Класифікація катастроф як надзвичайних ситуацій в Україні ЗМІСТ
Вступ 4
| 1.
| Класифікація катастроф як надзвичайних ситуацій в Україні
|
| | 2.
| Класифікація надзвичайних ситуацій та терміни, які використовують у ″Класифікаторі надзвичайних ситуацій в Україні″
|
| | 3.
| Надзвичайні ситуації природного характеру
|
| | 4.
| Небезпечні природні явища на території України
|
| | 5.
| Надзвичайні ситуації техногенного походження
|
| | 6.
| Радіаційна небезпека територій України
|
| | 7.
| Життєдіяльність населення в умовах радіаційного забруднення
|
| | 8.
| Хімічна небезпека регіонів України
|
| | 9.
| Транспортування, зберігання сильнодіючих отруйних речовин та комплекс заходів захисту населення від наслідків хімічної надзвичайної ситуації
|
| | 10.
| Гідродинамічні небезпеки
|
| | 11.
| Правові та нормативні документи з питань безпеки техногенного характеру
|
| |
| Додатки
|
| |
| Список використаної літератури
|
|
ВСТУП
Безпека людини та стан природного оточуючого її середовища – одна з найважливіших характеристик якості життя, науково-технічного та економічного розвитку держави. Гарантування безпеки держави, зазвичай, пов'язують із захистом її від змін, що походять як зсередини, так і ззовні, спричинені протиправним застосуванням сили. При цьому йдеться про усунення загрози суспільному порядку, добробуту та здоров'ю населення, стійкому функціонуванню народного господарства.
Екологічна безпека - це сукупність певних властивостей навколишнього середовища і створюваних цілеспрямованою діяльністю людини умов, за яких з урахуванням економічних, соціальних чинників і науково обґрунтованих допустимих навантажень на об’єкти біосфери утримуються на мінімально можливому рівні ризику антропогенний вплив на навколишнє середовище і негативні зміни, що відбуваються в ньому, забезпечується збереження здоров’я життєдіяльності людей і виключаються віддалені наслідки цього впливу для теперішнього і наступних поколінь.
Об'єктами екологічної безпеки євсе, що має життєво важливе значення для суб'єктів безпеки: права, матеріальні та духовні потреби особистості, природні ресурси та довкілля як матеріальної основи державного та суспільного розвитку.
Суб'єктами екологічної безпеки є індивідуум, суспільство, біосфера, держава.
Головною метою вивчення курсу ״Екологічна безпека״ – ознайомлення студентів зі суттю концептуальних засад загальної стратегії у сфері раціонального природокористування та захисту навколишнього середовища, а також втілення їх у практику з метою сталого економічного та соціального розвитку держави. Методичні рекомендації дають змогу студентам розглянути основні шляхи формування нових типів технологічних процесів, соціальної організації та управління, здатності розв'язувати екологічні проблеми та зменшувати будь-які екологічні небезпеки, що становлять значну загрозу національній безпеці України.
Завданням вивчення дисципліни є засвоєння студентами знань з теоретичних основ екологічної безпеки, формування у них практичних умінь для оцінки наслідків прояву небезпечних явищ природного та антропогенного характеру. Обізнаність студента з основними положеннями екологічної безпеки необхідна для його становлення як висококваліфікованого спеціаліста, який володіє достатніми знаннями в галузі оцінювання реальної екологічної ситуації на певній місцевості. Засвоївши знання з дисципліни студент отримає необхідні навики для формулювання та прийняття швидких і вірних рішень у разі виникнення надзвичайної ситуації на даній території.
Вимоги до знань, умінь та навичок студентів
В результаті вивчення дисциплінистудент повинен знати:
● основні терміни і поняття екологічної безпеки;
● мету, завдання, принципи екологічної безпеки;
●основні ознаки надзвичайних ситуацій та їх типи;
● основні причини виникнення надзвичайних ситуацій природного та антропогенного характеру;
●рівні прояву надзвичайних ситуацій та наслідки їх впливу на навколишнє середовище;
●географією прояву основних небезпечних явищ природного та антропогенного характеру на території України та у світі;
●правові та нормативні документи з питань екологічної безпеки природного та техногенного характеру.
