Контрольні питання:

1. Нагляд за безпечним виконанням робіт?

2. Правила проведення навчання техніці безпеки?

3. Порядок розслідування, обліку та аналізу нещасних випадків на судні?

4. Техніка безпеки при роботі судів у відкритому морі?

5. Технологічне забезпечення безпеки виробничих процесів?

6. Методи забезпечення безпеки праці?

7. Навчання та інструктаж з техніки безпеки на судні?

8. Конвенція з охорони людського життя на морі?

 

Література

1. Артемов Г.А. та ін. Суднові енергетичні установки. - СПб.: ВН - СП., 2002. -411с.

2. Возницкий И.В., Михеев Е.Г. Судовые дизели и их эксплуатация. Учеб. для мореход, училищ.- М.: Транспорт, 1990. - 360 с.

3. Жидецкий В.Ц., Джигирей B.C., Мельников А.В. Основы охраны труда. Учебник. -Львов: Афиша, 2000. - 351 с.

4. Загорская Е.П. Техника безопасности на судах. - Л: Судостроение, 1987. - 160 с.

5. Международный Кодекс по дипломированию моряков и несенню вахты 1995р.


Практична робота №4

Тема: Безпечний нагляд за роботою двигуна, маневрування, зупинка двигуна, консервація двигуна






ТОП 5 статей:
Экономическая сущность инвестиций - Экономическая сущность инвестиций – долгосрочные вложения экономических ресурсов сроком более 1 года для получения прибыли путем...
Тема: Федеральный закон от 26.07.2006 N 135-ФЗ - На основании изучения ФЗ № 135, дайте максимально короткое определение следующих понятий с указанием статей и пунктов закона...
Сущность, функции и виды управления в телекоммуникациях - Цели достигаются с помощью различных принципов, функций и методов социально-экономического менеджмента...
Схема построения базисных индексов - Индекс (лат. INDEX – указатель, показатель) - относительная величина, показывающая, во сколько раз уровень изучаемого явления...
Тема 11. Международное космическое право - Правовой режим космического пространства и небесных тел. Принципы деятельности государств по исследованию...



©2015- 2017 pdnr.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.