Пиши Дома Нужные Работы

Обратная связь

Урожай квітів та зберігання зрізаної квіткової продукції

Час цвітіння гвоздики тісно зв'язаний зі строками посадки та прищипки живців, впливу світлового та температурного режиму. Своєчасний перехід пагонів до цвітіння можливий тільки в умовах довгого дня. Тому строки посадки рослин визначають період їх цвітіння, величину річного врожаю квітів та його частку, яка переходить на осіннє-зимові місяці, а також впливають на період розвитку рослин від посадки до цвітіння. Строки цвітіння гвоздики регулюють також прищипуванням пагонів. Способів прищипування є декілька: одноразове, полуторне, подвійне.

Рис. 39. Зрізання гвоздики 1 - зарано; 2 - вчасно; 3 - запізно

Для реалізації квітучу гвоздику зрізають з квітоносом довжиною 40-50 см переважно зранку у фазі напіврозкритого бутона (рис. 39). Квітоноси з квітами в фазі зрізки загортають в папір і відправляють для реалізації, їх можна зберігати, додатково запакувавши в поліетиленові мішки та картонні коробки, при температурі 1 + 0,5°С до 2-4 тижнів. Після чого зрізані рослини ставлять на 3 дні в поживний розчин.

Загальні відомості про захист від хвороб та шкідників Одержання високих врожаїв і зрізу доброї якості при інтенсивному тепловому квітникарстві неможливо без чіткої організації захисту рослин.

Із профілактичних заходів першочергове значення має правильна агротехніка, дотримання оптимальних режимів життєдіяльності рослин (температура, вологість повітря та ґрунту, підживлення ). При висаджуванні імпортного посадкового матеріалу підозрілі на захворювання рослини направляють в найближчу або в центральну карантинну лабораторію.

Важливими є і карантинно-профілактичні заходи: щорічна дезінфекція теплиць, пропарювання ґрунту, обеззаражування насіннєвого та посадкового матеріалу. Для знищення збудників захворювань проводять обеззаражування інвентарю, горшків, ящиків, а також обприскування залишків рослин.



Основні хвороби та шкідники:

Фузаріоз. Хвороба може поражати рослину в любому віці. При відповідні температурі та наявності інфекції спостерігається великий відпад рослин. Фузаріоз уражає гвоздику над корінням (2-3 см вище). Коричнева шийкова гниль появляється при високій вологості, густій та глибокій посадці. Рослини набувають солом'яно-фіолетового забарвлення і відмирають.

Іржа. Інкубаційний період від трьох тижнів до двох місяців. Виникають спори при наявності води на листках протягом 6 годин. Оптимальна температура розвитку +15°. Особливо небезпечні захворювання весною та осінню, коли є надлишок вологи в навколишньому повітрі. Появляється іржа, в основному, в низу, де підвищена вологість та застій повітря. Спори можуть заразити всю теплицю.

Із шкідників для гвоздики найбільш небезпечними є: попелиці, трипси, павутинний кліщ, слизні, дротяники.

Троянда

Троянда — відноситься до родини розоцвітих. Це одна із найдавніших садових декоративних культур. У природних умовах троянди розповсюджені від Полярного кола до субтропіків і тропіків. Садові форми і сорти троянд одержані в результаті довгої селекції шляхом багаторазових повторних схрещувань та відбору.

Серед культур закритого грунту троянда постійно займає провідне місце, так як застосування різних способів вирощування, які регулюють строки цвітіння та створення нових, менш вибагливих до умов вирощування сортів дозволяє одержувати зрізані троянди на протязі всього року.

В закритому Грунту використовуються садові сорти троянд, які відносяться до групи чайногібридних, флорібунда та грандіфлора.

Група чайногібридних троянд найбільш розповсюджена та популярна в квітникарстві та декоративному садівництві. Нараховує декілька тисяч сортів. Вони цвітуть довго та рясно, однак вибагливі до умов вирощування. їх широко застосовують для озеленення, зрізу та вигонки.

Флорібунда більш молода група сортів. Вона одержана від схрещування поліантових троянд з чайногібридними. По формі суцвіття група флорібунда близька до поліантових троянд, але квітів у суцвіттях менше і більшість сортів цієї групи менш вибагливі до умов вирощування, ніж чайногібридні троянди, однак вимагають більших затрат праці на пінцировку.

Група гр%ндіфлора займає проміжне місце між двома попередніми групами. До неї відносяться сорти по формі квітки подібні до чайногібридних троянд, але які мають на пагоні по декілька великих квіток.

Важлива особливість троянд — це те, що їх вирощують в теплиці 6-8 років, при цьому економляться витрати на щорічне викопування та посадку. Коренева система мичкувата, відмічається періодичним ростом, який характерний для більшості чагарників.

