Стаття 20. Спеціальні вимоги

Забороняється проведення аудиту:

1) аудитором, який має прямі родинні стосунки з членами органів управління суб'єкта господарювання, що перевіряється;

2) аудитором, який має особисті майнові інтереси в суб'єкта господарювання, що перевіряється;

3) аудитором - членом органів управління, засновником або власником суб'єкта господарювання, що перевіряється;

4) аудитором - працівником суб'єкта господарювання, що перевіряється;

5) аудитором - працівником, співвласником дочірнього підприємства, філії чи представництва суб'єкта господарювання, що перевіряється;

6) якщо розмір винагороди за надання аудиторських послуг не враховує необхідного для якісного виконання таких послуг часу, належних навичок, знань, професійної кваліфікації та ступінь відповідальності аудитора;

7) аудитором в інших випадках, за яких не забезпечуються вимоги щодо його незалежності.

Членам адміністративних, керівних та контролюючих органів аудиторських фірм, які не є аудиторами, а також засновникам, власникам, учасникам аудиторських фірм забороняється втручатися в практичне виконання аудиту в спосіб, що порушує незалежність аудиторів, які здійснюють аудит.

Розділ VI
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ АУДИТОРІВ ТА АУДИТОРСЬКИХ ФІРМ

Стаття 21. Цивільно-правова відповідальність аудиторів та аудиторських фірм

За неналежне виконання своїх зобов'язань аудитор (аудиторська фірма) несе майнову та іншу цивільно-правову відповідальність відповідно до договору та закону.

Розмір майнової відповідальності аудиторів (аудиторських фірм) не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків з їх вини.

Усі спори стосовно невиконання умов договору, а також спори майнового характеру між аудитором (аудиторською фірмою) та замовником вирішуються у встановленому законом порядку.

Стаття 22. Інші види відповідальності аудиторів та аудиторських фірм

За неналежне виконання професійних обов'язків до аудитора (аудиторської фірми) можуть бути застосовані Аудиторською палатою України стягнення у вигляді попередження, зупинення чинності сертифіката на строк до одного року або анулювання сертифіката, виключення з Реєстру.

Порядок застосування до аудиторів (аудиторських фірм) стягнень визначається Аудиторською палатою України.

Рішення Аудиторської палати України щодо застосування до аудиторів (аудиторських фірм) стягнень можуть бути оскаржені до суду.

До аудиторів можуть бути застосовані інші види відповідальності відповідно до закону.

Розділ VII
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування.

2. Здійснення організаційних заходів щодо скликання з'їзду аудиторів покласти на Аудиторську палату України та Спілку аудиторів України (за їх згодою).

3. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

внести до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

4. Національному банку України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

5. Аудиторській палаті України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом ініціювати процедуру створення Аудиторської палати України з дотриманням вимог цього Закону.

6. Державним органам, зазначеним у статті 13 цього Закону, протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом делегувати в порядку, визначеному цим Законом, відповідних представників до складу Аудиторської палати України.

Додаток 1

ЗАТВЕРДЖЕНО
рішенням Аудиторської палати України
від 19.11.2002 протокол №116
зі змінами згідно рішень АПУ
від 26.06.2003 № 124,
від 27.11.2003 №129,
від 24.06.2004 №136/2,
від 27.01.2005 №144/4,
від 29.09.2005 № 153/4

ПОЛОЖЕННЯ ПРО СЕРТИФІКАЦІЮ АУДИТОРІВ

Загальні положення

Положення розроблено відповідно до Закону України «Про аудиторську діяльність», Стандартів аудиту та етики, прийнятих в якості Національних, Статуту Аудиторської палати України, Положень про регіональні відділення Аудиторської палати України.

Цим Положенням Аудиторська палата України встановлює єдині умови та порядок сертифікації, організації безперервного вдосконалення професійних знань аудиторів України, подовження та припинення терміну чинності сертифікатів.

Визначення термінів

1.1. Досвід практичної роботи – термін роботи кандидата на посадах аудитора, ревізора, бухгалтера, юриста, фінансиста або економіста до подання заяви про намір отримати сертифікат аудитора в Аудиторську палату України.

1.2. Кандидат – фізична особа, яка має намір отримати сертифікат аудитора і висловила своє бажання поданням заяви до Аудиторської палати України.

1.3. Кваліфікаційний іспит – іспит, який потрібно скласти кандидату для отримання сертифіката аудитора України.

1.4. Комісія з сертифікації та освіти аудиторів Аудиторської палати України – комісія Аудиторської палати України, що здійснює координацію всіх організаційних процедур, які необхідні для організації та проведення кваліфікаційного іспиту, а також узагальнення його результатів. Комісія по сертифікації та підготовці аудиторів Аудиторської палати України складається тільки з членів Аудиторської палати України.

1.5. Комісія з сертифікації аудиторів Регіонального відділення Аудиторської палати України – комісія Регіонального відділення Аудиторської палати України, що здійснює координацію всіх організаційних процедур, необхідних для організації та проведення першого етапу кваліфікаційного іспиту, а також узагальнення його результатів. Комісія з сертифікації аудиторів Регіонального відділення Аудиторської палати України складається тільки з членів Регіонального відділення Аудиторської палати України.

1.6. Організаційні процедури – дії, які мають виконати учасники кваліфікаційного іспиту.

1.7. Організаційна група – група осіб, що здійснює адміністративний нагляд за проведенням іспиту. Кандидатури членів організаційної групи узгоджуються Аудиторською палатою України.

1.8. Сертифікат аудитора – це офіційний документ, який засвідчує рівень професійних знань, необхідних для здійснення аудиту підприємств різних форм власності на території України.

1.9. Сертифікація – визначення кваліфікаційної придатності кандидата на здійснення аудиторської діяльності через перевірку відповідності його освіти та досвіду роботи вимогам Закону України "Про аудиторську діяльність" і складання ним кваліфікаційного іспиту.

1.10. Структура знань – перелік дисциплін, знаннями з яких повинен володіти кандидат. Вона охоплює знання з аудиту та суміжних з ним галузей.

1.11. Суміжні з аудитом галузі знань – знання з бухгалтерського та управлінського обліку, основ економіки та управління, права і оподаткування, фінансів та інформаційних технологій.

1.12. Учасники кваліфікаційного іспиту – коло осіб, що беруть участь у підготовці екзаменаційних завдань, здійснюють перевірку виконаних кандидатами екзаменаційних завдань, а також члени організаційної групи. Учасниками кваліфікаційного іспиту можуть бути члени Аудиторської палати України, вчені, викладачі вищих закладів освіти, експерти та аудитори-практики. Усі учасники кваліфікаційного іспиту повинні мати сертифікат аудитора. Склад учасників кваліфікаційного іспиту затверджує Комісія з сертифікації та освіти аудиторів Аудиторської палати України.