Господарський розвиток українських земель у складі Полщі та Литви та його відображення в документальних джерелах.

Розгляд питання слід розпочати з аналізу тих змін, що відбуваються господарському житті українських земель у XIV-XV ст., коли вони попадають під владу іноземних держав – Литви та Польщі. Необхідно звернути увагу на те, що Литовська держава, під владою якої опиняється більша частина українських земель, не лише не руйнує тієї господарської системи, що склалася, але й запозичує багато її елементів. Так, зберігаються форми організації господарства та форми земельної власності (вотчина як спадкова та держава як умовна).

В той же час, потребують пояснення причини збереження особистої залежності та феодальної ренти (продуктової або відробіткової) та їх посилення з кінця XV ст., заміни терміну “двір”, що означав господарство феодала терміном “фільварок”. Слід з’ясувати, що означав цей новий термін, в чому економічна суть нової організації господарство, що викликало її до життя і сприяло активному поширенню.

Важливим аспектом питання є з’ясування соціальної структури залежного населення та посилення цієї залежності, про що досить ґрунтовно свідчать документальні джерела, зокрема Литовські статути, які є правовим кодексом Великого князівства Литовського і дія яких була поширена на всі українські землі. Слід ознайомитися з деякими його статтями, в яких закріплювалися права та привілеї верхівки (шляхти). Ще одним важливим документом, зміст якого слід ґрунтовно розглянути, є “Устава на волоки” (1557), в якому знайшов відображення розвиток фільваркової системи господарства.

Слід зазначити, що господарство українських міст переживає певні зміни, тут виникає цехова система організації ремесла. Тому студентам необхідно розглянути її особливості та вплив на господарський розвиток українських земель. Заслуговує уваги й процес отримання “магдебургії” українськими містами та його наслідки.

Необхідно також з’ясувати процеси розвитку торгівлі, формування внутрішнього ринку, а також розвитку грошових відносин, зокрема продаж товарів у кредит, появи перших банківсько-торгових домів тощо. Всі ці явища, безумовно, означало зародження в українських землях ринкових відносин, хоча й ще у дуже незначних розмірах.

Підводячи підсумки теми слід зауважити, що основні риси господарської системи, яка склалася в Західній Європі та Україні у зазначений період, мають багато спільного, і що саме ця система заклала підвалини для подальшого розвитку Європейської цивілізації.

Питання для перевірки знань

1. Яким чином релігія впливала на господарське життя суспільств Східної та Західної цивілізацій?

2. Як формувалося феодальне землеволодіння в Західній Європі та якими були його форми?

3. Як було організовано господарство феодала і якими були його форми в Західній Європі?

4. Якою була соціальна структура середньовічного суспільства в Західній Європі?

5. Які питання господарського розвитку висвітлюються у “Салічній правді” та “Руській правді”?

6. Якою була роль середньовічного міста Західної Європи у розвитку товарно-грошових відносин?

7. В чому суть корпоративних організацій середньовічного міста?

8. Які проблеми господарського розвитку відображено у працях Хоми Аквінського?

9. Що являла собою вотчина як господарська форма? Як її характеризує “Руська правда”?

10. Чим характеризується організація ремесла і торгівлі в Київській Русі?

Навчальні завдання для самостійної роботи

1. Дайте характеристику основних напрямків розвитку сільського господарства та ремесла в Західній Європі та Україні.

2. Порівняйте господарський розвиток Імперії франків та Київської Русі:

а) соціальний склад населення;

б) форми власності;

в) основні господарські форми;

г) “Салічна правда” та “Руська правда” як основні джерела вивчення економічного розвитку на даному етапі.

3. Розкрийте зв’язок української господарської культури із західноєвропейською.

Творче завдання

На основі статей “Салічної правди” та “Руської правди” дайте порівняльну характеристику господарського розвитку держави франків та давньоруської держави, використовуючи матеріали хрестоматій (История средних веков: Хрестоматия: В 2-х ч. - Ч. 1 (V-XV вв.) / Сост.: В.Е.Степанова, А.Я.Шевеленко. - М.: Просвещение, 1988. - С. 33-40; Пронштейн А.П., Задера А.Г. Практикум по истории СССР: Период феодализма. - М.: Высшая школа, 1969. - С. 6-44.

Література

1. Історія економіки та економічної думки: Навч. посіб. / Під ред. С.В. Степаненко – К.: КНЕУ, 2008. Гл. 5.

2. Бартенев С.А. История экономических учений: Учебник. - М.: Юристъ, 2002. - С. 34-38.

3. Березин И. Краткая история экономического развития: Учебное пособие. - М.: РДЛ, 1998. - С. 64-83.

4. Березин И. Краткая история экономической мысли: Учебное пособие. - М.: РДЛ, 2000. - С. 46-59.

5. История средних веков: Хрестоматия: В 2-х ч. - Ч. 1. / Сост. В.Е.Степанова, А.Я.Шевеленко. - М.: Просвещение, 1998. - С. 33-40; 62-66; 159-171; 190-192.

6. Історія економічних учень: Підручник. - У 2-х ч. - Ч. 1 / За ред В.Д.Базилевича. - 2-ге вид., випр. - К.: Знання, 2005. - С. 90-112.

7. Історія економічної думки України: Навч. посібник / Р.Х.Васильєва, Л.П.Горкіна, Н.А.Петровська та ін. - К.: Либідь, 1993. - С. 6-16.

8. Корнійчук Л.Я. Історія економічної думки України: Навч. посібник. - К: КНЕУ, 2004. - С. 25-42.

9. Пронштейн А.П., Задера А.Г. Практикум по истории СССР: Период феодализма. - М.: Висшая школа, 1969. - С. 6-44; 48-51.

(3години-1,5 семінари)

План семінарського заняття

Дана тема є завершальною в розділі, присвяченому аналізу господарства та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (VІІІ ст. до н.е. – перша половина ХVІІ ст.). Тому важливо враховувати, що в даній темі розглядається розвиток певних процесів, які взяли свій початок раніше. Так, якщо в попередній темі розглядалися особливості господарства суспільств Європейської цивілізації за часів Середньовіччя, з’ясовувалися економічні причини виникнення феодальної роздробленості, то в даній темі відображено господарське життя централізованих монархій Європи.

Головною метою даної теми єпоказ специфіки розвитку господарської сфери суспільств Європейської цивілізації в умовах формування централізованих імперій впливу на неї цивілізаційних факторів.

Основною ідеєю теми є обґрунтування неминучості розкладу феодальних відносин, що відбувався в період пізнього феодалізму, та формування передумов становлення ринкового господарства. Для розгортання цієї ідеї важливо розібратися в особливостях господарства суспільств пізньофеодальної доби, проаналізувати фактори, що викликали зміни в феодальному устрої держав Європи та, відповідно, вплив цих змін на господарське життя. В результаті аналізу матеріалу теми необхідно з’ясувати, в чому проявився розклад феодального господарства та яким чином відбувалося формування передумов становлення ринкових відносин.

Основним джерелом інформації з теми є навчальний посібник “Історія економіки та економічної думки”. Окрім цього, для більш глибокого розуміння матеріалу теми необхідно вивчити літературу, список якої наведено наприкінці методичних рекомендацій.