Пиши Дома Нужные Работы


Фізична особа, як суб’єкт цивільного права.

Стаття 24. Поняття фізичної особиЛюдина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою. Стаття 25. Цивільна правоздатність фізичної особи 1. Здатність мати цивільні права та обов’язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. 2. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. У випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини. 3. У випадках, встановлених законом, здатність мати окремі цивільні права та обов’язки може пов’язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку. 4. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті. Стаття 26. Обсяг цивільної правоздатності фізичної особи1. Усі фізичні особи є рівними щодо здатності мати цивільні права та обов’язки.2. Фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією України ( 254к/96-ВР ) та Цивільним кодексом.

Продовження додатка 1

3. Фізична особа здатна мати усі майнові права, встановлені Цивільним кодексом, іншим законом. 4. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України ( 254к/96-ВР ), Цивільним кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. 5. Фізична особа здатна мати обов’язки як учасник цивільних відносин. Стаття 27. Запобігання обмеженню можливості фізичної особи мати цивільні права та обов’язки 1. Правочин, що обмежує можливість фізичної особи мати незаборонені законом цивільні права та обов’язки, є нікчемним. Стаття 28. Ім’я фізичної особи1. Фізична особа набуває прав та обов’язків і здійснює їх під своїм ім’ям. Ім’я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить. 2. При здійсненні окремих цивільних прав фізична особа відповідно до закону може використовувати псевдонім (вигадане ім’я) або діяти без зазначення імені. 3. Ім’я фізичній особі надається відповідно до закону. Стаття 30. Цивільна дієздатність фізичної особи1. Цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може кправляти ними. 2. Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється Цивільним Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.Стаття 31. Часткова цивільна дієздатність фізичної особи, яка не досягла чотирнадцяти років1. Фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років (малолітня особа), має право:

Продовження додатка 1

1) самостійно вчиняти дрібні побутові правочини. Правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість; 2) здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом. 2. Малолітня особа не несе відповідальності за завдану нею шкоду.Стаття 32. Неповна цивільна дієздатність фізичної особи у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років 1. Крім правочинів, передбачених статтею 31 Цивільного кодексу України, фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право: 1) самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами; 2) самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом; 3) бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи; 4) самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім’я (коштами на рахунку). 2. Неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників. 3. Неповнолітня особа може розпоряджатися грошовими коштами, що внесені повністю або частково іншими особами у фінансову установу на її ім’я, за згодою органу опіки та піклування і батьків (усиновлювачів) або піклувальника.{ Частина третя статті 32 в редакції Закону N 3201-IV ( 3201-15 ) від 15.12.2005 }

Продовження додатка 1

4. Згода на вчинення неповнолітньою особою правочину має бути одержана від батьків (усиновлювачів) або піклувальника й органу опіки та піклування відповідно до закону.{ Частина четверта статті 32 в редакції Закону N 3201-IV ( 3201-15 ) від 15.12.2005; із змінами, внесеними згідно із Законом N 3234-VI ( 3234-17 ) від 19.04.2011 } 5. За наявності достатніх підстав суд за заявою батьків (усиновлювачів), піклувальника, органу опіки та піклування може обмежити право неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавити її цього права. Суд скасовує своє рішення про обмеження або позбавлення цього права, якщо змінились обставини, які були підставою для його прийняття. 6. Порядок обмеження цивільної дієздатності неповнолітньої особи встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України ( 1618-15 ).{ Стаття 32 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2620-IV ( 2620-15) від 02.06.2005 } Стаття 34. Повна цивільна дієздатність 1. Повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття). 2. У разі реєстрації шлюбу фізичної особи, яка не досягла повноліття, вона набуває повної цивільної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу. У разі припинення шлюбу до досягнення фізичною особою повноліття набута нею повна цивільна дієздатність зберігається. У разі визнання шлюбу недійсним з підстав, не пов’язаних з протиправною поведінкою неповнолітньої особи, набута нею повна цивільна дієздатність зберігається. Стаття 35. Надання повної цивільної дієздатності 1. Повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка

