Пиши Дома Нужные Работы


Кінематична схема механізма підйому кисневої фурми

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

для виконання практичних робіт

з предмета: «Механічне та підйомно-транспортне обладнання сталеплавильних цехів»

 

 

м. Алчевськ


 

 

Розробила: В.С. Стрижак – викладач І категорії

 

 

Рецензент: С.Б. Єссельбах – кандидат технічних наук,

професор, викладач кафедри МЧМ ДонДТУ

 

 

Затверджено: О.М. Присяжнюк – заступник директора з НР,

голова методичної ради

 

 

Розглянуто та схвалено на засіданні предметної комісії металургійних дисциплін

Протокол № _______

від «_____» ________ 2005р.

Голова комісії _________ О.М. Проскуріна

 

 


Зміст

 

Вступ 4

 

 

1. Практична робота № 1.

Визначення розмірів барабана та

перевірочний розрахунок його стінки

на міцність, вибір канату 5

 

 

2. Практична робота № 2.

Розрахунок потужності електродвигунів

механізмів мостового крана. 12

 

 

3. Практична робота № 3.

Розрахунок потужності електродвигуна

привода механізму підйому кисневої

фурми конвертера 17

 

 

4. Практична робота № 4.

Визначення завантаженості

стріпперних кранів 20

 


Вступ

 

Вирішальну|ухвальну| роль в забезпеченні високої якості металопродукції грають сталеплавильні цехи|. Постійне вдосконалення устаткування|обладнання| сталеплавильних цехів, поліпшення|покращання| технічних показників і підвищення надійності металургійних машин – неодмінна умова технічного прогресу в сталеплавильному виробництві.

 

Подальше|дальше| нарощування виробництва сталі здійснюватиметься шляхом розвитку киснево-конвертерного виробництва. Особливо важлива|поважна| роль в збільшенні об'єму|обсягу| виробництва і поліпшення|покращання| якості сталі належить кисневим конвертерам, що мають вищу продуктивність і краще технико0-экономические показники, чим мартенівські печі. Поєднання в конвертерах донного і верхнього продування металу киснем розширює їх можливості|спроможності|. В даний час|нині| освоєні і успішно експлуатуються в промисловості великотоннажні кисневі конвертери. Оснащені здійсненими по конструкції приводами повороту, устаткуванням|обладнанням| для завантаження|загрузки| скрапу і заливки чавуну, системами для подачі кисню і сипких матеріалів, сучасні конвертери забезпечують високу продуктивність і точність дозування.

 

Технічний прогрес в сталеплавильному виробництві нерозривно зв'язаний розвитком машин безперервного литва|лиття| заготовок.

 

В результаті|унаслідок,внаслідок| виконання практичних робіт студенти повинні уміти:

1. Проводити|виробляти,справляти| розрахунок потужності електродвигунів різних приводів машин і механізмів.

2. Уміти складати і читати кінематичні схеми.

3. Користуватися Гостами, технічною і довідковою літературою.


Практична робота № 1

 

Тема:Визначення розмірів барабана та перевірочний розрахунок його стінки на міцність, вибір каната.

 

1. Мета роботи: ознайомитися з методикою розрахунку і вибору канатів, а також вивчити конструкцію барабана механізму підйому та перевірки його стінки на міцність.

 

2. Початкові дані для розрахунку:

По табличним динним в залежності від номеру за списком вибираємо вхідні данні (таблиця № 1)

Q = 15 m, вантажопідйомність крану.

G = 300 кг, маса крюкової підвіски.

Н =12м, висота підйому.

Режим роботи - середній.

Блоки змонтовані на підшипниках кочення

 

3. Розрахунок:

3.1 По табличним даним приймаємо, Zц число несучих віток, та η – к.к.д. поліспасту, коефіцієнт запасу міцності к.

 

3.2. Zц = 6

η = 0,96

к = 5,5

 

3.3 Визначаємо максимальне зусилля на одну вішку канату.

S = (Q+G)10/Zк * η

S = (15000+300) 10/6 • 0,96 =26563 Н

 

3.4 Визначаємо розривне зусилля в канаті

Sp = k*S = 5,5 26563 -14609 7 Н.

 

3.5 По таблиці приймаємо канат типу ЛК-Р 6х19 +1 о.с., з межею витривалості [σ] = 1700 Н/мм, та розривним зусиллям Sk = 151000 Н, діаметр канату dк = 16,5 мм.

