Поняття комплексного фінансового аналізу У сучасній практиці управління корпоративними фінансами важливе місце займає проблема якісного та кількісного обґрунтування управлінських фінансових рішень, ефективне прийняття яких неможливе без використання фінансового аналізу. Водночас значна частина управлінських фінансових рішень потребує комплексного (інтегрального) підходу до дослідження об’єкта аналізу. Це, у свою чергу, визначає об’єктивну необхідність визначення загальних принципів і формулювання ефективних методик організації та проведення комплексного фінансового аналізу[39].
Важливою умовою адекватного розуміння проблемних питань організації та реалізації комплексного фінансового аналізу є опрацювання таких базових питань теми:
· поняття комплексного фінансового аналізу;
· методологія організації комплексного фінансового аналізу;
· часткові моделі реалізації комплексного фінансового аналізу.
Вивчивши матеріал теми, Ви повинні вміти:
· обґрунтувати цілі та завдання проведення комплексного фінансового аналізу для потреб конкретного замовника;
· сформувати модель організації та реалізації комплексного фінансового аналізу, яка відповідає специфічним запитам кон- кретного об’єкта дослідження;
· інтерпретувати отримані кількісні результати комплексного фінансового аналізу та обґрунтувати відповідні управлінські фінансові рішення;
· оцінити результати моделі комплексного фінансового аналізу та її ефективність для конкретного підприємства.
В умовах глобалізації економіки та постійно зростаючого рівня вимог до забезпечення конкурентоспроможності підприємства як у коротко- так і довгостроковому періодах особливе значення відіграє проблема формування ефективної системи інформаційного забезпечення прийняття менеджментом управлінських фінансових рішень. Базою прийняття таких рішень мають бути результати фінансового аналізу. Поряд з цим у новітній практиці управління корпоративними фінансами помітні тенденції до домінування методів фінансового аналізу, спрямованих на дослідження об’єкта управління як цілісної системи взаємопов’язаних фінансових відносин. Звичайно, такі методи засновані на загальних принципах та прийомах фінансового аналізу, які були розглянуті у попередніх розділах підручника. Однак їх використання характеризується модифікацією підходу до формування вхідної та вихідної інформаційної бази, інтерпретації результатів дослідження, що визначається насамперед специфікою завдань, які ставляться перед комплексним фінансовим аналізом.
Так, прийняття окремих управлінських фінансових рішень потребує оцінки фінансово-економічного потенціалу суб’єкта господарювання в цілому — підприємства як цілісної системи, що є відокремленим суб’єктом економічних відносин, хоча не завжди окремим суб’єктом права (має статус юридичної особи). За таких умов суб’єкт господарювання (підприємство) досліджується як економічна особа (economic entity), наприклад дослідження господарської діяльності господарського товариства, фінансово-промислової групи, бізнес-групи, спільної діяльності без створення юридичної особи, господарських альянсів (інших форм об’єднання підприємств чи їх відокремлених структурних підрозділів) тощо.
У такій ситуації постає питання щодо узагальнення результатів дослідження окремих фінансових аспектів операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства з метою формування єдиного (інтегрального) показника як індикатора ефективності фінансового менеджменту на підприємстві, що є об’єктом дослідження. Практичне забезпечення такої потреби здійснюється проведенням зведеного дослідження фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання (рис. 13.1) — комплексного фінансового аналізу (далі — КФА).
Рис. 13.1. Функціонально-організаційна структура комплексного фінансового аналізу
Виступаючи формою організації фінансового аналізу, КФА частково використовує спільні принципи та методи, однак характеризується реалізацією суттєво іншої функціонально-організаційної структури моделі дослідження фінансів підприємства. Тому доцільно зупинитися на вивченні структури моделі КФА більш докладно.
