Пиши Дома Нужные Работы

Обратная связь

Поняття про внутрішньолікарняну інфекцію.

Внутрішньолікарняні, госпітальні,або нозокоміальні— це інфекції, які виникають ухворих під час перебування, лікування, обстеження чи звернення за медичною допомогою в лікувально-профілактичні заклади або у медичного персоналу через їх професійну діяльність. Останнім часом внутрішньолікарняні інфекції стають все більш відчутною проблемою охорони здоров'я. В економічно розвинених країнах вони виникають у 5—10 % пацієнтів. Приєднуючись до основ-ної хвороби, вони погіршують її перебіг, загрожують життю хворого, подовжують термін перебування хворого у лікарні, наносять моральні і додаткові матеріальні збитки.

Внутрішньолікарняні інфекції — одна з причин смертності. Летальність при різних нозологічних формах коливається від 3,5 до 60 %.

Причин виникнення і зростання випадків внутрішньолікарня-них інфекцій багато, але найголовніші з них такі:

— формування і селекція "госпітальних штамів" мікроорганізмів, що мають високу вірулентність і множинну стійкість до лікарських препаратів;

— нераціональне проведення антимікробної хіміотерапії і відсутність контролю за циркуляцією резистентних штамів;

— значна частота носійства патогенної мікрофлори, серед медичного персоналу вона сягає понад 40 % (частіше це стафіло­кок);

— створення великих лікувальних комплексів, скупченість хворих у стаціонарах і поліклініках;

— збільшення кількості інструментальних втручань у макроорганізм: бронхоскопія, цистоскопія , гастроскопія , інтубація , тобто введення трубки в гортань, трахею). Вважають, що ЗО % інструментальних втручань проводять безпідставно, перспек-тивним є розроблення неінвазивних методів дослідження крові і тканин (запровад-ження спектроскопії), а також безголкових методів введення вакцин;



— порушення правил асептики й антисептики;

— збільшення кількості осіб з імунодефіцитним станом.

Збудниками внутрішньолікарняної інфекціїможуть бути бактерії: стафіло-коки, стрептококи, синьогнійна паличка, ентеро-бактерії (ешерихії, сальмонели, ши-гели, ієрсинії), кампілобактерії, легіонели, клостридії, мікоплазми, хламідії, мікобак-терії, бордетели; віруси: гепатиту, грипу й інших ГРВІ, кору, краснухи; найпрості-ші: пневмоцисти, криптоспоридії; гриби: роду Сапсіісіа, аспергіли.

Джерелами внутрішньолікарняної інфекціїє пацієнти, відвідувачі, персонал медичного закладу; факторами передачі— контаміновані медичні інструменти, лікувальні розчини, медичні препарати, матеріали, предмети і поверхні лікувальних приміщень, вода, їжа, повітря.

Шляхи передачі внутрішньолікарняної інфекціїрізні: повітряно-краплинний, повітряно-пиловий, аліментарний, прямий і непрямий контакт, трансфузійний, вертикальний. Крім екзогенної внутрішньолікарняна інфекція часто виникає як ендогенна інфекція.

Особливістю внутрішньолікарняної інфекціїє те, що її спричинюють умовно-патогенні або слабопатогенні мікроорганізми у людей зі зниженою імунореактивністю (імунодефіцитним станом), тому клінічна картина їх дуже різноманітна і неспецифічна.

Враховуючи клінічну картину, спосіб зараження та місце локалізації патоло-гічного процесу, внутрішньолікарняні інфекції ділять на декілька груп: сепсис, бактеріемія, гнійно-запальні інфекції, ранові й опікові, захворювання дихальних шляхів, урогенітальні, гострі кишкові захворювання, посттрансфузійні та хвороби, пов'язані з тривалою антибіотикотерапією.

Експериментальний метод дослідження.