В результаті вивчення дисциплінистудент повинен вміти:
● зробити екологічну оцінку певної території;
●виділити й оцінити природні і антропогенні джерела порушення екологічної безпеки;
●проаналізувати вихідні показники, необхідні для прогнозування можливості виникнення надзвичайних ситуацій у межах різних геосистем;
- провести відбір зразків повітря, води, ґрунту, біологічних об’єктів для визначення їх екологічного стану;
- застосовувати сучасні фізико-хімічні та біологічні методи визначення полютантів в абіотичних і біотичних екосистемах;
- визначити економічний, соціальний, медико-біологічний збиток внаслідок виникнення надзвичайної ситуації на навколишнє середовище.
У зв’язку з цим розроблені методичні рекомендації для виконання практичних робіт з дисципліни «Екологічна безпека». Кожній роботі передує теоретична частина з необхідним мінімумом теоретичних знань певної теми. Усі роботи вміщують питання для самоперевірки теоретичних і практичних знань для захисту після виконання роботи.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 1
Класифікація катастроф як надзвичайних ситуацій в Україні
Мета заняття: ознайомитись з основними ознаками надзвичайних ситуацій та вивчити їх типи.
Завдання:
● вивчити загальні ознаки надзвичайних ситуацій;
● розглянути основні принципи функціонування"Державного класифікатора надзвичайних ситуацій";
● освоїти класифікації надзвичайних ситуацій.
Теоретичні відомості на допомогу студенту
До 1997 р. в Україні не було спеціальної класифікації надзвичайних ситуацій (НС). У 1998 р. Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи розробило й оприлюднило окремий збірник „Класифікатор надзвичайних ситуацій в Україні" (далі - Класифікатор).Класифікатор розроблено на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 15 липня 1998 р. №1099 "Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій" з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 р. №1198 "Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру".
Класифікатор НС в Україні створено шляхом об'єднання окремих класифікаційних карток, які були розроблені й узгоджені галузевими міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади. Остаточне редагування Класифікатора НС виконано співробітниками центрального апарату Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи й Європейського центру техногенної безпеки (TESEC) за підтримки спільного проекту України та Програми розвитку ООН УКР/96/026 „Сталий захист людини".
Метою створенняКласифікатора надзвичайних ситуацій в Україні є впровадження ефективності механізму оцінки небезпечної події, що сталася або може статися у прогнозований термін, обґрунтування віднесень цієї події до рангу надзвичайних ситуацій та визначення рівня реагування, що відповідає масштабу цієї події.
Дія Класифікатора НС поширюється на всі НС в Україні, а також у зонах відповідальності України на акваторіях Чорного та Азовського морів, річок Дніпро та Дунай у всіх випадках, коли потерпілою стороною виступають громадяни України та інших держав.
Класифікатор НС призначається для використання міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами управління всіх рівнів Єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного походжень (далі ЄДС НС), виконавчими органами рад, підприємствами, установами та організаціями, аварійно (пошуково) – рятувальними, черговими та диспетчерськими службами, незалежно від форм власності та підпорядкування, військовими частинами
У 2002 р. під егідою Державного стандарту України видано "Державний класифікатор надзвичайних ситуацій" (ДКНС). У ньому зазначено, що об'єктами класифікації у ДКНС є надзвичайні ситуації, визначені як порушення нормальних умов життя та діяльності людей на об'єкті або території, спричинені аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження чи іншою небезпечною подією, що призвели до загибелі людей і значних матеріальних втрат.
Загальними ознаками надзвичайних ситуацій є:
-наявність або загроза загибелі людей;
- значне погіршення умов життєдіяльності людей та роботи об'єкта;
- заподіяння економічних збитків;
- істотне погіршення стану довкілля.
Надзвичайні ситуації за характером походження поділяють на класи, класи на групи, групи на види з наданням відповідного коду. З урахуванням цього кожну НС визначає оригінальний код, який складається з 5 цифр та одної літери.
Згідно з Державним класифікатором надзвичайних ситуацій (ДК 019-2001) України всі ситуації поділяються на такі чотири групи:
1. НС техногенного характеру, код 10000. В клас входять 11 груп, в групи входять 54 види надзвичайних ситуацій.
2. НС природного характеру, код 20000. В клас входять 11 груп в групи входять 61 вид надзвичайних ситуацій.
3. НС соціально-політичного характеру, код 30000. В клас входять 7 груп, в групи входять 38 видів надзвичайних ситуацій.
4. НС воєнного характеру. Код 40000.
Надзвичайні ситуації техногенного характеру– транспортні аварії (катастрофи), пожежі, вибухи, аварії з викиданням (загрозою викидання) небезпечних та шкідливих хімічних і радіоактивних речовин, раптове руйнування споруд; аварії в електроенергетичних системах, системах життєзабезпечення, системах зв'язку та телекомунікацій, на очисних спорудах, у системах нафтогазового промислового комплексу, гідродинамічні аварії та ін.
