Пиши Дома Нужные Работы

Обратная связь

Цивілізаційна парадигма пізнання суспільних процесів.

Навчально-методичний посібник

Очна форма навчання

 

Київ-2015

 

ІСТОРІЯ ЕКОНОМІКИ ТА ЕКОНОМІЧОЇ ДУМКИ

Навчально-методичний посібник

Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни історія економіки та економічної думки підготував колектив авторів у складі: Передмова, тема 1 –С.В. Степаненко (науковий керівник) канд. екон. наук, проф.; Теми 2, 3 – В.М. Лавриненко, канд. екон. наук, доц.; Теми 4,5 – Н.О. Тимочко, канд. екон. наук, доц.; Тема 6 – І.І. Вітер, канд. екон. наук, доц. С.Б. Погорєлов, ст. викладач.; Тема 7 – В.М. Фещенко, д-р екон. наук, проф., С.Н. Антонюк, канд. екон. наук, доц., О.М. Волкова, асистент.; Тема 8 – В.М. Фещенко, д-р екон. наук, проф., Н.О. Тимочко, канд. екон. наук, доц.; Тема 9 – О.А. Пучко, канд. екон. наук, доц., Л.В. Воробйова, канд. екон. наук, доц.; Тема 10 – В.М. Фещенко, д-р екон. наук, проф.; Тема 11 – В.М. Фещенко, д-р екон. наук, проф., М.М. Логінов, канд. істор. наук, доц.; Тема 12 – О.І. Колядич, канд. екон. наук , доцент.; Тема 13 – А.О. Маслов, канд. екон. наук, доц.; Тема 14 - Н.О. Тимочко, канд. екон. наук, доц., Н.В. Гончарова, канд. екон. наук, доц., Ю.В. Тимченко, асистент.; Тема 15 - Н.О. Тимочко, канд. екон. наук, доц.

Наукова редакція змісту та тексту посібника здійснена проф. Степаненком С.В., проф. Фещенко В.М. та доц. Антонюком С.Н.

Упорядник: О.І. Колядич, канд. екон. наук, доцент

 

ЗМІСТ

Тематичний план і розподіл начального часу
Теми семінарських занять
  Тема 1
  Тема 2
  Тема 3
  Тема 4
  Тема 5
  Тема 6
  Тема 7
  Тема 8
  Тема 9
  Тема 10
  Тема 11
  Тема 12
  Тема 13
  Тема 14
  Тема 15
Організація поточного та підсумкового контролю знань
Система оцінювання знань та нарахування балів
Порядок та організація поточного і підсумкового оцінювання знань
Орієнтовний перелік питань для підготовки до іспиту з курсу “Історія економіки та економічної думки”
Література

 




1. Тематичний план і розподіл начального часу

№ зн/п     Назва теми Кількість годин
Очна форма навчання
Лекції Семінар ІКР СРС ПК Загалом
Вступ. Предмет і метод історії економіки та економічної думки  
Розділ І. Господарство первісних суспільств (до VІІІ ст. до н.е.)
Природа та еволюція господарства общинного суспільства 0,5 0,5  
Господарство та економічна думка суспільств ранніх цивілізацій 0,5 0,5  
Розділ ІІ. Господарство та економічна думка суспільств на етапі формування світових цивілізацій (VІІІ ст. до н.е. – перш. пол. XVІІ ст.)
Господарський розвиток та економічна думка на етапі становлення суспільств Східної та Західної цивілізацій (VІІІ ст. до н.е. – V ст. н.е.)  
Господарство та економічна думка феодальних держав Європи (кінець V – XV ст.)  
Господарство та економічна думка централізованих монархій Європи (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.)  
Розділ ІІІ. Виникнення і розвиток ринкового господарства в суспільствах Європейської цивілізації та його відображення в економічній думці (ХVІІ – початок ХХ ст.)
Ринкове господарство та його особливості в окремих країнах Європейської цивілізації. Економічна думка про суть та функціонування ринкової економіки (др. пол. ХVІІ ст. – 60-ті рр. ХІХ ст.)  
Становлення ринкових форм господарства в Україні (др. пол. ХVІІ – п. пол. ХІХ ст.)  
Ринкове господарство провідних суспільств Європейської цивілізації в умовах монополістичної конкуренції та його відображення в економічній думці (70-ті рр. ХІХ ст.–поч. ХХ ст.)  
Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрями економічної думки України (др. пол. ХІХ–поч. ХХ ст.)  
Розділ ІV. Національне господарство провідних держав світу в глобальному економічному середовищі (ХХ – початок ХХІ ст.)
Ринкові економічні системи суспільств Європейської цивілізації в умовах державно-монополістичної конкуренції та входження у світову систему господарства (перша пол. ХХ ст.)  
Еволюція ринкових систем господарств провідних країн світу (50-80-ті роки ХХ ст.)  
Функціонування національних господарств в системі глобальної економіки (90-і рр. ХХ ст. – поч. ХХІ ст.)  
Господарство України та його трактування в економічній думці в умовах адміністративно-командної економічної системи  
Відновлення основ ринкової системи господарства в Україні (останнє десятиріччя ХХ – початок ХХІ ст.)  
Всього

