Пиши Дома Нужные Работы

Обратная связь

Тема 2. СУБ’ЄКТИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Основні теоретичні положення теми

Прямий вплив держави на інвестиційні процеси здійснюється через державний сектор економіки в адміністративній і цільовій формах. Адміністративна форма – це пряме дотаційне фінансування, що здійснюється згідно спеціальних законів. Цільова форма – елемент системи контрактних відносин, при яких укладаються угоди між підрядником і замовником. Це може бути конкретне фінансування шляхом державних цільових програм підтримки інвестицій.

До форм опосередкованого впливу держави на інвестиційну діяльність можна віднести: державне кредитування, державні позики; роздержавлення і приватизацію; податкове регулювання; амортизаційну політику; державний лізинг; ліцензування і квотування; антимонопольні заходи; стандартизацію тощо.

Найбільший вплив на інвестування здійснює Національний банк України, Фонд державного майна України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Державна комісія з регулювання ринку фінансових послуг, Державний антимонопольний комітет.

Фінансові посередники – спеціалізовані професійні оператори ринку, фінансово-кредитні установи, що перерозподіляють ресурси між постачальниками і споживачами фінансового капіталу, тобто між інвесторами (кредиторами) та реципієнтами коштів.

Залежно від ролі банків на ринку корпоративних цінних паперів можна виділити три моделі організації ринку цінних паперів: банківська (європейська) модель, небанківська (американська) модель, змішана модель.

Банки можуть брати участь в інвестуванні таким чином: обслуговувати рух коштів, що належать інвесторам-клієнтам і призначені для інвестування, мобілізувати накопичення для заощаджень і спрямовувати їх на інвестування через ринок цінних паперів, вкладати в інвестиційні проекти власні і залучені ресурси. Окремі види діяльності банків на ринку цінних паперів підлягають під визначення професійної діяльності, зокрема це емісія цінних паперів, депозитарна, реєстраторська, розрахунково-клірингова діяльність тощо.



Інвестиційний банк – це фінансовий інститут, що спеціалізується на операціях з цінними паперами, реалізації інвестиційних проектів та довгостроковому кредитуванні і виконують такі основні функції: участь у фінансових програмах емітентів, формування інвестиційних портфелів; андеррайтинг; продаж-купівля цінних паперів на вторинному ринку (комісійна і комерційна діяльність), портфельне управління фінансовими активами; інвестиційне проектування, моніторинг реалізації планів розвитку; довгострокове кредитування під заставу цінних паперів.

Інститут спільного інвестування – корпоративний або пайовий інвестиційний фонд, який провадить діяльність, пов’язану з об’єднанням (залученням) грошових коштів інвесторів з метою отримання прибутку від вкладення їх у цінні папери інших емітентів, корпоративні права та нерухомість.

Довірчі товариства (трасти від англ. „trust” – довіра) за чинним законодавством є товариствами з додатковою п’ятикратною відповідальністю, що здійснюють представницьку діяльність з довіреним майном щодо реалізації прав власності довірителів.

Страхові компанії і пенсійні фонди, акумулюючи значні кошти у формі страхових резервів і пенсійних внесків, розміщують їх на фінансових ринках.

Кредитні спілки – це небанківські фінансово-кредитні заклади, суспільні організації, що залучають грошові заощадження своїх членів для взаємного кредитування.

Ломбард – це кредитний заклад, який видає позички під заставу рухомого майна (вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінне каміння, побутова техніка, цінні папери, промислова і сільськогосподарська продукція тощо).

Лізингові компанії здійснюють довгострокову оренду обладнання.

Фірма-девелопер – юридична особа, що бере на себе функції щодо повної реалізації інвестиційного капіталу. Фірми-ріелтери – це фірми-посередники з торгівлі нерухомістю. Консалтингова фірма – це фірма, що займається професійним консалтингом, а саме: надає консультаційні послуги клієнтам за допомогою спеціально підготовлених осіб відповідної кваліфікації, здатних визначити, проаналізувати та розробити модель вирішення будь-якої управлінської проблеми. Інжинірингові та еккаутингові фірми на договірних засадах розробляють різного роду документацію для інвестора: науково-технічну, проектно-кошторисну, опрацьовують проекти бізнес-планів тощо.

Повне товариство характеризується важливою особливістю, яка зближує його з приватними підприємствами: його учасники несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями підприємства всім своїм майном, а не лише його частиною, вкладеною у справу. Товариство з обмеженою відповідальністю – це товариство зі статутним капіталом, розділеним на частки, розмір яких визначається засновницькими документами. Командитне товариство є об’єднанням пайовиків, частина з яких може нести необмежену матеріальну відповідальність, а інші співвласники – обмежену. Товариство з додатковою відповідальністю як організаційна форма бізнесу в принципі ідентичне товариству з обмеженою відповідальністю, але має істотну відмінність: учасники відповідають за його боргами належними їм паями у статутному капіталі, а у разі їх недостатності – особистим майном пропорційно своїй частці у статутному капіталі. Акціонерне товариство – це товариство, що має статутний капітал, поділений на певну кількість акцій, і несе відповідальність щодо своїх зобов’язань тільки майном товариства.

