Пиши Дома Нужные Работы

Обратная связь

Рівень радіаційної небезпеки у різних регіонах України

У Донецькому економічному районі радіаційна небезпека зумовлена, переважно, як наявністю територій, забруднених радіонуклідами, так і донецького спецкомбінату «Радон».

В Донецькій області виявлені території площею 410 км2 зі щільністю радіоактивного забруднення за цезієм до 2,2 кі/км2: (Донецьк, Артемівськ, Дебальцеве, Єнакієве, Сніжне, Шахтарське та 143 населених пункти Шахтарського, Волноваського, Амвросієвського та Старобешівського районів).

Спецкомбінат «Радон» (м. Донецьк) здійснює зберігання радіоактивних відходів, яких тільки в Донецькій області утворюється 10 – 15 т на рік.

У Карпатському економічному районірадіаційна небезпека для населення існує тільки в Івано-Франківській, Львівській і Чернівецькій областях.

В Івано-Франківській області є радіоактивно забруднені землі загальною площею 606 км2 (4 зона), на яких розташовано 35 сільських населених пунктів.

В Чернівецькій області площа радіоактивно забруднених земель становить 514 км2, з них 14 км2 належать до зони гарантованого (добровільного) відселення та 500 км2 до зони посиленого радіоекологічного контролю, на яких розташовано 31 населений пункт.

Крім того, в регіоні існує й потенційна радіаційна небезпека, що ініціюється 2 атомними електростанціями та львівським спецкомбінатом «Радон». Так, при ймовірній радіаційній аварії на одному з енергоблоків Хмельницької АЕС з 10% викидом радіонуклідів у навколишнє середовище, у Львівській області в зону радіоактивного забруднення потрапляє територія загальною площею 3,3 тис. км2 з населенням 195 тис. чол., а при аналогічній аварії на Рівненської АЕС – 2,2 тис. км2 і 159 тис. чол.



В Закарпатській області немає великих джерел радіаційної небезпеки для населення.

У Південному економічному районіє 5 основних джерел радіаційної небезпеки для населення (без урахування підприємств, експлуатуючих джерела іонізуючого випромінювання): 2 об'єкти НВО «Схід ГЗК», Одеський міжобласний спецкомбінат «Радон», пПвденноукраїнська АЕС, інститут ядерної енергії та промисловості (м. Севастополь). Також потенційну небезпеку становить і Запорізька АЕС, розміщена за межами регіону.

В Миколаївській області розміщено Новокостянтинівське родовище уранової руди, на якому видобувають руду підземним способом, і яке є джерелом природного розповсюдження радіонуклідів у навколишньому середовищі.

На Братському родовищі уранова руда вже не видобувається, а тому на його території проводяться рекультиваційні роботи, внаслідок яких ці землі будуть передані в господарське використання.

На території області розташована Південноукраїнська АЕС (три енергоблоки по 1000 Мвт). При ймовірній радіаційній аварії на одному з її енергоблоків з 10% викидом радіонуклідів у навколишнє середовище в Миколаївській області в зону радіоактивного забруднення потрапить територія площею 23 тис. км2, на якій проживає населення 1,2 млн чол., в Одеській – 28 тис. км2 з населенням 1,2 млн. чол., а в Херсонській – 0,4 тис. км2 і 25 тис. чол., а при аналогічній аварії на Запорізькій АЕС – 18,6 тис. км2 з населенням 550 тис. чол.

Потенційну небезпеку для навколишнього середовища може також становити Одеський міжобласний спецкомбінат «Радон», що зберігає відпрацьовані радіоактивні речовини та матеріали підприємств району.

У Подільському економічному районіосновними джерелами радіаційної небезпеки для населення є радіоактивно забруднені території та діючі атомні електростанції. Загальна площа радіоактивно забруднених земель в регіоні становить 2657 км2, на яких розташовано 135 населених пунктів.

В Тернопільській області 357 км2, а в Хмельницькій області 318 км2 земель віднесені до 5 зони радіоактивного забруднення.

Значну потенційну радіаційну небезпеку для населення регіону становлять атомна електростанція (Хмельницька АЕС, м. Нетішин) та ще 4 АЕС. При ймовірній радіаційній аварії на одному з енергоблоків ХАЕС з 10% викидом радіонуклідів у навколишнє середовище в зону радіоактивного забруднення у Вінницькій області потрапить територія площею 4 тис. км2, на якій проживає 148 тис. чол., у Тернопільській – відповідно 10 тис. км2 з населенням 782 тис. чол. і в Хмельницькій – 17,2 тис. км2 і 1,2 млн чол., а при аналогічних аваріях на Південноукраїнській АЕС – у Вінницькій 2 тис. км2 і 148 тис. чол. та Рівненській АЕС – у Тернопільській 1,4 тис. км2 земель, на яких проживає 109 тис. чол., а в Хмельницькій – 3,1 тис. км2 території з населенням 109 тис. чол., а на Чорнобильській АЕС – у цю зону потрапляє у вінницькій 8 тис. км з 790 тис. чол. і Хмельницькій областях – 5,1 тис. км2 з 402 тис. чол.

