Пиши Дома Нужные Работы

Обратная связь

ІІІ. Методи розподілу витрат допоміжних і обслуговуючих підрозділів між основними підрозділами

Розподіл витрат допоміжних і обслуговуючих підрозділів між основними підрозділами здійснюється пропор­ційно обсягу наданих ними послуг. Для конкретного віднесення витрат зазвичай використовують один з трьох методів:

— прямого розподілу;

— поетапного, або повторного розподілу;

системи рівнянь.

Метод прямого розподілу. За цим методом усі витрати допо­міжних і обслуговуючих підрозділів відносяться на основні ви­робничі підрозділи одразу, без врахування взаємних послуг між підрозділами допоміжного й обслуговуючого виробництв.

Метод повторного розподілу.За цього підходу витрати кож­ного допоміжного й обслуговуючого підрозділу розподіляються між відповідними основними, допоміжними і обслуговуючими структурними одиницями поетапно. Процес розподілу триває доти, доки суми витрат, віднесені на обслуговуючі й допоміжні підрозділи, стають настільки малими, що їх подальший перероз­поділ є недоцільним.

Метод системи рівнянь.Цей метод ідейно повторює поперед­ній, але базується на іншому обчислювальному апараті, пов'яза­ному із положеннями теорії рядів.

На рівні бухгалтерського фінансового обліку методологічні засади формування облікової інформації про витрати та розкрит­тя її у фінансовій звітності регламентуються П(С)БО 16 «Витра­ти».

Методичну підтримку планування вироб­ничих витрат підприємства забезпечують «Методичні рекомен­дації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у про­мисловості», затверджені у 2001 році Державним комітетом про­мислової політики України, та інші документи, які також доцільно брати до уваги.

ІV. Основні принципи побудови кошторису підприємства



1. До виробничого кошторису підприємства не включається вартість продукції власного виробництва, використаної самим підприємством у ході діяльності на виробничі потреби (внут­рішньозаводський оборот).

2. До кошторису підприємства входять витрати за пев­ний період, незалежно від того, відносяться вони на собівар­тість продукції в цьому періоді чи ні. Це приводить до того, що кошторис виробництва і собівартість загального обсягу продукції, як правило, не збігаються.

3. Кошторис виробництва складається за економічними елементами, його приклад наве­дено у табл.

Кошторис виробництва дозволяє обчислити виробничу собі­вартість готової продукції підприємства.

Коригування коштори­су виробництва здійснюється таким чином:

• віднімається приріст, додається зменшення залишків витрат майбутніх періодів, які являють собою грошові витрати, що ма­ють місце у даному періоді, але відшкодовуються за рахунок со­бівартості продукції (робіт, послуг) у наступні періоди. Це витра­ти на підготовку виробництва, освоєння випуску нових виробів, придбання науково-технічної та економічної інформації, перед­плату періодичних видань, сплачені авансом орендні платежі тощо;

• віднімається приріст, додається зменшення залишків незавер­шеного виробництва.

Отримана сума визначає виробничу собівартість готової продукції.

Якщо до кошторису виробництва включити адміністративні витрати та витрати на збут з рознесенням їх за елементами ви­трат, отримаємо кошторис підприємства.

Адміністративними є витрати,пов'язані з обслуговуванням виробництва й управлінням ним у межах усього підприємства. До них належать:

• загальні та корпоративні витрати (організаційні витрати, ви­трати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо);

• витрати на службові відрядження та утримання апарату управління підприємством та іншого адміністративного персоналу;

• витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського призначення (орен­да, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, охорона);

• винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо);

• витрати на зв'язок (поштовий, телеграфний, телефонний, те­лекс, факс тощо);

• амортизація нематеріальних активів загальногосподарського призначення;

• інші витрати.

Витрати на збут — це витрати, зумовлені операціями та за­ходами щодо реалізації (продажу) продукції (товарів, робіт, по­слуг). До них належать витрати:

• матеріалів для пакування готової продукції на складах, ви­трати на ремонт тари;

• на оплату праці та комісійні винагороди продавцям, торго­вим агентам, працівникам підрозділу, які забезпечують збут;

• на рекламу та дослідження ринку;

• на відрядження працівників, зайнятих збутом;

• на утримання основних засобів, інших матеріальних необо­ротних активів, пов'язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона);

♦ на транспортування, перевалку та страхування готової про­дукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'я­зані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору поставки;

♦ на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;

♦ інші витрати.