Нормальний ріст та розвиток пагонів починається зі збільшення інтенсивності освітлення та довжини дня.

У теплицях використовують переважно червоні сорти троянд різних відтінків. Вони займають 65-70% площі під цією культурою, розові - 20-25%, інші 10-15%.

Основні сорти троянд, які використовують на зріз:

Атена, Каріна, Конкорт, Маріна, Мерседсе, Соня, Фламінго, Чорна Магія, Глорія.

Для вирощування троянд бажано використовувати субстрати на основі глинистого грунту, так як він має велику буферність, вміщує достатню кількість органічних речовин та мікроелементів. Глибина обробітку грунту 40-50 см. На протязі вегетації добрива вносять у відповідності з результатами агрохімічного аналізу субстрату, щоб забезпечити оптимальний режим живлення рослин для відростання пагонів та цвітіння.

В якості посадкового матеріалу в теплицях використовують рослини, одержані різними способами різними способами вегетативного розмноження. Найчастіше використовують стандартні дворічники або відбірні однорічні рослини, одержані окуліровкою у відкритому Грунті (рис. 40) Крім того використовують рослини, отримані зимою щепленням живця на підщепі, а також укоріненні живці.

 

Рис. 40. Саджанці троянди

1 — першого сорту; 2 — другого сорту; 3 — кондиційний саджанець, не придатний для висадки в теплицю

Строки посадки троянд в теплицях - з осені до кінця травня. Важливим є також формування троянд. У зв'язку з тим , що цю культуру в теплицях вирощують 6-8 років, у всі роки вирощування систематично проводять обрізку куща, яка визначає кількість та якість врожаю, строки цвітіння, довговічність рослин.

На пагонах троянд можна проводити сильну середню та слабку обрізку. В систему обрізки троянд входить, крім того, що вирізають слабкі пагони, також вирізка та обрізка сильноростучих сліпих пагонів.

Період формування першого врожаю в залежності від початку вигонки приблизно 55-75 днів. Час формування другого врожаю 45-50 днів, третього 35-50 днів.

Середня урожайність троянд (шт./кв.м.) за рік при звичайному способі вигонки і при літній прищипці пагонів - по 140, при літньому перецвітанні - 105, при круглорічній культурі з досвічуванням - 170.

Щорічно після обрізки троянд перед вигонкою у міжряддя вносять основне добриво - гній, який прикопують. Мінеральні добрива використовують після прогрівання Грунту - з початку поливу рослин теплою водою. Основне добриво забезпечує хороший ріст троянд до першого цвітіння.

Після першого цвітіння 2-3 рази на місяць починають проводити рідкі підживлення рослин, в тому числі розчину коров'яку (1:10). Поливають рослини з таким розрахунком, щоб листя до вечора обов'язково підсохло. Спеціалісти рахують, що сухість субстрату і повітря безпечніші, ніж лишня вологість.

Одне з важливих заходів із догляду за рослинами - захист її від хвороб та шкідників.

Зріз квітів проводять в період, коли бутон, знаходиться у фазі напіврозпуску (рис. 41). Найкращий час для зрізу квітів - ранок або після 14-16 годин.

Рис. 41. Фази зрізання троянд

1 - зрізані в цій фазі бутони не розкриваються; 2 -у цій фазі в теплу суху погоду можна зрізати бутони маломахрових сортів; 3 - фаза розвитку квітки, при якій рекомендується зрізати бутони; 4-у цій фазі можна зрізати бутони сильно махрових сортів при несприятливій погоді (наприклад, зимою)

Основні хвороби та шкідники троянд

Троянди схильні до ряду грибкових захворювань. Зменшити захворювання можна тільки в тому випадку, якщо, крім знищувальних заходів боротьби, будуть своєчасно виконуватися всі заходи по догляду за рослинами (поливи і рихлення, підживлення , удобрення).

Борошниста роса. Троянда легко пошкоджується борошнистою росою. При цьому захворюванні листки, бутони, пагони і шипи покриваються білим борошнистим нальотом. В результаті рослини бувають сильнопригніченими, поражені листки скручуються та опадають, бутони часто в'януть не розцвітаючи. Найсприятливіша для проростання спор температура від 18° до 24° та відносно висока вологість.

Чорна плямистість листків. Спори збудника хвороби переносяться вітром. Для проростання спор потрібна вода, тому вологе жарке літо особливо сприяє розповсюдженню чорної плямистості рослин. Хвороба пошкоджує всі наземні частини рослин, але переважно листки. Чорні плями проявляються переважно на верхній стороні листків, але можливі утворення і знизу. При сильному розвитку хвороби плями змиваються.

Іржа — поширене захворювання троянд, яке є причиною передчасного опадання листків та всихання пагонів. Весною на нижній стороні листків появляється у великій кількості яскраві оранжево-жовті подушечки - пустули, які пізніше стають чорними.