 

3.6 Визначаємо дійсний запас міцності канату.

Кд = S*Z*η/(Q + G)10 = 151000-6-0,96/(15000+300)10 = 5,68

Дійсний запас міцності канату перевищує розрахунковий, отже канат вибрано вірно.

 

3.7 Визначаємо діаметр барабану по дну канавки.

Dб = dK (е-1),

де е- коефіцієнт, який залеже від режиму роботи.

Dб = 16,5 • 24 = 396 мм.

Згідно зі стандартного ряду приймемо діаметр рівний 400 мм.

 

3.8 Визначаємо діаметр барабана по центрам каната.

D=Dб + dK = 400 +16,5 = 416,5 мм.

 

3.9 Приймаємо матеріал барабана сталь 35Л, так як механізм працює у важких умовах.

 

3.10 Визначаємо товщину спинок барабана.

δ = (l,l+l,2) * dк

δ = 1,15-16,5 = 19 мм.

Для чавунних барабанів δ = 0,02-D6 + (6... 10), виходячи з умов виготовлення чавунних барабанів товщина спинки повинна бути не менше ніж 12 мм.

 

3.11 Визначний внутрішній діаметр барабана.

Do = 06-23=400 -219 = 362 mm.

 

3.12 Визначаємо шаг нарізки

t = dk + (2...3мм)

t =16,5+2,5=19 mm.

 

3.13 Визначаємо глибину канавки.

С = (0,25...0,4)dк = 0,35 16,5 = 6 мм.

 

3.14 Визначаємо радіус канавки.

К=0,6...0,74к=0,616,5 = 10мм.

 

3.15 Визначаємо довжину канату.

Lk =Н * і, м

де і – кратність поліспаста

i=Z/2 = 6/2 = 3.

Lk = 12000 * 3 = 36000мм = 36м.

 

3.16 Визначаємо число витків нарізки на одній половині барабана.

Z = Lk / π Dб + (1,5 ...2)= 36000/3,14400 +2 = 31

 

3.17 Визначаємо довжину парики на одній половини барабана.

lн=Zt

Ін=31 * 19 = 589 мм.

 

3.18 Визначаємо довжину нарізки з кожної сторони барабана, яка використовується для закріплення канату.

Із =4t,

Із =4 19 = 76.

 

3.19 Визначаємо відстань між правою та лівою нарізками.

L = b-2h-tgα,

де b — відстоїть між осями ручаїв крайніх блоків,

b = 268 мм.

h - відстань між віссю барабана і віссю блоків, що рухається в крайньому верхньому положенні вантажу.

h = 650 мм.

α - кут відхилення, α = 4…6° приймаємо α =4°.

L= 268 -2 650 tg4°= 177 мм.

 

3.20 Визначаємо повну довжину барабана.

L6 = 2 (Із + Іh)L = 2 (589 + 76) * 177=1507 мм.

 

3.21 При L <5*D перевірка стінок барабану виконується тільки на стискання, а при L> 5*D перевірка виконується на стискання, згин та кручення,

5D = 5* 416,5 = 2082,5 мм, >L= 1507

 

3.22 Перевіряємо стінки барабана на стискання

σc= S1/St < [σс]

де - [σс] - допустиме напруження на стисканні для сталі 35Л, [σс] = 140 Н/мм

σс = 26563/1919 = 73,58 Н/мм <[σс] = 140 Н/мм

Напруження на стискання менше німе допустиме, отже барабан відповідає умовам міцності.

При L>5D, необхідно перевірити барабан по таких формулах

 

3.23 Витрачаємо крутний момент, який передає барабан

Мкр = S1D = 26563 * 0,4165=11063,49 Нм.

 

3.24 Визначаємо згинаючий момент

Мзг = S1l/

де l/ - відстань від точки прикладання зусилля S1 до середини торгового диску барабана

l/ = ін * (0,01...0,02)

l/ = 0,589 * 0,015 = 0,574 м.

Мзг = 26563 -0,574 = 15247,16 Нм

 

3.25 Визначаємо екваторіальний момент опору перерізу барабана

W=0,1Dб - Do/Do,

W= 0,1* 0,4 - 0,362 /0,362 = 0,002328 м

 

3.26 Визначаємо сумарне напруження від згину та кручення

σ = Мзг. + (φ •Мкр) /W

де φ — коефіцієнт приведення напружень, φ = 0,75

φ = 15247,16 + (0,75 • 11063,49) /0,002328 = 7,46 Н/мм

 

3.27 Визначаємо процент сумарного напруження від напруження стискання.

