Методика аналізу маркетингової діяльності підприємства Таблиця 1
Рівень виробництва та реалізації продукції ТДВ «ЖЛ»
| №
| Показники
| Од.
вимір.
| Рік
| 2013р. до 2012р., %
| |
|
|
| |
| Обсяги валової продукції без ПДВ
| тис.грн
|
|
|
|
| |
| Обсяги товарної продукції без ПДВ
| тис.грн
|
|
|
|
| |
| Вартість реалізованої продукції з ПДВ
| тис.грн
|
|
|
|
|
Таблиця 2
Карта технічного рівня виробів для оцінки конкурентоспроможності продукції ТДВ «ЖЛ»
| Вибрані показники якості на основі знання ринку
| Кількісні характеристики технічних параметрів
| | Підприємство 1
| Підприємство 2
| Значущість параметрів
| | Смакові якості
|
|
|
| | Теплостійкість
|
|
|
| | Маркування
|
|
|
| | Упаковка
|
|
|
|
Таблиця 3
Показники ціни на продукцію ТДВ «ЖЛ» за 2011-2013 рр.
| Найменування продукції
| Склад сировини
| Відпускна ціна без ПДВ, грн.
| | 2011 р.
| 2012 р.
| 2013 р.
| 2013 р. до 2011 р., +/-
| | |
|
|
|
|
|
Таблиця 4
Визначення собівартості одиниці товару
| №
| Показники
| Тис. грн.
| |
| Виробнича собівартість товару
|
| |
| Адміністративні витрати
|
| |
| Витрати на збут
|
| |
| Інші витрати
|
| |
| Повна собівартість одиниці товару
|
| Таблиця 5
Порівняльна характеристика цін
| Назва товару
| Підприємство 1
| Підприємство 2
| Підприємство 3
| |
|
|
|
| |
|
|
|
| Таблиця 6
Діапазон знижок на основні товари підприємства
| Назва товару
| Роздрібна ціна, грн.
| Знижка 4%
| Дрібнооптова ціна, грн.
| Знижка 15%
| Оптова ціна, грн.
| |
|
|
|
|
|
| Таблиця 7
Надходження виручки з різних каналів розподілу у 2012 р., тис. грн.
| № з/п
| Канал розподілу
| Розмір виручки
| |
| Прямий (фірмовий магазин)
|
| |
| 1-го рівня (оптовий канал розподілу)
|
| |
| 2-го рівня (дрібнооптовий та роздрібний канали розподілу)
|
| |
| Вертикальна маркетингова система (ВМС)
|
| | Разом
|
|
Таблиця 8
Заходи просування продукції ТДВ «ЖЛ» на ринку
| № з/п
| Зміст заходу
| Прогнозована річна вартість, тис.грн.
| |
| Рекламна кампанія, в т.ч.:
|
| | – виготовлення та монтаж рекламного щита (2х4), що буде розміщений на фасаді споруди офісу фірми;
|
| | – реклама в засобах масової інформації (газета „Інтерес”, газета „Житомир і житомиряни”, обласне телебачення, обласне радіо)
|
| |
| Інші заходи з товаропросування, в т.ч.
|
| | – спонсорство пізнавально-розважальної програми на „Наше радіо”;
|
| | – заходи по формуванню іміджу фірми (участь у конференціях, інтерв’ю генерального директора в газеті „ЭХО”)
|
| |
| Зв’язки з громадськістю:
|
| | – організація презентації філіалу підприємства з запрошенням бізнесового бомонду міста;
|
| | – проведення щомісячних безкоштовних семінарів для всіх бажаючих
|
| |
| Робота з постійними клієнтами
|
| | – безкоштовні консультації та допомога
|
| | – знижки
|
| |
| Разом
|
|
Таблиця 9
Приклад бюджету маркетингу ТДВ «ЖЛ», тис. грн
| Статті бюджету
| Витрати
| %
| | Загальний прогнозний обсяг реалізації
|
|
| | Найбільш ймовірні виробничі витрати
|
| 33,3
| | Проміжний прибуток
|
| 66,7
| | Затрати на маркетинг:
– реклама;
– організація продажу;
– інші витрати на просування товару;
– доведення товару до споживачів ї їх обслуговування
|
|
| | Упаковка
|
|
| | Технічне обслуговування
|
|
| | Оплата праці керівників і співробітників маркетингових служб
|
|
| | Кредити, що надаються споживачам
|
|
| | Вартість інформації
|
|
| | Сумарні маркетингові витрати
|
| 25,5
| | Прибуток
|
| 41,2
|
Додаток Ж
Оцінка забезпеченості та використання персоналу підприємства
Таблиця 1
Структура трудових ресурсів ТДВ «ЖЛ» за категоріями персоналу
| Категорії персоналу
| 2011 р.