У Поліському економічному районі основними джерелами радіаційної небезпеки для населення (крім підприємств, що експлуатують джерела іонізуючого випромінювання) є території, забруднені радіонуклідами внаслідок чорнобильської катастрофи, Рівненська АЕС (м. Кузнецовськ, Рівненська обл.) та три АЕС, розміщені поза межами району.

Загальна площа радіаційно уражених територій в районі є найбільшою в Україні – 23913 км2, з них в зоні відчуження опинилося 154 км (Житомирська обл.), в зоні безумовного (обов'язкового) відселення населення – 336 км2 (Житомирська обл.) В зоні гарантованого (добровільного) відселення населення – 2096 км2 (з них, у Житомирській області – 1780 км2, у Рівненській області – 181 км2 в Чернігівській – 135 км2), в зоні посиленого радіоекологічного контролю – 21327 км2 (з них у Волинській області – 582 км2, у Житомирській області – 9192 км2, у Рівненській області – 9332 км2 і в Чернігівській області – 2221 км2).

При цьому на радіоактивно забруднених землях розташовано 923 населених пункти, з яких 19 – у Волинській області, 660 – у Житомирській області, 253 – у Рівненській області, 91 – у Чернігівській області.

Велику потенційну небезпеку для населення регіону становлять атомні електростанції. Одна з них – Рівненська АЕС, яка складається з 2-х енергоблоків ввер-440 (№1 експлуатується з грудня 1980 р., №2 – з грудня 1981р.) Та 1-го енергоблоку ввер-1000 (з грудня 1986 р.). На АЕС ведуться роботи з будівництва 4-го енергоблоку з реактором ввер-1000. З 1996 р. В Рівненській області функціонує державна система радіаційного моніторингу раннього оповіщання «гама», створена за технічною допомогою європейського союзу.

При ймовірній радіаційній аварії на одному з блоків Рівненської АЕС з 10% викидом радіонуклідів у навколишнє середовище у Волинській області в зоні радіоактивного забруднення опиниться вся територія області площею 20,2 тис. км2 на якій проживає населення 470 тис. чол., у Житомирській – 6 тис. км2 з населенням 160 тис. чол., а в Рівненській і Чернігівській областях – відповідно 20,1 тис. км2 і 1067 тис. чол. При аналогічній аварії на Хмельницькій АЕС в зону радіоактивного забруднення у Волинській області потрапляє територія площею 5 тис. км2 з населенням 470 тис. чол., у Житомирській і в Рівненській областях – відповідно по 18 тис. км2 і 1 млн. чол., а при аварії на Чорнобильській АЕС – у Житомирській 29,9 тис. км2 і 1510 тис. чол., в Рівненській – 9 тис. км2 і 385 тис. чол. і в Чернігівській області – 28,7 тис. км2 і 1,2 млн. чол.

У Придніпровському економічному районіосновними джерелами радіаційної небезпеки для населення є радіоактивно забруднені території, виробничі об'єкти НВО «Схід ГЗК», розташовані в Дніпропетровській і Кіровоградській областях, Дніпропетровський міжобласний спецкомбінат «Радон», Запорізька та Південноукраїнська АЕС, розміщені поза межами регіону.

Багаторічна діяльність підприємств атомної промисловості України в Дніпропетровській області спричинила забруднення великих територій і, в тому числі, м. Жовті води радіонуклідами природного походження.

В Кіровоградській області є території, що мають радіоактивне забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи сумарною площею 219 км2, які віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю. В її межах розміщено 15 населених пунктів.

В Дніпропетровській і Кіровоградській областях розвинута початкова стадія ядерного паливного циклу України – видобування та переробка природного урану на базі підприємств НВО «Схід ГЗК». Тут є шахти Жовтоводського (Дніпропетровська обл.), Інгулецького, Кіровоградського та Смолінського (Кіровоградська обл.) родовищ, на яких відбувається видобування урану підземним способом.

В Кіровоградській області в районі розміщення урановидобувних шахт утворені терикони уранової руди та породи, що вміщують природні радіонукліди, а також хвостосховище з відходами збагачення цієї руди. Під впливом екзогенних процесів не виключена можливість забруднення ґрунтів, рослинного та тваринного світу цієї території.