σ /[σ с]100%<15%

7,46/140100% = 5,33%< 15%.

Висновок; напруження від згину та кручення в стінці барабана не перевищують 15 % від напружень стискання, отже умови міцності виконані.

 

Таблиця № 2 - Кількість вішок поліспасту в залежності від вантажопідйомності

 

Вантажопідйомність Кількість несучих вішок
Головний підйом Допоміжній підйом
-
-
15/3
20/5
30/10
50/10
75/15
100/20
125/20

 

Таблиця № 3 – к.к.д. поліспаста

Кількість несучих вішок Кількість блоків, що обертаються Кратність поліспаста Коефіцієнт запасу міцності К к.к.д
Підшипник кочення Підшипник ковзання
  0,98 0,94
5,5 0,96 0,92
  0,94 0,90
  0,92 0,88
  0,91 0,85

 


 


Таблиця № 1 – Початкові дані до практичної роботи № 1

№ варіанту Q, т G, кг Н, м Режим робіт Блоки змонтована підшипниках
Легкий Ковзання
Легкий Ковзання
Легкий Ковзання
Легкий Ковзання
Середній Ковзання
Середній Ковзання
Середній Ковзання
Середній Кочення
Середній Кочення
Середній Кочення
Середній Кочення
Середній Кочення
Середній Кочення
Середній Кочення
Середній Кочення
Важкий Кочення
Важкий Кочення
Важкий Кочення
Важкий Кочення
Важкий Кочення
Важкий Кочення
Важкий Кочення
Важкий Кочення
Важкий Кочення

4. Контрольні питання:

1. Які розрізняють види вантажопідйомних машин по значенню, принципу дії?

2. приведіть схеми і опис основних типів вантажопідйомних машин (домкрата, лебідки, талі).

3. Що таке відносна тривалість включення|приєднання| (ПВ| %)

4. Як враховується режим роботи при визначенні розрахункових навантажень?

5. За яких умов застосовують універсальні і спеціальні вантажопідйомні пристосування?

6. Опишіть однорогі і дворогі вантажні крани, їх контур, конструкція, матеріал, технологію виготовлення.

7. Пластинчасті|пластинчаті| крюки|гаки|: матеріал, технологія виготовлення, область застосування|вживання|.

8. Як підбираються крюки|гаки| по Госту?

9. У чому переваги барабана з|із| гвинтовою нарізкою?

10. Як визначається довжина барабана?

11. Що таке поліспаст|?

12. Які бувають поліспасти|?

13. Як визначається кратність поліспаста|?

14. Призначення підвісів, крюків|гаків|.

Висновок

6. Література:

1. Александров В.П. Подъемно-транспортные машины. М. «Высшая школа», 1985, 570 с.

2. Виниолии И.И. Механическое и транспортное оборудование сталеплавильных цехов. М. «Металлургия», 1972, 2-е издание, 368 с.

 


Практична робота № 2

 

Тема: Розрахунок потужності електродвигунів

механізму мостового крану.

 

Мета роботи

Оволодіти методикою розрахунку потужності електродвигуна привода механізму підйому кисневої фурми конвертора.

 

Початкові дані

2.1. Згідно з табличними даними в залежності від номеру по списку вибираємо вихідні донні

Q = 36m = 36000 кг - вантажопідйомність крану;

G = 350 кг - маса крюкової підвіски;

Vв = 75 м/хв — 0,25 м/с - швидкість підйому вантажу;

Вб = 710 мм - діаметр барабану;

ТВ = 30% - тривалість включення;

Режим роботи — середній.

 

Розрахунок

3.1 Визначаємо потужність двигуна

де η - коефіцієнт корисної дії механізму (к.к.д.)

η = 0,85.

Рст =10 (36000 + 350) – 0,25/0,85 = 106912 Вт

 

3.2 Визначаємо номінальну потужність двигуна.

де ТВн – стандартне значення тривалості включення.

 

Режими роботи ТВ у %.
Легкий 15%
Середній 25%
Важкий 40%
Дуже важкий 60%

 

Приймаємо ТВ = 25 %.