| 2012 р.
| 2013 р.
| 2013 р. до 2011 р.
| | Кіл-ть осіб
| Питома вага, %
| Кіл-ть осіб
| Питома вага, %
| Кіл-ть осіб
| Питома вага, %
| %
| Пунктів структури
| | Середньо-облікова чисельність працівників,
у т.ч.:
|
|
|
|
|
|
|
|
| | Керівники
|
|
|
|
|
|
|
|
| | Спеціалісти та службовці
|
|
|
|
|
|
|
|
| | Робітники, із них:
|
|
|
|
|
|
|
|
| | – основні робітники
|
|
|
|
|
|
|
|
| | – допоміжні робітники
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 2
Розподіл працівників ТДВ «ЖЛ» за віковими групами
| Вік
| 2011 р.
| 2012 р.
| 2013 р.
| 2013 р. до 2011 р.
| | Кіл-ть осіб
| Питома вага, %
| Кіл-ть осіб
| Питома вага, %
| Кіл-ть осіб
| Питома вага, %
| %
| Пунктів структури
| | 15-29
|
|
|
|
|
|
|
|
| | 30-49
|
|
|
|
|
|
|
|
| | 50-54
|
|
|
|
|
|
|
|
| | 55-59
|
|
|
|
|
|
|
|
| | Разом
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 3
Статева структура працівників ТДВ «ЖЛ»
| Категорія працівників
| 2011 р.
| 2012 р.
| 2013 р.
| 2013 р. до 2011 р.
| | Кіл-ть осіб
| Питома вага, %
| Кіл-ть осіб
| Питома вага, %
| Кіл-ть осіб
| Питома вага, %
| %
| Пунктів структури
| | Всього працівників, з них:
|
|
|
|
|
|
|
|
| | – чоловіки
|
|
|
|
|
|
|
|
| | – жінки
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 4
Розподіл працівників ТДВ «ЖЛ»за освітнім рівнем
| Категорія працівників
| 2011 р.
| 2012 р.
| 2013 р.
| 2013 р. до 2011 р.
| | Кіл-ть осіб
| Питома вага, %
| Кіл-ть осіб
| Питома вага, %
| Кіл-ть осіб
| Питома вага, %
| %
| Пунктів структури
| | Всього працівників, з них мають:
|
|
|
|
|
|
|
|
| | – вищу освіту;
|
|
|
|
|
|
|
|
| | – середню спеціальну;
|
|
|
|
|
|
|
|
| | – середню
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 5
Підготовка та підвищення кваліфікації персоналу ТДВ «ЖЛ»
| Підготовка та підвищення кваліфікації
| 2011 р.
| 2012 р.
| 2013 р.
| 2013 р. до 2011 р.
| | Кіл-ть осіб
| Питома вага, %
| Кіл-ть осіб
| Питома вага, %
| Кіл-ть осіб
| Питома вага, %
| %
| +/-
| | Навчено новим професіям
|
|
|
|
|
|
|
|
| | Підвищили кваліфікацію
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 6
Розподіл працівників за стажем роботи
| Категорія працівників
| 2011р.
| 2012 р.
| 2013 р.
| 2013 р. до 2011 р.
| | Кіл-ть осіб
| Питома вага, %
| Кіл-ть осіб
| Питома вага, %
| Кіл-ть осіб
| Питома вага, %
| %
| Пунктів структури
| | Всього працівників, з них:
|
|
|
|
|
|
|
|
| | – зі стажем до 5 років;
|
|
|
|
|
|
|
|
| | – від 5 до 10 років;
|
|
|
|
|
|
|
|
| | – від 10 до 15 років
|
|
|
|
|
|
|
|
| | – від 15 до 20 років
|
|
|
|
|
|
|
|
| | – понад 20 років
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 7
Рух персоналу в ТДВ «ЖЛ»
| № з/п
| Показник
| Рік
| 2013 р. до 2012 р., % (+/-)
| |
|
|
| |
| Середньооблікова чисельність працівників, осіб
|
|
|
|
| |
| Прийнято працівників, осіб
|
|
|
|
| |
| Вибуло працівників, осіб
|
|
|
|
| | 3а
| у тому числі за власним бажанням
|
|
|
|
| | 3б
| за порушення дисципліни
|
|
|
|
| | 3в
| по скороченню штатів
|
|
|
|
| | 3г
| з інших причин
|
|
|
|
| |
| Коефіцієнт плинності ((п.3а+п.3б)/п.1)
|
|
|
|
|
Таблиця 8
Продуктивність праці та оплата праці у ТДВ «ЖЛ»
| Показники
| Од. виміру
| 2011 р.