Ключові терміни і поняття: учасники інвестиційного процесу, інвестори, учасники, форми прямого та опосередкованого впливу держави на інвестиційний процес, вплив на інвестиційну діяльність державних інститутів, фінансово-кредитна система України в інвестиційній діяльності, фінансове посередництво, банківське та небанківське фінансове посередництво, участь в інвестуванні інвестиційних банків, інститутів спільного інвестування, довірчих товариств, страхових компаній і недержавних пенсійних фондів.

 

Рекомендації щодо порядку опрацювання навчальних матеріалів та підготовки до семінарського заняття

1. Опрацюйте лекційний матеріал та рекомендовану літературу.

2. Підготуйте тези або опорний конспект по питаннях, які виносяться на семінарське заняття.

Мета заняття: ознайомитися із особливостями нормативно-правового забезпечення інвестиційної діяльності, правосуб’єктністю учасників інвестування.

Методи оцінювання: оцінка усної та письмової відповіді.

 

Результати навчання: знання правової бази інвестування та державного регулювання інвестування, учасників інвестиційної діяльності та їх прав та обов’язків, роль та значення фінансового посередництва: банківського та небанківського сектору.

 

Питання до семінарського заняття:

1. Суб’єкти інвестиційної діяльності.

2. Участь державних інститутів в інвестиційній діяльності.

3. Фінансові посередники та їх функції.

4. Банківське інвестиційне посередництво.

5. Небанківські фінансово-кредитні установи в інвестуванні.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ТЕСТОВОГО КОНТРОЛЮ

1. Суб’єкт інвестиційної діяльності, який приймає рішення про вкладання коштів – це:

а) учасник інвестиційної діяльності;

б) інвестор;

в) фінансовий посередник;

г) реципієнт коштів.

2.Юридичні особи, які беруть на себе функції з управління капіталом, що інвестується – це:

а)фірми-ріелтери;

б) фірми-девелопери;

в)інжиніринго-консалтингові фірми;

г)будівельні фірми.

3. Корпоративне управління – це:

а) система відносин, яка визначає правила та процедури прийняття рішень щодо діяльності господарського товариства;

б) система відносин, яка визначає розподіл прав і обов’язків між органами товариства та його учасниками;

в) система відносин стосовно управління товариством;

г) всі відповіді вірні.

4. Адміністративна форма прямого втручання держави в економіку означає:

а) пряме дотаційне фінансування, що здійснюється згідно спеціальних законів;

б) фінансування шляхом державних цільових програм підтримки інвестицій;

в) державне кредитування, державні позики;

г) вірної відповіді немає.

5. Інструментами грошово-кредитного регулювання є:

а) зміна облікової ставки;

б) зміна норми обов’язкових резервів;

в) ... .

6. Критерієм поділу політики НБУ на кредитну експансію і рестрикцію є:

а) відносини НБУ з міжнародними фінансовими організаціями;

б) емісійні операції НБУ;

в) вартість кредитних ресурсів;

г) вірної відповіді немає.

7. Методами кредитної експансії є:

а) збільшення облікової ставки і ставки резервів;

б) зменшення ломбардної, облікової ставки і ставки резервів;

в) вкладання коштів у найбільш прибуткові проекти;

г) вірної відповіді немає.

8. Кредитна рестрикція проводиться НБУ через:

а) зменшення норм обов’язкових резервів;

б) збільшення облікової ставки, норм обов’язкових резервів;

в) зменшення облікової ставки, норм обов’язкових резервів;

г) вірної відповіді немає.

9. Діяльність на ринку корпоративних цінних паперів банків та спеціальних інвестиційних інститутів передбачає:

а) європейська модель;

б) американська модель;

в) змішана модель;

10. Інвестиційний фонд, який випускає цінні папери із зобов’язаннями їх викупу на вимогу інвестора є:

а) відкритим;

б) інтервальним;

в) закритим;

г) взаємним.

Література: 1, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 24, 29, 32, 56, 60, 62, 63, 69, 70, 71, 79, 89, 98.






ТОП 5 статей:
Экономическая сущность инвестиций - Экономическая сущность инвестиций – долгосрочные вложения экономических ресурсов сроком более 1 года для получения прибыли путем...
Тема: Федеральный закон от 26.07.2006 N 135-ФЗ - На основании изучения ФЗ № 135, дайте максимально короткое определение следующих понятий с указанием статей и пунктов закона...
Сущность, функции и виды управления в телекоммуникациях - Цели достигаются с помощью различных принципов, функций и методов социально-экономического менеджмента...
Схема построения базисных индексов - Индекс (лат. INDEX – указатель, показатель) - относительная величина, показывающая, во сколько раз уровень изучаемого явления...
Тема 11. Международное космическое право - Правовой режим космического пространства и небесных тел. Принципы деятельности государств по исследованию...



©2015- 2017 pdnr.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.