Обґрунтування коефіцієнту нафтонасиченості

З метою визначення об’єму пустот, що заповнені нафтою, в формулу підрахунку вводять коефіцієнт нафтонасиченості.

Розрахунок нафтонасиченості може бути проведений по середньому значенні залишкової водонасиченості:

, (6) де

- коефіцієнт нафтонасиченості нафти, долі одиниці;

- коефіцієнт нафтонасиченості води, долі одиниці.

Визначення нафтонасиченості може бути здійснено по даних промислово-геофізичних досліджень. Вказати, які методи ГДС використані при визначенні нафтогазонасиченості.

Дані значень нафтонасиченості по свердловинах привести в таблиці

Таблиця 6

У формулу для підрахунку запасів нафти потрібно поставити середнє значення нафтонасиченості. Порядок визначення середнього значення нафтонасиченості аналогічне, як і визначення середнього значення пористості.

Обґрунтування густини нафти

Для чого вводиться у формулу густина нафти ( ). Залежність густини нафти від різних факторів. Якими значеннями густини характеризується нафта в умовах поверхні в межах об’єкту підрахунку.

В формулі підрахунку може бути використано середньоарифметичне значення густини нафти по декількох пробах або по одній пробі, як найбільш характерній.

Обґрунтування перерахункового коефіцієнту

Пояснити необхідність введення перерахункового коефіцієнту ( ) в підрахункову формулу. Залежність перерахункового коефіцієнту від різноманітних факторів. Дати визначення перерахункового коефіцієнту.

Перерахунковий коефіцієнт ( ) можна визначити або через усадку нафти, або через об’ємний коефіцієнт.

Перерахунковий коефіцієнт через усадку нафти визна­чається за формулою:

, (7)

де - перерахунковий коефіцієнт;

Е - усадка нафти.

Перерахунковий коефіцієнт через об’ємний коефіцієнт визначається за формулою:

, (8)

де - перерахунковий коефіцієнт;

в – об’ємний коефіцієнт.

Вказати, як визначалися усадка і об’ємний коефіцієнт. Можна порівняти одержані результати і у формулу підрахунку поставити більш обґрунтовану величину.

Обґрунтування коефіцієнту нафтовіддачі

Коефіцієнт нафтовіддачі, що являє собою співвідношення між видобувними і балансовими запасами нафти, являється одним з важливих геолого-економічних показників ефективності робіт на родовищі. Правильне його прогнозування в процесі промислової оцінки родовища має велике народногосподарське значення.

Величина коефіцієнту нафтовіддачі залежить від багатьох факторів: властивостей колектора, властивостей нафти, геологічних особливостей і режиму роботи покладу, заходів по штучному впливу на поклад.

Для оцінки запасів до початку розробки коефіцієнт нафтовіддачі може бути прийнятий, виходячи із передбачуваного режиму роботи покладу.

В процесі розробки методика визначення коефіцієнту нафтовіддачі залежить від умов розробки покладу (залежність коефіцієнту від співвідношення в’язкостей нафти і витісняючого агенту).

Підрахунок запасів нафти

Підрахунок балансових і видобувних запасів нафти проводиться по кожній категорії запасів окремо і для покладу в цілому.

Таблиця 7

Формула для підрахунку запасів об’ємним методом:

де Q – видобувні запаси нафти, т;

F – площа нафтоносності, м²;

h – нафтонасичена потужність пласта, м;

m – коефіцієнт відкритої пористості, долі одиниці;

β – коефіцієнт нафтонасиченості, долі одиниці;

k_н – коефіцієнт нафтовіддачі, долі одиниці;

ρ – густина нафти, т/м³;

θ – перерахунковий коефіцієнт, що враховує усадку нафти