| 2012 р.
| 2013 р.
| 2013 р. до 2011 р.
| | +/-
| %
| | Фактичні обсяги виробництва продукції
| тис.грн.
|
|
|
|
|
| | Середньооблікова чисельність працюючих
| осіб
|
|
|
|
|
| | Фонд оплати праці
| тис.грн.
|
|
|
|
|
| | Продуктивність праці
| тис. грн./чол
|
|
|
|
|
| | Продукція на 1 грн. оплати праці
| грн.
|
|
|
|
|
| | Середня заробітна плата
| грн.
|
|
|
|
|
|
Додаток З
Методика аналізу фінансово-економічного стану підприємства
Аналіз активів і зобов'язань підприємства
Активи, зобов'язання та власний капітал підприємства – це елементи, що безпосередньо пов'язані з оцінкою його фінансового стану. Вони визначаються таким чином:
а) актив— це ресурс, контрольований підприємством у результаті минулих подій, від якого очікується надходження майбутніх економічних вигод підприємству;
б) зобов'язання— теперішня заборгованість підприємства, що виникає внаслідок минулих подій і від погашення якої очікується вибуття ресурсів із підприємства, які втілюють у собі майбутні економічні вигоди. Зобов'язання — це зовнішня заборгованість суб'єкта господарювання, тобто зобов'язання перед банками, державою, постачальниками та працівниками;
в) власний капітал— це залишкова частка в активах підприємства після вирахування всіх його зобов'язань. Власний капітал — це внутрішня заборгованість (зобов'язання) суб'єкта господарювання перед його власниками.
Власний капітал підприємства, як його зобов'язання перед власниками в балансі, поділяється на окремі складові: статутний (пайовий) капітал — кошти, внесені власниками; додатковий капітал — результат оцінки активів; резервний капітал — коригування щодо збереження капіталу; нерозподілений прибуток — поточний результат ефективного господарювання. Сума, за якою власний капітал відображається в балансі, залежить від оцінки активів та зобов'язань. Як правило, сукупна сума власного капіталу тільки за збігом відповідає сукупній ринковій вартості акцій підприємства чи сумі, яку можна отримати шляхом продажу чистих активів частинами або підприємства в цілому.
У процесі фінансового аналізу безпосередньо за балансом підприємства насамперед досліджують абсолютні показники, що характеризують його фінансовий стан. Абсолютні показники активів (майна) підприємства вивчають за ліквідністю (табл. 1).
Під ліквідністю активів розуміють можливість підприємства вільно маневрувати та переміщувати їх із товарної форми у грошову, і навпаки, ‑ змінювати структуру платіжних коштів, запасів та дебіторської заборгованості з таким розрахунком, щоб кожна гривня підприємства перебувала в обігу і давала максимальну віддачу у вигляді доходу чи економії. За рівнем ліквідності (мобільності) активи поділяють на 4 групи: грошові кошти, готова продукція і кошти в розрахунках, виробничі запаси та необоротні активи.
Таблиця 1
Класифікація активів підприємства за ліквідністю
| Активи
| Характеристика майна
| | види
| умовне позначення
| сума рядків балансу
| | Високоліквідні
| А1
| 220-240
| Грошові кошти і короткострокові фінансові вкладення
| | Швидколіквідні
| А2
| 150-210, 250, 270
| Векселі одержані, дебіторська заборгованість, яка буде погашена згідно з умовами договорів, інші оборотні активи та витрати майбутніх періодів
| | Повільноліквідні
| А3
| 100-140
| Сировина і матеріали, МШП, товари, дебіторська заборгованість, термін оплати якої минув
| | Важколіквідні
| А4
|
| Основні засоби, обладнання та незавершені капітальні інвестиції, довгострокові фінансові вкладення, нематеріальні активи
| Високоліквідними і найбільш мобільними активами підприємства є грошові кошти у касі та рахунках у банку, адже вони у будь-який момент можуть бути використані для здійснення всіх господарських операцій. Менш ліквідними є кошти в дебіторській заборгованості, тому що по таких коштах немає впевненості у термінах їх надходження. Наступними активами за ступенем ліквідності слід вважати товари, готову продукцію і виробничі запаси, які можна продати або використати на бартер з метою погашення заборгованості.
