ПРОЕКТУВАННЯ ПОПЕРЕЧНОГО ПРОФІЛЮ ЗЕМЛЯНОГО ПОЛОТНА

РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНА РОБОТА

Пояснювальна записка та розрахунки

ПЗ

Керівник: асистент

_________А. В. Бауер

Розробив: студент 3-ОПУТ(к)

_________О. О. Андрущенко

__________шифр 003021

ВИХІДНІ ДАНІ

Варіант № 1

1. Категорія залізниць – 2.

2. Пропускна спроможність – 25.

3. Довжина станційної площадки – 2850 м.

4. Корисна довжина колії – 1050 м.

5. Рід тяги – тепловозна.

6. Управління стрілками – ЕЦ.

7. Довжина пасажирської платформи – 400 м.

8. Ширина пасажирської платформи – 4 м, низ.

9. Перехід на платформу – наст.

10. № рисунку для вибору схеми станції – 7, сх. 2.

11. Тип станції – напівповздовжня.

12. На вантажному районі станції передбачити:

а) криті склади – 2/2340 м²;

б) криту платформу – 1854 м²;

в) навалювальну площадку – 2340 м².

13. Примикання під’їзної колії – до Цементного заводу.

14. Напрямок примикання – Південно-Захід.

ЗМІСТ

Вступ.........................................................................................................................

1 Проектування пасажирських і вантажних пристроїв........................................

2 Масштабна накладка плану станції....................................................................

3 Проектування поперечного профілю земляного полотна................................

Висновок...................................................................................................................

Список літератури...................................................................................................

ВСТУП

Від роботи станції, як одного з найважливіших елементів залізниць, у великій мірі залежить робота залізничного транспорту в цілому.

Комплекс пристроїв, з яких складається станція, крім колійного розвитку різного призначення, включає в себе ряд технічних пристроїв і будівель для обслуговування пасажирського і вантажного руху, маневрової роботи, виконання вантажних операцій, екіпіровки і ремонту рухомого складу, а також культурні та побутові пристрої.

Взаємна ув’язка цих пристроїв, раціональне розміщення їх на території, що отводиться, і організація роботи, а також ув’язка станції з плануванням населених пунктів, промисловістю та іншими видами транспорту і є основною ціллю проектування станції.

Тому вивчення станцій, до роботи яких включені робітники усіх спеціальностей, необхідно всім інженерно-технічним робітникам транспорту і особливо важливо для осіб, що посвятили себе роботі по руху поїздів.

1 ПРОЕКТУВАННЯ ПАСАЖИРСЬКИХ І ВАНТАЖНИХ ПРИСТРОЇВ

Пасажирські будівлі з приміщеннями для пасажирів, начальника станції і чергового по станції будуємо за типовим проектом на 50 чоловік (для колії ІІ категорії). Довжину вокзалу приймаємо 18 м, ширину – 12 м. Будівлю розміщуємо на відстані не менше 20 м від осі найближчої колії. Вісь пасажирської будівлі розташовується центрально до пасажирських платформ і є віссю станції.

Основні і проміжні пасажирські платформи проектуємо низькі (0,2 м над головкою рейки). Довжина пасажирської платформи – 400 м. Основну пасажирську платформу проектуємо шириною 6 м у межах будинку вокзалу і 4 м на іншому протязі. Ширина низької пасажирської платформи – 4 м. Проектуємо 2 переходи, що з’єднують основну і проміжну платформи, їх ширина – 6м.

Для виконання вантажних операцій на станції споруджаємо 2 критих складу (2340 м²), криту платформу (1854 м²), навалювальну площадку (2340 м²). Довжину складу визначаємо діленням площі на ширину. Ширину складів приймаємо 24 м.

Тому довжина критого складу: Приймаємо L_кр = 60 м.

Довжина критої платформи: Приймаємо L^пл_кр = 84 м.

Довжина навалювальної площадки: Приймаємо L_нп = 102 м.

На вантажному дворі проектуємо з’їзд 19-21 для можливості вивезення вагонів з критого складу і платформи, не зважаючи вантажним роботам на навалювальній площадці.