На території Девладівського родовища в Дніпропетровській обл. Проводяться рекультиваційні роботи, внаслідок яких в найближчий час ці землі будуть передані в господарське використання. Два підприємства, що входять до складу НВО «Схід ГЗК» – гідрометалургійний комбінат (м. Жовті води) та «Придніпровський хімічний завод» (м. Дніпродзержинськ), здійснюють переробку уранової руди в урановий концентрат (закис-окис урану).

А радіоактивні відходи «Придніпровського хімічного заводу» об'ємом понад 43 млн. т накопичені на загальній площі 256 га в хвостосховищі балки Сухачевська та на промисловому майданчику заводу в районі с. Таромське. На території промислового майданчика та санітарно-захисної зони «Придніпровського хімічного заводу» проведено часткову дезактивацію технологічного обладнання.

Недалеко від м. Дніпропетровськ розташований Дніпропетровський міжобласний спецкомбінат «Радон», на якому зберігаються радіоактивні відходи середньої активності та джерела іонізуючого випромінювання, що завозяться з підприємств навколишніх областей. Заповнення сховищ на комбінаті становить понад 80% його проектної потужності.

Потенційна радіаційна небезпека для населення регіону створюється Запорізькою та Південноукраїнською АЕС.

У Східному економічному районііснує 3 основних джерела радіаційної небезпеки для населення (без підприємств з іонізуючим випромінюванням): радіоактивно забруднені території, Харківський слецкомбінат «Радон», промисловий майданчик з радіоактивними відходами підприємства «Полтаванафтогаз».

Потенційну радіаційну небезпеку становлять атомні електростанції, що знаходяться поза межами регіону. У Сумській області є території, забруднені радіонуклідами чорнобильського походження загальною площею 491 км2, віднесені до зони посиленого радіоекологічного контролю, на яких розташовано 26 населених пунктів.

За межами Сумської області, на відстані 60-80 км розташована Курська АЕС (Російська Федерація), аварія на якій може призвести до виникнення радіоактивного забруднення області загальною площею 4,5 тис. км2, на якій проживає 0,5 млн. чол.

У Харківській області розташований Харківський спецкомбінат «Радон», що зберігає радіоактивні відходи підприємств даного регіону.

У Центральному економічному районі основними джерелами радіаційної небезпеки для населення є: радіоактивно небезпечні та забруднені території, об'єкт «Укриття», Київський спецкомбінат «Радон», Чорнобильська АЕС. Також потенційну радіаційну небезпеку для населення можуть становити Південноукраїнська АЕС, розташована за межами даного регіону.

Унаслідок Чорнобильської катастрофи в межах регіону існують великі території, забруднені радіонуклідами площею 12920 км2, з яких в зоні відчуження знаходиться 417 км2 (Київська обл.), в зоні безумовного (обов'язкового) відселення населення – 546 км2 (Київська обл.), в зоні гарантованого (добровільного) відселення населення – 1029 км2 (з них у Київській обл. – 957 км2 і в Черкаській – 72 км2) та в зоні посиленого радіоекологічного контролю – 10928 км2 (з них у Київській обл. – 7695 км2 і в Черкаській обл. – 3233 км2).

В зоні відчуження об'єкту «Укриття» знаходиться понад 180 т ядерного палива. Саркофаг у Чорнобилі навколо пошкодженого блоку четвертого реактора не повністю герметизовано. Всередині саркофага відбуваються процеси, які спеціалісти не можуть повністю пояснити. Цей об’єкт є радіаційно-небезпечним через наявність тріщин і значної кількості пилу.

 

Рекомендовані джерела літератури: [6, 10, 14, 17].

 

Питання для самоконтролю

1. Охарактеризувати природний радіаційний фон на території України.

2. Охарактеризуватитехногенно підсилений радіаційний фон на території України.

3.Охарактеризувати рівень радіаційної небезпеки у різних регіонах України.

4. Назвати основні джерела техногенно підвищеного радіаційного фону в Україні.

5. На які зони поділяється територія, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи?

6. Дати характеристику об'єкту «Укриття».

 

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 7






ТОП 5 статей:
Экономическая сущность инвестиций - Экономическая сущность инвестиций – долгосрочные вложения экономических ресурсов сроком более 1 года для получения прибыли путем...
Тема: Федеральный закон от 26.07.2006 N 135-ФЗ - На основании изучения ФЗ № 135, дайте максимально короткое определение следующих понятий с указанием статей и пунктов закона...
Сущность, функции и виды управления в телекоммуникациях - Цели достигаются с помощью различных принципов, функций и методов социально-экономического менеджмента...
Схема построения базисных индексов - Индекс (лат. INDEX – указатель, показатель) - относительная величина, показывающая, во сколько раз уровень изучаемого явления...
Тема 11. Международное космическое право - Правовой режим космического пространства и небесных тел. Принципы деятельности государств по исследованию...



©2015- 2024 pdnr.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.