Пиши Дома Нужные Работы

Обратная связь

Умови і порядок прийому на роботу

Порядок приймання на роботу визначається відповідними нормами КЗпП України.

Законодавство забороняє необґрунтовану відмову в прийманні на роботу (ст. 22 КЗпП).

Відповідно до Конституції України не допускається будь-яке пряме або непряме обмеження прав або встановлення прямих або непрямих переваг при укладанні, зміні і припиненні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового стану працівника, його расової і національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства в профспілці або іншому об’єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання.

Стаття 25 КЗпП забороняє вимагати від осіб, що влаштовуються на роботу, відомості про їх партійну і національну приналежність, походження, прописку і документи, надання яких не передбачене законодавством.

Документи, необхідні при прийманні на роботу: паспорт або інший документ, що засвідчує особу; трудова книжка (без трудової книжки приймаються особи, що працевлаштуються вперше); військовий квиток (для звільнених з військової служби). Якщо для роботи необхідні спеціальні знання, особливі вимоги до стану здоров’я, власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган має право вимагати диплом або інший документ про освіту, професійну підготовку, медичну довідку.

Виділяють такі етапи приймання на роботу:

• подання заяви про приймання на роботу з наданням усіх необхідних документів;

• візування заяви посадовцями і резолюція керівника;

• видання наказу, який повідомляється працівнику під підпис;

• внесення в трудову книжку відповідного запису або оформлення трудової книжки працівникам, що влаштовуються на роботу вперше;



• ознайомлення працівника під підпис в особистій картці.

Після укладення трудового договору перед допуском до роботи працівнику роз’яснюють його права і обов’язки, знайомлять із правилами внутрішнього розпорядку, колективним договором, проводять інструктаж на робочому місці та ін.

При прийманні на роботу може бути призначено випробування (ст. 26 КЗпП) з метою перевірки відповідності працівника роботі, що йому доручається. Випробний термін не може перевищувати: для працівників – 1 місяця, для службовців – 3 місяців, а в окремих випадках за згодою профспілкового органу може встановлюватися 6 ‑ місячний випробувальний термін. Умова про випробування повинна бути обумовлена в наказі (розпорядженні) про приймання на роботу.

Для неповнолітніх, молодих фахівців, осіб, звільнених у запас, та в інших випадках випробування не встановлюється (ст. 26 КЗпП).

У період випробування на працівника повністю розповсюджується законодавство про працю.

Якщо термін випробування закінчився, а працівник продовжує працювати, він вважається таким, що витримав випробування, подальше його звільнення можливе тільки на загальних підставах, передбачених трудовим законодавством. Якщо протягом випробування буде виявлено невідповідність працівника роботі, що доручається, власник має право звільнити його, як такого, що не витримав випробування (ст. 28 КЗпП) без згоди профспілкового органу, без попередження за який-небудь термін і без виплати вихідної допомоги.

Порядок приймання на роботу, встановлений трудовим законодавством, враховує інтереси суб’єктів трудових правовідносин.

Загальні підстави припинення трудових відносин

Підстави припинення трудового договору – це юридичні факти, що припиняють договірні відносини між працівником і власником підприємства, організації, установи або уповноваженим ним органом.

Підстави припинення трудового договору встановлюються ст. 36 КЗпП України:

1. Угода сторін. На цій підставі може бути припинений будь-який договір у будь-який час. Необхідно тільки щоб волевиявлення сторін щодо припинення трудових відносин було взаємним. Не має значення, яка із сторін трудового договору виявила ініціативу.

2. Закінчення терміну трудового договору. При цьому необхідно мати на увазі: якщо після закінчення терміну трудового договору трудові відносини фактично продовжуються і жодна із сторін не побажала його припинення, вважається, що дія трудового договору подовжується на невизначений термін.

3. Призов працівника на військову або альтернативну (невійськову) службу.

4. Розірвання трудового договору за ініціативою працівника, власника або уповноваженого ним органу.

5. Переведення працівника за його згодою на інше підприємство, до установи або організації або перехід його на виборну посаду.

6. Відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом із підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи через істотну зміну умов праці.

7. Набуття законної сили вироку суду, яким працівник осуджений до позбавлення волі або іншого покарання, що виключає можливість продовження роботи.

8. Підстави, передбачені контрактом.

9. Направлення працівника за рішенням суду до лікувально-трудового закладу.

Порядок припинення трудового договору за ініціативою працівника

Реалізація права на працю, згідно з трудовомим законодавством, надає право працівнику припинити трудовий договір за власною ініціативою.

Відповідно до ст. 38 КЗпП працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений термін. У цьому випадку він зобов’язаний попередити власника або уповноважений ним орган письмово за 2 тижні .

При звільненні за власним бажанням працівник може вказувати або не вказувати причину, що спонукає його подати заяву.

Якщо заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням обумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання, перевід чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість, вступ до навчального закладу, вагітність,вихід на пенсію або інші поважні причини), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір в строк, про який просить працівник (ст. 38 КЗпП).

При звільненні за власним бажанням з поважних причин запис про звільнення вноситься в трудову книжку із вказівкою цих причин.

Після закінчення двох тижнів з дня попередження про розірвання трудового договору працівник має право залишити роботу, а власник або уповноважений їм орган зобов’язаний видати йому трудову книжку і здійснити розрахунок.

Працівник, попередивши власника або уповноважений ним орган про розірвання трудового договору, укладеного на невизначений термін, має право до закінчення терміну попередження відкликати свою заяву. В цьому випадку договір з працівником не розривається, якщо на його місце не запрошений інший працівник, якому не може бути відмовлено в прийомі на роботу (молодим фахівцям, працівникам, запрошеним на роботу в порядку переводення з іншого підприємства).

Згідно з трудовим законодавством, працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган не виконує закони про охорону праці, умови колективного договору або трудового договору.






ТОП 5 статей:
Экономическая сущность инвестиций - Экономическая сущность инвестиций – долгосрочные вложения экономических ресурсов сроком более 1 года для получения прибыли путем...
Тема: Федеральный закон от 26.07.2006 N 135-ФЗ - На основании изучения ФЗ № 135, дайте максимально короткое определение следующих понятий с указанием статей и пунктов закона...
Сущность, функции и виды управления в телекоммуникациях - Цели достигаются с помощью различных принципов, функций и методов социально-экономического менеджмента...
Схема построения базисных индексов - Индекс (лат. INDEX – указатель, показатель) - относительная величина, показывающая, во сколько раз уровень изучаемого явления...
Тема 11. Международное космическое право - Правовой режим космического пространства и небесных тел. Принципы деятельности государств по исследованию...



©2015- 2017 pdnr.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.