Пиши Дома Нужные Работы

Обратная связь

Розділи основної частини реферату.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Імені В.Н.КАРАЗІНА

КАФЕДРА ФІНАНСІВ ТА КРЕДИТУ

Методичні вказівки до написання кваліфікаційних робіт, передбачених навчальними планом

(реферат)

навчальної дисципліни:

«основи охорони праці»

 

 

Розробник:

Хмельков А.В., канд.держ.упр., доцент

 

 

Затверджено на засіданні кафедри фінансів та кредиту:

протокол № __ від «___» __________ 201__ р.

 

Схвалено методичною комісією економічного факультету:

протокол № __ від «___» __________ 201__ р.

 

 

Харків – 201__


Методичні вказівки

До написання кваліфікаційних робіт,

передбачених навчальним планом

(реферат).

Загальні положеня.

Реферат це індивідуальне завдання, яке сприяє поглибленню і розширенню теоретичних знань студентів з окремих тем дисципліни, розвиває навички самостійної роботи з навчальною та науковою літературою.

Вибираючи тему реферату студент одночасно бере обов'язок її розкрити.

Реферат, у якому тема не розкрита, вважається не виконаним.

В кожній групі (якщо дисципліна викладається одразу декілька групам то на потоці) повинно бути виконано всі теми рефератів. Неприпустимим є вибір однієї і тієї ж теми реферату двома студентами однієї групи (одного потоку). Це допускається тільки коли чисельність студентів у групі (на потоці) перевищує кількість запропонованих тем рефератів.

Розпочинаючи виконання реферату, студент повинен ретельно дослідити, підібрати та вивчити відповідні джерела інформації згідно з переліком рекомендованої літератури та інформаційних ресурсів зазначених у конспекті лекцій курсу «Основи охорони праці», а саме:



- законодавчі акти, у тому числі Концепції, стратегії, а також рекомендації міжнародних організацій й інституцій з питань охорони праці;

- підручники і навчальні посібники;

- монографічна література;

- дослідження науковців, фахівців-практиків у науковій періодиці;

- статутна та аналітична і статистична інформація з офіційних сайтів;

Після цього потрібно скласти план, який має включати два—три логічно взаємопов’язаних питання за темою реферату.

Особливо велике значення має планування творчого процесу студента.

Планування його роботи починається зі складання плану.

У вже підготовленому рефераті слово "план" заміняється терміном "зміст", із указівкою номерів сторінок, з яких починається кожен розділ, підрозділ і т.д. Таким чином, він являє собою своєрідну наочну схему дослідження, що починається, тобто складений у визначеному порядку перелік розділів і розгорнутий перелік питань, що повинні бути освітлені в роботі і зв'язані внутрішньою логікою наукового дослідження даної теми. Правильно побудований план роботи служить організуючим початком у роботі студентів, допомагає систематизувати матеріал, забезпечує послідовність його викладу.

Студент, що відображає в плані логіку наукового пошуку, відштовхується від загальнонаукових методів дослідження:

- сходження від абстрактного до конкретного;

- аналіз загального, особливого, одиничного;

- дослідження сутності явищ і форм їхнього прояву й ін.

Структура реферату - це послідовність розташування її основних частин. Структура реферату складається зі вступу, двох-трьох розділів, висновку та списку використаної літератури. Традиційно склалася наступна структура зазначеного наукового дослідження:

1. Титульний лист.

2. Зміст.

3. Вступ.

4. Розділи основної частини.

5. Висновок.

6. Список літератури.

Усі складові частини реферату повинні бути логічно пов'язані між собою, доповнювати і поглиблювати один одного:

Титульний лист.

Титульний листє першою сторінкою наукової праці й оформляється по строго визначених правилах. Приклад оформлення наведено у додатку А.

 

Зміст.

У ньому стисло представлені усі найважливіші смислові компоненти реферату, основні теми, що мають різні підтеми. У змісті наводяться всі заголовки роботи і вказуються сторінки, з яких вони починаються. Зміст включає вступ, усі заголовки основної частини роботи, висновок, список літератури.

Заголовки змісту повинні точно повторювати заголовки в тексті. Скорочувати або давати їх в іншому формулюванні, послідовності і співпідпорядкованості в порівнянні з заголовками в тексті не можна.

Заголовки однакових рівнів рубрикації необхідно розташовувати друг під другом. Заголовки кожного наступного рівня зміщують на три-п'ять знаків вправо стосовно заголовків попереднього рівня. Усі заголовки починають із прописної літери без крапки на кінці. Останнє слово кожного заголовка з'єднують крапками з відповідним йому номером сторінки в правому стовпці змісту.

Назва всієї теми роботи і кожного з її розділів не повинні збігатися. Така ж вимога у відношенні розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів роботи. Їхні формулювання повинні відповідати визначеним вимогам: конкретність, відсутність двозначності, небагатослівність.