 

3.3 По знайденому значенню потужності вибираємо двигун типа МТН 712 -10 з потужністю Рдв = 125 кВт (при ТВ = 40%) з частотою обертання ротора nдв = 585 об/хв, з максимальним моментом Мтах = 5800 Нм. Маховий момент GD = 510Hm.

 

3.4 Визначаємо частоту обертання барабану.

де in - кратність поліспаста, згідно табличних даних in = 4.

nб = 60-0,25 4/3,14 -0,71 = 26,91 об/хв.

 

3.5. Визначаємо передаточне відношення механізму

Up = nд/nб = 585/26,91=21,74.

3.6 Редуктор механізму підйому вибираємо, враховуючи потужність на швидкохідному валу редуктора, частоту обертання його швидкохідного вала, передаточне відношення та заданий режим роботи механізму. Вибираємо редуктор циліндричний горизонтальний двоступінчатий крановий типорозміру Ц2У- 650 -19,88 - 4М. Сумарна міжосьова відстань аw=650mm, передаточне відношення U = 19,88, схема збірки 4, вал тихохідний з кінцем під зубчасту муфту.

 

3.7 Визначаємо фактичну частоту обертання барабана

пб.ф = n/U= 585/19,88=29,43 об/хв.

 

3.8 Визначаємо фактичну швидкість підйому вантажу.

Vвф.= π Dб nб.ф./60 іn = 0,273 м/с.

 

3.9 Визначаємо статичний момент приведений до валу двигуна.

Мст =10 (36000+350)-0,71 /2419,88-0,85 = 1909,14 Нм.

 

3.10 Визначаємо динамічний момент, який затрачується на прискорення мас, які рухаються поступально.

Мд1 = 10 * (Q+G) * Dб nд/375 * tp * Up * in * η

де tn – час розгону механізму, tn 5 Vв.ф., tn = 5 * 0,273 = 1,356 с.

 

Мд1 = 10 * (36000+350) * 0,71 * 585/375 * 1,365 * 19,88 * 4 * 0,85= 38,96 Нм .

 

3.11. Визначаємо динамічний момент, який затрачується на прискорення мас, які обертаються.

де — S- коефіцієнт, який враховує махові моменти деталей механізму

S = 1,1 1,25.

 

Мд2 = 1,2-510-585/3751,365 = 699,43 Нм .

3.12 Визначаємо пусковий момент двигуна.

Мn = Мст + Мд1+ Мд2 = 1909,14+38,96+699,43=2647,53 Нм.

 

3.13 Визначаємо номінальний момент двигуна.

Мн=Рд/ω

де ω- кутова швидкість двигуна.

ω = π n/30 = 3,14-585/30 = 61,23 с-1 (рад/сек)

Мн = 125*1000/61,23 = 2041,48 Нм.

 

3.14 Перевіряємо вибраний електродвигун на фактичну кратність пускового моменту.

λ = Mn / Мст < [λ]

де [λ] - допустима кратність пускового моменту

[λ] = Mmax / Мн = 5800/2041,48=2,84

λ= 5800/2041,48 = 2,84 1 = 2647,53/1909,14 = 1,39.

 

 

Якщо λ [λ], то вибраний двигун відповідає умовам роботи механізму. Якщо λ > [λ], то необхідно вибрати інший двигун більшої потужності, по таблицям та перевірити його на перевантаження по формулам пунктів 2.9 — 2.14.

 

Таблиця - значення к.к.д. основних частин кранового механізму підйому.

 

 

 

Найменування елементів мед.
При опорах
ковзання кочення
Відкриті зубчасті передачі: Ціліндричні Конічні 0,93*0,95 0,92*0,94 0,95*0,96 0,93*0,95
Закриті зубчасті передачі та редуктори: 0,95*0,97 0,97*0,98
Черв'ячні передачі (редуктори): при однозахідному черв'яку при двозаходному черв'яку 0,50*0,75 0,75*0,80 0,50*4,75 0,75*0,80
Блоки та барабани для стальних канатів: 0,94*0,96 0,96*0,98
Зубчасті та інші види муфт: 0,99 0,99
Механізми підйому вантажу: з ціліндричними зубчастими передачами з черв'ячною передачею 0,75*0,80 0,65*075 0,80*0,85 0,65*0,75

Таблиця - Кратність поліспасту при різних вантажопідйомностях.