2. Теми семінарських занять з «Історії економіки та економічної думки»

 

Тема 1. Вступ. Предмет та метод історії економіки та економічної думки.

 

План семінарського заняття

(4 години-2 семінари)

Цивілізаційна парадигма суспільства.
Господарство як підсистема суспільства та об’єкт економічної науки
Історичні типи господарських систем та способи їх організації
Суспільний поділ праці та власність на засоби виробництва як фактори розвитку господарської системи.
Предмет історії економіки та економічної думки.
Методологічні засади та методи історії економіки та економічної думки
Підходи та критерії періодизації господарського розвитку суспільств Європейської цивілізації в контексті цивілізаційної парадигми.

Для розуміння природи та особливостей функціонування сучасних економічних систем необхідно розкрити їх історичний розвиток. Адже цілісність та взаємо обумовленість усих сторін економічних систем не дозволяють розірвати замкнене коло їх взаємної детермінації, виявити закономірності взаємозв’язків між ними. Тому передумовою пізнання економічних систем є опанування історичних фактів і подій, що становлять віхи в розвитку господарських сфер суспільств, виступають в якості етапів досягнення реально існуючого стану. Цим і визначається місце історії економіки та економічної думки в системі економічних наук.

На протязі тисячоліть відбулися маса фактів та подій, що вплинули на нинішній стан господарських систем. Визнання тих чи інших фактів та подій в якості історичних, їх характеристика та розкриття значення у розвитку суспільства, неможливе без використання відповідних наукових принципів та підходів. Головною метоютеми є встановлення методологічних засад історико-економічного аналізу розвитку суспільств, розкриття наукових методів, за допомогою яких він здійснюється встановлення логіки та окреслення загальних рамок історії економіки та економічної думки.

Головна мета вступної теми може бути досягнута шляхом обґрунтування наукового об’єкту історико-економічних досліджень та визначення в його рамках головного (системоутворюючого) зв’язку (як найбільш глибокої характеристики об’єкту), який прийнято називати предметом дисципліни. Рівень науковості історико-економічного аналізу залежить від методів, що застосовуються при відборі та дослідженні фактів та подій господарського життя суспільства. Загальну логіку історичного розвитку господарських сфер суспільств покликана відобразити його наукова періодизація.

Названі підходи до наукового аналізу історичного розвитку економічних систем знайшли своє відображення у п’ятьох питаннях теми. Методичні поради щодо їх розкриття та освоєння студентами, викладені у відповідних частинах першої теми даного посібника.

 

Цивілізаційна парадигма пізнання суспільних процесів.

Центральне місце в розгляді даного питання займає розкриття причин та суті змін, що відбулися у науковому дослідженні господарської системи суспільств. Відправним моментом тут є вияснення революційних змін у методології сучасної науки, переходу від класичних принципів наукового аналізу природи та суспільства, обґрунтованих Р.Декартом, І.Ньютоном, К.Марксом та ін., до принципів системно-синергетичних досліджень. Зміни у пізнанні суспільних процесів проявилися у переході від формаційної до цивілізаційної парадигм, тому головну увагу слід приділити всебічній характеристиці сутності останньої.