Вступ.

Тут звичайно освітлюється актуальність обраної теми, мета і зміст поставлених задач, формулюється об'єкт і предмет дослідження, вказується обраний метод (чи методи) дослідження, повідомляється, у чому складається теоретична значимість і прикладна цінність отриманих результатів.

Таким чином, вступ - дуже відповідальна частина реферату, оскільки він не тільки орієнтує на подальше розкриття теми, але і містить усі необхідні його кваліфікаційні характеристики. Структура вступу до роботи спеціаліста та магістра виглядає наступним чином:

- актуальність дослідження;

- мета;

- задачі дослідження;

- об'єкт та предмет дослідження;

- методи дослідження;

- інформаційна база дослідження.

Актуальність означає ступінь важливості теми дослідження в даний момент і в даній ситуації для рішення поставленої проблеми. Це обов'язкова вимога до будь-якої наукової праці, тому цілком зрозуміло, що її вступ повинен починатися з обґрунтування актуальності обраної теми.

Висвітлення актуальності повинно бути небагатослівним. Починати її опис здалеку немає необхідності. Досить у межах 0,5 сторінки машинописного тексту показати головне - суть проблемної ситуації, з чого і буде видно актуальність теми.

Таким чином, якщо досліднику вдається показати, де проходить межа між знанням і незнанням про предмет дослідження, то йому буває неважко чітко й однозначно визначити наукову проблему, а отже, і сформулювати її суть.

Проблему часто ототожнюють з питанням (тобто з положенням, що також потрібно вирішити). Вважається, що проблема – це те ж питання, тільки найбільш важливе і складне. Це так і не так, оскільки специфічною рисою проблеми є те, що для її рішення необхідно вийти за рамки старого, уже досягнутого знання. Що ж торкається питання взагалі, то для відповіді на нього цілком достатньо старого знання, тобто для науки питання проблемою не є.

Від формулювання наукової проблеми і доказу того, що та частина цієї проблеми, що є темою даної роботи, ще не одержала своєї розробки і висвітлення в спеціальній літературі, логічно перейти до формулювання мети дослідження. Не слід формулювати мету як "Дослідження...", "Вивчення...", тому що ці слова вказують на спосіб досягнення мети, а не на саму мету.

Далі необхідно вказати на конкретні задачі, що мають бути вирішені відповідно до цієї мети. Це звичайно робиться у формі перерахування (вивчити..., описати..., установити..., виявити..., вивести формулу... і т.п.).

Формулювання цих задач необхідно робити як можна більш ретельно, оскільки опис їхнього рішення повинний скласти зміст розділів реферата. Це важливо також і тому, що заголовки таких розділів визначаються саме з формулювань задач дослідження.

Обов'язковим елементом вступу є формулювання об'єкта і предмета дослідження.

Об'єкт - це процес чи явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення.

Предмет - це те, що знаходиться в межах об'єкту.

Об'єкт і предмет дослідження, як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, що є предметом дослідження. Саме на нього і спрямовано основну увагу студента. Предмет дослідження визначає тему наукової праці, що позначається на титульному аркуші як її заголовок.

Обов'язковим елементом вступу наукової праці є також указівка на методи дослідження, що служать інструментом у добуванні та аналізі фактичного матеріалу. Це є необхідною умовою досягнення поставленої в роботі мети. Зокрема в економічній науці застосовуються наступні методи:

- метод наукової абстракції;

- методи аналізу та синтезу;

- статистичні методи, зокрема групування, динамічні порівняння;

- історичний метод;

- економіко-математичні методи та багато інших.

У вступі описуються й інші елементи наукового процесу. До них, зокрема, відносять інформаційну базу дослідження - конкретні матеріали на яких виконана сама робота. Тут дається характеристика основних джерел одержання інформації (офіційних, наукових, літературних, бібліографічних).

Розділи основної частини реферату.

Зміст розділів основної частини повинний відповідати темі роботи і цілком її розкривати. Ці розділи повинні показати уміння дослідника стиснуто, логічно й аргументовано викладати матеріал, викладення і оформлення якого повинно відповідати вимогам, що висуваються до реферату.

Перший розділ носить загальнотеоретичний характер. У ньому на основі вивчення наукових робіт вітчизняних і закордонних авторів, а також сучасного законодавства:

- визначається сутність і соціально-економічний зміст предмета дослідження;

- формулюються принципи, основні, вихідні положення побудови предмета дослідження, його функції і місце в загальному об'єкті дослідження, у визначеному аспекті розгляду;

- дається порівняльний аналіз різних економічних теорій і концепцій, що відповідають темі реферату;

- аналізуються причини і фактори, що впливають на предмет дослідження і змінюють його.

- предмет дослідження класифікується як цілісна система, тобто визначаються його складові частини і структура.