 

 

Характер навивання канату на барабан Тип поліспаста In при вантажопідйомності, Н
До 1 2...6 10...15 20.. .30 40...50
Безпосередньо (наприклад мостові крани та талі) Здвоєний простий 2,3 - 3,4 - 4,5 -
Через напрямний блок, (наприклад стрілові крани) Простий здвоєний 1,2 - 2,3 3,4 2,3 5,6 - - -

Таблиця - вхідні данні до практичної роботи № 2

 

Номер варіанту. Q, т G,кг Vгр, м/хв , мм ТВ,% Режим роботи
легкий
ПО 15,5 легкий
легкий
14,5   легкий
І5 середній
13,5 середній
середній
середній
11,5 середній
середній
10,5 середній
середній
9,5 середній
середній
8,5 важкий
важкий
7,5 важкий
важкий
6,5 важкий
важкий
5,5 важкий
важкий
4,5 важкий
важкий

4. Контрольні питання

1. Який привід вантажопідйомних машин ви знаєте?

2. У яких кранах використовується ручний привід?

3. Що таке «кішка»?

4. Приведіть формулу передавального числа ручної лебідки?

5. Що входить до складу електроприводу ПТМ|.

6. Призначення останов. Приведіть схему крана останов.

7. Перерахуйте типи гальм.

8. Призначення мостових кранів.

9. Як класифікуються крани залежно від типу вантажозахватних пристроїв|устроїв|?

10. Призначення кран-балки.

11. З|із| яких вузлів складається мостовий кран загального|спільного| призначення.

12. Які приводи механізму пересування крана ви знаєте.

13. Приведіть кінематичну схему механізму пересування ножа:

а) з|із| швидкохідною трансмісією;

б) з|із| тихохідною трансмісією;

в) з|із| індивідуальним приводом.

 

Висновок

6. Література:

1. Виниолии И.И. Механическое и транспортное оборудование сталеплавильных цехов. М. «Металлургия», 1972, 2-е издание, 368 с.

2. Александров В.П. Подъемно-транспортные машины. М. «Высшая школа», 1985, 570 с.

 


Практична робота № 3

 

Тема: Розрахунок потужності електродвигуна привода

механізму підйому кисневої фурми конвертора.

 

Мета роботи

Оволодіти методикою розрахунку потужності електродвигуна привода механізму підйому кисневої фурми конвертора.

 

Початкові дані

2.1. Швидкість підйому фурми Vф = 0,25 – 0,5 м/с

2.2. Висота підйому фурми Н = 6,35 м

2.3. Тягове зусилля на барабані F= 38 кН

2.4. Швидкість навивання каната на барабані Vк = 0,98 – 1,0 м/с

2.5. Дані, яких не вистачає для розрахунку, вибрати самостійно.

 

Кінематична схема механізма підйому кисневої фурми

Розрахунок

4.1. Визначаємо статичну потужність електродвигуна

де η = 0,9 – орієнтовний ККД редуктора.

В приводі механізму підйому кисневої фурми установлений електродвигун:

Тип МП – 52

Потужність 40 кВт

Число обертів ротора 635 об/хв.

Частота включення ТВ = 25%

4.2. Визначаємо розривне зусилля в канаті

де Кз =5,5 – коефіцієнт запасу міцності каната для середнього режиму роботи по ДОСТ 2677-80 приймаємо канат

4.3. Визначаємо діаметр барабана

4.4. Визначаємо кутові швидкості:

а) електродвигуна

б) канатного барабана

в) Визначаємо передатне відношення редуктора

По каталогу приймаємо редуктор з наступною характеристикою:

1. Тип РМ-650

2. Швидкість обертання вхідного вала n = 750 об/хв.

3. Передаточне число Up =

4. Потужність на вхідному валі Рвх =

5. Частота включення ТВ =

 

5. Контрольні запитання

1. Які приводи конвертера ви знаєте?

2. Призначення приводу конвертора.

3. Яка швидкість повороту конвертора при сливі стали і шлаку?

4. Чому вісь обертання конвертора повинна бути вище за загальний|спільний| центр тяжіння?

5. Що є фурма?

6. Чому фурми з|із| центральним підведенням кисню одержали|отримали| широке застосування|вживання| в порівнянні з фурмами| з|із| центральним підведенням охолоджуючої води?

7. Що вважається|лічиться| важливим|поважним| конструктивним вузлом будь-якої фурми?