Для дослідження й оцінки активів та зобов'язань підприємства за даними фінансової звітності можна використати такі показники (табл. 2).
Вартість активів (майна) характеризується загальною сумою всіх активів, що знаходяться на балансі підприємства. Розмір і склад активів залежать від обсягів та організації підприємницької діяльності й ефективності їх використання. Зобов'язання підприємства за його балансом характеризуються статутним, власним та залученим капіталом, а також довгостроковими і поточними зобов'язаннями та короткостроковими кредитами банків.
Вартість власних активів засновників і учасників суб'єкта господарювання характеризується розміром статутного капіталу, створеного за рахунок зовнішніх джерел (внесків засновників) та внутрішніх джерел (реінвестованого прибутку в активи).
Таблиця 2
Методика розрахунку показників для оцінки стану активів та зобов'язань підприємства
| Показник
| Методика розрахунку показника
| Оцінка показника
| | за норматив-ним значенням
| за динамікою
| | 1 Загальна вартість активів (майна)
| Валюта, або підсумок балансу (ряд. 280)
| за планом
| збільшення
| | 2 Вартість необоротних (довгострокових, постійних) активів
| Розділ І активу балансу (ряд.080)
| за планом
| за планом
| | 3 Вартість оборотних (мобільних) активів
| Підсумок розділів II і III активу балансу (ряд.260+ряд.270)
| за планом
| за планом
| | 4 Вартість матеріальних оборотних активів (запасів)
| Підсумок ряд. 100-140 розділу II активу балансу
| за планом
| за планом
| | 5 Дебіторська заборгованість
| Підсумок ряд. 150-210 розділу II активу балансу
| зменшення
| зменшення
| | 6 Грошові кошти
| Підсумок ряд. 230, 240 розділу II активу балансу
| за планом
| збільшення
| | 7 Статутний капітал
| Ряд. 300 розділу І пасиву балансу
| збільшення
| збільшення
| | 8 Власний капітал
| Розділ І пасиву балансу (ряд.380)
| збільшення
| збільшення
| | 9 Залучений капітал
| Підсумок (ряд.430, 480, 620, 630) розділів II-V пасиву балансу
| за планом
| зменшення
| | 10 Довгострокові зобов'язання для формування необоротних активів
| Розділ III пасиву балансу (ряд.480)
| за планом
| зменшення
| | 11 Короткострокові кредити банків
| Ряд. 500 розділу IV пасиву балансу
| за планом
| зменшення
| | 12 Поточні зобов'язання
| Розділ IV пасиву балансу (ряд.620)
| за планом
| зменшення
| | 13 Робочий (чистий оборотний) капітал (наявність власних оборотних активів)
| Ф.1 (ряд.260 + ряд.270) - (ряд.620 + ряд.630), або Ф.1 (ряд.380 + ряд.430 + ряд.480 – ряд.080)
| збільшення
| збільшення
| | 14 Вартість основних засобів:
|
|
|
| | 1 первісна
| Ф.5 (сума ряд.100-180 графа 3 або 14)
| за планом
| збільшення
| | 2 залишкова
| Ф.5 (сума ряд.100 – 180 графа 3 чи 14 - графа 4 чи 15)
| за планом
| збільшення
| Підприємство зацікавлене здійснювати свою господарську діяльність при мінімальних запасах активів. Норматив, або потребу в активах для створення постійних мінімальних перехідних запасів, щоб забезпечити безперебійний процес виробництва та продажу продукції, визначають і обчислюють шляхом їх нормування.
Показники балансу підприємства досліджуються шляхом горизонтального і вертикального аналізу та на основі розрахунку відносних показників.