Діагностику інфекційних хвороб проводять за клінічними ознаками, досліджен-ням функціонального стану різних систем організму (дихання, травлення, крово-творної, сечової тощо) і за мікробіологічними дослідженнями. Особливо складною є діагностика внутрішньолікарняних інфекцій через велику різноманітність збудників, а також через те, що збудники часто перебувають у різних асоціаціях. Найбільш часто використовують мікроскопічний, мікробіологічний (бактеріологічний, куль-туральний), серологічний, алергійний, молекулярно-генетичний, а також; експери-ментальний (біологічний) методи.

Експериментальнийметод діагностики інфекційних хвороб — це дослідження патологічного матеріалу на лабораторних тваринах. Найчастіше в мікробіологічній практиці використовують білих мишей, щурів, морських свинок, кролів.

Для проведення досліду відбирають групу здорових тварин певного виду, віку, маси тіла, іноді однієї статі. Експериментальний метод дослідження використовують у тих випадках, коли потрібно виділити з патологічного матеріалу збудників, які не ростуть на поживних середовищах (віруси, рикетсії), виділити чисту культуру збуд-ника з патологічного матеріалу, забрудненого сторонньою мікрофлорою (пневмо-кок), вивчити властивості збудника (токсигенність, некротичність), визначити вид чи тип збудника або його токсину. В останньому випадку на тваринах проводять паралельно біопробу і реакцію нейтралізації. Для цього двом тваринам уводять патологічний матеріал, що містить збудника чи токсин. Через деякий час, після прояву клінічних ознак хвороби, тварини гинуть (біопроба). Двом іншим тваринам уводять патологічний матеріал, що містить збудника чи токсин, попередньо оброб-лений специфічною імунною сироваткою, яка нейтралізує патогенні властивості збудника чи токсину. Тварини залишаються живими (реакція нейтралізації). За видом чи типом імунної сироватки визначають вид чи тип збудника або токсину.

Питання для самоконтролю.

1. Що означають поняття "інфекція", "інфекційний процес", "інфекційна хвороба"?

2. У чому полягає особливість інфекційної хвороби?

3. Якими ознаками характеризуються патогенні мікроорганізми?

4. Які фактори зумовлюють патогенні властивості мікроорганізмів?

5. На які групи поділяють мікробні токсини за хімічним складом?

6. Які основні властивості білкових токсинів? Як вони діють на макроорганізм ?

7. У чому основна відмінність білкових екзотоксинів від ліпо-полісахаридних ендотоксинів?

8. Що таке анатоксин? Як його виготовляють? Для чого його використовують ?

9. Як проявляються інфекційні хвороби? Де враховують прояви інфекційних хвороб?

10. Які особливості макроорганізму впливають на розвиток інфекційного процесу?

11. Від яких факторів навколишнього середовища залежить розвиток інфекційного процесу?

12. Які розрізняють форми інфекцій? З чим вони пов'язані? У чому їх особливість?

13. Які періоди виділяють у розвитку інфекційної хвороби? Якими ознаками вони характеризуються? Де їх враховують?

14. Що таке епідемічний процес? Які умови необхідні для його підтримання?

15. Що таке резервуар, джерело інфекції, механізми, шляхи і фактори передачі та форми поширення інфекцій?

16. На які групи поділяють інфекції залежно від джерела інфекції?

17. Які розрізняють механізми і шляхи передачі інфекцій? Де їх враховують?

18. Які розрізняють форми поширення інфекцій серед людей і серед тварин?

19. Які інфекції називають нозокоміальними?

20. Які причини сприяють зростанню випадків внутрішньолікарняних інфекцій?

21. Які мікроорганізми найчастіше спричинюють внутрішньолікарняні інфекції?

22. У чому полягає особливість внутрішньолікарняних інфекцій? Як їх діагно-стують?

23. У яких напрямах слід проводити протиепідемічні заходи з метою запобігання виникненню і поширенню інфекцій?

24. Які методи використовують для діагностики інфекційних хвороб? Що таке експериментальний метод дослідження?

25. Яких принципів слід дотримуватися у лікуванні інфекційних хворих?