Кількість офіційно реєстрованих аварій і катастроф техногенного характеру в новій класифікації збільшено. Якщо в першій класифікації (1998) було 54 види НС техногенного характеру, то у новому класифікаторі їх уже 94.
Надзвичайні ситуації природного характеру– небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні явища, деградація ґрунтів чи надр, пожежі у природних екологічних системах, зміни стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність та масове отруєння людей, інфекційні захворювання свійських тварин, зокрема, сільськогосподарських, масова загибель диких тварин, ураження сільськогосподарських рослин хворобами та шкідниками тощо.
Джерело природної НС – небезпечне природне явище або процес, унаслідок яких на певній території або акваторії виникла або може виникнути НС.
Зона природної НС – територія чи акваторія, на якій унаслідок виникнення джерела природної надзвичайної ситуації або розповсюдження її наслідків з інших районів виникла природна НС.
Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру пов'язані з протиправними діями терористичного й антиконституційного спрямування – збройні напади, захоплення і силове утримання важливих об'єктів або реальна загроза здійснення таких акцій: збройні напади, захоплення і силове утримання атомних електростанцій або інших об'єктів атомної енергетики чи реальна загроза здійснення таких акцій; замах на життя керівників держави та народних депутатів України; напад, замах на життя членів екіпажу повітряного або морського (річкового) судна, викрадення (спроба викрадення), знищення (спроба знищення) таких суден; захоплення заручників з числа членів екіпажу чи пасажирів, установлення вибухового пристрою у багатолюдних місцях, установі, організації, на підприємстві, у житловому секторі, на транспорті; зникнення або викрадення зброї та небезпечних речовин з об'єктів їхнього зберігання, використання, перероблення та під час транспортування; виявлення застарілих боєприпасів, аварії на арсеналах, складах боєприпасів та інших об'єктах військового призначення з викиданням уламків, реактивних та звичайних снарядів, нещасні випадки з людьми тощо.
Надзвичайні ситуації воєнного характерупов'язані з наслідками застосування звичайної зброї або зброї масового ураження, під час яких виникають вторинні чинники ураження населення, що визначені окремими нормативними документами і тому в цьому класифікаторі не деталізовані, а зазначені на найвищому рівні деталізації в угрупованні з кодом 4000 "НС воєнного характеру".
Для кожного виду надзвичайної ситуації розроблені конкретні класифікаційні ознаки і три порогових значення кожної ознаки.
Перше порогове значення ознаки, перевищення якої відносить ситуацію до рангу надзвичайних і вимагає від оперативного чергового персоналу потенційно небезпечного об'єкту або диспетчерської служби населеного пункту чи адміністративного району сповістити про це (без зупинки робіт з ліквідації наслідків НС, що виникли) оперативних чергових і управління з надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населеного району, області для прийняття першого рішення щодо віднесення ситуації до відповідного рівня.
Друге порогове значення ознаки, у разі досягнення чи перевищення якої регіональні органи повинні сповістити про факт НС галузеві міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, на об'єкті яких виникла ситуація, а також, оперативного чергового МНС, терміново залучити до ліквідації НС необхідні сили та засоби, включаючи, аварійно-рятувальні формування з інших районів, міст.
Третє порогове значення ознаки, у разі досягнення чи перевищення якої вимагається термінове залучення до реагування на НС необхідних сил і засобів матеріальних та технічних ресурсів або резервів міністерств, на об'єктах яких виникла ця ситуація, включаючи оперативно-рятувальні формування з інших регіонів та підприємств, а також МНС, яке у разі потреби залучає до ліквідації НС війська ІДО, спеціалізовані формування центрального підпорядкування.
Рекомендовані джерела літератури: [5, 6, 21, 22].
Питання для самоконтролю
1. Яка основна мета створення Класифікатора надзвичайних ситуацій в Україні?
2. Назвати основні ознаками надзвичайних ситуацій.
3. Дати визначення поняттю "надзвичайна ситуація".
4. Як поділяються надзвичайні ситуації за походженням?
5. Охарактеризувати порогові значення класифікаційної ознаки.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 2
Класифікація надзвичайних ситуацій та терміни, які використовують у ″Класифікаторі надзвичайних ситуацій в Україні″
Мета заняття: вивчити рівні прояву надзвичайних ситуацій та наслідки їх впливу на навколишнє середовище.