8. Чим контролюється положення|становище| фурми в конвертері?

9. Перерахуйте типи машин для подачі кисню в конвертер.

10. Які недоліки|нестачі| мають стаціонарні машини для подачі кисню в конвертер?

11. З якою метою здійснюють з'єднання|сполучення,сполуку| приводу конвертера з|із| цапфами універсальними шпінделями|шпинделями|?

12. Яка номінальна швидкість переміщення фурми?

Таблиця 5 – Початкові дані до практичної роботи №3

№ варіанту V, м/с Н, м F, кН Vk, м/с
0,25 5,0 0,8
0,27 5,25 0,82
0,29 5,35 0,84
0,31 5,45 0,86
0,33 5,5 0,88
0,35 5,65 0,9
0,37 5,75 0,92
0,49 5,85 0,94
0,50 5,9 0,96
0,26 6,0 0,98
0,28 6,15 1,0
0,30 6,25 0,95
0,34 6,35 0,91
0,36 6,45 0,84
0,32 6,55 0,86
0,40 6,75 0,88
0,42 6,85 0,97
0,44 6,95 0,95
0,39 7,0 0,93
0,48 5,15 0,91
0,45 5,6 0,89
0,41 5,8 0,837
0,47 6,4 0,85
0,28 6,8 0,83
0,26 6,28 0,81

Висновок

Література

1. Целиков Л.И. и др. Машины и агрегаты металлургических заводов. Т II. М., “Металлургия”, 1987 г.

2. В.М. Гребеник и др. Расчет металлургических машин и механизмов. К. “Вища школа”, 1988 г.

3. Виниолии И.И. Механическое и транспортное оборудование сталеплавильных цехов. М. «Металлургия», 1972, 2-е издание, 368 с.

4. Левин М.З. и др.. Механическое и транспортное оборудование сталеплавильных цехов. Киев. «Высшая школа», 1985, 165 с.


Практична робота № 4

Тема: Визначення завантаженності стриперних| відділень|відокремлень|

 

Мета|ціль|: визначити завантаженість стриперних| кранів і провести|виробити,справити| розрахунок його механізмів

 

У цеху запроектовані два стриперних| крап УЗТМ| 250/50, т. За даними хронометражу, заборгованість крапу па один злиток|зливок| спокійної сталі (зняття надставки, випробування злитка|зливка|) складає 2 мін, а для киплячої сталі (зняття злитка|зливка| разом з виливницею і установка їх на допоміжний склад) 1,4 мин. Приймаємо, що на допоміжні операції витрачається 20% часу основних операцій, а коефіцієнт нерівномірності роботи крана складає 1,2.

Визначимо число крано-годин, необхідного для виконання всіх операцій в стриперном| відділенні|відокремленні| при повному|цілковитій| виробництві цеха.

крано-годин

Крім того, слід врахувати 1,5 ч на огляд і дрібний|мілкий| ремонт кожного крана. Таким чином, для двох кранів необхідно 42 крано-години.

Визначимо завантаженість двох кранів:

Для більшої гарантії безперебійної роботи цеху, якщо один з кранів зупинять на тривалий ремонт, слід передбачити в цеху третій кран чи стаціонарний товхач, що обслуговується прибиральним мостовим краном. При трьох стриперних| кранах завантаженість сягне:

По табл. 4.1 в залежності від номеру по списку вибираємо вихідні дані.

2. Розрахунок механізмів стриперного| крана (механізм виштовхування)

2.1. Визначаємо діаметр гвинта, запровадивши розрахунок на деформацію стиснення|стискування|:

 

, мм (4.1)

 

де: 1,375 F — розрахункове завдання, (F — максимальне навантаження на вінт, н);

[σ]— допустиме напруження на стискання|стискування|, МПа;

d1 — внутрішній діаметр різьби гвинта, мм.

 

2.2 Визначаємо зовнішній діаметр гвинта по імперічному співвідношенню

мм (4.2)

де d — зовнішній діаметр гвинта, мм.