 

 

Тести. Вчення про інфекцію.

1. Знезаражений білковий токсин, що використовується як вакцина:

а) екзотоксин;

б) ендотоксин;

в) анатоксин;

г) антитоксин.

 

2. Інфекція, джерело якої знаходиться поза макроорганізмом:

а) екзогенна;

б) ендогенна;

в) автоінфекція;

г) вторинна.

 

3. Повернення клінічних проявів хвороби без повторного зараження:

а) реінфекція;

б) рецидив;

в) суперінфекція;

г) хронічна інфекція.

 

4. Інфекція, що має тривалий прогресивний перебіг і закінчується летально:

а) гостра;

б) хронічна;

в) повільна;

г) опортуністична.

 

5. Інфекції, джерелом яких є навколишнє середовище:

а) антропозоонозні;

б) зоонозні;

в) антропонозні;

г) сапронозні.

 

6. Інфекція, спричинена непатогенними мікроорганізмами:

а) екзотична;

б) опортуністична;

в) повільна;

г) суперінфекція.

7. Період розвитку хвороби, коли проявляються неспецифічні симптоми, називається:

а) інкубаційним;

б) продромальним;

в) періодом розпалу;

г) періодом реконвалесценції.

8. Поодинокі випадки захворювання людей, які не пов'язані між собою джерелом інфекції:

а) спорадичні;

б) епідемія;

в) пандемія;

г) ендемія.

9. Знищення гризунів, які є джерелом інфекції:

а) дезінсекція;

б) дератизація;

в) дезінфекція;

г) антисептика.

10. Повторне зараження тією самою інфекцією до одужання називають:

а) реінфекцією;

б) рецидивом;

в) суперінфекцією;

г) хронічною інфекцією.

 

Ситуаційні задачі.

1.З метою виявлення ботулінічного екзотоксину у хворого взяли на аналіз кров і провели біопробу та реакцію нейтралізації на білих мишах. Обидві пари мишей у досліді загинули. Який висновок слід зробити з цього досліду?

2. У хворого після внутрішньом'язової ін'єкції, виконаної фельдшером швидкої допомоги, розвинувся абсцес. Чи можна це ускладнення розглядати як внутрішньо-лікарняну інфекцію?

3. Останнім часом в Україні реєструють хворобу Лайма (системний кліщовий боре-ліоз), джерелом якої є дикі і свійські тварини. Передається інфекція через укус клі-щів, а також під час споживання сирого козиного чи коров'ячого молока. До якого виду інфекцій слід віднести цю хворобу за джерелом інфекції? Які шляхи її пере-дачі?

4. Газову гангрену спричинюють декілька видів клостридій в асоціації з гноєтвор-ними коками, бактероїдами, ентеробактеріями та іншими мікроорганізмами. До якої групи слід віднести цю хворобу, враховуючи кількість збудників?

5. У хворих, які перебувають у лікарні, іноді виявляють грибкове ураження шкіри. Зараження відбувається під час користування термометрами, підкладним судном, клейонкою. До якої групи слід віднести хворобу, враховуючи місце її виникнення? Які шляхи та фактори її передачі?

 






ТОП 5 статей:
Экономическая сущность инвестиций - Экономическая сущность инвестиций – долгосрочные вложения экономических ресурсов сроком более 1 года для получения прибыли путем...
Тема: Федеральный закон от 26.07.2006 N 135-ФЗ - На основании изучения ФЗ № 135, дайте максимально короткое определение следующих понятий с указанием статей и пунктов закона...
Сущность, функции и виды управления в телекоммуникациях - Цели достигаются с помощью различных принципов, функций и методов социально-экономического менеджмента...
Схема построения базисных индексов - Индекс (лат. INDEX – указатель, показатель) - относительная величина, показывающая, во сколько раз уровень изучаемого явления...
Тема 11. Международное космическое право - Правовой режим космического пространства и небесных тел. Принципы деятельности государств по исследованию...



©2015- 2017 pdnr.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.