Методичні вказівки щодо проходження практики У процесі проходження ознайомчої безвідривної практики студентам доцільно в перший день зустрітись із заступником директора з навчальної або навчально-методичної роботи з метою ознайомлення з особливостями організації навчально-виховного процесу в закладі професійно-технічної освіти.
Для отримання інформації стосовно навчально-виробничої діяльності необхідно звернутись до старшого майстра або до заступника директора з навчально-виробничої роботи.
У ході практики студенти мають відвідати методичний кабінет закладу, ознайомитись з методичною літературою, методичними розробками викладачів і майстрів виробничого навчання, навчально-методичними комплексами.
Під час роботи з ДС ПТО необхідно звернути увагу на кваліфікаційні вимоги до здобувачів робітничої професії певного розряду, з’ясувати, які вимоги ставляться до матеріально-технічної бази навчального закладу, співставити нормативні вимоги з реальними, дати висновок. Студентам слід звернути увагу на типові навчальні плани та типові програми з навчальних дисциплін, з’ясувати відмінності у планах і програмах підготовки робітничих кадрів різних розрядів.
При вивченні матеріальної бази, зокрема, обладнання навчально-виробничих майстерень, студентам потрібно визначити призначення майстерень, рівень завантаженості, відповідність методичним, санітарно-гігієнічним вимогам і вимогам з охорони праці та пожежної безпеки. Також необхідно визначити, скільки є робочих місць, яка їх організація, звернути увагу на організацію робочого місця викладача (майстра виробничого навчання).
Використання наочних засобів є невід’ємною складовою навчального процесу, саме від рівня впровадження і майстерності викладача залежить якість засвоюваних учнями знань. При вивченні цього питання студентам-практикантам потрібно проаналізувати, які засоби навчання використовуються, яким чином будується навчальний процес з використанням технічних (мультимедійних) засобів.
При вивченні соціально-побутової сфери студентам-практикантам слід з’ясувати, на скільки навчальний заклад забезпечений гуртожитками, їдальнями тощо. Які саме гуртки і на яких засадах вони працюють, рівень задіяності вихованців у цих гуртках. З якими закладами, установами співпрацює училище (ліцей), рівень їх взаємодії. Чи бере участь навчальний заклад у заходах місцевого, державного значення (конкурси, огляди, семінари, конференції тощо)
Слід звернути увагу на соціальний склад контингенту учнів (сироти, діти з багатодітних сімей, чорнобильці та ін.). Яким чином і на що спрямована робота адміністрації і педагогічного колективу з дітьми, що потребують соціального захисту. З’ясувати, які в Україні існують державні програми, нормативні документи, що забезпечують соціальний захист учнів ПТНЗ (сайт Міносвіти, молоді та спорту), і як вони реалізуються в конкретному закладі. Під час проходження практики студентам рекомендується активно співпрацювати з адміністрацією навчального закладу, головами предметно-циклових комісій (методоб’єднань), користуватись методичною літературою та нормативними актами у сфері освіти, зокрема професійно-технічної.
На захист практики виносяться такі положення:
1. Надати індивідуальний план роботи студента на період практики (додаток В).
2. Підготувати щоденник психолого-педагогічних спостережень за період педагогічної практики (додаток Е).
3. Надати письмовий звіт (додаток Ґ) про проходження практики відповідно до завдань у обсязі не менше десяти сторінок друкованого тексту.
4. Знати вимоги до навчальних майстерень (за профілем).
Вагові коефіцієнти оцінювання різних видів діяльності студентів підчас ознайомчої безвідривної практики.
№ з/п
| Вид робіт
| Кількість балів
| 1.
| Складена схема майстерні та її характеристика
| 0,4
|
| Якість оформлення документації (наявність фото-, відеоматеріалів, пропозицій щодо покращення умов проходження практики, активна участь у настановчій та підсумковій конференціях)
| 0,5
|
| Підготовлена презентація роботи студентів підчас практики
| 0,1
|
| Загальна кількість балів
|
|
Навчально-методична безвідривна практика
Практика проводиться на ІІІ курсі в 5 семестрі, без відриву від навчального процесу. Виконанню завдань практики приділяється один день на тиждень протягом семестру.
Метоюпрактики є поглиблення теоретичних знань учнів, отриманих у результаті вивчення курсів педагогіки, психології, професійної педагогіки; глибоке осмислення діяльності вчителя професійно-технічної школи; детальне ознайомлення з методичними особливостями організації навчально-виховного процесу;формування комунікативних умінь студентів ( взаємодія з учнями і викладачами); виявлення у студентів організаторських здібностей.
Навчально-методична практика проводиться на базі професійно-технічних навчальних закладів та закладів позашкільної освіти.
Зміст та завдання практики
До змісту навчально-методичної практики можна віднести такі складові:
- вивчення структури ДС ПТО;
- вивчення і глибокий аналіз навчальних планів і програм підготовки кваліфікованих робітників (особливу увагу приділити інтегрованим професіям);
- вивчення передового досвіду роботи викладачів, майстрів виробничого навчання;
- вивчення етапів підготовки кваліфікованих робітників (професійний відбір, теоретичне, практичне навчання, підсумкова атестація);
- вивчення умов перепідготовки та підвищення кваліфікації робітничих кадрів;
- через аналіз робочих програм виявити шляхи реалізації принципів навчання робітничих кадрів (навчання на основі продуктивної праці, науковість, системність, послідовність тощо);
- аналіз нетрадиційних методів і форм організації навчального процесу, інноваційних технологій навчання;
- оволодіння організаторськими навичками та вміння адаптуватись до умов роботи в учнівському колективі.
До завдань практики можна віднести наступні:
1. Формування умінь проектувати професійну діяльність відповідно до вимог кваліфікаційних характеристик та освітніх програм.
2. Аналіз навчальних планів, визначення тривалості навчального процесу, тривалості практичної підготовки, періодів і термінів підсумкової державної атестації, державної кваліфікаційної атестації. Аналіз структури навчального плану: кількість циклів, перелік дисциплін та послідовність їх викладання, визначення регіональні компоненти підготовки кваліфікованих робітників. Висновки занотувати у звіті.
3. Розгляд типових програм з підготовки кваліфікованих робітників, визначення структури, кількості годин, відведених на вивчення дисциплін (урочне навантаження, самостійна та індивідуальна робота). З’ясувати наявність міжпредметних зв’язків у навчальних дисциплінах або встановити їх самостійно. Описати зміст програми виробничого навчання для конкретної професії і встановленого розряду; порівняти завдання програми з переліком навчально-виробничих робіт. Висновки занотувати. У роботі з навчальними планами для інтегрованих професій необхідно з’ясувати, яким чином реалізується інтеграція і які умови існують для цього.
4. Аналіз методичних розробок уроків виробничого навчання, спецпредметів найдосвідченіших педагогів навчального закладу, з’ясувати, у чому полягає інноваційність даної роботи порівняно з традиційними методами навчання. Визначити складові елементи теоретичної та практичної підготовки. З’ясувати методику проведення державної підсумкової атестації та державної кваліфікаційної атестації. Дані записати в звіт. За результатами аналізу скласти окремий звіт.
|