V. Структурно-логічні схеми

 

 

 

Рис. 4.1. Схема складання плану витрат

 

 

Рис. 4.2. Складання кошторису витрат підрозділу підприємства (цеху)

 

Рис. 4.3. Спрощена схема розроблення плану витрат

Рис. 4.4. Складання кошторису витрат підрозділу підприємства (цеху)

Рис. 4.5. Схема руху витрат допоміжного чи обслуговуючого підрозділу за складання кошторисів підрозділів основного виробництва та визначення собівартості продукції підприємства

VІ. Питання для самоконтолю

1. У чому полягає відмінність між бюджетом та кошторисом?

2. Який горизонт планування звичайно мають бюджети та кошториси?

3. Як залежить перелік позицій витрат, що плануються за центром відповідальності, від його характеру і місця в структурі підприємства?

4. Схарактеризуйте загальну схему складання плану ви­трат підрозділу підприємства (цеху).

5. З'ясуйте функції, які виконують кошториси.

6. Які існують підходи до групування статей кошторису, у чому полягає їхня аналітико-інформаційна цінність?

7. Наведіть перелік витрат, пов'язаних із утриманням та експлуатацією машин і устаткування.

8. Які позиції входять до витрат на обслуговування та управління виробництвом для цехів, діяльність яких обме­жується внутрішніми відносинами?

9. З'ясуйте склад непрямих витрат підрозділів за ознакою місця їх формування.

10. У чому полягає основна проблема під час розподілу ви­трат допоміжних та обслуговуючих підрозділів між підроз­ділами основного виробництва?

11. Схарактеризуйте загальну схему руху витрат допоміж­ного чи обслуговуючого підрозділу при плануванні витрат підприємства.

12. Який показник лежить в основі розподілу витрат допо­міжних та обслуговуючих підрозділів?

13. З'ясуйте сутність, а також недоліки та переваги методів розподілу витрат допоміжних та обслуговуючих підрозділів.

14. Поясніть математичну модель, на якій базується метод розподілу витрат допоміжних та обслуговуючих підрозділів за допомогою системи рівнянь.

15. Дайте характеристику процесу складання зведеного кошторису на виробництво.

16. Які закони та інші нормативно-правові акти треба брати до уваги під час складання кошторису виробництва?

17. За яким принципом складається кошторис виробництва, чому саме так?

18. У чому полягають особливості складання кошторису виробництва на етапі прогнозних оцінок величини витрат?

 

 

Тема. СОБІВАРТІСТЬ ПРОДУКЦІЇ І КАЛЬКУЛЮВАННЯ

Підтема 1. СОБІВАРТІСТЬ ПРОДУКЦІЇ

План вивчення теми

1. Сутність і загальні засади обчислення собівартості окремих виробів.

( лекція 1).

2. Методи калькулювання та сфери їх застосування. Розподіл непрямих витрат під час калькулювання.(лекція 2).

3. Калькулювання у комплексному(сумісному) виробництві. (СРС).

4. Собівартість готової та реалізованої продукції.(СРС)

 

Домашнє завдання: М.Г. Грещак « Управління витратами» с. 88 – 110.

1. підготуватись до опитування за питаннями на с. 109.

2. опрацювати питання теми, які виносяться на СРС:

- Калькулювання у комплексному(сумісному) виробництві. (СРС).

- Собівартість готової та реалізованої продукції.(СРС)

План лекції І

1. Поняття калькулювання та види собівартості виробів.

2. Методичні проблеми калькулювання.

3. Об’єкти калькулювання та калькуляційні одиниці.

4. Види та методи калькулювання.

5. Вибір калькуляційних статей витрат і методів їх обчислення.






ТОП 5 статей:
Экономическая сущность инвестиций - Экономическая сущность инвестиций – долгосрочные вложения экономических ресурсов сроком более 1 года для получения прибыли путем...
Тема: Федеральный закон от 26.07.2006 N 135-ФЗ - На основании изучения ФЗ № 135, дайте максимально короткое определение следующих понятий с указанием статей и пунктов закона...
Сущность, функции и виды управления в телекоммуникациях - Цели достигаются с помощью различных принципов, функций и методов социально-экономического менеджмента...
Схема построения базисных индексов - Индекс (лат. INDEX – указатель, показатель) - относительная величина, показывающая, во сколько раз уровень изучаемого явления...
Тема 11. Международное космическое право - Правовой режим космического пространства и небесных тел. Принципы деятельности государств по исследованию...



©2015- 2024 pdnr.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.