Обслуговування головного турбоагрегату під час роботи й бездіяльності Загальні рекомендації
Під час дії турбінної установки необхідно вести постійне спостереження за роботою турбоагрегату й періодично контролювати:
1. частоту обертання турбін, генератора й гребного гвинта;
2. температуру й тиск свіжої пари;
3. тиск і температуру пари перед соплами, у камері регулювального щабля, ресиверах і камерах відборів;
4. тиск пари в системі ущільнень і розрідження в камерах отсоса;
5. вакуум у конденсаторі;
6. тиск масла в системі змащення й регулювання, у тому числі до й послу фільтрів;
7. температуру масла до й послу маслоохладителя;
8. температуру підшипників турбоагрегату й вступ масла до всіх місць змащення;
9. рівень масла в стічній і напірної цистернах, наявність переливу масла з напірної цистерни;
10. осьове положення роторів і вібрацію турбін;
11. температуру, рівень і солоність конденсату в конденсаторі, перепад тиску на механічних і іонообмінних фільтрах, температуру й солоність конденсату після іонообмінних фільтрів;
12. тиск охолодної води перед конденсатором, її температуру до й послу конденсатора й маслоохладителя;
13. хід клапана травлення пари й температуру пари після дроссельно-увлажнительного пристрою;
14. тиск пари перед соплами ежекторів і температуру конденсату після охолоджувачів ежекторів.
У випадку зупинки турбоагрегату в результаті спрацьовування захисту необхідно негайно закрити маневровий клапан, докласти про зупинку вахтовому помічникові капітана й старшому механікові й вжити заходів для усунення причин, що викликали зупинку.
Якщо причиною зупинки агрегату було неправильне спрацьовування засобів захисту й усунути причину неправильного спрацьовування не представляється можливим, допускається тимчасове відключення захисту ( за винятком граничних регуляторів швидкості) до приходу судна в порт. При цьому повинне бути забезпечене посилене спостереження за параметром, захист по якому відключена.
Уведення турбоагрегату в режим експлуатаційного навантаження
Під час підвищення швидкості ходу судна слід строго дотримувати встановлений інструкцією для експлуатації режим набору навантаження. Виключення допускаються тільки у випадках, викликаних вимогами безпеки судна ( по наказу капітана). Підвищення частоти обертання повинне проводитися плавно з обов'язковим прослуховуванням турбін і зубчастої передачі. Темп підвищення частоти обертання слід установлювати відповідно до теплового й вібраційного стану турбоагрегату.
При виникненні підвищеної вібрації необхідно негайно знизити частоту обертання турбін до зникнення вібрації, проробити 10-15 хв, а потім знову поступово підвищити її. Якщо після трикратного повторення цієї операції вібрація не зникне, необхідно зменшити хід і з першою нагодою зупинити агрегат для усунення причини вібрації. Якщо має місце збіг частоти обертання гребного вала із частотою власних коливань судна, то цю частоту слід проходити швидко.
Для турбоагрегатів із гнучкими роторами критичну частоту обертання необхідно проходити швидко.
У процесі збільшення частоти обертання (навантаження) необхідно:
1. здійснювати постійне спостереження за параметрами, зазначеними в (ПТЕ п.2.1.1);
2. при відсутності автоматики регулювати подачу пари до кінцевих ущільнень відповідно до навантаження;
3. уважно прослуховувати турбіни й зубчасті передачі;
4. стежити по покажчиках за тепловим подовженням корпусів турбін і рухливістю контрольних шайб;
5. контролювати відносне подовження й прогин роторів;
6. підтримувати температуру масла після маслоохладителя на рівні 38-40 °С;
7. стежити за температурою конденсату, прокачиваемого через охолоджувачі ежекторів; при відсутності автоматики підтримувати нормальні рівень у конденсаторі й температуру конденсату вручну за допомогою клапана рециркуляції;
8. при роздільному керуванні паропроизводящей установкою й головним турбоагрегатом при підвищенні навантаження не допускати провалів тиску пари.