Завдання:
● освоїти ознаки за якими класифікують надзвичайні ситуації техногенного характеру;
● освоїти класифікаціюнадзвичайних ситуацій відповідно до їх територіального поширення;
● вивчити наслідки раптового виникнення надзвичайної ситуації.
Теоретичні відомості на допомогу студенту
Надзвичайні ситуації техногенного характеру класифікують за такими основними ознаками:
За масштабами наслідків аварії поділяються на локальні і об'єктові.
За галузевою ознакою:
- в будівництві;
- в промисловості;
- в житловій та комунальній сфері;
- в сільському господарстві;
- в лісовому господарстві;
- на транспорті (повітряному, водному, наземному, підземному).
Залежно від кількості уражених НС поділяються на три категорії:
малі- кількість потерпілих від 25 до 100 чоловік, з яких 10-15 потребують госпіталізації;
середні- потерпілих від 100 до 1000 чоловік, з яких 25-250 потребують госпіталізації;
великі — потерпілих більше 1000 чоловік, з яких більше 250 чоловік потребують госпіталізації.
Відповідно до територіального поширення розрізняють надзвичайні ситуації загальнодержавного, регіонального, місцевого та об'єктового рівня.
До загальнодержавного рівняналежить НС, яка розвивається на території двох і більше областей (Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя) або загрожує транскордонним перенесенням, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні й технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремої області (Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя), але не менше одного відсотка видатків відповідного бюджету.
До регіонального рівняналежить НС, яка розгортається на території двох та більше адміністративних районів (міст обласного значення) Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя або загрожує перенесенням на територію суміжної області України, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні та технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремого району, але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету.
До місцевого рівняналежить НС, яка виходить за межі потенційно небезпечного об'єкта, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків на довкілля, сусідні населені пункти, інженерні споруди, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні й технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості потенційно небезпечного об'єкта, але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету.
До місцевого рівня належатьтакож усі НС, які виникають на об'єктах житлово-комунальної сфери та інших, що не входять до затверджених переліків потенційно небезпечних об'єктів. До об'єктового рівня належать усі НС, які не підпадають під зазначені вище визначення.
До небезпек техногенного характеру, що здатні створити надзвичайну ситуацію, належать техногенні аварії та катастрофи, пожежі, неспровоковані вибухи.
Надзвичайні ситуації техногенного характеру містять у собі загрозу для людини, економіки і довкілля або здатні створювати її внаслідок ймовірного вибуху, пожежі, затоплення або забруднення навколишнього середовища.
Раптове виникнення надзвичайної ситуації призводить до:
- значних соціально-екологічних і економічних збитків;
- необхідності захисту людей від дії шкідливих для здоров'я отруйних й радіоактивних речовин, бактеріальних засобів, травмуючих і психологічних факторів;
- проведення рятувальних і інших невідкладних робіт, медичних і евакуаційних заходів, а також ліквідації негативних наслідків, які склалися.
Надзвичайні ситуації техногенного походження виникають, як правило, на потенційно техногенно-небезпечних виробництвах.
До потенційно небезпечних об'єктів (ПНО) в першу чергу належать:
- хімічно небезпечні об'єкти (ХНО);
- вибухові та пожежно небезпечні об'єкти (ВПНО);
- радіаційно небезпечні об'єкти (РНО);
- гідродинамічнонебезпечні об'єкти (ГДНО).
Надзвичайній ситуації техногенного характеру, як правило, передує аварійна ситуація. Своєчасне виявлення аварійної ситуації, впровадження запобіжних заходів може відвернути виникнення надзвичайної ситуації.
Техногенні аварії та катастрофи виникають на ПНО, як правило, при подіях екстремального характеру, коли має місце різке і значне за величиною відхилення параметрів технологічних процесів від нормального їх значення, що і викликає аварійну ситуацію і ризик аварії та виникнення надзвичайної ситуації.
Терміни, які використовують у ″Класифікаторі надзвичайних ситуацій в Україні″:
Надзвичайна ситуація – порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призвела (може призвести) до загибелі людей та/або значних матеріальних втрат.
Надзвичайний стан – особливий правовий режим діяльності державних органів, органів місцевого та регіонального самоврядування, підприємств, установ і організацій, який тимчасово допускає встановлені Законом України ″Про надзвичайний стан″ обмеження у здійсненні конституційних прав і свобод громадян, а також прав юридичних осіб та покладає на них додаткові обов’язки.
Аварія – небезпечна техногенна подія, що створює на об'єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров'я людей та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу, завдає шкоди довкіллю.