Під’їзна колія примикає з Південно-Західного напрямку від Цементного заводу. Примикання проектуємо таким чином, щоб була можливість приймання подач на будь-яку приймально-відправну колію станції, виконання паралельних операцій по прийманню-відправленню поїздів по головній і подачі-збиранню вагонів на під’їзній колії, щоб забезпечувалася безпека руху поїздів в маневрова робота (рис. 1.1).

2 МАСШТАБНА НАКЛАДКА ПЛАНУ СТАНЦІЇ

Згідно категорії колії (ІІ) головну колію укладаємо з рейок типу Р 65, приймально-відправні та інші станційні колії – Р 50.

На головній (І) і приймально-відправній (2) коліях встановлюємо стрілочні переводи марки 1/11, стрілочні переводи 2, 8, 10, 5, 13 мають марку хрестовину 1/9, бо по них пасажирські поїзди проходять тільки по прямому шляху. На вантажному районі та інших приймально-відправних коліях встановлюємо стрілочні переводи марки 1/9.

Міжколійя на станції проектуємо так: 5,3 м – нормальне міжколійя на станції (між І і 3 та 2 і 4 коліям); 7,5 м – ураховуючи пасажирську платформу (між І і 2 коліями); 10,6 м – для перспективного розвитку станції (між 4 і 5 коліями); 4,8 м – міжколійя вантажного району.

При переході від міжколійя 7,5 м між І і 2 коліями до міжколійя 6,5 м між маневровим витягом 8 і головною колією І застосовуємо паралельне зміщення колій. При зменшенні міжколійя на 1 м приймаємо пряму ставку d_о = 15,14 м і R = 250 м.

Головну колію нумеруємо римською цифрою І, інші колії нумеруємо арабськими цифрами, що йдуть після нумерації головної колії.

Нумерацію стрілочних переводів починаємо з вхідної стрілки станції по головній, приймально-відправним, а потім по іншим коліям. За вісь беремо вісь пасажирської будівлі. Стрілки, що лежать на стрілочній вулиці (13, 15, 17) мають безупинну нумерацію. З боку прибуття непарних поїздів стрілки мають непарні номера, з боку парних – парні.

Встановлюємо граничні стовпчики, прив’язуючи їх до центрів стрілочних переводів в залежності від марки хрестовини, міжколійя, типу рейок, радіуса захрестовинної кривої.

На даній станції установлюємо вхідні і вихідні світлофори. Вхідний світлофор (Н, Ч) встановлюємо в створі з ізолюючим стиком на відстані 50 м (тепловозна тяга), рахуючи від гостряка вхідної протишерстної стрілки.

Вхідні світлофори встановлюємо з урахуванням максимального використання корисної довжини колій на мінімальній відстані від першої стрілки в маршруті.

Світлофори перед пошерстними стрілками, які розташовані в різних міжколійях із граничними стовпчиками даної колії, встановлюємо в створі з ізолюючим стиком на відстані 3,5 м від граничного стовпчика (Ч3).

Світлофори, розташовані в одному міжколійї з граничним стовпчиком, установлюємо на відстані l_св від центру стрілочного переводу (Ч2, Н2).

Світлофори, розташовані перед протишерстними стрілками, встановлюємо на відстані “а” від центру стрілочного переводу (ЧІ, Ч4, НІ, Н4).

Для визначення положення і розбивки окремих елементів станції при будівництві підраховуємо координати всіх основних точок. За вісь Х приймаємо вісь головної колії, за вісь У – вісь пасажирської будівлі. Розрахунок координат виконуємо для центрів стрілочних переводів, вершин кутів повороту кривих, граничних стовпчиків, світлофорів, упорів.

Складаємо відомість колій для визначення обсягів будівельних робіт і експлуатаційної характеристики запроектованої станції. Повна експлуатаційна довжина наскрізної колії обмежується стиками рамних рейок початкового і кінцевого переводів даної колії, тупикової – стиком рамної рейки стрілочного переводу та упором тупика. Межу певної (будівельної) довжини колії вибираємо таким чином, щоб усі дільниці колійного розвитку були включені до відомості тільки один раз. Межами корисної довжини колії є вихідні сигнали, граничні стовпчики, упори, передні стики рамних рейок стрілочних переводів.