Горизонтальний (часовий) аналізполягає в порівнянні абсолютних величин за статтями балансу (вартості активів та зобов'язань) за два суміжні періоди, а також, за можливості, у динаміці за ряд періодів (кварталів). Порівняння можна здійснювати шляхом визначення відхилення показників за абсолютними величинами, тобто наскільки порівнювана величина більша або менша за ту, з якою порівнюють; або за допомогою відносних показників, тобто на скільки відсотків (у скільки разів) порівнювана величина більша або менша за ту, яку визначили за базу порівняння.
Вертикальний аналіз— це структурний аналіз абсолютних величин, який дає змогу за даними відносних величин дослідити структуру активів та зобов'язань, тобто частку (відсоток) окремих їх видів у загальній сумі розділів та в цілому активів і зобов'язань. Перевагою цього виду аналізу є можливість зіставлення вираженої у відсотках структури показників одного звітного період з іншими незалежно від зміни їх розмірів.
Важливо дослідити стан та розмір дебіторської і кредиторської заборгованості. Дебіторська та кредиторська заборгованості виникають унаслідок розрахунків підприємства з покупцями, постачальниками, підрядчиками, фінансовими органами, робітниками, службовцями, органами соціального страхування, підзвітними особами.
Дебіторська заборгованість — це відтягнення оборотних активів з господарської діяльності даного підприємства, що стає причиною його фінансових ускладнень. Якщо відносини між підприємствами передбачають можливість виникнення дебіторської заборгованості, в договорах необхідно передбачати штрафні санкції за несвоєчасну оплату покупцями вартості товарів, готової продукції, робіт і послуг.
Кредиторська заборгованість часто є результатом напруженого фінансового становища підприємства, коли через нестачу потрібних коштів затримується виконання платежів різним організаціям та особам.
Характеристика фінансової стійкості підприємства
Фінансова стабільність підприємства є однією з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства. Вона залежить від структури зобов'язань підприємства і характеризується співвідношенням власного і залученого капіталу.
Фінансова стійкість передбачає те, що ресурси, вкладені у підприємницьку діяльність, повинні окупитися за рахунок грошових надходжень від господарювання, а одержаний прибуток повинен забезпечувати самофінансування і незалежність підприємства від зовнішніх залучених джерел формування майна (активів).
Фінансова стійкість— це стан активів підприємства, що гарантує йому постійну платоспроможність.
Від оптимізації співвідношення власних і залучених активів залежить фінансовий стан підприємства.
Оцінку фінансового стану підприємства можна визначити за наступними типами фінансової стійкості:
– абсолютна фінансова стійкість (на практиці трапляється дуже рідко) — коли власні оборотні активи повністю забезпечують запаси підприємства;
– нормально стійкий фінансовий стан — коли запаси забезпечуються сумою власних оборотних активів та довгостроковими зобов'язаннями;
– нестійкий фінансовий стан — коли запаси забезпечуються за рахунок власних оборотних активів, довгострокових та короткострокових кредитів, тобто за рахунок усіх основних джерел формування запасів;
– кризовий фінансовий стан — коли запаси не забезпечуються вищеназваними джерелами їх формування і підприємство знаходиться на межі банкрутства.
Фінансово стійким можна вважати таке підприємство, яке за рахунок власних активів спроможне забезпечити запаси, не допустити невиправданої кредиторської заборгованості, своєчасно розрахуватися за своїми зобов'язаннями.
Аналіз фінансової стійкості підприємства здійснюється за такими показниками (табл. 3).
Коефіцієнт фінансової незалежності ("автономії", концентрації власного капіталу) обчислюється як відношення загальної суми власного капіталу до підсумку балансу. Цей коефіцієнт характеризує частку активів власників підприємства у загальній сумі активів, авансованих у його діяльність.
Практикою встановлено, що загальна сума заборгованості не повинна перевищувати суму власних джерел фінансування, тобто критичне значення коефіцієнта автономії становить 0,5. Чим більше значення коефіцієнта, тим кращий фінансовий стан підприємства (менша залежність від зовнішніх джерел).