При викладі зазначених питань і проблем:

- критично розглядаються різні підходи до їхнього рішення, визначається відношення автора до дискусійних питань;

- враховується історичний і закордонний досвід рішення поставлених у роботі проблем, виявляються визначені закономірності і рекомендації з їхнього використання в нашій фінансовій науці;

- аналізуються макроекономічні показники, що відповідають темі дослідження (у динаміці за кілька років).

Другий розділ носить аналітичний характер. У ньому дається глибокий аналіз складових частин предмета дослідження (класифікованих у першому розділі), з використанням різних методів дослідження, включаючи економіко-математичні. При цьому рекомендується застосування комп'ютерних технологій.

Базою даних для проведення аналізу повинні бути статистичні матеріали, що стосуються практики контрольної роботи конкретного суб’єкта державного фінансового контролю за кілька років.

При написанні цього розділу студент не обмежується констатацією фактів, а виявляє тенденції розвитку, розкриває недоліки і причини, що їх обумовили, намічає шляхи їхнього можливого усунення. Цей розділ повинний служити економічним обґрунтуванням висновків і пропозицій, до яких прийде студент у процесі виконання реферату.

Третій розділ будується прогностичним методом, має перспективний характер. У ньому студент розробляє шляхи удосконалювання предмета дослідження, дає пропозиції і рекомендації з підвищення ефективності застосування фінансового контролю. Базою для розробки конкретних рекомендацій служить проведений аналіз досліджуваної проблеми в другому розділі, а також наявний прогресивний вітчизняний і закордонний досвід.

Висновок.

Реферат закінчується заключною частиною, що так і називається "висновок". Він носить форму синтезу накопиченої в основній частині наукової інформації. Цей синтез – послідовний, логічно стрункий виклад отриманих підсумків і їхнє співвідношення з загальною метою і конкретними задачами, поставленими і сформульованими у вступі. Саме тут міститься так називане "вивідне" знання, що є новим стосовно вихідного знання. Саме воно виноситься на обговорення й оцінку наукової громадськості в процесі захисту реферату.

Це вивідне знання повинне містити те нове, істотне, що складає підсумкові результати дослідження, що оформляються у виді деякої кількості пронумерованих абзаців. Їхня послідовність визначається логікою побудови наукового дослідження.

Таким чином, можна стверджувати, що заключна частина реферату являє собою не простий перелік отриманих результатів проведеного дослідження, а їхній підсумковий синтез, тобто формулювання того нового, що внесено автором у вивчення і рішення проблеми.

Список літератури.

Після висновку міститься бібліографічний список використаної літератури.

Бібліографічний апарат - дуже значима частина реферату спеціаліста, що відображає самостійну творчу роботу дослідника. По-перше, список літератури є вказівкою на джерела по темі дослідження для тих, хто буде читати реферат. По-друге, він дозволяє судити про наукову культуру автора, глибину його проникнення в тему й етичності його позиції стосовно авторів використовуваних джерел.

Кожне літературне джерело, що включено у такий список, повинно мати відображення в рукописі дослідження. Якщо його автор робить посилання на які-небудь запозичені факти чи цитує роботи інших авторів, то він повинний обов'язково вказати в посиланні, звідкіля узяті наведені матеріали. Номер посилання в самому тексті друкується в квадратних дужках, наприклад: [1] чи [2; 3; 4; 5]; якщо це необхідно, то з вказівкою конкретних сторінок, наприклад: [7, с. 23-27] чи [3, с. 43-45; 5, с. 268].

У бібліографічний список можна включати тільки роботи, що цитуються автором.

Оформляється список літератури відповідно до вимог ГОСТ 7.1-84 "Библиографическое описание документов" (маються в бібліотеці університету).

Літературні джерела розміщують у списку за абеткою по прізвищам авторів чи заголовків. Роботи одного автора або нормативні акти з однаковою назвою повинні розташовуватися за алфавітом назв або у хронології їхнього видання.

Назви літературних джерел повинні бути наведені мовою оригіналу.






ТОП 5 статей:
Экономическая сущность инвестиций - Экономическая сущность инвестиций – долгосрочные вложения экономических ресурсов сроком более 1 года для получения прибыли путем...
Тема: Федеральный закон от 26.07.2006 N 135-ФЗ - На основании изучения ФЗ № 135, дайте максимально короткое определение следующих понятий с указанием статей и пунктов закона...
Сущность, функции и виды управления в телекоммуникациях - Цели достигаются с помощью различных принципов, функций и методов социально-экономического менеджмента...
Схема построения базисных индексов - Индекс (лат. INDEX – указатель, показатель) - относительная величина, показывающая, во сколько раз уровень изучаемого явления...
Тема 11. Международное космическое право - Правовой режим космического пространства и небесных тел. Принципы деятельности государств по исследованию...



©2015- 2024 pdnr.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.