Для підрахунку кошторисної вартості визначаємо обсяг укладки за типами рейок. Рейки типу Р 65 використовуються на диспетчерських з’їздах. Рейками типу Р 50 укладаються приймально-відправні колії (рис. 2.1).

ПРОЕКТУВАННЯ ПОПЕРЕЧНОГО ПРОФІЛЮ ЗЕМЛЯНОГО ПОЛОТНА

На даній проміжній станції поперечний профіль земляного полотна проектуємо з ухилом в один бік. Відстані від вісей крайніх станційних колій до брівки земляного полотна проектуємо 3,5 м. Ухил укосів земляного полотна та водовідвідних канав приймаємо 1:1,5. Із нагірного боку проектуємо водовідвідну канаву, шириною по дну 0,6 м на відстані 3 м від підошви укосу насипу.

На поперечному профілі наносимо лінію поверхні землі по позначках у двох точках, узятих справа і зліва від осі крайніх станційних колій на відстані 15 м, користуючись нанесеними на плані горизонталями. На лінію поверхні землі наносимо проектну лінію земляного полотна з водовідвідними спорудами.

На найближчому ухилопоказчику дана проектна позначка по бровці земляного полотна.

Проектні позначки колій у перерізі визначаємо за формулою:

(3.1)

де е – відстань від осі колії до точки перелому профілю (або між осями двох суміжних колій) м;

і_п – поперечний ухил земляного полотна (0,02).

За отриманими позначками у масштабі відкладаємо відповідні висоти і по точках викреслюємо абрис земляного полотна. Відстані від брівки земляного полотна до підошви земляного полотна:

(3.2)

де Δh_б – робоча позначка по бровці земляного полотна, м;

і_ук – ухил укосу (і_ук = 1:1,5);

і_з – ухил землі під укосом.

(3.3)

(3.4)

Для розрахунку позначки головок рейок колій до проектної позначки земляного полотна по осі колії додаємо мінімальну товщину баластового шару, товщину шпал і висоту рейки зі скріпленням. Для головної колії приймаємо щебеневий баласт товщиною 30 см на піщаній подушці 20 см, для приймально-відправних колій – щебеневий баласт товщиною 30 см.

Висоту рейок Р 65 із кріпленнями приймаємо 0,19 м, Р 50 – 0,16 м, товщина шпал, що вкладається на головній колії – 0,18 м, що вкладаються на приймально-відправних коліях – 0,16 м.

Таким чином, для головної колії різниця позначок головок рейок і земляного полотна складатиме:

0,3 + 0,2 + 0,19 + 0,18 = 0,87 м.

а для приймально-відправних колій:

0,3 + 0,16 + 0,16 = 0,62 м.

Позначки головок рейок І головної колії:

Різниця позначок головок рейок суміжних колій не повинна перевищувати 0,15 м. Тому для колій 2, 4, 5 і 6 передбачимо збільшення товщини баластового шару (рис. 3.1).

ВИСНОВОК

В даній розрахунково-графічній роботі навчилися правильно робити оцінку і обирати принципові схеми проміжних станцій, вирішувати задачі раціонального взаємного розміщення складових елементів і пристроїв, проектувати проміжну станцію в плані і профілі.

Згідно з отриманим завданням на розрахунково-графічно роботу та використовуючи норми проектування залізничних станцій і пристроїв, накреслили схему проміжної станції напівповздовжнього типу. Потім за її допомогою побудували масштабну накладку станції, розрахували координати точок станції. У кінці роботи було спроектовано поперечний профіль даної станції з урахуванням горизонталей, нанесених на накладку.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Проектування проміжної станції. Методичні вказівки /Під ред. В. А. Шиша. –М.: Харків, 2002.

2. Строительные нормы и правила. Железные дороги колеи 1520 мм. СНиП П-38-76. –М.: Стройиздат, 1977.

3. Железнодорожные станции и узлы /Под ред. В. М. Акулиничева. Учеб. для вузов ж.-д. трансп. –М.: Транспорт, 1992.