Публічний захист кваліфікаційної роботи

Захист відбувається на засіданні ДЕК публічно. Він носить характер наукової дискусії і проходить в обстановці високої вимогливості, принциповості та дотримання наукової етики, при цьому докладному аналізу мусять піддавати достовірність і обґрунтованість усіх висновків та рекомендацій наукового і практичного характеру, які знаходяться у кваліфікаційних роботах.

Засідання ДЕК починається з того, що головуючий оголошує про захист робіт, вказуючи їх назву, прізвище, ім'я та по-батькові автора, наукового керівника та рецензента.

Далі слово для повідомлення надається самому авторові роботи. Свій виступ він будує на основі вільного викладу раніше підготовленого конспекту доповіді, яка має продемонструвати високий теоретичний рівень підготовки, ерудицію і здатність доступно викласти основні наукові результати проведеного дослідження. Зазвичай, доповідь починається зі звернення: “Шановний пане голово! Шановні члени Державної екзаменаційної комісії! Шановні присутні!...” Дуже важливо, аби мова автора роботи була науковою, ясною, граматично точною, впевненою, що робить її зрозумілою та переконливою, гарно аргументованою за змістом. Промова має бути виразною, що залежить від темпу, гучності та інтонації. Не припускається порушення норм літературної вимови, зокрема, вживання неправильних наголосів.

Слід також врахувати й таке питання, як вибір одягу. Це важливо для доповідача. Відома елегантність, підтягнутість в одязі сприяє гарному враженню на членів ДЕК і присутніх на захисті.

Автор роботи доповідає за кафедрою, звертаючи увагу на об'єкти, відображені на плакатах, малюнках, пояснює особливості експонатів. Після виступу надається слово науковому керівникові (якщо він присутній), у разі відсутності головуючий зачитує відгук. Після цього починається наукова дискусія, в якій можуть брати участь всі присутні на захисті. Члени ДЕК і особи, запрошені на захист, в усній формі можуть ставити питання із проблем роботи, методів дослідження, уточнюючи результати й процедуру експериментальної роботи і т.п.

Відповідаючи на поставлені запитання, слід торкатися суті справи. Авторам робіт слід виявляти скромність в оцінці своїх наукових результатів і тактовність до тих, хто ставить запитання.

Перш ніж відповідати на запитання, необхідно його вислухати або при потребі й записати. При цьому слід враховувати, що чітка, логічна, аргументована відповідь на попереднє питання може виключити наступне.

Інколи виникають нижче наведені ситуації:

- питання зрозуміле і Ви даєте на нього відповідь. Від Вас чекають розгорнутої відповіді, яка демонструє Вашу ерудицію;

- питання незрозуміле. Тоді слід попросити уточнити або повторити його, а потім відповісти на нього;

- питання зрозуміле, але відповісти на нього Ви не можете. У цьому випадку можливі репліки: "Це не входило у завдання даної роботи"; "Це виходить за рамки цієї роботи"; "Це питання, на жаль не розглядалося нами (з якоїсь причини)" і т.п.

Далі надається слово рецензентові (при відсутності - зачитується рецензія).

Після закінчення дискусії за бажанням автора роботи йому може надаватися заключне слово, після якого можна вважати, що основна частина процедури захисту завершена.

На закритому засіданні ДЕК підбиваються підсумки захисту і приймається рішення про оцінку (“відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно”). Це рішення приймається простою більшістю голосів членів комісії, що беруть участь у засіданні. При рівному числі голосів голос Голови є вирішальним.

Критерії оцінювання кваліфікаційних робіт

Оцінка роботи визначається за такими основними критеріями:

– дипломна робота, яка відповідає вище вказаним вимогам: чітко викладений матеріал на основі власної оцінки спеціально підібраних джерел та історичної літератури (в окремому методологічному розділі), використані наукові підходи та методи дослідження, на підставі самостійно проведеного дослідження досягнуто певних результатів, що дало змогу зробити аргументовані висновки та обґрунтувати власні пропозиції, та за умов, що під час захисту студент проявив вміння доповісти суть свого дослідження, вірно відповів на запитання Державної комісії, показав здатність відстоювати свою позицію, проводити наукову дискусію і визначити свої недоліки та помилки, оцінюється на “відмінно”;

– робота, що містить вичерпну систематизовану інформацію за обраною темою, у ній студент зробив оцінку використаних джерел, чітко сформулював мету та завдання дослідження, зробив логічні висновки та обґрунтував власні пропозиції, та має несуттєві відхилення від вимог до дипломної роботи, які не знижують її загальної оцінки як закінченого самостійного дослідження (окремі неточності, мовні та стилістичні огріхи тощо), дозволяють при відповідному захисті виставляти “добре”;

– робота, в якій розкрито обрану тему, але лише на основі реферування опублікованих джерел, проблема в цілому розглянута, але не зроблено самостійних аргументованих висновків і автор не врахував деякі обов’язкові вимоги до дослідження, оцінюється на “задовільно”;

– представлена дипломна робота, яка не відповідає вищевказаним вимогам, отримує оцінку “незадовільно”.Студент, робота якого не отримала позитивної оцінки, має право доопрацювати її та захищати на засіданні ДЕК повторно, і не пізніше, ніж три роки, але тільки один раз і не раніше наступного року.

Голова ДЕК оголошує всім присутнім цю оцінку, повідомляючи, що кожному, хто захистився, присуджується кваліфікаційний рівень бакалавра, спеціаліста чи магістра.

Після завершення захисту всі роботи передаються до архіву ЗНУ.

ДОДАТКИ

Додаток А

Поради початківцю-досліднику

(що треба знати про технологію дослідження)

Процес наукового дослідження

- Консультація з науковим керівником і складання попереднього плану та концепції.

- Створення бібліографічного архіву.

- Створення науково обробленого архіву; обробка першоджерел дослідження; реферування; концептуальна систематизація зібраного матеріалу.

- Формування концепції наукового дослідження і створення кінцевого плану.

- Створення (написання) та редагування чернеткового рукопису.

- Створення чистового рукопису у відповідності до “Стандартів”.

- Рецензування та публічний захист.

Етапи наукового пошуку

Перший етап у технології наукового дослідження: підготовка до дослідження:

Другий етап у технології наукового дослідження: накопичення наукової інформації, створення науково обробленого архіву:

Третій етап у технології наукового дослідження: написання чернеткового рукопису наукового проекту:

Четвертий етап у технології наукового дослідження: оформлення і захист наукового проекту:

Таким чином: загальну схему всього ходу наукового дослідження можна уявити у вигляді логічної схеми:

1. Обґрунтування актуальності обраної теми.

2. Постановка мети й конкретних завдань дослідження.

3. Визначення об’єкта та предмета дослідження.

4. Вибір методу (методики) проведення дослідження.

5. Опис процесу дослідження.

6. Обговорення результатів дослідження.

7. Формулювання висновків та оцінка одержаних результатів.