13.1.1. Мета організації та проведення комплексного фінансового аналізу
Системоутворюючим елементом моделі КФА є мета організації та проведення аналізу, від чіткості формулювання якої залежить як ефективність усієї моделі КФА, так і достовірність результатів дослідження. КФА ґрунтується на загальних принципах фінансового аналізу, однак їх практичне застосування спрямоване на досягнення принципово іншої мети —у достатньо короткі строки провести розрахунки на основі обраної математичної моделі комплексного фінансового дослідження операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства — об’єкта дослідження, ідентифікувати фактичні результати та обґрунтувати прогнозний тренд розвитку фінансового стану суб’єкта господарювання у коротко- або довгостроковому періодах.
При цьому через отримання результатів комплексного фінансового дослідження діяльності підприємства забезпечується обґрунтованість прийняття (або відхилення) управлінських фінансових рішень щодо позиціонування такого суб’єкта господарювання на цільовому ринку (іншому економічному просторі). Під позиціонуванням слід розуміти визначення фінансово-економічного потенціалу підприємства — об’єкта дослідження щодо формування, підтримання та посилення позиції на цільовому ринку, яким можуть виступати такі інституції ринкової економіки:
· ринок продукції (робіт, послуг), яку виробляє чи планує виробляти підприємство — формування маркетингової стратегії;
· ринок R&D (research and development — ринок науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт) — формування виробничої та технологічної стратегій підприємства, забезпечення доступу до новітніх технологій і правовий захист власних розробок;
· ринок матеріальних ресурсів — формування системи постачання матеріалів, запасів та інших комплектуючих для забезпечення безперервності операційної діяльності суб’єкта господарювання;
· ринок трудових ресурсів — обґрунтування ефективного фінансового забезпечення політики управління персоналом суб’єкта господарювання;
· ринок цінних паперів — формування емісійної стратегії на ринку цінних паперів, включаючи ринок прав власності, ринок боргових цінних паперів, а також ринок похідних цінних паперів;
· ринок кредитних ресурсів — визначення рівня доступу підприємства до банківських кредитів з метою покриття потреби в оборотному та інвестиційному капіталі;
· ринок корпоративного контролю — визначення рівня привабливості підприємства для ворожого (дружнього) поглинання, проведення корпоративної реструктуризації підприємства;
· ринок банкрутства — оцінка ймовірності оголошення підприємства фінансово неспроможним та/або оцінка його санаційної спроможності;
· інші ринки, що формують інфраструктуру ринкової економіки країни та міжнародного економічного простору і які безпосередньо задіяні в забезпеченні операційної, інвестиційної та фінансової діяльності суб’єкта господарювання — об’єкта дослідження.
Особливості цільового ринку, щодо якого здійснюється позиціонування суб’єкта господарювання, а також специфіка операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства визначають вибір об’єкта КФА та суб’єктів проведення такого аналізу.
13.1.2. Об’єкт і суб’єкти комплексного фінансового аналізу
Для побудови моделі КФА та її узгодження з метою такого дослідження необхідно правильно визначити об’єкт КФА, а також суб’єктів його реалізації.
Нагадаємо, що потреба комплексного фінансового аналізу викликана переважно потребами інформаційного, методологічного й організаційного забезпечення обґрунтування та прийняття управлінських фінансових рішень щодо фінансування різних видів діяльності суб’єкта господарювання у коротко- та довгостроковій пер- спективі. Тому очевидним є твердження, що об’єктом КФА є сукупність фінансових відносин, що виникають при реалізації операційної, інвестиційної та фінансової діяльності структурного підрозділу підприємства, суб’єкта господарювання в цілому або їх групи (сукупності). Результатом такого аналізу буде кількісне вираження спроможності об’єкта дослідження забезпечити стабільність фінансово-господарської діяльності, приріст ринкової вартості підприємства та забезпечення доходу його власників у коротко- та довгостроковій перспективах. Іншими словами, КФА дає змогу кількісно оцінити рівень економічного потенціалу підприємства. При цьому об’єкт дослідження КФА може виражатися у таких формах:
· відокремлений суб’єкт господарювання, що має статус юридичної особи (підприємства у формі господарських товариств, державних чи казенних підприємств тощо);
· відокремлений суб’єкт господарювання, що не має статусу юридичної особи (спільна діяльність без створення юридичної особи, приватне підприємство тощо);
· структурний підрозділ суб’єкта господарювання (цех, філіал, дочірнє підприємство та ін.);
· інтегрована корпоративна структура (бізнес-група) або фінансово-промислова група (ФПГ);
· сукупність суб’єктів господарювання, не пов’язаних між собою формалізованими відносинами (підприємства-конкуренти, підприємства-бізнес-аналоги);
· інвестиційний проект, що реалізується окремим суб’єктом господарювання або їх групою (включаючи формалізовані та неформалізовані групи).
