Вимоги до структурних елементів основної частини

Методичні рекомендації

До виконання курсової роботи

з дисципліни «Прогнозування соціально-економічних процесів»

для студентів спеціальності 6.030502 «Економічна кібернетика»

Кривий Ріг

Методичні рекомендації до виконання курсової роботи з дисципліни «Прогнозування соціально-економічних процесів» для студентів галузі знань 0305 “Економіка та підприємництво ” спеціальності 6.030502 «Економічна кібернетика»

Укладач:

Максимова І.І., к.е.н., доцент кафедри Економічної кібернетики

Рецензент:

ЗМІСТ

ВСТУП.. 4

1. Тематика курсових робіт. 6

2. Структура курсової роботи.. 8

3. Вимоги до оформлення курсової роботи.. 13

4. Підготовка до захисту курсової роботи.. 24

ВСТУП

Написання курсової роботи є однією з форм самостійної роботи студентів та важливою частиною педагогічного процесу у вищій школі. Курсова робота, як самостійне навчально-наукове дослідження студента, виконується для закріплення, поглиблення й узагальнення знань, одержаних студентами за час вивчення дисципліни. Курсова робота з дисципліни «Прогнозування соціально-економічних процесів» виконується студентами спеціальності 6.030502 “Економічна кібернетика” у сьомому навчальному семестрі і має на меті розв’язання наступних задач:

- поглиблене вивчення актуальних тем та розширення обсягу знань з прогнозування соціально-економічних процесів;

- вільне володіння основним змістом теми, побудова якісних прогнозних моделей, інтерпретація тих чи інших положень та результатів, розвиток творчого мислення;

- вміння теоретично та фактично обґрунтовувати думки з тематики дослідження, виконувати виклад тексту наукової стилістики.

Водночас в процесі роботи над темою курсової роботи формуються також й інші важливі інтелектуальні аспекти – погляди, переконання, інтереси тощо.

Виконання курсової роботи передбачає постановку задачі, вибір методів розв’язання та побудову моделі для прогнозування об’єкта (процесу) або проведення модифікації існуючих моделей, а також проведення численних експериментів для доведення адекватності побудованої прогнозної моделі, її практичної реалізації та інтерпретації результатів. Тема курсової роботи обирається студентом самостійно з наведеної узагальненої тематики і може бути конкретизована залежно від науково-дослідницьких інтересів студента. За об’єкт дослідження, як правило, обирається підприємство (установа), на якому студент проходитиме виробничу практику або має вичерпний обсяг данних, необхідних для розкриття теми дослідження та виконання практичної частини курсової роботи.

Основними етапами виконання курсової роботи з дисципліни «Прогнозування соціально-економічних процесів» є:

1. Вибір теми дослідження відповідно до запропонованого у даних методичних рекомендаціях переліку.

2. Формування предмету, об’єкту, мети та завдань дослідження, наукової концепції теми, головних ідей й узгодження цього з науковим керівником.

3. Пошук, відбір та аналіз літератури (переважно наукових авторських текстів та першоджерел) за темою дослідження. Дозволяється використовувати як друковані тексти, так і електронні ресурси.

4. Виконання практичної частини дослідження та подальше формування тексту курсової роботи відповідно до складеного плану з дотриманням усіх вимог щодо оформлення роботи.

5. Доопрацювання тексту курсової роботи з урахуванням рекомендацій наукового керівника.

6. Підготовка відгуку презентації курсової роботи.

7. Захист курсової роботи.

Курсову роботу виконують в строки згідно навчальному плану.

Курсова робота відіграє значну роль у розвитку навичок самостійної творчої роботи студента, сприяє поглибленню і узагальненню знань, одержаних студентом, застосуванню цих знань у практичній діяльності. У процесі роботи над курсовою студент повинен показати уміння працювати з літературними джерелами, аналізувати та представляти отримані в ході дослідження результати, робити узагальнення та формулювати висновки.

Тематика курсових робіт

Тематика курсових робіт охоплює широке коло питань, пов’язаних з прогнозуванням різноманітних соціально-економічних процесів. Теми курсових робіт формулюються в рамках запропонованої тематики з урахуванням предметної галузі майбутньої випускної роботи студента (або з обраним ним раніше напрямом науково-дослідної роботи) та узгоджуються між студентом та керівником курсової роботи.

Пропонується така тематика курсових робіт.

1. Моделі короткострокового прогнозування курсів валют.

2. Статистичне моделювання та прогнозування валютних аукціонів.