Хлороз — появляються на трояндах, які ростуть переважно на вапнякових ґрунтах. Листки при цьому набувають жовтуватого відтінку або на них появляються жовтуваті прожилки. Іноді листки стають коричнюватими (мають вигляд обпалених вогнем).

Сіра гниль бутонів та квітів. Появляється на бутонах та квітах переважно білого забарвлення в погано отоплюваних і слабопровітрюваних теплицях, при високій вологості. Поражені бутони не розкриваються, стають коричневими та водянистими, покриваються сірим сильним нальотом. Частіше трапляються в плівочних теплицях, завдаючи великої шкоди особливо при загущених посадках.

Вазонкові рослини Пеларгонія

Пеларгонія відноситься до родини геранієвих. Цей рід включає близько 250 видів, основна кількість яких є родом із Північної Африки. У квітникарстві найбільше значення мають три багаторічних види: пеларгонія зональна гібридна, пеларгонія плющелиста, пеларгонія крупноквіткова.

Пеларгонія зональна гібридна. Рослина висотою 40-60 см з напів-здерев'янілим стеблом. Вегетативне розмноження проводять в березні -квітні. Маточники розміщують зимою в сухих світлих теплицях при температурі 4-7°С та помірному поливі. Черенки укорінюють в субстраті протягом 20-25 днів. Укорінені черенки пересаджують у горшки діаметром 10-12см. Розмноження з насіння проводять з грудня по лютий. Цвітіння наступає через 13-20 тижнів. Пеларгонія зональна посухостійка рослина, але добрий полив у всі фази росту та розвитку рослин забезпечує тривале цвітіння.

Пеларгонія плющелиста. Напівчагарник з тонкими розгалуженими пагонами. Квіти білі, розові та червоні, зібрані у зонтики суцвіття.

Культивують так як і пеларгонію зональну, але використовують в якості ампельної або шпалерної рослини.

Пеларгонія багатоквіткова гібридна. Рослини також із напівзде-рев'янілими пагонами, квіти діаметром 5-7 см. Забарвлення квітів різноманітне. Розмноження живцями в два періоди: в лютому-березні та серпні. Пересаджують у горшки, поливають підживляють. Реалізують рослини, коли рослини зацвітають.

Сурфінія

Сурфінія - це штучно створений гібрид петунії переважно із звисаючими пагонами. Квіти за своїм забарвленням можуть бути різних відтінків та різної махровості. Щоб зберегти ознаки сорту - розмноження вегетативне. Розмножують верхівкою стебла з 3-4 бруньками. Підготовлений живець вмочують в укорінювач і висаджують в палетки з відповідним субстратом, основна частина якого рудий верховий торф. Оптимальна кислотність субстрату для вирощування сурфінії - рН 5,0-5,6. Перший тиждень рослини обприскують з пульверизатора 6-8 раз на день, накриваючи плівкою для зменшення випаровування. В сонячні дні обприскують частіше, притіняють, провітрюють, дотримуються оптимальних температур. Укорінені живці висаджують у такий же субстрат, що і при укоріненні. Після приживання (через 10-14 днів) обробляють стимулятором росту та прищіпують для меншого витягування пагонів. Оптимальна температура вирощування сурфінії 16-18°С. Полив проводять при висиханні ґрунту обов'язково чергуючи з підкормками.

При доброму догляді рослини дають приріст 2-3 см в день, тому треба своєчасно їх розставляти на стелажі не допускаючи сплітання пагонів.

Реалізовують рослини з квітня по серпень місяць в горшках діаметром 10 см, а також у великих підвісних горшках, коли сурфінія добре розгалузиться і зацвіте.

Хвороби в основному грибкового походження: борошниста роса, коренева гниль, фузаріоз; із шкідників на сурфінії розвиваються трипс, попелиця, білокрилка, павутинний кліщ.






ТОП 5 статей:
Экономическая сущность инвестиций - Экономическая сущность инвестиций – долгосрочные вложения экономических ресурсов сроком более 1 года для получения прибыли путем...
Тема: Федеральный закон от 26.07.2006 N 135-ФЗ - На основании изучения ФЗ № 135, дайте максимально короткое определение следующих понятий с указанием статей и пунктов закона...
Сущность, функции и виды управления в телекоммуникациях - Цели достигаются с помощью различных принципов, функций и методов социально-экономического менеджмента...
Схема построения базисных индексов - Индекс (лат. INDEX – указатель, показатель) - относительная величина, показывающая, во сколько раз уровень изучаемого явления...
Тема 11. Международное космическое право - Правовой режим космического пространства и небесных тел. Принципы деятельности государств по исследованию...



©2015- 2017 pdnr.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.