Таблиця 3
Методика розрахунку показників для оцінки фінансової стійкості підприємства
| Найменування показника
| Формули розрахунку
| Оцінка показника
| | за норматив-ним значенням
| за динамікою
| |
|
|
|
| | 1 Коефіцієнт автономії (концентрації власного капіталу)
| Ф. 1 (ряд. 380 : ряд. 640)
| >0,5
| збільшення
| | 2 Коефіцієнт фінансової залежності
| Ф. 1 (ряд. 280 : ряд. 380)
| <2,0
| зменшення
| | 3 Коефіцієнт маневреності власного капіталу
| Ф. 1 (ряд. 260 – ряд. 620) : (ряд. 380)
| >0,5
| збільшення
| | 4 Коефіцієнт концентрації залученого капіталу
| Ф. 1 (ряд. 480 + ряд. 620) : (ряд. 280)
| <0,5
| зменшення
| Зворотним показником коефіцієнта автономії вважається коефіцієнт фінансової залежності. Він показує, яка сума загальної вартості активів підприємства припадає на 1 грн власних коштів. Чим менше значення коефіцієнта, чим ближче він до 1,0, тим менша фінансова залежність підприємства від зовнішніх джерел.
Коефіцієнт маневреності власного капіталу — це частка від ділення власних оборотних активів на всю суму власного капіталу. Він свідчить про ступінь мобільності (гнучкості) використання власних коштів підприємства.
Аналіз ділової активності підприємства
Ділова активність підприємства характеризується абсолютними й відносними результативними показниками використання ресурсів та обсягами господарської діяльності (табл. 4).
Валовий дохід — загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) упродовж звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.
Валові витрати виробництва та обігу — суми будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (продукції, робіт, послуг), які придбані (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Таблиця 4
Методика розрахунку показників для оцінки ділової активності підприємства
| Найменування показника
| Формула розрахунку
| Оцінка показника
| | за нормативним значенням
| за динамікою
| |
|
|
|
| | 1 Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
| Ф. 2 (ряд. 010)
| за планом
| збільшення
| | 2 Податок на додану вартість
| Ф. 2 (ряд. 015)
| за ставкою
| за ставкою
| | 3 Акцизний збір
| Ф. 2 (ряд. 020)
| за ставкою
| за ставкою
| | 4 Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
| Ф. 2 (ряд. 035)
| за планом
| збільшення
| | 5 Фактичні обсяги виробництва продукції (робіт, послуг)
| Ф. 2 (ряд. 280)
| за планом
| збільшення
| | 6 Валовий фінансовий результат від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг): прибуток (+), збиток (-)
| Ф. 2 (ряд. 050) або (ряд. 055)
| за планом
| збільшення
| | 7 Податок на прибуток з метою оподаткування
| Ф. 2 (ряд. 180 + ряд 210) + Ф. 1 (ряд. 060-ряд. 460)
| за ставкою
| за ставкою
| | 8 Чистий фінансовий результат: прибуток (+), збиток (-)
| Ф. 2 (ряд. 220) або (ряд. 225)
| за планом
| збільшення
| | 9 Продуктивність праці (за оплатою праці)
| а) Ф. 2 (ряд. 035) : (ряд. 240)
| за планом
| збільшення
| | б) Ф. 2 (ряд. 280) : (ряд. 240)
| | в) Ф. 2 (ряд. 050) : (ряд. 240)
| | г) Ф. 2(ряд. 170): (ряд. 240)
| | д) Ф. 2 (сума ряд. 110, 240, 250) : (ряд. 240)
| | 10 Фонд оплати праці: • річний
• місячний
| Ф. 2 (ряд. 240)
| за планом
| збільшення
| | Ф. 2 (ряд. 240) : 12
| | 11 Фондоозброєність:
• праці (за оплатою праці)
|
Ф. 1 (ряд. 031 гр. 3 + 4)х0,5 : Ф. 2 (ряд. 240)
| за планом
| збільшення
| | • середньооблікового працівника
| Ф. 1 (ряд. 031 гр.3 + 4)х0,5:Ф.5 (середньооблікова чисельність працівників)
| | 12 Матеріаломісткість господарської діяльності
| Ф. 2 (ряд. 230 : ряд. 280)
| за планом
| за планом
| | 13 Матеріаловіддача
| Ф. 2 (ряд. 280 : ряд. 230)
| за планом
| за планом
| | 14 Трудомісткість господарської діяльності
| а) Ф. 2 (ряд. 240 + ряд. 250) : (ряд. 280)
| за планом
| за планом
| | б) Ф. 2 (ряд. 240 + ряд. 250) : (ряд. 035)
| | 15Фондомісткість господарської діяльності
| Ф. 2 (ряд. 260 : ряд. 280)
| за планом
| за планом
| Продуктивність праці — це обсяг підприємницької діяльності в грошовому виразі в розрахунку на одного середньооблікового працівника підприємства. Обсяг підприємницької діяльності може характеризуватися показником валової продукції в порівняльних цінах, сумою чистого доходу (виручки), прибутком, які створюються суб'єктом господарювання за звітний рік.