3. Моделі прогнозування демографічних процесів.

4. Моделі прогнозування рівня життя населення.

5. Моделі прогнозування доходів і споживання населення.

6. Прогнозування рівня соціально-економічного розвитку.

7. Економічне прогнозування і планування в системі управління виробництвом.

8. Довгострокове і короткострокове прогнозування діяльності підприємства.

9. Моделі прогнозування розвитку економіки країни.

10. Застосування експертних методів у прогнозуванні соціально-економічних процесів.

11. Прогнозування соціально-економічних показників на основі методу "дерева цілей", "Делфі".

12. Адаптивні комбіновані моделі часових рядів в прогнозуванні.

13. Регресійні моделі прогнозування економічних показників діяльності підприємств.

14. Фазові моделі часових рядів в прогнозуванні соціально-економічних процесів.

15. Моделі стохастичних часових рядів в прогнозуванні соціально-економічних процесів.

16. Дослідження циклічності розвитку економіки.

17. Дослідження сезонності цін на товари в сучасних умовах розвитку України.

18. Прогнозування структурно – детермінованих рядів.

19. Багатофакторні моделі прогнозування економічних показників.

20. Моделі прогнозування періодичних коливань в економічних дослідженнях.

21. Урахування сезонності та циклічності в прогнозуванні діяльності підприємства.

22. Дослідження світових тенденцій динаміки цін на валютних ринках.

23. Прогнозування ціни на золото з урахуванням тренд-сезонних процесів.

24. Прогнозування ціни на мінеральні ресурси з урахуванням циклічності.

25. Прогнозування основних показників розвитку національної економіки України.

Структура курсової роботи

Курсова робота умовно поділяється на вступну частину, основну частину, список використаних джерел, додатки.

Вступна частина повинна мати такі структурні елементи: титульний лист, зміст, перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів.

Основна частина містить такі структурні одиниці: вступ, текст курсової роботи, висновки та рекомендації, перелік посилань.

Додатки розміщують після основної частини курсової роботи.

Структурні елементи “титульний лист”, “зміст”, “вступ”, “текст”, “висновки”, “перелік посилань” є обов’язковими.

Титульний аркуш.Титульний аркуш є першою сторінкою курсової роботи і є основним джерелом бібліографічної інформації, необхідної для оброблення та пошуку документа.

Титульний аркуш повинен мати відомості, які подають у такій послідовності:

а) назва міністерства і навчального закладу;

б) гриф допущення до захисту;

в) прізвище, повні ім’я і по батькові автора

г) повна назва документа;

д) підписи відповідальних осіб, включаючи керівника роботи;

е) рік виконання курсової роботи;

Зміст вміщує в собі перелік скорочень, умовних позначень, символів, одиниць і термінів (якщо вони є), вступ, заголовки розділів і підрозділів (якщо вони є), висновки, список використаних джерел, додатки (якщо вони є) із вказівкою номера сторінки, з якої починається розділ чи підрозділ.

Перелік умовних позначень, символів, скорочень і термінів. Усі прийняті у курсовій роботі малопоширені умовні позначення, символи, одиниці, скорочення і терміни пояснюють у переліку, який вміщують безпосередньо після змісту, починаючи з нової сторінки. Незалежно від цього при першій появі цих елементів у тексті курсової роботи наводять їх розшифровку.

Вимоги до структурних елементів основної частини

Курсова робота з дисципліни «Прогнозування соціально-економічних процесів» повинна містити такі обов'язкові структурні елементи:

- вступ;

- розділ 1 – теоретичне вивчення предмету дослідження;

- розділ 2 – аналіз методів і моделей прогнозування у відповідності з метою дослідження;

- розділ 3 – практична реалізація моделі прогнозування, аналіз отриманих результатів, формування рекомендацій;

- висновки;

- перелік використаних джерел;

- додатки.

Розглянемо вимоги до кожного структурного елементу курсової роботи.

1. У вступі обґрунтовується актуальність теми, вказуються мета, зав­дання, об'єкт і предмет дослідження.

Актуальність обумовлює вибір теми дослідження. Це коротко викладена історія питання (ступінь вивчення теми) за хронологічним чи концептуальним принципом. Вона підтверджується наявністю деякого об'єктивно існуючого протиріччя між тим, що наразі використовується в теорії та практиці прогнозування, і тим, що необхідно для удо­сконалення об'єкту дослідження.