 

2.3. Визначаємо середній діаметр гвинта:

, мм (4.3)

 

2.4. Визначаємо шаг правої та лівої різьби| двоходового| гвинта:

S = 2t ,мм (4.4)

де t — відстань між сусідніми витками різьби, мм

 

2.5. Визначаємо хід штемпіля при одному обороті|звороті,оберті| гвинта:

Sшт = 2S,мм (4.5)

 

2. 6. Визначаємо число витків кожної нарізної частини|частки| гвинта:

(4.6)

 

де: 2 — число ходів;

l — довжина нарізаної частини|частки| гвинта, мм;

 

2.7. Число витків гайки визначаємо з|із| умов:

а) питомного тиску|тиснення|

, Па (4.7)

б) деформація зрізу

, Па (4.8)

 

де [q] —питомний тиск|тиснення| при бронзовій гайці [q] = 10 · 104 Па (100 кГ/см2);

[τ]ср = 0,6 [σ]ст , МПа

h = 0,7 t — для трапецеїдальної різьби.

Із|із| отриманих результатів обираємо найбільше число витків.

 

2.8. Визначаємо кут|ріг,куток| нахилу гвинтової лінії:

 

, де rср – середній радіус гвинта (4.9)

2.9. Приймаємо к.к.д. гвинта:

2.10. Визначаємо обертовий момент, для визначення опору тертя нарізці гвинта:

, Н·м (4.10)

 

2.11. Перевіряємо гвинт на повздовжній згин|згин|:

 

, Н/м2 (4.11)

де:

, м2 А - площа|майдан| поперечного перерізу

φ— коефіцієнт зменшення напруження|напруження|, обираємо з табл. в залежності від згину, приймаємо: φ = 0,846.

 

Гнучкість

 

(4.12)

де l — довжина гвинта, мм; ri — радіус інерції

 

, мм

де I — момент інерції (4.13)

 

, мм2 (4.14)

 

2.12. Визначаємо потужність електродвигуна стриперного| механізму;

 

, Вт (4.15)

де: F — максимальне зусилля штемпеля, н;

ηмех = 0,6 — к. п. д. механізму;

к — коефіцієнт перевантаження двигуна, к = 1 - 1,2.

 

2.13. Визначаємо передаточне число механізму:

 

(4.16)

де: nдв — число оборотів|зворотів,обертів| двигуна в хв-1;

nв — число оборотів|зворотів,обертів| гвинта в хв-1.

 

(4.17)

 

де: υ – max швидкість штемпеля; υ = 2,5-3 м/хв

 

Таблиця 4.1 – початкові дані до ПРП № 4.

 

Вантажо-підйомність Q,t. e. Коефіцієнт нерівномірної роботи крана K Розрахункове зусилля F,Кh Напруга|напруження|, що допускається, на стиснення|стискування| [σ]ст МПа Відстань між сусідніми витками різьблення t, мм Довжина нарізної частини|частки| гвинта l, мм
200/30 5.000
200/30 6.000
200/30 7.000
200/30 8.000 1,5
210/40 1,1 9.000 1,5
210/40 1,1 10.000 1,5
210/40 1,1 11.000 1,5
210/40 1,1 12.000
220/40 1,15 13.000
220/40 1,15 14.000
220/40 1,15 15.000 2,5
230/45 1,15 16.000 2,5
230/45 1,15 17.000 2,5
230/45 1,15 18.000 2,5
240/45 1,2 19.000
240/45 1,2 20.000
240/45 1,2 21.000
250/50 1,2 22.000
250/50 1,2 23.000
250/50 1,2 24.000
250/50 1,2 25.000

 

 

Література:

1. Целиков Л.И. и др. Машины и агрегаты металлургических заводов. т. ІІ. М., «Металлургия», 1987г.

2. Виниолии И.И. Механическое и транспортное оборудование сталеплавильных цехов. М. «Металлургия», 1972, 2-е издание, 368 с.


 






ТОП 5 статей:
Экономическая сущность инвестиций - Экономическая сущность инвестиций – долгосрочные вложения экономических ресурсов сроком более 1 года для получения прибыли путем...
Тема: Федеральный закон от 26.07.2006 N 135-ФЗ - На основании изучения ФЗ № 135, дайте максимально короткое определение следующих понятий с указанием статей и пунктов закона...
Сущность, функции и виды управления в телекоммуникациях - Цели достигаются с помощью различных принципов, функций и методов социально-экономического менеджмента...
Схема построения базисных индексов - Индекс (лат. INDEX – указатель, показатель) - относительная величина, показывающая, во сколько раз уровень изучаемого явления...
Тема 11. Международное космическое право - Правовой режим космического пространства и небесных тел. Принципы деятельности государств по исследованию...



©2015- 2017 pdnr.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.