Середня заробітна плата працівників за місяць загалом по підприємству обчислюється шляхом ділення фонду оплати праці на середньооблікову чисельність працівників у еквіваленті повної зайнятості за рік, помножену на 12.
Фондовіддача і фондомісткість визначають ефективність використання основних засобів. За нормальних умов підприємницької діяльності фондовіддача повинна мати тенденцію до збільшення, а фондомісткість — до зменшення.
Фондовіддача показує, яку суму чистого доходу одержує підприємство з однієї гривні коштів, укладених в основні засоби. Зростання фондовіддачі свідчить про підвищення ефективності використання основних засобів.
Фондомісткість характеризується коштами, які витратило підприємство на формування основних засобів, щоб одержати одну гривню чистого доходу. Зниження фондомісткості підприємницької діяльності свідчить про підвищення ефективності використання основних засобів.
Показники рівня ефективності господарської діяльності підприємства
Кінцевий результат роботи підприємства оцінюється рівнем ефективності його господарської діяльності: загальним обсягом одержаного прибутку та в розрахунку на одиницю ресурсів. Прибуток та відносний показник прибутку — рентабельність — є основними показниками ефективності роботи підприємства, що характеризують інтенсивність господарювання. Життєдіяльність підприємства багато в чому залежить саме від того, якою мірою забезпечена фінансова віддача ресурсів та наскільки досягається рівень прибутковості в процесі формування витрат. Співвідносити витрати і доходи є головним завданням кожного учасника господарської діяльності.
Водночас абсолютна сума прибутку не характеризує рівень ефективності господарської діяльності. Щоб зробити висновок про рівень ефективності господарювання, отриманий прибуток необхідно порівняти з понесеними витратами або активами, які забезпечують підприємницьку діяльність.
Показник рентабельності показує, скільки копійок прибутку одержує підприємство при понесених витратах (вкладених активах, ресурсах) у процесі його господарської діяльності в розмірі 1 гривні.
Прибуток підприємства для розрахунку показників ефективності його господарської діяльності може визначатися за величиною:
а) чистого прибутку — прибутку, що залишається підприємству для самостійного використання його власниками (Ф. 2 ряд. 220 або 225);
б) створеного прибутку — прибутку без урахування витрат на виплату податків та відсотків за кредит [Ф. 2 (ряд. 170 або 175) + ряд. 200 — ряд. 205+ряд. 140];
в) прибутку за наслідками господарської (звичайної та надзвичайної) діяльності (Ф. 2 ряд. 170 або 175 + ряд. 200 — ряд. 205).
При аналізі ефективності господарської діяльності за показниками фінансової звітності ставлять такі основні завдання: вивчити обсяг і структуру абсолютної величини чистого прибутку підприємства; визначити показники відносної прибутковості або рентабельності, які можна поділити на дві групи: показники прибутковості вкладених коштів (ресурсів) у підприємницьку діяльність (активи підприємства) та прибутковості понесених підприємством витрат у процесі господарювання. Дослідження цих показників разом дає змогу комплексно оцінити ефективність господарської діяльності підприємства (таблиця 5).
Основним показником, який характеризує валовий прибуток, є валова рентабельність. Цей показник визначає рівень, на який підприємство може збільшити операційний прибуток шляхом зниження адміністративних витрат і витрат на збут. Якщо, наприклад, валова рентабельність становить 50 %, то можна зробити висновок, що ціна реалізації вдвічі більша, ніж виробнича собівартість. У процесі аналізу слід розраховувати валовий прибуток на одиницю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) в асортиментному розрізі продукції, що реалізовується.
За показником валової рентабельності можна моделювати рівень беззбитковості підприємства. Власники і керівники підприємства завжди повинні знати, як вести господарську діяльність, щоб не мати збитків, і які завдання потрібно вирішувати, щоб одержувати прибуток.
Відношення собівартості реалізованої продукції до чистого доходу і валового прибутку визначають відповідно рівень покриття виробничих витрат та їх окупність. Водночас відношення чистого доходу до собівартості реалізованої продукції і валового прибутку характеризують відповідно окупність виробничих витрат і чистого доходу.
Таблиця 5
Методика розрахунку показників для оцінки рівня ефективності господарської діяльності підприємства
|