Мета дослідження розкриває його головну ціль на напрям. Вона зазвичай починається зі слів «вивчити і науково обгрунтувати…»

Об'єктом дослідження може бути економічна система будь-якого рівня ієрархії: від окремого підприємства до економіки країни в цілому.

Предметом дослідження, як правило, є окрема частина об'єкта дослідження – наприклад, певний соціально-економічний процес для якого будується прогнозна модель. Предмет дослідження обумовлює тему курсової роботи.

Далі наводиться гіпотеза дослідження, якщо вона є.

У відповідності з метою і гіпотезою дослідження ставляться завдання, які оформлюються у вигляді переліку.

Обов'язкові завдання дослідження:

1) аналіз предметної галузі дослідження;

2) аналіз існуючих підходів до прогнозування і моделювання обраного предмета дослідження;

3) побудова власної прогнозної моделі обраного предмета дослідження; характеристика та аналіз вхідних даних, необхідних для прогнозування;

4) реалізація побудованої прогнозної моделі на ЕОМ; інтерпретація отриманих результатів моделювання;

5) формування рекомендацій на основі аналізу результатів прогнозування.

Далі наводяться ті методи дослідження, які були використані студентом при виконанні курсової роботи (метоли індукції та дедукції, статистичного та регресійного аналізу тощо).

У вступі також слід зазначити практичне значення дослідження.

2. Розділ 1є розділом теоретичного дослідження. Він мітить ґрунтовний аналіз предметної області дослідження. Зазвичай, це опис соціально-економічного процесу, який підлягає прогнозуванню. У розділі слід описати основні показники, які прогнозуються, фактори, що обумовлюють той чи інший соціально-економічний процес, навести та дослідити динаміку зміни цих показників протягом останніх років.

Логічним висновком цього розділу є постановка задачі моделювання у вигляді мети та ви­мог до майбутньої прогнозної моделі.

3. Розділ 2 містить аналіз методів і моделей прогнозування у відповідності з метою дослідження. У цьому розділі розміщують розгорнутий критичний аналіз існуючих підходів та методів до моделювання та прогнозування обраного предмета дослідження із зазначенням їх позитивних і негативних рис, особливостей застосу­вання тощо. Обов'язковим елементом даного підрозділу є узагальню­юча таблиця (табл. 1).

Таблиця 1 - Узагальнена характеристика підходів до прогнозування (вказати предмет дослідження)

Логічним висновком даного розділу є обґрунтування вибору методу моделювання предметної галузі або шляхів удосконалення іс­нуючого підходу (моделі).

Окремий підрозділ другого розділу повинен мати концептуальну та математичну постановку задачі моделювання. Наводиться економіко-математична модель, на основі якої пропонується здійснити прогнозування.

Концептуальна постановка задачі моделювання - це сформульо­ваний у термінах економіки список основних питань, а також сукупність гіпотез стосовно особливостей і поведінки предмета моделювання. Роз­робник моделі за рахунок результатів аналізу предмета моделюван­ня формує своє бачення щодо нього та формулює словесну постанов­ку задачі в термінах предметної галузі. До того ж з метою спрощення моделі він приймає низку припущень та обмежень. Припущення мо­жуть містити нехтування певними процесами або зміну характеру їх відтворення.

Математична постановка задачі моделювання - це сукупність ма­тематичних співвідношень, які описують поведінку та характеристики предмета моделювання. Необхідно формалізувати змінні моделі та зв' язки між ними. Математичний опис моделі складається на основі законів, які характеризують динаміку і статику процесів досліджувано­го предмета, і виражається на мові будь-яких розділів математики.

У цьому підрозділі повинен розміщуватись опис вхідних даних, вихідних і проміжних змінних моделі, а також опис вхідних даних, необхідних для модельних розрахунків (для побудови моделі - у ви­падку моделювання часових рядів).

4. Розділ 3 містить опис практичної реалізації моделі прогнозування, аналіз отриманих результатів, формування рекомендацій.

Пропонується, що підрозділ 3.1 – реалізація побудованої прогнозної моделі на ЕОМ (формульний апарат моделі, вихідні дані, розрахунки); підрозділ 3.2 – інтерпретація (ґрунтовний аналіз) отриманих результатів моделювання; підрозділ 3.3 - формування рекомендацій на основі аналізу результатів прогнозування.

5. Висновки.Висновки вміщують безпосередньо після викладу тексту, починаючи з нової сторінки. Висновки повинні містити оцінку повноти вирішення поставлених завдань.