Результатом аварії є порушення виробничого процесу внаслідок поломки, вибуху, витікання сильнодіючих отруйних речовин тощо.
Сильнодіючі отруйні речовини –це ті речовини хімічного походження, які використовуються людиною в народногосподарській діяльності.
Отруйні речовини – це спеціально синтезовані хімічні сполуки, які в мізерних кількостях призводять до ураження живих організмів.
За характером ризику аварії поділяють:
Аварія з біотичною загрозою – аварія, що супроводжується поширенням (або можливістю поширення) небезпечних біотичних речовин у кількості, що створює загрозу життю і здоров'ю людей, тварин і рослин та (або) завдає шкоди довкіллю.
Аварія з викидом [розливом] радіоактивних речовин – аварія на радіаційно небезпечному об'єкті, яка спричинила викидання (розливання) радіоактивних речовин за межі встановлених захисних бар'єрів, і (чи) потужність дози іонізуючого випромінювання перевищує чинні норми та загрожує довкіллю.
Аварія з викидом [розливом] хімічних речовин – аварія на хімічно небезпечному об'єкті, що супроводжується викидом (розливом) небезпечних хімічних речовин, яка може призвести до загибелі чи хімічного враження людей.
Аварія на підземній споруді – небезпечна подія на шахті, гірничій виробці, підземному складі чи сховищі, у транспортному тунелі чи рекреаційній печері, пов'язана з раптовим повним або частковим руйнуванням споруд, що створює загрозу життю і здоров'ю людей, які там перебувають, і (чи) завдає матеріальних збитків.
Аварія на трубопроводі – аварія на трасі трубопроводу, пов'язана з викидом (розливом) шкідливих хімічних чи пожежо- та вибухонебезпечних речовин, що призвела до загибелі людей чи отримання ними тілесних ушкоджень або завдала шкоди довкіллю.
Примітка. Залежно від виду транспортованого продукту розрізняють аварії на газопроводах, нафтопроводах, продуктопроводах тощо.
Аварія потягу– зіткнення пасажирського або вантажного потягу з іншим потягом чи іншою перешкодою, сходження з рейок рухомого складу потягу, що призвела до загибелі людей чи отримання ними тілесних ушкоджень, пошкодження рухомого складу до ступеня вилучення його з обігу, а також якщо цілковита перерва руху на окремій дільниці перевищує нормативний час усунення наслідків зіткнення чи сходження рухомого складу.
Катастрофа– велика аварія, що виникає внаслідок господарської діяльності і завдає значну шкоду як населенню, так і навколишньому середовищу: людські жертви, каліцтва або погіршення стану здоров`я населення, забруднення природного середовища тощо. Зазвичай до катастроф відносять великі аварії, за яких загинуло не менше певної кількості людей (не менше 10 чоловік), матеріальний збиток перевищив певну суму або мав місце збіг цих обставин.
Стихійне лихо – небезпечні природні процеси та явища, які за своїми масштабами відхиляються від вузького діапазону нормального функціонування навколишнього середовища, створених людиною пристроїв, споруд, технологій та самої людини; руйнівне природне і/або природно-антропогенне явище або процес, що може спричинити або спричинив загрозу життю та здоров`ю людей, руйнування або знищення матеріальних цінностей та окремих елементів природного середовища.
Це можуть бути як короткотривалі процеси, наприклад, тайфуни, смерчі, зсуви, лавини, землетруси, виверження вулканів, цунамі тощо, так і довготривалі - засухи, масове розмноження шкідників, повені, снігові замети.
Поняття набуває соціально-економічного змісту, оскільки стихійні лиха виникають переважно у місцях активної господарської діяльності людини. У міру зростання населення і розвитку господарства зростає як частота їх появи, так і обсяг збитків, завданих стихійними лихами, і кількість жертв.
Стихійні лиха можуть призвести до необхідності надання окремим територіям термінової загальнодержавної допомоги та оголошення президентом України надзвичайного стану.
Рекомендовані джерела літератури: [5, 8, 12, 21].
Питання для самоконтролю
1. Як поділяються аварії за масштабами наслідків тагалузевою ознакою?
2. На яких рівнях може проявлятися надзвичайна ситуація?
3. Які об’єкти відносяться до потенційно небезпечних?
4. Як поділяються аварії за характером ризику?
5. Дати визначення поняттям "аварія″, ″катастрофа″ та ″надзвичайний стан″.
6. Дати визначення поняттю "стихійне лихо″.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 3
|