Продовження додатка 1

досягла шістнадцяти років і працює за трудовим договором, а також неповнолітній особі, яка записана матір’ю або батьком дитини. 2. Надання повної цивільної дієздатності провадиться за рішенням органу опіки та піклування за заявою заінтересованої особи за письмовою згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальника, а у разі відсутності такої згоди повна цивільна дієздатність може бути надана за рішенням суду. 3. Повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і яка бажає займатися підприємницькою діяльністю. За наявності письмової згоди на це батьків (усиновлювачів), піклувальника або органу опіки та піклування така особа може бути зареєстрована як підприємець. У цьому разі фізична особа набуває повної цивільної дієздатності з моменту державної реєстрації її як підприємця. 4. Повна цивільна дієздатність, надана фізичній особі, поширюється на усі цивільні права та обов’язки. 5. У разі припинення трудового договору, припинення фізичною особою підприємницької діяльності надана їй повна цивільна дієздатність зберігається. Стаття 36. Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи 1. Суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) управляти ними. 2. Суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо і тим самим ставить себе чи свою сім’ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов’язана утримувати, у скрутне матеріальне становище. 3. Порядок обмеження цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України ( 1618-15). 4. Цивільна дієздатність фізичної особи є обмеженою з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

Продовження додатка 1

Стаття 37. Правові наслідки обмеження цивільної дієздатності фізичної особи1. Над фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, встановлюється піклування. 2. Фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може самостійно вчиняти лише дрібні побутові правочини. Стаття 39. Визнання фізичної особи недієздатною1. Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) управляти ними. Стаття 40. Момент визнання фізичної особи недієздатною 1. Фізична особа визнається недієздатною з моменту набуття законної сили рішенням суду про це. Стаття 41. Правові наслідки визнання фізичної особи недієздатною 1. Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка. 2. Недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину. 3. Правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун. 4. Відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, несе її опікун (Стаття 1184 Цивільного кодексу України). Стаття 43. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою 1. Фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування. 2. У разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей

Продовження додатка 1

місяць – перше січня наступного року. 3. Порядок визнання фізичної особи безвісно відсутньою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України ( 1618-15 ). Стаття 45. Скасування рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою1. Якщо фізична особа, яка була визнана безвісно відсутньою, з’явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем її перебування або суд, що постановив рішення про визнання цієї особи безвісно відсутньою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Стаття 46. Оголошення фізичної особи померлою 1. Фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, – протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру – протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.{ Частина перша статті 46 із змінами, внесеними згідно з Законом N 1568-VI ( 1568-17 ) від 25.06.2009 } 2. Фізична особа, яка пропала безвісти у зв’язку з воєнними діями, може бути оголошена судом померлою після закінчення двох років від дня завершення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до закінчення цього строку, але не раніше закінчення шести місяців.

Продовження додатка 1

3. Фізична особа оголошується померлою від дня набуття законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв’язку з воєнними діями, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті. 4. Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України ( 1618-15 ). Стаття 47. Правові наслідки оголошення фізичної особи померлою 1. Правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, що настають у разі смерті. 2. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п’яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв’язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження. Стаття 48. Правові наслідки появи фізичної особи, яка була оголошена померлою 1. Якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з’явилася, або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою. 2. Незалежно від часу своєї появи фізична особа, яка була оголошена померлою, має право вимагати від особи, яка володіє її майном, повернення цього майна, якщо воно збереглося та безоплатно перейшло до неї після оголошення фізичної особи померлою, за винятком майна, придбаного за набувною давністю, а також грошей та цінних паперів на пред’явника.

Продовження додатка 1

3. Особа, до якої майно перейшло за відплатним договором, зобов’язана повернути його, якщо буде встановлено, що на момент набуття цього майна вона знала, що фізична особа, яка була оголошена померлою, жива. У разі неможливості повернути майно в натурі особі, яка була оголошена померлою, відшкодовується вартість цього майна. 4. Якщо майно фізичної особи, яка була оголошена померлою і з’явилася, перейшло у власність держави, Автономної Республіки Крим або територіальної громади і було реалізоване ними, цій особі повертається сума, одержана від реалізації цього майна.





ТОП 5 статей:
Экономическая сущность инвестиций - Экономическая сущность инвестиций – долгосрочные вложения экономических ресурсов сроком более 1 года для получения прибыли путем...
Тема: Федеральный закон от 26.07.2006 N 135-ФЗ - На основании изучения ФЗ № 135, дайте максимально короткое определение следующих понятий с указанием статей и пунктов закона...
Сущность, функции и виды управления в телекоммуникациях - Цели достигаются с помощью различных принципов, функций и методов социально-экономического менеджмента...
Схема построения базисных индексов - Индекс (лат. INDEX – указатель, показатель) - относительная величина, показывающая, во сколько раз уровень изучаемого явления...
Тема 11. Международное космическое право - Правовой режим космического пространства и небесных тел. Принципы деятельности государств по исследованию...



©2015- 2017 pdnr.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.