При переході турбоагрегату на режим, що встановився, роботи необхідно:
1. відкрити соплові клапани відповідно до заданого ходу; комбінацію груп сопів вибрати так, щоб дроселювання пари було мінімальним;
2. закрити або відрегулювати рециркуляцію конденсату;
3. при температурі пари близької до нормальної закрити продування головного паропроводу, БЗК, маневрового й соплових клапанів;
4. закрити або відрегулювати клапани продування турбін;
5. відповідно до навантаження турбоагрегату відрегулювати роботу ежектора (вакуум-насоса), циркуляційного й конденсатного насосів, роботу системи ущільнень;
6. відкрити клапани відбору пари від турбін і перемкнути споживачі на роботу пором відборів;
7. якщо передбачається тривалий передній хід, з дозволу з містка закрити роз'єднувальний клапан заднього ходу й відкрити продування камери між роз'єднувальним і маневровим (заднього ходу) клапанами на конденсатор; у складних умовах плавання, коли ймовірна необхідність реверсу, роз'єднувальний клапан слід тримати відкритим;
8. для ядерних енергетичних установок переконатися, що продуктивність парогенераторів установлена відповідно до навантаження турбоагрегату при мінімальному травленні пари в конденсатор, а температура й тиск пари після дроссельно-увлажнительного пристрою відповідають нормі;
9. включити в роботу допоміжні механізми, що приводяться від головного турбоагрегату.
Якщо після режиму, що встановився, роботи відбулася короткочасна зупинка турбоагрегату ( у межах часу, зазначеного в інструкції для експлуатації), то допускається робити розвиток навантаження до попередній зупинці без обмеження за часом. При тривалості зупинки, що перевищує зазначену в інструкції, а також при тривалій роботі на малому або задньому ході при відсутності апаратури контролю теплового стану турбін підвищення швидкості ходу повинне проводитися відповідно до (ПТЕ п.п.2.2.1.-2.2.5).
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 9
Тема:Підготовка палубних механізмів до швартовних операції в нормальних умовах та важких
Мета роботи:Ознайомлення з правилами техничного використання палубних механизмов, трубопроводов. Придбати навички та вміння застосувати на практиці.
Підготовка до дії й пуск
Перед кожним пуском вахтовий механік повинен провести зовнішній огляд механізму, щоб переконатися в наступному:
- на корпусі механізму, його рухливих, відкритих частинах (приводному валу, муфті) немає сторонніх предметів; зовнішні трубопроводи систем (води, масла, повітря) надійно закріплені;
- контрольне - вимірювальні прилади перебувають на штатних місцях і справні;
- колпачковые маслянки (штауферницы) заповнені змащенням;
- у ванні для змазування підшипників кочення (у консольних насосів) масло перебуває на робочому рівні;
- рівень масла в картері механізму, що має централізоване змащення, є робітником.
Подальші практичні дії вахтового механіка:
- перевірити в дії ручні мастильні пристосування;
- перевірити стан сальників, при необхідності піджати їх, уникаючи надмірного обтиснення;
- поставити в робоче положення запірну (пропускну) арматури на розподільній коробці й на трубопроводах (балонах), що ставляться до системи механізму;
- провернути механізм (якщо потрібно по інструкції) вручну або спец пристрої, щоб переконатися у відсутності заїдань у деталях руху;
- подати живлення на прилади аварійно - попереджувальної сигналізації й захисту;
- переконатися у відсутності перешкод до пуску приводного двигуна (або привести його в робочий стан, якщо таким є дизель);
- зробити пуск і можливо плавно поставити механізм під навантаження (якщо приводним двигуном є дизель, навантаження слід подавати після його прогріву на холостому ходу до робочої температури відповідно до вимог інструкції з технічної експлуатації).
Після пуску механізму вахтовий механік повинен, з урахуванням показань контрольне - вимірювальних приладів, переконатися в нормальній роботі механізму й установити заданий режим. При необхідності усунути несправність - зупинити механізм.
У випадку підготовки до пуску й випробуванням механізму, що пройшов заводський ремонт, усі роботи повинні проводитися при особистій участі механіка, у чиє завідування входить механізм.
|