У встановленні реального рівня економічного потенціалу підприємства зацікавлені всі учасники корпоративних відносин — як інсайдери, так і аутсайдери[40]. Названі категорії учасників ринку капіталу виступають основними замовниками КФА, хоча при цьому вони як суб’єкти КФА реалізують різні функції. Однак зважаючи на специфічність цілей та завдань, що ставляться замовниками перед КФА, та різний рівень їх інформаційної обізнаності про фінансово-господарську діяльність підприємства, об’єкта дослідження, до реалізації КФА можуть залучатися інші учасники — консалтингові організації, рейтингові та інформаційні агентства. Роль останніх як суб’єктів КФА полягає у виконанні таких функцій:
для рейтингових та інформаційних агентств:
· інформаційне забезпечення додатковою інформацією, що потрібна для КФА (наприклад, фінансова інформація щодо підприємств-аналогів, підприємств-конкурентів; середньогалузеві показники, загальноекономічні індикатори; ринкові індекси та інша фінансово-економічна інформація);
· самостійне проведення КФА як форма реалізації інформаційного посередництва (наприклад, кредитні рейтинги підприємств таких агентств, як Standard&Poor, Moody, Top-100 «Української Інвестиційної Газети» тощо);
для консалтингових організацій:
· надання додаткової інформації для проведення КФА;
· консалтинг внутрішніх служб замовника КФА щодо питань, які виникають при організації та проведенні КФА;
· надання послуг щодо обґрунтування моделі КФА та її реалізація;
· інтерпретація результатів дослідження для його замовників;
· вироблення рекомендацій щодо формування стратегії діяльності у коротко- та довгостроковій перспективі тощо.
Слід визнати, що згадані вище суб’єкти КФА виконують відмінні функції, специфіка яких обумовлена метою та завданнями, які поставлені перед КФА.
Наприклад, з одного боку, дослідження рейтингових агентств реалізується на інформаційній базі про фінансово-госпоодарську діяльність значної сукупності суб’єктів господарювання. Однак такі дослідження мають спрощений характер і спрямовані на оцінку, як правило, лише окремого аспекту їх діяльності, який визначається потребами цільової аудиторії. Так, часто оприлюднюються рейтинги підприємств за рівнем їх кредитоспроможності або прибутковості їх корпоративних прав, або їх ринкової активності (частки ринку) тощо. Такі рейтинги можуть задовольнити потребу частини замовників КФА, для яких основною вимогою до надання результатів КФА виступає гранична простота та швидкість їх отримання, наприклад дрібних інвесторів чи спекулянтів на ринку цінних паперів. З другого боку, менеджерів, власників корпоративних прав підприємства або стратегічного інвестора не завжди (у більшості випадків) задовольняють результати лише такого аналізу, оскільки дана категорія замовників висуває принципово інші вимоги до організації, проведення та надання результатів КФА.
Тому доцільно зупинитися на з’ясуванні завдань КФА, які висуваються різними категоріями замовників, та їх впливу на реалізацію моделі такого дослідження.
|