Цивілізаційна парадигма з’явилася в результаті послідовного застосування принципів системного аналізу до процесів історичного розвитку та функціонування суспільства. Тому першим напрямком у характеристиці її природи є вияснення основних принципів системного аналізу та особливостей їх застосування у суспільствознавстві. При цьому слід розпочати з встановлення виключної ролі цілісності суспільства, розкриття природи його емерджентних властивостей. А саме: чому і як виникають окремі властивості, що існують лише на рівні цілісності суспільства, чому вони відсутні у складових його елементах.

Відповіді на ці питання приведуть до взаємодії структурних частин суспільства, до розуміння визначального впливу цілого на усі його елементи. Такий вплив з боку цілісності суспільства прийнято конкретизувати як дію цивілізаційних факторів на процеси що відбуваються в економічній, політичній, соціальній чи духовно-культурній сферах. Це означає, що при дослідженні економічних процесів необхідно урахувати чинники, що беруть свої витоки у інших сферах суспільств.

Іншим напрямком вияснення сутності цивілізаційної парадигми є порівняння її основних положень з формаційною парадигмою. При цьому слід підкреслити, що формаційна парадигма є важливим етапом у розвитку наукового пізнання суспільства, яка в нинішніх умовах вже не дозволяє відповісти на цілий ряд актуальних питань. Знання набуті в рамках формаційного аналізу суспільства отримують подальший розвиток та уточнення в цивілізаційному аналізі суспільних процесів.

Для цивілізаційної парадигми притаманні інші уявлення про причини та механізм розвитку суспільних процесів. На зміну абстрактним характеристикам внутрішніх протиріч, що традиційно розглядалися в формаційній парадигмі як причини розвитку, приходять більш конкретні та точні поняття диференціації та інтеграції. Важливо вияснити об’єктивну необхідність поділу кожного системного об’єкта на частини з наступною інтеграцією їх у цілісність, що має нові якості. Слід всебічно розкрити такі форми диференціації суспільства та його систем як розвиток суспільного поділу праці і форм власності на засоби виробництва та показати фундаментальне значення цих процесів для всіх сфер суспільного життя.

Процес інтеграції відокремлених в результаті диференціації частин здійснюється шляхом їх об’єднання в певні цілісності, що виступають як нові системні об’єкти. Зовні це проявляється в формуванні різноманітних суспільних організацій – від сім’ї та домогосподарства – до суспільства з його господарською системою та сукупності суспільних інститутів. Характер об’єднання, умови та засоби інтеграції проявляються у особливостях суспільних організацій – політичних, економічних, соціальних тощо. Для економічного дослідження особливе значення мають господарські організації, їх історичні форми, причини еволюції. Тому розвиток господарських одиниць (історичних форм господарств) виступає важливою характеристикою еволюції господарських систем та попадають в коло проблем історико-економічних досліджень)

Поняття цивілізації орієнтує нас на розгляд суспільних процесів виключно через призму вирішальної ролі людей в них. Воно відкриває шлях для формування у студентів світоглядних уявлень про суспільство та його сфери, основу яких утворює діяльність людей. З нею пов’язані причини та механізм розвитку суспільства, розгортання рушійних сил суспільних процесів, застосування до них цивілізаційних вимірів. Розкриття цих питань утворює стартовий майданчик для розуміння природи господарської системи, основних напрямків вивчення їх історичного розвитку.

 






ТОП 5 статей:
Экономическая сущность инвестиций - Экономическая сущность инвестиций – долгосрочные вложения экономических ресурсов сроком более 1 года для получения прибыли путем...
Тема: Федеральный закон от 26.07.2006 N 135-ФЗ - На основании изучения ФЗ № 135, дайте максимально короткое определение следующих понятий с указанием статей и пунктов закона...
Сущность, функции и виды управления в телекоммуникациях - Цели достигаются с помощью различных принципов, функций и методов социально-экономического менеджмента...
Схема построения базисных индексов - Индекс (лат. INDEX – указатель, показатель) - относительная величина, показывающая, во сколько раз уровень изучаемого явления...
Тема 11. Международное космическое право - Правовой режим космического пространства и небесных тел. Принципы деятельности государств по исследованию...



©2015- 2017 pdnr.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.